Пушту: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Xqbot (обговорення | внесок)
м Робот: добра стаття be-x-old:Пушту; косметичні зміни
Немає опису редагування
Рядок 2: Рядок 2:
| Назва = Пушту
| Назва = Пушту
| Самоназва =
| Самоназва =
| Поширена_в = {{AFG}}<br />{{PAK}}
| Поширена_в = {{AFG}}<br/>{{PAK}}
| Регіон = [[Південна Азія]]
| Регіон = [[Південна Азія]]
| Кількість_носіів = 50-60 млн. (оцінка)<!--або Кількість_мовців-->
| Кількість_носіів = 50-60 млн. (оцінка)<!--або Кількість_мовців-->
Рядок 13: Рядок 13:
| ISO_639-2 = pus
| ISO_639-2 = pus
| SIL =
| SIL =
| Зображення =
| Зображення = Languages of Pakistan.svg
| Ширина_зображення =
| Ширина_зображення = 300 пкс
| Підпис =
| Підпис = карта мов Пакистану
|}}
|}}


'''Пушту́''' (афганська мова, [[МФА]]: [pəʂto]) — мова [[пуштуни|пуштунів]], належить до східної групи [[іранські мови|іранських мов]], державна мова [[Афганістан]]у (разом із [[дарі]]).
'''Пушту́''' (афганська мова, [[МФА]]: [pəʂto])&nbsp;— мова [[пуштуни|пуштунів]], належить до східної групи [[іранські мови|іранських мов]], державна мова [[Афганістан]]у (разом із [[дарі]]).


== Діалекти ==
== Діалекти ==
Поділяється на дві основні групи діалектів — західний (м. [[Кандагар]]) і східний (м. [[Пешавар]]).
Поділяється на дві основні групи діалектів&nbsp;— західний (м. [[Кандагар]]) і східний (м. [[Пешавар]]).


В пушту багато [[Приголосний звук|приголосних]] (30). [[Наголос]] динамічний, і від його зміни залежать значення слів, напр.: '''пе́ша''' — ''випадок'', '''пеша́''' — ''наслідування''.
В пушту багато [[Приголосний звук|приголосних]] (30). [[Наголос]] динамічний, і від його зміни залежать значення слів, напр.: '''пе́ша'''&nbsp;— ''випадок'', '''пеша́'''&nbsp;— ''наслідування''.


== Граматика ==
== Граматика ==
[[Граматика|Граматичній]] будові властиві [[флексія]] імен, два [[Відмінок|відмінки]] (прямий і непрямий), два [[Рід (мовознавство)|роди]] (чоловічий і жіночий). [[Часи дієслів|Часів дієслова]] два: теперішньо-майбутній і минулий. [[Способи дієслів|Способів]] — три: дійсний, умовний, наказовий. [[Інфінітив]] дієслова може відмінюватись, коли вживається в ролі [[Іменник|іменника]] чоловічого роду множини. [[Синтаксис]] характеризується [[Ергативні мови|ергативною]] конструкцією.
[[Граматика|Граматичній]] будові властиві [[флексія]] імен, два [[Відмінок|відмінки]] (прямий і непрямий), два [[Рід (мовознавство)|роди]] (чоловічий і жіночий). [[Часи дієслів|Часів дієслова]] два: теперішньо-майбутній і минулий. [[Способи дієслів|Способів]]&nbsp;— три: дійсний, умовний, наказовий. [[Інфінітив]] дієслова може відмінюватись, коли вживається в ролі [[Іменник|іменника]] чоловічого роду множини. [[Синтаксис]] характеризується [[Ергативні мови|ергативною]] конструкцією.


== Алфавіт ==
== Алфавіт ==

Версія за 15:15, 11 серпня 2014

Пушту
карта мов Пакистану
карта мов Пакистану
Поширена в Афганістан Афганістан
Пакистан Пакистан
Регіон Південна Азія
Носії 39 000 000 осіб (2007)[1]
Місце 33
Писемність арабська абетка і арабське письмо
Офіційний статус
Державна Афганістан Афганістан
Регулює Академія наук Афганістану
Коди мови
ISO 639-1 ps
ISO 639-2 pus
ISO 639-3 pus

Пушту́ (афганська мова, МФА: [pəʂto]) — мова пуштунів, належить до східної групи іранських мов, державна мова Афганістану (разом із дарі).

Діалекти

Поділяється на дві основні групи діалектів — західний (м. Кандагар) і східний (м. Пешавар).

В пушту багато приголосних (30). Наголос динамічний, і від його зміни залежать значення слів, напр.: пе́ша — випадок, пеша́ — наслідування.

Граматика

Граматичній будові властиві флексія імен, два відмінки (прямий і непрямий), два роди (чоловічий і жіночий). Часів дієслова два: теперішньо-майбутній і минулий. Способів — три: дійсний, умовний, наказовий. Інфінітив дієслова може відмінюватись, коли вживається в ролі іменника чоловічого роду множини. Синтаксис характеризується ергативною конструкцією.

Алфавіт

Алфавіт створений на основі арабо-перської графіки. В пушту багато запозичень з арабської, таджицької, перської, індійської та тюркських мов.

Джерела

Шаблон:Link GA

  1. Nationalencyklopedin — 1999.