Сватоплук Чех: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Haida (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 33: | Рядок 33: | ||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Походив з селянської родини. Народився у селищі поблизу міста [[Бенешов]]. У Празі 1858 року поступив до єпархіального пансіону. Потім навчався праву у Празькому університеті (1866 році під час австро-пруської війни деякий час не навчався). Захопився журналістикою, співпрацював з журналами «Рух» та «Квіти». У 1871 році стає редактором журналу «Светозар». З 1873 до 1876 року був редактором «Люміра», а потім «Народних листів». |
Походив з селянської родини. Народився у селищі поблизу міста [[Бенешов]]. У Празі 1858 року поступив до єпархіального пансіону. Потім навчався праву у Празькому університеті (в 1866 році під час австро-пруської війни деякий час не навчався). Захопився журналістикою, співпрацював з журналами «Рух» та «Квіти». У 1871 році стає редактором журналу «Светозар». З 1873 до 1876 року був редактором «Люміра», а потім «Народних листів». |
||
Разом з журналістикою у 1870-х роках обіймав різні посади в правничих фірмах Праги. Завершив юридичну практику у 1879 році. Він багато подорожував, починаючи з 1874 року — побував на Кавказі, в Хорватії, Данії, Польщі, Італії, Франції. З 1890 до 1895 року був членом Чеської академії наук й мистецтв. Помер у Празі |
Разом з журналістикою у 1870-х роках обіймав різні посади в правничих фірмах Праги. Завершив юридичну практику у 1879 році. Він багато подорожував, починаючи з 1874 року — побував на Кавказі, в Хорватії, Данії, Польщі, Італії, Франції. З 1890 до 1895 року був членом Чеської академії наук й мистецтв. Помер у Празі 1908 року. |
||
== Творчість == |
== Творчість == |
||
Сватоплук Чех відомий в якості автора численних '''''віршованих''''' збірок. На перший план виступає патріотична громадянська лірика, яка |
Сватоплук Чех відомий в якості автора численних '''''віршованих''''' збірок. На перший план виступає патріотична громадянська лірика, яка висловлює ідеали і надії національно-визвольного руху, — поетичні збірки — «Ранкові пісні» (1887 рік) та «Нові пісні» (1888 рік). Ця тема пов'язана з ідеєю чесько-словацької єдності («На Вагі»). Критика соціальних порядків відображена в алегоричних поемах «Гануман» (1884 рік) та «Пісні раба» (1895 рік), сатира на римсько-католицьку церкву — у вірші «Гусит на Балтиці» (1868 рік). |
||
Приділено увагу |
Приділено увагу соціальним проблемам у поемі «Косарі» (1903 рік), де показано назрівання протесту селян-наймитів проти експлуатації. У 1878–1880, 1883 роках видав чотири частини збірки «Історії, арабески і злодії». |
||
Прагнення осмислити історичні шляхи та долю чеського народу привело до створення алегоричних, філософських поем «Європа» (1878 рік) і «Славія» (1884 |
Прагнення осмислити історичні шляхи та долю чеського народу привело до створення алегоричних, філософських поем «Європа» (1878 рік) і «Славія» (1884-й), історичних поем «Адаміти» (1873), «Вацлав з Михаловіць» (1882), «Жижка» (1879), соціальної поеми «Лешетинський коваль» (1883 рік). |
||
За |
За результатами численних подорожей зробив опис країни та народів, які побачив («Черкеси», 1875 рік; «Декілька образів моравських», 1884 рік; «Дагмар», 1885). |
||
Питанням буржуазного суспільства приділено великий '''''прозоровий''''' твір С.Чеха — «Подорож пана Броучека в XV сторіччя» (1888 рік), де чеський буржуа XIX |
Питанням буржуазного суспільства приділено великий '''''прозоровий''''' твір С.Чеха — «Подорож пана Броучека в XV сторіччя» (1888 рік), де чеський буржуа XIX ст., дивним чином опинився у минулому, в часі гуситських війн. Зрештою Броучек зраджує батьківщину, рятуючи своє життя і майно. Цьому персонажу присвячено повість «Пряма поїздка пана Броучека на Місяць» (1888 рік). |
||
Сватоплук Чех також є автором комічного роману «Кандидат на безсмертя», який видано у 1879 році. Тут також проходить тема чеської буржуазії, що постає у негативному світлі. |
Сватоплук Чех також є автором комічного роману «Кандидат на безсмертя», який видано у 1879 році. Тут також проходить тема чеської буржуазії, що постає у негативному світлі. |
Версія за 16:52, 30 жовтня 2014
Сватоплук Чех | |
---|---|
чеськ. Svatopluk Čech | |
Народився |
21 лютого 1846 Остжедек |
Помер |
23 лютого 1908 Прага |
Поховання | Вишеградський цвинтар[1] |
Країна | Австро-Угорщина |
Національність | чех |
Діяльність | поет, письменник |
Галузь | Чеська література[2][2] |
Alma mater | Карлів університет |
Вчителі | František Bartošd[3] |
Знання мов | чеська[2][2][4] |
Роки активності | з 1863 |
Жанр | поезія і роман |
Magnum opus | Nový epochální výlet pana Broučka, tentokráte do XV. stoletíd |
Батько | Франтішек Чех |
Брати, сестри | Miloš Čechd, Růžena Čechovád, Vladimír Čechd[5] і Božena Čechovád |
Автограф | |
Сватоплук Чех (*Svatopluk Čech, 21 лютого 1846 —†23 лютого 1908) — чеський письменник, поет, журналіст.
Життєпис
Походив з селянської родини. Народився у селищі поблизу міста Бенешов. У Празі 1858 року поступив до єпархіального пансіону. Потім навчався праву у Празькому університеті (в 1866 році під час австро-пруської війни деякий час не навчався). Захопився журналістикою, співпрацював з журналами «Рух» та «Квіти». У 1871 році стає редактором журналу «Светозар». З 1873 до 1876 року був редактором «Люміра», а потім «Народних листів».
Разом з журналістикою у 1870-х роках обіймав різні посади в правничих фірмах Праги. Завершив юридичну практику у 1879 році. Він багато подорожував, починаючи з 1874 року — побував на Кавказі, в Хорватії, Данії, Польщі, Італії, Франції. З 1890 до 1895 року був членом Чеської академії наук й мистецтв. Помер у Празі 1908 року.
Творчість
Сватоплук Чех відомий в якості автора численних віршованих збірок. На перший план виступає патріотична громадянська лірика, яка висловлює ідеали і надії національно-визвольного руху, — поетичні збірки — «Ранкові пісні» (1887 рік) та «Нові пісні» (1888 рік). Ця тема пов'язана з ідеєю чесько-словацької єдності («На Вагі»). Критика соціальних порядків відображена в алегоричних поемах «Гануман» (1884 рік) та «Пісні раба» (1895 рік), сатира на римсько-католицьку церкву — у вірші «Гусит на Балтиці» (1868 рік).
Приділено увагу соціальним проблемам у поемі «Косарі» (1903 рік), де показано назрівання протесту селян-наймитів проти експлуатації. У 1878–1880, 1883 роках видав чотири частини збірки «Історії, арабески і злодії».
Прагнення осмислити історичні шляхи та долю чеського народу привело до створення алегоричних, філософських поем «Європа» (1878 рік) і «Славія» (1884-й), історичних поем «Адаміти» (1873), «Вацлав з Михаловіць» (1882), «Жижка» (1879), соціальної поеми «Лешетинський коваль» (1883 рік).
За результатами численних подорожей зробив опис країни та народів, які побачив («Черкеси», 1875 рік; «Декілька образів моравських», 1884 рік; «Дагмар», 1885).
Питанням буржуазного суспільства приділено великий прозоровий твір С.Чеха — «Подорож пана Броучека в XV сторіччя» (1888 рік), де чеський буржуа XIX ст., дивним чином опинився у минулому, в часі гуситських війн. Зрештою Броучек зраджує батьківщину, рятуючи своє життя і майно. Цьому персонажу присвячено повість «Пряма поїздка пана Броучека на Місяць» (1888 рік).
Сватоплук Чех також є автором комічного роману «Кандидат на безсмертя», який видано у 1879 році. Тут також проходить тема чеської буржуазії, що постає у негативному світлі.
Джерела
- Krejčí K., Svatopluk Čech a Matěj Brouček pražský mesťan, Praha, 1952.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сватоплук Чех |
- ↑ BillionGraves — 2011.
- ↑ а б в г Czech National Authority Database
- ↑ Muzeum jihovýchodní Moravy ve Zlíně https://www.frantisekbartos.cz/pages/biografie.html
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Kunc J. Kartotéka Jaroslava Kunce (PNP-LA)