Головна послідовність: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Dexbot (обговорення | внесок)
м Removing Link FA template (handled by wikidata)
Рядок 14: Рядок 14:


[[Категорія:Зорі]]
[[Категорія:Зорі]]

{{Link FA|en}}

Версія за 07:49, 7 вересня 2014

Діаграма Герцшпрунга—Рассела з нанесенням 2300 найближчих зір (складена Річардом Повеллом). Чітко видно переважне скупчення зір на ділянці головної послідовності. Світність Сонця взято за одиницю, воно розташовано на головній послідовності у місці перетину з кольоровим індексом B-V 0,66 (температура 5780K, спектральний клас G2)

Головна послідовність — це вузька смуга на діаграмі Герцшпрунга—Рассела, яка перетинає діаграму по діагоналі — з лівого верхнього до правого нижнього кута діаграми. На ній розташовується понад 90% усіх відомих зір Чумацького Шляху, зокрема Сонце.


Джерелом енергії зір головної послідовності є термоядерні реакції, у яких водень перетворюється на гелій. За сучасною теорією зоряної еволюції, час «спалювання» водню у ядрі зорі порівняно великий й залежить від її маси. Для Сонця він становить близько 10 млрд років, для інших зір він приблизно дорівнює  млрд років, де M — маса зорі (у масах Сонця)[1]. Стадія перебування на головній послідовності — найтриваліший етап еволюції зорі. Цим і пояснюється переважна концентрація зір на ділянці головної послідовності.

Посилання

  1. Головна послідовність // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 115. — ISBN 966-613-263-X.