Відмінності між версіями «Зюков Анатолій Матвійович»

Перейти до навігації Перейти до пошуку
м
автозаміна параметру шаблона:науковець за допомогою AWB
(уточнення, стиль, шаблон)
м (автозаміна параметру шаблона:науковець за допомогою AWB)
| ім'я = Анатолій Матвійович Зюков
| ім'я_мовою_оригінала =
| портретзображення = Файл:Зюков.jpg
| зображення_розмір = 250пкс
| зображення_підпис =
Народився [[1 грудня]] [[1886]] року в [[Полтава|Полтаві]] в сім’ї інженера-механіка та домогосподарки. Закінчив медичний факультет [[Університет Святого Володимира|Університету Святого Володимира]] із званням "лекаря с отличием". В 1912 році А.М. Зюков почав працювати в клініці лікарської діагностики, проте в 1914 році був мобілізований до армії, де обіймав посаду молодшого лікаря піхотного полку. Під час бойових дій він перехворів на тяжку форму черевного тифу. На передовому краї війни він зрозумів значення інфекційної патології, яка безпосередньо впливала на наслідки військових дій — у структурі санітарних втрат інфекційні хвороби переважали над бойовими втратами.
 
В 1918 році повернувся до Києва і почав працювати ординатором в терапевтичній університетській клініці. Учень [[академік]]а [[Яновський Феофіл Гаврилович|Ф. Г. Яновського]]. А.М. Зюков тривалий час працював в цій клініці над проблемою ниркової патології і став відомим завдяки своїм дослідженням ураження нирок при грипі під час лиховісної пандемії [[іспанський грип|іспанки]], яка в світі забрала життя щонайменше 50 мільйонів людей.
 
В 1924 році А.М. Зюков — старший асистент у факультетській клініці під керівництвом Ф.Г.Яновського і дуже швидко отримав курс [[приват-доцент]]а з хвороб обміну речовин. У [[1927]]році захистив докторську [[дисертація|дисертацію]] на тему: «Обмен воды в организме», яка видана окремою [[монографія|монографією]], як цінний внесок в медичну науку. За рекомендації академіка Ф.Г. Яновського адміністрація [[Київський медичний інститут|Київського медичного інституту]] призначає в [[1927]] році Анатолія Матвійовича на посаду завідувача "кафедри інфекційних недуг". Після смерті свого вчителя Ф.Г.Яновського А.М. Зюков одночасно з кафедрою інфекційних недуг завідував кафедрою фармакотерапії протягом 1928/29 учбового року. Учитель заповів своєму учню й половину своєї квартири.
[[Файл:Учень і вчитель (А.М. Зюков та Ф.Г. Яновський).jpg|міні|ліворуч|320пкс|Учень і вчитель: професор А.М. Зюков та академік Ф.Г. Яновський]]
 
У [[1927]]–[[1953]] роках — Анатолій Матвійович завідує кафедрою інфекційних хвороб [[Київський медичний інститут|Київського медичного інституту]], одночасно з цим у [[1930]] - [[1935]] рр. він - науковий керівник Київського інституту туберкульозу та інституту охорони материнства і дитинства, у [[1934]]–[[1941]] рр. — завідувач кафедри інфекційних хвороб [[Київський інститут удосконалення лікарів|Київського інституту удосконалення лікарів]], а ще й консультант клінічної бази Інституту Експериментальної Біології та Патології, яким в ті роки керував [[Богомолець Олександр Олександрович|О.О.Богомолець]], з яким Анатолій Матвійович тривалий час товаришував.
 
А.М.Зюков мав великий досвід роботи лікаря загальної практики, отримав блискучу підготовку з внутрішніх хвороб, тому зі знанням справи забезпечував багатогранну діяльність інфекціоніста- науковця. В той час під його головуванням і за безпосередньої участі впроваджуються інноваційні для свого часу методи лікування інфекційних хвороб специфічними сироватками, бактеріофагами, запропонований науково обґрунтований спосіб лікування [[Скарлатина|скарлатини]], [[Дизентерія|дизентерії]] та [[Черевний тиф|черевного тифу]] з використанням донорської крові (гемотерапія). До речі, його учню Г.Г. Хоменко за представлену на захист роботу “Лікування бацилярної дизентерії” Вчена рада присудила одразу ступінь доктора медичних наук минуючи кандидатський.
У 1939 році, задовго до відкриття серотипів вірусу [[Грип|грипугрип]]у та інших збудників [[Застуда|ГРВІ]], А.М. Зюков опублікував обґрунтоване припущення про можливість існування різних вірусів, здатних спричинювати грип, та про наявність інших збудників, здатних породжувати грипоподібні захворювання. Праці А.М.Зюкова в той період також були присвячені лікуванню інфекційних хвороб, дослідженню шоку, грипу, краснухи, туберкульозу, застосуванню АЦС (антиретикулярна цитотоксична сироватка) у лікуванні інфекційних хвороб.
 
В період німецької окупації змушений був працювати в Києві в так званому медичному інституті «Полімедікум», до викладання в якому була залучена переважна більшість професорів та викладачів, які залишились в місті. В кінці грудня 1941 року А.М. Зюков з кафедри інфекційних хвороб перейшов на кафедру пропедевтики терапії.
Одразу після звільнення міста А.М.Зюков, як медичний експерт, входив до складу комісії по встановленню та розслідуванню злочинів німецько-фашистських загарбників, очолюваної М.С. Хрущовим. Разом з відомими академіками [[Тичина Павло Григорович|П.Г. Тичиною]], [[Рильський Максим Тадейович|М.Т. Рильським]], професорами Я.І. Півовонським, Ю.Ю. Крамаренко, Н.А. Шепелевським А.М. Зюков працював у [[Бабин Яр|Бабиному Яру]], Дарниці, Сирецькому концтаборі та інших місцях масових поховань закатованих радянських громадян.
Високий авторитет А.М. Зюкова як вченого, клініциста та педагога виявився також в тому, що він був головою навчально-методичного комітету [[Київський медичний інститут|КМІ]], заступником голови епідеміологічної секції Вченої Ради НКОЗ України, заступником голови Київського філіалу спілки мікробіологів, епідеміологів та інфекціоністів, був одним із засновників науково-дослідного інституту інфекційних хвороб МОЗ СРСР, який в перші повоєнні роки було створено в Києві. До речі, це був перший в країні інститут цього напрямку медицини. Анатолій Матвійович та співробітники кафедри інфекційних хвороб [[Київський медичний інститут|КМІ]] деякий час працювали за сумісництвом в цьому інституті. Так у 1949-1950 рр. А.М. Зюков був завідувачем ІІ клінічним відділенням, а з листопада 1950 року до кінця 1951 року виконував обов’язки заступника директора з наукової частини НДІ інфекційних хвороб, був науковим керівником відділів, що розробляли проблеми захворювань дихальних шляхів і черевного тифу.
 
Анатолій Матвійович був чудовим лектором, послухати його лекції дуже часто приходили співробітники інших кафедр, лікарі неінфекційного напрямку. Зовнішньо схожий завдяки своїм вусам на мушкетера Анатолій Матвійович і свою лекцію проголошував наче фехтуючи, завжди влучно в ціль.
* «Грип», 1939. Київ;
* «Паразитарні тифи», 1948, Київ;
Підготував 10 кандидатів й 3 докторів наук.
 
== Джерела ==
42 924

редагування

Навігаційне меню