Річард Бартелмесс: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Олексів (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
StarDeg (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Актор |
|||
⚫ | |||
|ім'я = Річард Бартелмесс<br/>Richard Barthelmess |
|||
⚫ | |зображення = Richard Barthelmess - Dec 1921 Photoplay.jpg|ім'я_при_народженні = Річард Семлер Бартелмесс|дата_народження = 9.05.1895|місце_народження = [[Нью-Йорк]], [[США]]|дата_смерті = 17.08.1963|місце_смерті = Саутгемптон, [[Нью-Йорк]], [[США]]|громадянство = {{USA}}|рід_діяльності = [[актор]], [[продюсер]]|роки_діяльності = [[1916]]–[[1942]]|дружина = Мері Хей (1920–1927)<br/>Джессіка Стюарт Сарджент (1928–1963)|діти = Мері Бартелмесс|батьки = Керолайн Гарріс|imdb_id = 0001932|нагороди = [[премія «Оскар»]], найкращий актор,<br/>«[[Пастка (фільм, 1928)|Пастка]]» і «[[Лакований хлопець]]» ([[1929]])}}'''''Річард Семлер Бартелмесс '''(англ. Richard Semler Barthelmess; [[9 травня]] [[1895]] — [[17 серпня]] [[1963]])'' — [[США|американський]] [[кіноактор]] і [[продюсер]], номінант на [[премія «Оскар»|премію «Оскар»]] [[Перша церемонія вручення «Оскара»|1929 року]] [[Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль|за кращу чоловічу роль]]. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
=== Ранні роки === |
=== Ранні роки === |
||
Річард Семлер Бартелмесс народився [[9 травня]] [[1895|1895 року ]]<nowiki/>в сім'ї актриси Керолайн Гарріс. Його мати в [[1909]] |
Річард Семлер Бартелмесс народився [[9 травня]] [[1895|1895 року ]]<nowiki/>в сім'ї актриси Керолайн Гарріс. Його мати в [[1909]]–[[1917]] роках грала другорядні ролі у фільмах [[Д. В. Гріффіт]]а, де знімалися Тед Бар і [[Мері Пікфорд]]. А заодно викладала англійську [[Алла Назімова|Аллі Назімовій]]. |
||
У [[1913|1913 році ]]Річард вступив у Хартфорд Трініті-коледж. Через два роки взяв участь у зйомках фільму кінокомпанії «Хартфорд філм корпорейшн». Студія збанкрутувала, але незабаром відбулася зустріч молодого Бартелмесса з Аллою Назімовою, яка дала старт його кінокар'єрі. В [[1916|1916 році ]]<nowiki/>вони разом дебютували у фільмі «<nowiki/>[[Наречена війни]]<nowiki/>». |
У [[1913|1913 році ]]Річард вступив у Хартфорд Трініті-коледж. Через два роки взяв участь у зйомках фільму кінокомпанії «Хартфорд філм корпорейшн». Студія збанкрутувала, але незабаром відбулася зустріч молодого Бартелмесса з Аллою Назімовою, яка дала старт його кінокар'єрі. В [[1916|1916 році ]]<nowiki/>вони разом дебютували у фільмі «<nowiki/>[[Наречена війни]]<nowiki/>». |
||
Рядок 17: | Рядок 19: | ||
Поява звуку в кіно позбавило роботи багатьох акторів. На щастя для Річарда Бартелмесса, він в їх число не потрапив. Хоча це нововведення позначилося і на його творчості. На початку 1930-х ще не було молодих зірок, здатних скласти конкуренцію Бартелмессу. А звук давав нові технічні можливості. Актор отримав можливість створювати більш складні психологічні ролі. |
Поява звуку в кіно позбавило роботи багатьох акторів. На щастя для Річарда Бартелмесса, він в їх число не потрапив. Хоча це нововведення позначилося і на його творчості. На початку 1930-х ще не було молодих зірок, здатних скласти конкуренцію Бартелмессу. А звук давав нові технічні можливості. Актор отримав можливість створювати більш складні психологічні ролі. |
||
Фільм «<nowiki/>[[Тіні на південь]]<nowiki/>» розповідає історію Марвіна Блейка, юнака, якого дитиною взяв до себе в будинок багатий плантатор. Згодом молодий чоловік стає об'єктом уваги дочки багатія |
Фільм «<nowiki/>[[Тіні на південь]]<nowiki/>» розповідає історію Марвіна Блейка, юнака, якого дитиною взяв до себе в будинок багатий плантатор. Згодом молодий чоловік стає об'єктом уваги дочки багатія — Мадж. Партнеркою Річарда стала Бетт Девіс, що нещодавно приїхала до Голлівуду. В «Останньому польоті» Бартелмесс зіграв представника втраченого покоління, а в «Сучасному герої» вперше для себе створив образ негативного героя. Але вже в середині 30-х років студія відмовилася продовжити з ним контракт. Ще кілька років його запрошували на ролі другого плану. Однією з них став Бат МакФерсон, льотчик з картини «<nowiki/>[[Тільки в ангелів є крила]]<nowiki/>». Бартелмесс грав пілота, який потрапив у ситуацію, яка коштувала життя його товаришеві. Відчуваючи себе винуватим, МакФерсон змінив ім'я і виїхав в іншу країну. Але там зустрів рідного брата загиблого. Він не зміг загладити провину, але хоча би примирив себе з самим собою. Його дружину зіграла [[Ріта Хейуорт]], для якої це був дебют у фільмах категорії А. Останнім фільмом актора став «Майор з 44-ї вулиці», режисера Альфреда Гріна. Бартелмесс. |
||
=== Особисте життя === |
=== Особисте життя === |
||
У [[1920|1920 році ]]Бартелмесс одружився на танцівниці та актрисі Мері Хей. Вона також знімалася у Гріффіта, і фільм «<nowiki/>[[Водоспад життя]]<nowiki/>» звів її з Бартелмессом на одному знімальному майданчику. Після весілля вона знялася лише в одному фільмі |
У [[1920|1920 році ]]Бартелмесс одружився на танцівниці та актрисі Мері Хей. Вона також знімалася у Гріффіта, і фільм «<nowiki/>[[Водоспад життя]]<nowiki/>» звів її з Бартелмессом на одному знімальному майданчику. Після весілля вона знялася лише в одному фільмі — «Нові іграшки». Разом з Бартелмессом вони стали його продюсерами і зіграли головні ролі. У Річарда і Мері народилася дочка, її назвали на честь матері. Але шлюб це не врятувало. У [[1927|1927 році ]]<nowiki/>подружжя розлучилося. |
||
Але вже в наступному році Річард Бартелмесс знову одружився. Його дружиною стала Джессіка Стюарт Сарджент. Цей шлюб виявився вдалим і тривав до самої смерті Бартелмесса. |
Але вже в наступному році Річард Бартелмесс знову одружився. Його дружиною стала Джессіка Стюарт Сарджент. Цей шлюб виявився вдалим і тривав до самої смерті Бартелмесса. |
||
=== Життя після кіно === |
=== Життя після кіно === |
||
У [[1942|1942 році ]]Бартелмесс, не маючи контракту і нових пропозицій на зйомки, завербувався у [[Військово-морські сили США]], де і прослужив до кінця [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. У відставку вийшов у званні [[капітан-лейтенант |
У [[1942|1942 році ]]Бартелмесс, не маючи контракту і нових пропозицій на зйомки, завербувався у [[Військово-морські сили США]], де і прослужив до кінця [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. У відставку вийшов у званні [[капітан-лейтенант]]а. Завдяки мудрому вкладенню інвестицій в нерухомість, забезпечив собі безбідне життя. |
||
Помер в [[Саутгемптон (значення)|Саутгемптоні]] [[17 серпня]] [[1963|1963 року ]]<nowiki/>від раку горла. Похований на кладовищі Фернкліфф, в 25 милях на північ від [[Мангеттен|Манхеттена]]. |
Помер в [[Саутгемптон (значення)|Саутгемптоні]] [[17 серпня]] [[1963|1963 року ]]<nowiki/>від раку горла. Похований на кладовищі Фернкліфф, в 25 милях на північ від [[Мангеттен|Манхеттена]]. |
||
Рядок 34: | Рядок 36: | ||
== Цікаві факти == |
== Цікаві факти == |
||
* Бартелмесс був одним з 36 засновників [[Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук|Американської Академії кінематографічних мистецтв і наук]], яка сьогодні вручає [[Кінопремія «Оскар»|кінопремію «Оскар»]]. |
* Бартелмесс був одним з 36 засновників [[Американська Академія кінематографічних мистецтв і наук|Американської Академії кінематографічних мистецтв і наук]], яка сьогодні вручає [[Кінопремія «Оскар»|кінопремію «Оскар»]]. |
||
* За внесок у розвиток кінематографа удостоєний зірки № |
* За внесок у розвиток кінематографа удостоєний зірки № 6755 на [[Голлівудська Алея Слави|Голлівудській алеї слави]]. |
||
== Посилання == |
== Посилання == |
Версія за 10:19, 21 грудня 2014
Річард Бартелмесс Richard Barthelmess | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Richard Barthelmess | ||||
Ім'я при народженні | Річард Семлер Бартелмесс | |||
Народився |
9 травня 1895 Нью-Йорк, США | |||
Помер |
17 серпня 1963 (68 років) Саутгемптон, Нью-Йорк, США | |||
Поховання | Фернкліффd | |||
Громадянство | США | |||
Діяльність | актор, продюсер | |||
Alma mater | Триніті-колледжd | |||
Заклад | Warner Brothers | |||
Роки діяльності | 1916–1942 | |||
Дружина |
Мері Хей (1920–1927) Джессіка Стюарт Сарджент (1928–1963) | |||
Діти | Мері Бартелмесс | |||
Батьки | Керолайн Гарріс | |||
IMDb | ID 0001932 | |||
Нагороди та премії | ||||
премія «Оскар», найкращий актор, «Пастка» і «Лакований хлопець» (1929) | ||||
| ||||
Річард Бартелмесс Richard Barthelmess у Вікісховищі |
Річард Семлер Бартелмесс (англ. Richard Semler Barthelmess; 9 травня 1895 — 17 серпня 1963) — американський кіноактор і продюсер, номінант на премію «Оскар» 1929 року за кращу чоловічу роль.
Біографія
Ранні роки
Річард Семлер Бартелмесс народився 9 травня 1895 року в сім'ї актриси Керолайн Гарріс. Його мати в 1909–1917 роках грала другорядні ролі у фільмах Д. В. Гріффіта, де знімалися Тед Бар і Мері Пікфорд. А заодно викладала англійську Аллі Назімовій.
У 1913 році Річард вступив у Хартфорд Трініті-коледж. Через два роки взяв участь у зйомках фільму кінокомпанії «Хартфорд філм корпорейшн». Студія збанкрутувала, але незабаром відбулася зустріч молодого Бартелмесса з Аллою Назімовою, яка дала старт його кінокар'єрі. В 1916 році вони разом дебютували у фільмі «Наречена війни».
Кінокар'єра
Короткометражка «Наречена війни» стала першим фільмом Річарда Бартелмесса. Його гру визнали вдалою і Бартелмесс став професійним актором, отримують 50$ в тиждень. Всього ж в 1916 році Бартелмесс знявся в трьох фільмах. В одному з них він навіть отримав головну роль. В 1917 році Річард Бартелмесс знявся в одинадцяти стрічках. У декількох з них головну роль відігравала Маргеріт Кларк. 1919 рік став етапним для актора. Його помітив Д. В. Гріффіт і зняв у кількох своїх картинах. З восьми фільмів у п'яти партнерками Бартелмесса були сестри Гіш. Особливо вдалою стала його роль у фільмі «Зламані пагони» з Лілліан Гіш. Він створив образ прекрасного, благородного і скромного молодого героя. Такий не міг не сподобатися публіці. Річард Бартелмесс став вважатися одним з найкрасивіших чоловіків Голлівуду. Його слава зростала. У 1921 році він вирішив заснувати власну кінокомпанію. Об'єднавшись з відомим режисером Генрі Кінгом і Чарльзом Г. Дюелом, Бартелмесс заснував «Інспірейшн пікчерс». Фірма випустила одинадцять фільмів, але окупилися з них тільки два. Через шість років її довелося закрити.
Незважаючи на це, Бартелмесс отримав вигідний контракт, що передбачає зйомку трьох картин у рік. У другій половині 1920-х глядачам запам'яталися його ролі сусідських хлопців: Ніккі Елкінса в «Пастці», Джеррі Ларрабі у «Втомлена ріка» і Девіда Керролла в «Тягар».
У 1929 році Бартелмесс став одним з двох перших номінантів премії «Оскар» за кращу чоловічу роль. Але переможцем став Еміль Яннінгс.
Поява звуку в кіно позбавило роботи багатьох акторів. На щастя для Річарда Бартелмесса, він в їх число не потрапив. Хоча це нововведення позначилося і на його творчості. На початку 1930-х ще не було молодих зірок, здатних скласти конкуренцію Бартелмессу. А звук давав нові технічні можливості. Актор отримав можливість створювати більш складні психологічні ролі.
Фільм «Тіні на південь» розповідає історію Марвіна Блейка, юнака, якого дитиною взяв до себе в будинок багатий плантатор. Згодом молодий чоловік стає об'єктом уваги дочки багатія — Мадж. Партнеркою Річарда стала Бетт Девіс, що нещодавно приїхала до Голлівуду. В «Останньому польоті» Бартелмесс зіграв представника втраченого покоління, а в «Сучасному герої» вперше для себе створив образ негативного героя. Але вже в середині 30-х років студія відмовилася продовжити з ним контракт. Ще кілька років його запрошували на ролі другого плану. Однією з них став Бат МакФерсон, льотчик з картини «Тільки в ангелів є крила». Бартелмесс грав пілота, який потрапив у ситуацію, яка коштувала життя його товаришеві. Відчуваючи себе винуватим, МакФерсон змінив ім'я і виїхав в іншу країну. Але там зустрів рідного брата загиблого. Він не зміг загладити провину, але хоча би примирив себе з самим собою. Його дружину зіграла Ріта Хейуорт, для якої це був дебют у фільмах категорії А. Останнім фільмом актора став «Майор з 44-ї вулиці», режисера Альфреда Гріна. Бартелмесс.
Особисте життя
У 1920 році Бартелмесс одружився на танцівниці та актрисі Мері Хей. Вона також знімалася у Гріффіта, і фільм «Водоспад життя» звів її з Бартелмессом на одному знімальному майданчику. Після весілля вона знялася лише в одному фільмі — «Нові іграшки». Разом з Бартелмессом вони стали його продюсерами і зіграли головні ролі. У Річарда і Мері народилася дочка, її назвали на честь матері. Але шлюб це не врятувало. У 1927 році подружжя розлучилося.
Але вже в наступному році Річард Бартелмесс знову одружився. Його дружиною стала Джессіка Стюарт Сарджент. Цей шлюб виявився вдалим і тривав до самої смерті Бартелмесса.
Життя після кіно
У 1942 році Бартелмесс, не маючи контракту і нових пропозицій на зйомки, завербувався у Військово-морські сили США, де і прослужив до кінця Другої світової війни. У відставку вийшов у званні капітан-лейтенанта. Завдяки мудрому вкладенню інвестицій в нерухомість, забезпечив собі безбідне життя.
Помер в Саутгемптоні 17 серпня 1963 року від раку горла. Похований на кладовищі Фернкліфф, в 25 милях на північ від Манхеттена.
Нагороди
Дві номінації на премію «Оскар» 1929 року за кращу чоловічу роль у фільмах «Пастка» і «Лакований хлопець».
Цікаві факти
- Бартелмесс був одним з 36 засновників Американської Академії кінематографічних мистецтв і наук, яка сьогодні вручає кінопремію «Оскар».
- За внесок у розвиток кінематографа удостоєний зірки № 6755 на Голлівудській алеї слави.
Посилання
- Richard Barthelmess на сайті Internet Movie Database (англ.)
- Richard Barthelmess на сайті AllMovie (англ.)
- Richard Barthelmess на сайті Internet Broadway Database (англ.)
- Біографія Річарда Бартелмесса (англ.)
- Річард Бартелмесс на Кинопоиск Ру (рос.)
- Річард Бартелмесс на КиноТеатр Ру (рос.)
- Річард Бартелмесс на сайті Синематека Ру (рос.)
- Історія Голлівуда (рос.)
- Фотографії Річарда Бартелмесса (рос.)