Двадцята династія єгипетських фараонів: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
| Рядок 14: | Рядок 14: | ||
При спадкоємцях Рамсеса III влада фараона ще сильніше ослабла. Вже під час правління Рамсеса IV Єгипет втратив практично всі завойовані раніше володіння в Палестині і Сирії, зберігши за собою тільки [[Нубія | Нубію]]. При цьому посилилився політичний та економічний поділ [[Нижній Єгипет | Нижнього]] і [[Верхній Єгипет | Верхнього Єгипту]], де влада поступово зосередилася в руках [[Фіви (Єгипет) | фіванських]] жерців [[Амон]]а. При цьому пост верховного жерця Амона у Фівах став фактично спадковим. Під час правління Рамсеса III і Рамсеса IV цю посаду обіймав [[Рамсеснахт]], потім його змінив син, [[Аменхотеп (жрець Амона) | Аменхотеп]], який під час правління Рамсеса III був верховним жерцем Амона в [[Ель-Каб | Ель Кабі]]. Аменхотеп був верховним жерцем Амона у Фівах ще під час правління [[Рамсес IX | Рамсеса IX]]. У той час як влада і престиж фараонів зменшувалася, влада і багатство Аменхотепа збільшувалося. Фараони не могли цьому нічого протиставити, верховний жрець Аменхотеп мав сильний вплив на фараона, отримуючи від нього різні почесті. Спроба Рамсеса IX зменшити права верховного жерця Амона провалилися<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=189—191}}</ref>. |
При спадкоємцях Рамсеса III влада фараона ще сильніше ослабла. Вже під час правління Рамсеса IV Єгипет втратив практично всі завойовані раніше володіння в Палестині і Сирії, зберігши за собою тільки [[Нубія | Нубію]]. При цьому посилилився політичний та економічний поділ [[Нижній Єгипет | Нижнього]] і [[Верхній Єгипет | Верхнього Єгипту]], де влада поступово зосередилася в руках [[Фіви (Єгипет) | фіванських]] жерців [[Амон]]а. При цьому пост верховного жерця Амона у Фівах став фактично спадковим. Під час правління Рамсеса III і Рамсеса IV цю посаду обіймав [[Рамсеснахт]], потім його змінив син, [[Аменхотеп (жрець Амона) | Аменхотеп]], який під час правління Рамсеса III був верховним жерцем Амона в [[Ель-Каб | Ель Кабі]]. Аменхотеп був верховним жерцем Амона у Фівах ще під час правління [[Рамсес IX | Рамсеса IX]]. У той час як влада і престиж фараонів зменшувалася, влада і багатство Аменхотепа збільшувалося. Фараони не могли цьому нічого протиставити, верховний жрець Аменхотеп мав сильний вплив на фараона, отримуючи від нього різні почесті. Спроба Рамсеса IX зменшити права верховного жерця Амона провалилися<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=189—191}}</ref>. |
||
Під час правління XX династії почастішали розграбування гробниць фараонів в [[Долина Царів | Долині царів]]. Збереглися [[Папірус Еббота | папіруси Еббота]] і Амхерста, які стосуються 19 року правління Рамсеса IX, в яких описується розслідування обставин розграбування поховань фараона [[Вісімнадцята династія єгипетських фараонів | XIII династії]] [[Собекемсаф]]а, а також фараонів XIX династії Рамсеса II і [[Сеті I]]. З фараонів [[Вісімнадцята династія єгипетських фараонів | XVIII]] - XX династій тільки мумії [[Аменхотеп II | Аменхотепа II]] і [[Тутанхамон]]а були знайдені в своїх гробницях<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.| |
Під час правління XX династії почастішали розграбування гробниць фараонів в [[Долина Царів | Долині царів]]. Збереглися [[Папірус Еббота | папіруси Еббота]] і Амхерста, які стосуються 19 року правління Рамсеса IX, в яких описується розслідування обставин розграбування поховань фараона [[Вісімнадцята династія єгипетських фараонів | XIII династії]] [[Собекемсаф]]а, а також фараонів XIX династії Рамсеса II і [[Сеті I]]. З фараонів [[Вісімнадцята династія єгипетських фараонів | XVIII]] - XX династій тільки мумії [[Аменхотеп II | Аменхотепа II]] і [[Тутанхамон]]а були знайдені в своїх гробницях<ref>{{книга|автор=Брэстед Дж. Г.|заголовок=История Египта с древнейших времен до персидского завоевания|том=1|страницы=192—193}}</ref>. |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
Версія за 22:20, 14 вересня 2014
XX династія - одна з династій фараонів в Стародавньому Єгипті. Її правлінням закінчилося Нове царство, після чого настав так званий Третій перехідний період. Разом з XIX династією їх часто об'єднують в династію Рамессидів.
Історія
Обставини зміни XIX династії на XX не дуже добре відомі. Ймовірно після смерті Рамсеса II Великого центральна влада ослабла, а також відновилося протистояння між різними угрупованнями, затихле на деякий час після закінчення правління Аменхотепа IV (Ехнатона). Наприкінці правління жінки-фараона Таусерт їх XIX династії в Єгипті виникла громадянська війна, в якій взяли участь і іноземці. В результаті на престолі її змінив (можливо повалив) Сетнахта, що заснував XX династію. Його походження невідоме, але можливо, що його батьком був один із синів фараона Рамсеса II Великого. Його дружина Тейє Меренісет можливо була дочкою фараона Мернептаха.
Євсевій Кесарійський, цитуючи Манефона, повідомляє, що в XX династії було 12 фараонів, що правили 172 роки[1]. Сучасні єгиптологи хронологічно правління XX династії відносять до періоду:
- 1186/1185 - 1070/1069 роки до н. е. (бл. 116 років) - по Ю. фон Бекерату;
- 1190-1077 роки до н. е. (бл. 113 років) - по Е. Хорнунгу, Р. Крауссу і Д. Уорбертону[2].
Під час свого недовгого правління енергійний Сетнахта, який намагався продовжувати традиції Рамсеса II Великого, зміг вивести Єгипет з кризи, придушивши повстання в Єгипті і зміцнивши центральну владу. Під час тривалого правління його сина Рамсеса III, яке ознаменувалося військовими походами і перемогами, а також колосальним храмовим будівництвом, влада фараона ще більше зміцнилася. Але це був останній період розквіту Єгипту. Незважаючи на окремі успіхи Рамсеса III, під час його правління процес ослаблення Єгипту продовжився. Бажаючи отримати допомогу жрецтва, фараон надав багато привілеїв храмам, а також робив їм величезні пожертвування. В результаті значення жрецтва значно зросло, храми стали себе протиставляти центральній владі. Крім того, завойовницькі походи, які вів Рамсес III, призвели до зменшення армії. Внутрішнє становище в Єгипті погіршувалося, а скарбниця меншала. На тлі цього почалися чвари між різними придворними угрупованнями, а сам Рамсес III став жертвою одного з змов.
При спадкоємцях Рамсеса III влада фараона ще сильніше ослабла. Вже під час правління Рамсеса IV Єгипет втратив практично всі завойовані раніше володіння в Палестині і Сирії, зберігши за собою тільки Нубію. При цьому посилилився політичний та економічний поділ Нижнього і Верхнього Єгипту, де влада поступово зосередилася в руках фіванських жерців Амона. При цьому пост верховного жерця Амона у Фівах став фактично спадковим. Під час правління Рамсеса III і Рамсеса IV цю посаду обіймав Рамсеснахт, потім його змінив син, Аменхотеп, який під час правління Рамсеса III був верховним жерцем Амона в Ель Кабі. Аменхотеп був верховним жерцем Амона у Фівах ще під час правління Рамсеса IX. У той час як влада і престиж фараонів зменшувалася, влада і багатство Аменхотепа збільшувалося. Фараони не могли цьому нічого протиставити, верховний жрець Аменхотеп мав сильний вплив на фараона, отримуючи від нього різні почесті. Спроба Рамсеса IX зменшити права верховного жерця Амона провалилися[3].
Під час правління XX династії почастішали розграбування гробниць фараонів в Долині царів. Збереглися папіруси Еббота і Амхерста, які стосуються 19 року правління Рамсеса IX, в яких описується розслідування обставин розграбування поховань фараона XIII династії Собекемсафа, а також фараонів XIX династії Рамсеса II і Сеті I. З фараонів XVIII - XX династій тільки мумії Аменхотепа II і Тутанхамона були знайдені в своїх гробницях[4].