Пушту: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Xqbot (обговорення | внесок) м Робот: добра стаття be-x-old:Пушту; косметичні зміни |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
| Назва = Пушту |
| Назва = Пушту |
||
| Самоназва = |
| Самоназва = |
||
| Поширена_в = {{AFG}}<br |
| Поширена_в = {{AFG}}<br/>{{PAK}} |
||
| Регіон = [[Південна Азія]] |
| Регіон = [[Південна Азія]] |
||
| Кількість_носіів = 50-60 млн. (оцінка)<!--або Кількість_мовців--> |
| Кількість_носіів = 50-60 млн. (оцінка)<!--або Кількість_мовців--> |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
| ISO_639-2 = pus |
| ISO_639-2 = pus |
||
| SIL = |
| SIL = |
||
| Зображення = |
| Зображення = Languages of Pakistan.svg |
||
| Ширина_зображення = |
| Ширина_зображення = 300 пкс |
||
| Підпис = |
| Підпис = карта мов Пакистану |
||
|}} |
|}} |
||
'''Пушту́''' (афганська мова, [[МФА]]: [pəʂto]) |
'''Пушту́''' (афганська мова, [[МФА]]: [pəʂto]) — мова [[пуштуни|пуштунів]], належить до східної групи [[іранські мови|іранських мов]], державна мова [[Афганістан]]у (разом із [[дарі]]). |
||
== Діалекти == |
== Діалекти == |
||
Поділяється на дві основні групи діалектів |
Поділяється на дві основні групи діалектів — західний (м. [[Кандагар]]) і східний (м. [[Пешавар]]). |
||
В пушту багато [[Приголосний звук|приголосних]] (30). [[Наголос]] динамічний, і від його зміни залежать значення слів, напр.: '''пе́ша''' |
В пушту багато [[Приголосний звук|приголосних]] (30). [[Наголос]] динамічний, і від його зміни залежать значення слів, напр.: '''пе́ша''' — ''випадок'', '''пеша́''' — ''наслідування''. |
||
== Граматика == |
== Граматика == |
||
[[Граматика|Граматичній]] будові властиві [[флексія]] імен, два [[Відмінок|відмінки]] (прямий і непрямий), два [[Рід (мовознавство)|роди]] (чоловічий і жіночий). [[Часи дієслів|Часів дієслова]] два: теперішньо-майбутній і минулий. [[Способи дієслів|Способів]] |
[[Граматика|Граматичній]] будові властиві [[флексія]] імен, два [[Відмінок|відмінки]] (прямий і непрямий), два [[Рід (мовознавство)|роди]] (чоловічий і жіночий). [[Часи дієслів|Часів дієслова]] два: теперішньо-майбутній і минулий. [[Способи дієслів|Способів]] — три: дійсний, умовний, наказовий. [[Інфінітив]] дієслова може відмінюватись, коли вживається в ролі [[Іменник|іменника]] чоловічого роду множини. [[Синтаксис]] характеризується [[Ергативні мови|ергативною]] конструкцією. |
||
== Алфавіт == |
== Алфавіт == |
||
Версія за 15:15, 11 серпня 2014
| Пушту | |
|---|---|
|
карта мов Пакистану карта мов Пакистану | |
| Поширена в |
 Афганістан Пакистан |
| Регіон | Південна Азія |
| Носії | 39 000 000 осіб (2007)[1] |
| Місце | 33 |
| Писемність | арабська абетка і арабське письмо |
| Офіційний статус | |
| Державна |
Афганістан |
| Регулює | Академія наук Афганістану |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | ps |
| ISO 639-2 | pus |
| ISO 639-3 | pus |
Пушту́ (афганська мова, МФА: [pəʂto]) — мова пуштунів, належить до східної групи іранських мов, державна мова Афганістану (разом із дарі).
Діалекти
Поділяється на дві основні групи діалектів — західний (м. Кандагар) і східний (м. Пешавар).
В пушту багато приголосних (30). Наголос динамічний, і від його зміни залежать значення слів, напр.: пе́ша — випадок, пеша́ — наслідування.
Граматика
Граматичній будові властиві флексія імен, два відмінки (прямий і непрямий), два роди (чоловічий і жіночий). Часів дієслова два: теперішньо-майбутній і минулий. Способів — три: дійсний, умовний, наказовий. Інфінітив дієслова може відмінюватись, коли вживається в ролі іменника чоловічого роду множини. Синтаксис характеризується ергативною конструкцією.
Алфавіт
Алфавіт створений на основі арабо-перської графіки. В пушту багато запозичень з арабської, таджицької, перської, індійської та тюркських мов.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
- ↑ Nationalencyklopedin — 1999.