Сватоплук Чех: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Haida (обговорення | внесок)
107 190 редагувань
Немає опису редагування
Рядок 33: Рядок 33:


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Походив з селянської родини. Народився у селищі поблизу міста [[Бенешов]]. У Празі 1858 року поступив до єпархіального пансіону. Потім навчався праву у Празькому університеті (1866 році під час австро-пруської війни деякий час не навчався). Захопився журналістикою, співпрацював з журналами «Рух» та «Квіти». У 1871 році стає редактором журналу «Светозар». З 1873 до 1876 року був редактором «Люміра», а потім «Народних листів».
Походив з селянської родини. Народився у селищі поблизу міста [[Бенешов]]. У Празі 1858 року поступив до єпархіального пансіону. Потім навчався праву у Празькому університеті (в 1866 році під час австро-пруської війни деякий час не навчався). Захопився журналістикою, співпрацював з журналами «Рух» та «Квіти». У 1871 році стає редактором журналу «Светозар». З 1873 до 1876 року був редактором «Люміра», а потім «Народних листів».


Разом з журналістикою у 1870-х роках обіймав різні посади в правничих фірмах Праги. Завершив юридичну практику у 1879 році. Він багато подорожував, починаючи з 1874 року — побував на Кавказі, в Хорватії, Данії, Польщі, Італії, Франції. З 1890 до 1895 року був членом Чеської академії наук й мистецтв. Помер у Празі у 1908 році.
Разом з журналістикою у 1870-х роках обіймав різні посади в правничих фірмах Праги. Завершив юридичну практику у 1879 році. Він багато подорожував, починаючи з 1874 року — побував на Кавказі, в Хорватії, Данії, Польщі, Італії, Франції. З 1890 до 1895 року був членом Чеської академії наук й мистецтв. Помер у Празі 1908 року.


== Творчість ==
== Творчість ==
Сватоплук Чех відомий в якості автора численних '''''віршованих''''' збірок. На перший план виступає патріотична громадянська лірика, яка виражає ідеали і надії національно-визвольного руху, — поетичні збірки — «Ранкові пісні» (1887 рік) та «Нові пісні» (1888 рік). Ця тема пов'язана з ідеєю чесько-словацького єдності («На Вагі»). Критика соціальним порядків відображена в алегорични поемах «Гануман» (1884 рік) та «Пісні раба» (1895 рік), сатира на римсько-католичну церков — у вірші «Гусит на Балтиці» (1868 рік).
Сватоплук Чех відомий в якості автора численних '''''віршованих''''' збірок. На перший план виступає патріотична громадянська лірика, яка висловлює ідеали і надії національно-визвольного руху, — поетичні збірки — «Ранкові пісні» (1887 рік) та «Нові пісні» (1888 рік). Ця тема пов'язана з ідеєю чесько-словацької єдності («На Вагі»). Критика соціальних порядків відображена в алегоричних поемах «Гануман» (1884 рік) та «Пісні раба» (1895 рік), сатира на римсько-католицьку церкву — у вірші «Гусит на Балтиці» (1868 рік).


Приділено увагу соцвальним проблемам у поемі «Косарі» (1903 рік), де показано назрівання протесту селян-наймитів проти експлуатації. У 1878–1880, 1883 роках видав чотири частини збірки «Історії, арабески і злодії».
Приділено увагу соціальним проблемам у поемі «Косарі» (1903 рік), де показано назрівання протесту селян-наймитів проти експлуатації. У 1878–1880, 1883 роках видав чотири частини збірки «Історії, арабески і злодії».


Прагнення осмислити історичні шляхи та долю чеського народу привело до створення алегоричних, філософських поем «Європа» (1878 рік) і «Славія» (1884 рік), історичних поем «Адаміти» (1873 рік), «Вацлав з Михаловіць» (1882 рік), «Жижка» (1879 рік), соціальної поеми «Лешетинський коваль» (1883 рік).
Прагнення осмислити історичні шляхи та долю чеського народу привело до створення алегоричних, філософських поем «Європа» (1878 рік) і «Славія» (1884-й), історичних поем «Адаміти» (1873), «Вацлав з Михаловіць» (1882), «Жижка» (1879), соціальної поеми «Лешетинський коваль» (1883 рік).


За результатам численних поборожів дава опис країни та народів, які побачив («Черкеси», 1875 рік; «Декілька образів моравських», 1884 рік; «Дагмар», 1885 рік).
За результатами численних подорожей зробив опис країни та народів, які побачив («Черкеси», 1875 рік; «Декілька образів моравських», 1884 рік; «Дагмар», 1885).


Питанням буржуазного суспільства приділено великий '''''прозоровий''''' твір С.Чеха — «Подорож пана Броучека в XV сторіччя» (1888 рік), де чеський буржуа XIX в., дивним чином опинився у минулому, в часи гуситських війн. Зрештою Броучек зраджує батьківщину, рятуючи своє життя і майно. Цьому персонажу присвячено повість «Пряма поїздка пана Броучека на Місяць» (1888 рік).
Питанням буржуазного суспільства приділено великий '''''прозоровий''''' твір С.Чеха — «Подорож пана Броучека в XV сторіччя» (1888 рік), де чеський буржуа XIX ст., дивним чином опинився у минулому, в часі гуситських війн. Зрештою Броучек зраджує батьківщину, рятуючи своє життя і майно. Цьому персонажу присвячено повість «Пряма поїздка пана Броучека на Місяць» (1888 рік).


Сватоплук Чех також є автором комічного роману «Кандидат на безсмертя», який видано у 1879 році. Тут також проходить тема чеської буржуазії, що постає у негативному світлі.
Сватоплук Чех також є автором комічного роману «Кандидат на безсмертя», який видано у 1879 році. Тут також проходить тема чеської буржуазії, що постає у негативному світлі.

Версія за 16:52, 30 жовтня 2014

Сватоплук Чех
чеськ. Svatopluk Čech
Народився 21 лютого 1846(18460221)
Остжедек
Помер 23 лютого 1908
Прага
Поховання Вишеградський цвинтар[1]
Країна  Австро-Угорщина
Національність чех
Діяльність поет, письменник
Галузь Чеська література[2][2]
Alma mater Карлів університет
Вчителі František Bartošd[3]
Знання мов чеська[2][2][4]
Роки активності з 1863
Жанр поезія і роман
Magnum opus Nový epochální výlet pana Broučka, tentokráte do XV. stoletíd
Батько Франтішек Чех
Брати, сестри Miloš Čechd, Růžena Čechovád, Vladimír Čechd[5] і Božena Čechovád
Автограф

Сватоплук Чех (*Svatopluk Čech, 21 лютого 1846 —†23 лютого 1908) — чеський письменник, поет, журналіст.

Життєпис

Походив з селянської родини. Народився у селищі поблизу міста Бенешов. У Празі 1858 року поступив до єпархіального пансіону. Потім навчався праву у Празькому університеті (в 1866 році під час австро-пруської війни деякий час не навчався). Захопився журналістикою, співпрацював з журналами «Рух» та «Квіти». У 1871 році стає редактором журналу «Светозар». З 1873 до 1876 року був редактором «Люміра», а потім «Народних листів».

Разом з журналістикою у 1870-х роках обіймав різні посади в правничих фірмах Праги. Завершив юридичну практику у 1879 році. Він багато подорожував, починаючи з 1874 року — побував на Кавказі, в Хорватії, Данії, Польщі, Італії, Франції. З 1890 до 1895 року був членом Чеської академії наук й мистецтв. Помер у Празі 1908 року.

Творчість

Сватоплук Чех відомий в якості автора численних віршованих збірок. На перший план виступає патріотична громадянська лірика, яка висловлює ідеали і надії національно-визвольного руху, — поетичні збірки — «Ранкові пісні» (1887 рік) та «Нові пісні» (1888 рік). Ця тема пов'язана з ідеєю чесько-словацької єдності («На Вагі»). Критика соціальних порядків відображена в алегоричних поемах «Гануман» (1884 рік) та «Пісні раба» (1895 рік), сатира на римсько-католицьку церкву — у вірші «Гусит на Балтиці» (1868 рік).

Приділено увагу соціальним проблемам у поемі «Косарі» (1903 рік), де показано назрівання протесту селян-наймитів проти експлуатації. У 1878–1880, 1883 роках видав чотири частини збірки «Історії, арабески і злодії».

Прагнення осмислити історичні шляхи та долю чеського народу привело до створення алегоричних, філософських поем «Європа» (1878 рік) і «Славія» (1884-й), історичних поем «Адаміти» (1873), «Вацлав з Михаловіць» (1882), «Жижка» (1879), соціальної поеми «Лешетинський коваль» (1883 рік).

За результатами численних подорожей зробив опис країни та народів, які побачив («Черкеси», 1875 рік; «Декілька образів моравських», 1884 рік; «Дагмар», 1885).

Питанням буржуазного суспільства приділено великий прозоровий твір С.Чеха — «Подорож пана Броучека в XV сторіччя» (1888 рік), де чеський буржуа XIX ст., дивним чином опинився у минулому, в часі гуситських війн. Зрештою Броучек зраджує батьківщину, рятуючи своє життя і майно. Цьому персонажу присвячено повість «Пряма поїздка пана Броучека на Місяць» (1888 рік).

Сватоплук Чех також є автором комічного роману «Кандидат на безсмертя», який видано у 1879 році. Тут також проходить тема чеської буржуазії, що постає у негативному світлі.

Джерела

  • Krejčí K., Svatopluk Čech a Matěj Brouček pražský mesťan, Praha, 1952.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сватоплук Чех
  1. ↑ BillionGraves — 2011.
  2. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  3. ↑ Muzeum jihovýchodní Moravy ve Zlíně https://www.frantisekbartos.cz/pages/biografie.html
  4. ↑ CONOR.Sl
  5. ↑ Kunc J. Kartotéka Jaroslava Kunce (PNP-LA)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сватоплук_Чех&oldid=15068643