Лицарі Круглого столу

Король Артур і його лицарі за круглим столом

Лицарі Круглого Столу і Святий Грааль. Картина XV століття

Лицарі Круглого столу або лицарі короля Артура - персонажі британського епосу про короля Артура і пізніших лицарських романів і фентезі. За деякими легендами, число лицарів становило до 150 осіб. Деякі з лицарів, можливо, мали історичні прототипи.

Джерела легенд

Якщо сам король Артур - споконвічно кельтський (бриттський) герой, то про його лицарів писали автори куртуазних романів самих різних національностей - валлійські, німецькі, англійські, французькі. Найпомітніші з них - Кретьєн де Труа (XII ст.), Вольфрам фон Ешенбах (XII ст.), анонімні автори Вульгатского циклу (XIII ст.) та збірника «Мабіногіон». Більшість з них використовували королівство Артура як сетинг для подвигів нових героїв-лицарів - Гавейна, Ланселота, Галахада, Персиваля та ін.; а сам Артур відсувався на другий план . Остаточно поєднав цих розрізнених героїв в єдине братство сер Томас Мелорі у своєму монументальному епосі «Смерть Артура».

У багатьох творах лицарі займаються пошуками Грааля - імовірно, чаші, в яку зібрав кров Ісуса Христа Йосип Ариматейський.

Список лицарів

Оскільки лицарі круглого столу - герої різних творів, часто мінялися при переказі і переписуванні, їх точний перелік скласти не можливо. Навіть кількість лицарів у різних авторів різна, часом і зовсім фантастична: - у французьких текстах XIII століття згадуються 150, 240 і 366, а в поемі Лайамона «Брут» зазначені 1600 лицарів .

У пізніший час було прийнято вже підкреслювати обраність і обмежувати кількість лицарів: Джон Драйтон описував 12 лицарів, Вальтер Скотт - 16 лицарів, бездоганних у лицарському етикеті. Ніяких єдиних і послідовних правил або принципів, за яким формувався членство клубу Круглого столу, в середньовічній літературі не вказано. Говориться лише про те, що за Круглим столом засідали найкращі або найважливіші лицарі.

Серед постійних героїв, що з'являються в багатьох книгах, можна назвати наступних лицарів:

• Гавейн - племінник Артура, його «права рука», герой багатьох романів.
• Ланселот - непереможний лицар, який здійснив безліч подвигів, але в підсумку закохався в дружину Артура Гвіневру і послужив причиною загибелі королівства
• Трістан або ж (за Мелорі) Трістрам - син Таллуха, найсильніший, найсміливіший і найкращий (за валлійськими легендами) лицар, що поступався лише Ланселоту, відомий через романтичну історію кохання до Ізольди, яка стала дружиною короля Марка.
• Галахад - син Ланселота, святий лицар, вихований ченцями. Шукач Святого Грааля.
• Парсіфаль (Персіваль) - ще один шукач Грааля.
• Борс - соратник Персіваля, шукач Грааля.
• Кей - молочний брат Артура і його сенешаль. У легендах зазвичай комічний персонаж, хвалько і боягуз.
• Мордред - племінник чи син Артура, що видав короля і спробував захопити владу. У фіналі вони з Артуром вбивають один одного.
• Гарет білоручка (Бомейн) - молодший брат Гавейна, зі скромності працював при дворі слугою, перш ніж стати лицарем.
• Івейн (Увейн) - син злої чаклунки Феї Моргани, що всупереч матері став благородним лицарем.

Крім того, до Артурівского циклу примикає роман про Трістана та Ізольду. Хоча Трістан, відповідно до основного сюжету, служить королю Марку, а не Артуру, деякі автори записали і його в число артурівських мисливців за Граалем.

Круглий стіл

Круглий стіл у Вінчестері

Про круглий стіл вперше розповідає англо-нормандський поет Вас близько 1150 в своїх історіях про короля Артура. У цей час в Європі процвітало місництво - правила і норми, розроблені в ході формування станів, які визначали ранг сім'ї (насамперед, знатної) і її окремих членів, їхні взаємини з іншими родинами при призначенні на військову службу, адміністративну посаду, участі в офіційних урочистостях. Формальним вираженням знатності в цій системі було право знаходитися (сидіти) як можна ближче до суверена. Серед феодалів часті були суперечки про місце, що приводили до важких конфліктів, аж до збройних.

Згідно з легендою, король Артур увів саме круглий стіл для того, щоб учасники бенкетів не сперечалися один з одним за краще місце і почували себе рівноправними. Пізніше історії про короля Артура стали поширюватися у фольклорі і в європейській (англійській, французькій, німецькій) літературі, Круглий стіл став одним з основних атрибутів цих історій.

У Вінчестері досі організується Круглий стіл з 24 учасників, який претендує на спадкоємність протягом багатьох сотень років.

Література

• Timeless Myths - Knights of the Round Table
• Karl Langosch. König Artus und seine Tafelrunde. — Stuttgart : Reclam, 1980. — ISBN 3-15-029945-4.
• Pamela Ryan. A Dictionary of King Arthur's Knights. — ISBN 1-877853-61-5.
• B. Schmolke-Hasselmann:The Round Table: Ideal, Fiction, Reality. In: Arthurian Literature, II, 1982, S. 411-475.
• C. Scott Littleton:From Scythia to Camelot: A Radical Reassessment of the Legends of King Arthur, the Knights of the Round Table, and the Holy Grail. ISBN 0-8153-3566-0 (Außenseiter-Theorie)