Пластилінова ворона: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 32: Рядок 32:
| Сайт =
| Сайт =
}}
}}
'''«Пластилінова ворона»''' - [[мультфільм|мультиплікаційний фільм]] [[1981 у кіно|1981]] [[Татарський Олександр Михайлович|Олександра Татарського]]: його перша офіційна режисерська робота. Мультфільм включав три сюжети за віршами Олександра Кушнера «Про картини», Овсія Дріза «Гра» й {{нп3|Успенський Едуард Миколайович|Едуарда Успенського|ru|Успенский, Эдуард Николаевич}}Едуарда Успенського «А може, а може…».<ref name="И">{{книга
'''«Пластилінова ворона»''' - [[мультфільм|мультиплікаційний фільм]] [[1981 у кіно|1981]] [[Татарський Олександр Михайлович|Олександра Татарського]]: його перша офіційна режисерська робота. Мультфільм включав три сюжети за віршами Олександра Кушнера «Про картини», Овсія Дріза «Гра» й {{нп3|Успенський Едуард Миколайович|Едуарда Успенського|ru|Успенский, Эдуард Николаевич}} «А може, а може…».<ref name="И">{{книга
|автор = Сергей Капков.
|автор = Сергей Капков.
|частина = Александр Татарский
|частина = Александр Татарский
Рядок 58: Рядок 58:


== Техніка ==
== Техніка ==
Частини «Про картини» і «Гра» становлять собою анімовані малюнки дітей мультстудії Центрального республіканського палацу піонерів м. Києва<ref>Згідно титрів у мультфільмі.</ref>, а частина «А може, а може…» виконана в техніці [[Пластилінова анімація|пластилінової анімації]]. Також усі частини містять фото- та відео- вставки.
Частини «Про картини» і «Гра» становлять собою анімовані малюнки дітей мультстудії [[Київський палац дітей та юнацтва|Центрального республіканського палацу піонерів м. Києва]]<ref>Згідно титрів у мультфільмі.</ref>, а частина «А може, а може…» виконана в техніці [[Пластилінова анімація|пластилінової анімації]]. Також усі частини містять фото- та відео- вставки.


== Сюжет ==
== Сюжет ==
Рядок 66: Рядок 66:


=== Гра ===
=== Гра ===
Ця частина мультфільму розповідає про [[дитячі ігри|дитячу гру]] з періодичним відкриванням і закриванням [[очі|очей]]. Усяк раз, відкриваючи очі, оповідач вражається яким-небудь новим побаченим деталям.
Ця частина мультфільму розповідає про {{нп3|дитячі ігри|дитячу гру|ru|УДетские игры}} з періодичним відкриванням і закриванням [[очі|очей]]. Усяк раз, відкриваючи очі, оповідач вражається яким-небудь новим побаченим деталям.


=== А може, а може… ===
=== А може, а може… ===
Пародія на байку [[Крилов Іван Андрійович|Крилова]] «[[Ворона і Лисиця]]». Мультфільм розповідає про оповідача, який забув сюжет байки і намагаються згадати його за ходом розповіді. Так, замість ворони з'являються то собака, то корова (й одного разу - навіть бегемот), а замість лисиці - спочатку страус, а потім двірник. Спотворивши сюжет байки, оповідачі спотворили і її мораль:
Пародія на байку [[Крилов Іван Андрійович|Крилова]] «Ворона і Лисиця». Мультфільм розповідає про оповідача, який забув сюжет байки і намагаються згадати його за ходом розповіді. Так, замість ворони з'являються то собака, то корова (й одного разу - навіть бегемот), а замість лисиці - спочатку страус, а потім двірник. Спотворивши сюжет байки, оповідачі спотворили і її мораль:
{|bgcolor="shadow"
{|
|-
|-
| ''Не стойте и не прыгайте,<br/>Не пойте, не пляшите<br/>Там, где идёт строительство<br/>Или подвешен груз.'' || ''Не стійте і не стрибайте,<br/>Не співайте, не танцюйте<br/>Там, де йде будівництво<br/>Або підвішений вантаж.''
| ''Не стойте и не прыгайте,<br/>Не пойте, не пляшите<br/>Там, где идёт строительство<br/>Или подвешен груз.'' || ''Не стійте і не стрибайте,<br/>Не співайте, не танцюйте<br/>Там, де йде будівництво<br/>Або підвішений вантаж.''
Рядок 81: Рядок 81:
| '''режисер || [[Олександр Татарський]]
| '''режисер || [[Олександр Татарський]]
|-
|-
| '''сценарист || [[Олександр Татарський]]
| '''сценарист || Олександр Татарський
|-
|-
| '''художник-постановник || [[Ігор Ковальов]]
| '''художник-постановник || Ігор Ковальов
|-
|-
| '''художники || [[Олена Косарєва]],<br />Олександр Татарський,<br />О. Распопов
| '''художники || Олена Косарєва,<br />Олександр Татарський,<br />О. Распопов
|-
|-
| '''оператор || [[Ернст Гаман]]
| '''оператор || Ернст Гаман
|-
|-
| '''директор || Л. Варенцова
| '''директор || Л. Варенцова
|-
|-
| '''композитор || [[Григорій Гладков]]
| '''композитор || Григорій Гладков
|-
|-
| '''звукооператор || [[Неллі Кудріна]]
| '''звукооператор || Неллі Кудріна
|-
|-
| '''редактор || [[Валерія Коновалова]]
| '''редактор || Валерія Коновалова
|-
|-
| '''ролі озвучували || [[Григорій Гладков]] (Про картини),<br/>Альоша Павлов и [[Леонід Броньовий]] (Гра),<br/>[[Лев Шимелов]] і [[Олександр Левенбук]] (А може, а може…)
| '''ролі озвучували || Григорій Гладков (Про картини),<br/>Альоша Павлов і [[Бронєвой Леонід Сергійович|Леонід Бронєвой]] (Гра),<br/>Лев Шимелов і Олександр Левенбук (А може, а може…)
|-
|-
| '''монтажник || [[Любов Георгієва]]
| '''монтажник || Любов Георгієва
|-
|-
| '''тексти пісень (віршів) || [[Олександр Кушнер]] («Про картини»),<br/>[[Овсій Дріз]] («Гра»),<br/>[[Едуард Успенський]] («А може, а може…»)
| '''тексти пісень (віршів) || Олександр Кушнер («Про картини»),<br/>Овсій Дріз («Гра»),<br/>Едуард Успенський («А може, а може…»)
|}
|}


Рядок 110: Рядок 110:


== Цензура ==
== Цензура ==
Мультфільм хотіли заборонити, оскільки він вийшов «ідеологічно безідейним». Врятували картину [[Ксенія Марініна]] й [[Ельдар Рязанов]], які показали наперекір цензорам «Ворону» в одному з випусків «[[Кінопанорама|Кінопанорами]]».<ref>{{cite web
Мультфільм хотіли заборонити, оскільки він вийшов «ідеологічно безідейним». Врятували картину Ксенія Марініна й [[Ельдар Рязанов]], які показали наперекір цензорам «Ворону» в одному з випусків «Кінопанорами».<ref>{{cite web
⚫
|url =http://www.kp.ru/print/article/23640.3/48699/
| datepublished = 12 января 2006
⚫
|title =Пятачок в прошлом был сарделькой, а Шапокляк — тещей художника
⚫
| url = http://www.kp.ru/print/article/23640.3/48699/
|date = 12 січня 2006
⚫
| title = Пятачок в прошлом был сарделькой, а Шапокляк — тещей художника
| publisher = Комсомольская правда
|publisher =Комсомольская правда
|language ={{ref-ru}}
⚫
| accessdate = 11 декабря 2009
⚫
|archiveurl =http://www.webcitation.org/65JZvOaU9
⚫
| description = Истории о том, как создавались известные мультфильмы
⚫
|archivedate =2012-02-09
⚫
| archiveurl = http://www.webcitation.org/65JZvOaU9
⚫
|accessdate =11 грудня 2009
⚫
| archivedate = 2012-02-09
⚫
|postscript =Истории о том, как создавались известные мультфильмы
}}</ref>
}}</ref>


Рядок 125: Рядок 126:
* На створення мультфільму пішло близько 800 кг радянського [[пластилін]]у, який через бляклі кольори довелося розфарбовувати фарбами.
* На створення мультфільму пішло близько 800 кг радянського [[пластилін]]у, який через бляклі кольори довелося розфарбовувати фарбами.
* Пісня третьої частини мультфільму спочатку мала звучати звичайним темпом, проте під час запису Татарський не простежив хронометраж звуку, через що замість необхідних 5 хвилин для створеної анімації вийшло 8 хвилин. Режисер не знав, як бути; поки не мали рішення, записали і голоси. У монтажній Татарський випадково почув, як відновлювався грамофонний запис виступу [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]] - швидкість звучання була то швидше, то повільніше. Режисер поцікавився у реставратора, як це виходить. Технологія була проста - на тонвал котушкового [[магнітофон]]у намотувалася ізоляційна стрічка, через що плівка подавалася на відтворювальну головку швидше, і темп звучання також прискорювався. Зрозумівши, що в цьому вихід з виниклої ситуації, Олександр Татарський, заплативши реставраторові 70 рублів, стиснув 8-хвилинний запис до необхідних 5 хвилин, внаслідок чого пісня придбала своє знамените «мультяшне» звучання<ref>[http://www.multivision.ru/files/application/den_multfilmov_pr.doc Открытие памятника Пластилиновой Вороне и Всемирный День Мультфильмов в Санкт-Петербурге!] Пресс-релиз multivision.ru, [http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:uVbFKZLwBjAJ:www.multivision.ru/files/application/den_multfilmov_pr.doc+http://www.multivision.ru/files/application/den_multfilmov_pr.doc&cd=1&hl=en&ct=clnk HTML-версия]</ref>.
* Пісня третьої частини мультфільму спочатку мала звучати звичайним темпом, проте під час запису Татарський не простежив хронометраж звуку, через що замість необхідних 5 хвилин для створеної анімації вийшло 8 хвилин. Режисер не знав, як бути; поки не мали рішення, записали і голоси. У монтажній Татарський випадково почув, як відновлювався грамофонний запис виступу [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]] - швидкість звучання була то швидше, то повільніше. Режисер поцікавився у реставратора, як це виходить. Технологія була проста - на тонвал котушкового [[магнітофон]]у намотувалася ізоляційна стрічка, через що плівка подавалася на відтворювальну головку швидше, і темп звучання також прискорювався. Зрозумівши, що в цьому вихід з виниклої ситуації, Олександр Татарський, заплативши реставраторові 70 рублів, стиснув 8-хвилинний запис до необхідних 5 хвилин, внаслідок чого пісня придбала своє знамените «мультяшне» звучання<ref>[http://www.multivision.ru/files/application/den_multfilmov_pr.doc Открытие памятника Пластилиновой Вороне и Всемирный День Мультфильмов в Санкт-Петербурге!] Пресс-релиз multivision.ru, [http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:uVbFKZLwBjAJ:www.multivision.ru/files/application/den_multfilmov_pr.doc+http://www.multivision.ru/files/application/den_multfilmov_pr.doc&cd=1&hl=en&ct=clnk HTML-версия]</ref>.
* [[Леонід Броньовий]] (разом з Олексою Павловим) заспівав у другій частині мультфільму («Гра») пісню «Закривати й відкривати очі».
* [[Бронєвой Леонід Сергійович|Леонід Бронєвой]] (разом з Олексою Павловим) заспівав у другій частині мультфільму («Гра») пісню «Закривати й відкривати очі».
* Основна частина мелодії в третій частині мультфільму («А може, а може…») - злегка змінений куплет ірландської народної пісні [[Whiskey in the Jar]], «бридж» в її середній частині («Аж тут лисиця бігла, а може, і не бігла…»<ref>{{lang-ru|Но тут лиса бежала, а может, не бежала}}</ref>) - цитата пісні [[Джордж Харрісон|Джорджа Харрісона]] «[[My Sweet Lord]]». Мелодія також була використана в пісеньці молодшого міністра до х/ф «[[Казки старого чарівника]]».
* Основна частина мелодії в третій частині мультфільму («А може, а може…») - злегка змінений куплет ірландської народної пісні {{нп3|Whiskey in the Jar|«Whiskey in the Jar»|ru|Whiskey in the Jar}}, «бридж» у її середній частині («Аж тут лисиця бігла, а може, і не бігла…»<ref>{{lang-ru|Но тут лиса бежала, а может, не бежала}}</ref>) - цитата пісні [[Джордж Харрісон|Джорджа Харрісона]] {{нп3|My Sweet Lord|«My Sweet Lord»|ru|My Sweet Lord}}. Мелодія також була використана в пісеньці молодшого міністра до х/ф «[[Казки старого чарівника]]».
* [[Едуард Успенський]] в одному з телеінтерв'ю сказав, що текст про «А може то ворона…»<ref>{{lang-ru|А может быть ворона}}</ref> він написав всього за півгодини.
* {{нп3|Успенський Едуард Миколайович|Едуард Успенський|ru|Успенский, Эдуард Николаевич}} в одному з телеінтерв'ю сказав, що текст про «А може то ворона…»<ref>{{lang-ru|А может быть ворона}}</ref> він написав всього за півгодини.
* Олександр Татарський спочатку хотів зробити мультфільм за віршем Успенського «Жило собі слоненя»<ref>{{lang-ru|Жил-был слоненок}}</ref>, побудованим за принципом плутанини («Одне смішне слоненя, // А може, не слоненя, // А може, порося, // А може, крокодил…»<ref>{{lang-ru|Один смешной слоненок,//А может, не слоненок,//А может, поросенок,//А может, крокодил}}</ref>), напрочуд підходить для втілення у пластиліні. Однак мультфільм за цим віршем уже був відзнятий [[Ардов Борис Вікторович|Борисом Ардовим]]. І тоді Успенський почав імпровізувати, дійсно придумавши нову версію «пластичної» казки протягом того часу, що потрібен був для її запису.
* Олександр Татарський спочатку хотів зробити мультфільм за віршем Успенського «Жило собі слоненя»<ref>{{lang-ru|Жил-был слоненок}}</ref>, побудованим за принципом плутанини («Одне смішне слоненя, // А може, не слоненя, // А може, порося, // А може, крокодил…»<ref>{{lang-ru|Один смешной слоненок,//А может, не слоненок,//А может, поросенок,//А может, крокодил}}</ref>), напрочуд підходить для втілення у пластиліні. Однак мультфільм за цим віршем уже був відзнятий Борисом Ардовим. І тоді Успенський почав імпровізувати, дійсно придумавши нову версію «пластичної» казки протягом того часу, що потрібен був для її запису.


== Див. також ==
== Див. також ==
* [[Клоки, Арт]]
* [[Арт Клокі]]


== Примітки ==
{{Вікіцитати1}}
{{reflist}}

== Посилання ==
* [[:q:ru:Пластилиновая ворона|Пластилиновая ворона]] ''на [[Вікіциати|Вікіциатах]]''

Версія за 18:52, 30 вересня 2014

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Dgho (внесок, журнали) о 18:52 UTC (5032138 хвилин тому).
Цю статтю перекладають з іншої мови.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця стаття не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Dgho (внесок, журнали) о 18:52 UTC (5032138 хвилин тому).
Пластилінова ворона
рос. Пластилиновая ворона
Жанр Мальована анімація, пластилінова анімація
Режисер Олександр Татарський
Сценарист Олександр Татарський
Оператор Ернст Гаман
Композитор Григорій Гладков
Кінокомпанія Творче об'єднання «Екран»
Дистриб'ютор Творче об'єднання «Екран»
Тривалість 8 хв 57 сек
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1981
Дата виходу 6 серпня
IMDb ID tt0219251

«Пластилінова ворона» - мультиплікаційний фільм 1981 Олександра Татарського: його перша офіційна режисерська робота. Мультфільм включав три сюжети за віршами Олександра Кушнера «Про картини», Овсія Дріза «Гра» й Едуарда Успенського● «А може, а може…».[1]

Техніка

Частини «Про картини» і «Гра» становлять собою анімовані малюнки дітей мультстудії Центрального республіканського палацу піонерів м. Києва[2], а частина «А може, а може…» виконана в техніці пластилінової анімації. Також усі частини містять фото- та відео- вставки.

Сюжет

Про картини

Мультфільм у пісенній формі розповідає про жанри картинного живопису - пейзаж, натюрморт і портрет.

Гра

Ця частина мультфільму розповідає про дитячу гру[ru] з періодичним відкриванням і закриванням очей. Усяк раз, відкриваючи очі, оповідач вражається яким-небудь новим побаченим деталям.

А може, а може…

Пародія на байку Крилова «Ворона і Лисиця». Мультфільм розповідає про оповідача, який забув сюжет байки і намагаються згадати його за ходом розповіді. Так, замість ворони з'являються то собака, то корова (й одного разу - навіть бегемот), а замість лисиці - спочатку страус, а потім двірник. Спотворивши сюжет байки, оповідачі спотворили і її мораль:

Не стойте и не прыгайте,
Не пойте, не пляшите
Там, где идёт строительство
Или подвешен груз.		 Не стійте і не стрибайте,
Не співайте, не танцюйте
Там, де йде будівництво
Або підвішений вантаж.

Також тут звучить «Футбольний марш» (00:07).

Творці

режисер Олександр Татарський
сценарист Олександр Татарський
художник-постановник Ігор Ковальов
художники Олена Косарєва,
Олександр Татарський,
О. Распопов
оператор Ернст Гаман
директор Л. Варенцова
композитор Григорій Гладков
звукооператор Неллі Кудріна
редактор Валерія Коновалова
ролі озвучували Григорій Гладков (Про картини),
Альоша Павлов і Леонід Бронєвой (Гра),
Лев Шимелов і Олександр Левенбук (А може, а може…)
монтажник Любов Георгієва
тексти пісень (віршів) Олександр Кушнер («Про картини»),
Овсій Дріз («Гра»),
Едуард Успенський («А може, а може…»)

Нагороди

  • Фільм «Пластилінова ворона» отримав понад 25 призів[3]
    • «Гран-прі» на Всесоюзному фестивалі телефільмів, 1981;
    • Диплом МКФ в Габрово, Болгарія, 1983 та ін.

Цензура

Мультфільм хотіли заборонити, оскільки він вийшов «ідеологічно безідейним». Врятували картину Ксенія Марініна й Ельдар Рязанов, які показали наперекір цензорам «Ворону» в одному з випусків «Кінопанорами».[4]

Цікаві факти

  • Усі три частини мультфільму об'єднує один другорядний персонаж - старенька з вибивачкою для килимів.
  • На створення мультфільму пішло близько 800 кг радянського пластиліну, який через бляклі кольори довелося розфарбовувати фарбами.
  • Пісня третьої частини мультфільму спочатку мала звучати звичайним темпом, проте під час запису Татарський не простежив хронометраж звуку, через що замість необхідних 5 хвилин для створеної анімації вийшло 8 хвилин. Режисер не знав, як бути; поки не мали рішення, записали і голоси. У монтажній Татарський випадково почув, як відновлювався грамофонний запис виступу Леніна - швидкість звучання була то швидше, то повільніше. Режисер поцікавився у реставратора, як це виходить. Технологія була проста - на тонвал котушкового магнітофону намотувалася ізоляційна стрічка, через що плівка подавалася на відтворювальну головку швидше, і темп звучання також прискорювався. Зрозумівши, що в цьому вихід з виниклої ситуації, Олександр Татарський, заплативши реставраторові 70 рублів, стиснув 8-хвилинний запис до необхідних 5 хвилин, внаслідок чого пісня придбала своє знамените «мультяшне» звучання[5].
  • Леонід Бронєвой (разом з Олексою Павловим) заспівав у другій частині мультфільму («Гра») пісню «Закривати й відкривати очі».
  • Основна частина мелодії в третій частині мультфільму («А може, а може…») - злегка змінений куплет ірландської народної пісні «Whiskey in the Jar»●, «бридж» у її середній частині («Аж тут лисиця бігла, а може, і не бігла…»[6]) - цитата пісні Джорджа Харрісона «My Sweet Lord»[ru]. Мелодія також була використана в пісеньці молодшого міністра до х/ф «Казки старого чарівника».
  • Едуард Успенський● в одному з телеінтерв'ю сказав, що текст про «А може то ворона…»[7] він написав всього за півгодини.
  • Олександр Татарський спочатку хотів зробити мультфільм за віршем Успенського «Жило собі слоненя»[8], побудованим за принципом плутанини («Одне смішне слоненя, // А може, не слоненя, // А може, порося, // А може, крокодил…»[9]), напрочуд підходить для втілення у пластиліні. Однак мультфільм за цим віршем уже був відзнятий Борисом Ардовим. І тоді Успенський почав імпровізувати, дійсно придумавши нову версію «пластичної» казки протягом того часу, що потрібен був для її запису.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Сергей Капков. Александр Татарский // Наши мультфильмы / Арсений Мещеряков, Ирина Остаркова. — Интеррос, 2006. — ISBN 5-91105-007-2.
  2. ↑ Згідно титрів у мультфільмі.
  3. ↑ Александр Татарский Биография Призы
  4. ↑ Пятачок в прошлом был сарделькой, а Шапокляк — тещей художника ((рос.)) . Комсомольская правда. 12 січня 2006. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 11 грудня 2009Истории о том, как создавались известные мультфильмы
  5. ↑ Открытие памятника Пластилиновой Вороне и Всемирный День Мультфильмов в Санкт-Петербурге! Пресс-релиз multivision.ru, HTML-версия
  6. ↑ рос. Но тут лиса бежала, а может, не бежала
  7. ↑ рос. А может быть ворона
  8. ↑ рос. Жил-был слоненок
  9. ↑ рос. Один смешной слоненок,//А может, не слоненок,//А может, поросенок,//А может, крокодил

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пластилінова_ворона&oldid=14898623