Євроскептицизм: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стильова перестановка
Рядок 37: Рядок 37:
* [[Альтернатива для Німеччини]] (Німеччина)
* [[Альтернатива для Німеччини]] (Німеччина)
* [[Національно-демократична партія Німеччини]] (Німеччина)
* [[Національно-демократична партія Німеччини]] (Німеччина)
* Німецькі консерватори (Німеччина)
* Християнсько-демократична партія (Норвегія)
* Християнсько-демократична партія (Норвегія)
* [[Комуністична партія Португалії]] (Португалія)
* [[Комуністична партія Португалії]] (Португалія)

Версія за 13:58, 26 грудня 2014

Європейський Союз
Прапор Європейського Союзу

Це одна із статей, що входять до серії:
Політичний устрій Європейського Союзу

Урсула фон дер Ляєн
  • Віцепрезиденти
  • Комісари
  • Генеральний секретар
  • 1979, 1984, 1989
    1994, 1999, 2004
    2009
Результати виборів 1979
Результати виборів 1979
ЄНП
СіД
ЄКР
АЛДЄ
ЄВА
ЄКР
ЛЗП
Зелені — ЄВА
ЄОЛ/ЛЗП
ЄСПД
Незалежні
  • Виборчі округи
Парламентські виборчі округи
Парламентські виборчі округи

Євроскептици́зм — напрям політичної думки та політичні організації в кранах Європи, які в ставлять під сумнів доцільність процесу політичної, правовогої та економічної інтеграції європейських держав і власне саме існування Європейського Союзу.

Виникнення терміну

Терміну, що описував би мотиви опозиції до європейської інтеграції, майже до кінця 90х років XX століття не було концептуалізовано. Вперше поняття євроскептицизму вжито в часописі „The Times” в 1985 р.[1] Таке визначення було застосовано, щоб не вживати терміну : „єврофобія” чи „антиєвропеїзм”, котрі могли б погано асоціюватись або ж бути невідповідними. Варто зазначити, що термін „євроскептик” можна знайти лише в спеціальних словниках, присвячених політичній інтерграції, і те, що в залежності від частини Європи термін може набувати різних значень. [2]. Наприклад, для Британців „євросептик” (в розумінні ставлення, але не явища євроскептицизму) - це: „британський політик, переконаний, що Велика Британія не повинна входити до складу Європейського Союзу”[3].

Явище опозиції до європейської інтеграції наростало потроху, як і наукове зацікавлення ним. Про це свідчить мала кількість опрацювань даної проблематики. Niejako prekursorem w analizie tego zjawiska był Bertrand Benoit, który w swej pracy poświęcił dużo uwagi francuskim środowiskom przeciwnym jednoczeniu się Europy, określonym jako Eurosceptycy. B. Benoit omawiany termin potraktował bardzo ogólnikowo, nie skupiając się na jego szczegółowym rozpracowaniu[4]. Dokonał tego w 1997 r. Paul Taggart, opisując eurosceptycyzm jako postawę polityczną, która podważa proces integracji europejskiej, bądź też jej elementy składowe. Według dra hab. Krzysztofa Zuby to właśnie od tego czasu można określić omawiany termin jako pojęcie naukowe[5].

Партії і організації (в абетковому порядку відповідно до країни та назви партії)

Див. також

Джерела

  1. Шепєлєв Максиміліан Альбертович. Євроскептицизм в ідеології та стратегії політичних партій Великобританії / Євгенія Сергіївна Артьомова // Політологічні записки. — Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. — Вип. 4.
  2. Костюк, Богдана (7 жовтня 2014). Євроскептицизм – це «насіння Москви» – Петренко. http://www.radiosvoboda.org/. Радіо Свобода. Процитовано 27 листопада 2014.
  3. Ковач, Олесь (7 жовтня 2014). Євроскептицизм у Британії. http://www.radiosvoboda.org/. Радіо Свобода. Процитовано 27 листопада 2014.
  4. Атаманюк, Марта (4 червня 2010 р.). Аналіз рівня інтенсивності прояву євроскептицизму в європейських країнах на прикладі Великобританії, Чехії та Швеції. http://naub.org.ua/. НаУ «Острозька академія». Процитовано 27 листопада 2014.
  5. Евроскептицизм в Западной Европе: Великобритания. http://vybor.ua/. Украинский выбор. 24 липня 2014. Процитовано 27 листопада 2014.

Виноски

  1. Krzysztof Zuba: Polski eurosceptycyzm i eurorealizm. Opole: Wyd. Uniwersytetu Opolskiego, 2006, s. 7. 
  2. G. Załęski: Eurosceptycyzm. Rzeszów: Uniwersytet Rzeszowski, 2013, s. 9. 
  3. Macmillan English Dictionary for Advanced Learners. — Macmillan Education, 2002. — 470 с.
  4. G. Załęski: Eurosceptycyzm. Rzeszów: Uniwersytet Rzeszowski, 2013, ss. 9-10. 
  5. Krzysztof Zuba: Polski eurosceptycyzm i eurorealizm. Opole: Wyd. Uniwersytetu Opolskiego, 2006, s. 10.