Хрест Симона Петлюри: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
+ фото
Рядок 27: Рядок 27:
'''Хре́ст Си́мона Петлю́ри''' або '''Орден Симона Петлюри''' — нагорода [[Армія УНР|Армії УНР]]. 1972 року нагороді було надано статус ордена.
'''Хре́ст Си́мона Петлю́ри''' або '''Орден Симона Петлюри''' — нагорода [[Армія УНР|Армії УНР]]. 1972 року нагороді було надано статус ордена.


1932 року — Головна Команда Військ УНР затвердила статут нагороди Хрест Симона Петлюри, який надавався всім учасникам визвольних змагань. За своїм зовнішнім виглядом хрест Симона Петлюри нагадував [[орден Визволення]] УНР, але з деякими змінами. Так, у центрі хреста розташований меч білого металу під тризубом, що мало символізувати незламну волю і рішучість С. Петлюри у боротьбі за утвердження ідеї незалежної Української держави.
1932 року — Головна Команда Військ УНР затвердила статут нагороди Хрест Симона Петлюри, який надавався всім учасникам визвольних змагань. За своїм зовнішнім виглядом хрест Симона Петлюри нагадував [[орден Визволення]] УНР, але з деякими змінами. Так, у центрі хреста розташований меч білого металу під тризубом, що мало символізувати незламну волю і рішучість С. Петлюри у боротьбі за утвердження ідеї незалежної Української держави.


Сесія ради УНР в екзилі в 1972 р. надала відзнаці статус ордена.
Сесія ради УНР в екзилі в 1972 р. надала відзнаці статус ордена.
У 1974 р. Президія Української Національної Ради перейменувала хрест на Орден з правом спадкоємності.
У 1974 р. Президія Української Національної Ради перейменувала хрест на Орден з правом спадкоємності.



''Наказ Головної Команди Війська і Флоту [[УНР|Української Республіки]] № 1
''Наказ Головної Команди Війська і Флоту [[УНР|Української Республіки]] № 1
Рядок 37: Рядок 36:
[[Уряд УНР в екзилі|На еміграції]]''
[[Уряд УНР в екзилі|На еміграції]]''


''§&nbsp;2.<br />
''§&nbsp;2.<br/>
[[Файл:OrdenPetlury.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Хрест Симона Петлюри з мініатюрою]]
[[Файл:Petlura Cross.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Хрест Симона Петлюри з мініатюрою. [[Музей УНР]]]]

На відзнаку «Хрест [[Симон Петлюра|Симона Петлюри]]» має право кожен вояк Армії [[УНР]] та повстанчих відділів, що брав участь у збройній боротьбі за визволення [[Україна|України]] під проводом бл. п. [[Симон Петлюра|Головного Отамана]], за винятком тих, що:
На відзнаку «Хрест [[Симон Петлюра|Симона Петлюри]]» має право кожен вояк Армії [[УНР]] та повстанчих відділів, що брав участь у збройній боротьбі за визволення [[Україна|України]] під проводом бл. п. [[Симон Петлюра|Головного Отамана]], за винятком тих, що:
* зрадили ідеї державності України, перейшовши до табору її ворогів
* зрадили ідеї державності України, перейшовши до табору її ворогів
Рядок 44: Рядок 44:
Виявлення і ствердження права на хреста покладається, в цілях найскорішого переведення удекорування ним, на існуючі нині [[:Категорія:Військові організації України|військові]] та [[:Категорія:Громадські організації української діаспори|громадсько-військові організації]] через створення при них Місцевих Рад Хреста Симона Петлюри. Місцеві Ради Хреста провадять всі справи, з удекорованням хрестом зв'язані. Вищим репрезентативним і керівним органом по справах Хреста Симона Петлюри є [[Головна Рада Хреста]]; вона остаточно розв'язує всі справи, зв'язані з удекоруванням хрестом, і має подбати про виготовлення самого хреста для тих, хто має на нього право.
Виявлення і ствердження права на хреста покладається, в цілях найскорішого переведення удекорування ним, на існуючі нині [[:Категорія:Військові організації України|військові]] та [[:Категорія:Громадські організації української діаспори|громадсько-військові організації]] через створення при них Місцевих Рад Хреста Симона Петлюри. Місцеві Ради Хреста провадять всі справи, з удекорованням хрестом зв'язані. Вищим репрезентативним і керівним органом по справах Хреста Симона Петлюри є [[Головна Рада Хреста]]; вона остаточно розв'язує всі справи, зв'язані з удекоруванням хрестом, і має подбати про виготовлення самого хреста для тих, хто має на нього право.
Міністрові військових Справ утворити, з докладу мені, Головну Раду «Хреста С. Петлюри» та встановити порядок діяльності Головної і Місцевих Рад.''
Міністрові військових Справ утворити, з докладу мені, Головну Раду «Хреста С. Петлюри» та встановити порядок діяльності Головної і Місцевих Рад.''



Підписав:
Підписав:
[[Лівицький Андрій Миколайович|Андрій Лівицький]],
[[Лівицький Андрій Миколайович|Андрій Лівицький]], Головний Отаман.
Головний Отаман.


Контрасигнував:
Контрасигнував:
Рядок 55: Рядок 53:
[[генерал-хорунжий]],
[[генерал-хорунжий]],
[[міністр]] військових справ.
[[міністр]] військових справ.




Було зроблено три випуски хреста.
Було зроблено три випуски хреста.
Перший в Польщі, (на зворотній стороні в нижній частині хреста витиснено латинськими буквами «Й. Квекзілбер — Варшава»), другий випуск — зворотна сторона з блискучого сріблистого металю.
Перший в Польщі, (на зворотній стороні в нижній частині хреста витиснено латинськими буквами «Й. Квекзілбер&nbsp;— Варшава»), другий випуск&nbsp;— зворотна сторона з блискучого сріблистого металю.


Зворотна сторона третього випуску, зробленого в С. Ш. А. — з матового сріблистого металу. Виміри хреста — 42 мм х 25 мм. Ширина стрічки — 35 мм, на ній три кольори: синій, жовтий та чорний. Мініатюра — 20 мм х 13 мм, зі стрічкою 10 мм завширшки.
Зворотна сторона третього випуску, зробленого в С. Ш. А.&nbsp;— з матового сріблистого металу. Виміри хреста&nbsp;— 42&nbsp;мм х 25&nbsp;мм. Ширина стрічки&nbsp;— 35&nbsp;мм, на ній три кольори: синій, жовтий та чорний. Мініатюра&nbsp;— 20&nbsp;мм х 13&nbsp;мм, зі стрічкою 10&nbsp;мм завширшки.


Автор проекту хреста — полк. [[Микола Битинський]].
Автор проекту хреста&nbsp;— полк. [[Микола Битинський]].


== Джерела ==
== Джерела ==
* Наказ Головної команди війська і флоту Української Народної Республіки № 1 від 22 травня 1932&nbsp;р. На еміґрації ["Про встановлення відзнаки «Хрест Симона Петлюри»"] // Табор: Воєнно-науковий журнал. (Варшава) — 1936. — Ч. 28—29.
* Наказ Головної команди війська і флоту Української Народної Республіки №&nbsp;1 від 22 травня 1932&nbsp;р. На еміґрації ["Про встановлення відзнаки «Хрест Симона Петлюри»"] // Табор: Воєнно-науковий журнал. (Варшава)&nbsp;— 1936.&nbsp;— Ч. 28—29.
* ''Кучерук Олександр''. «Хрест Симона Петлюри»&nbsp;— відзнака Державного центру УНР в екзилі // Український історичний журнал.&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С.43—48.
* ''Кучерук Олександр''. «Хрест Симона Петлюри»&nbsp;— відзнака Державного центру УНР в екзилі // Український історичний журнал.&nbsp;— 2009.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С.43—48.



Версія за 19:09, 21 січня 2015

Хрест Симона Петлюри
Країна  УНР
Тип Орден
Підстава Участь у бойових діях УНР
Статус не вручається
На честь: Петлюра Симон Васильович
Нагородження
Засновано: 22 травня 1932 року
Нагороджені:
Категорія:Кавалери Хреста Симона Петлюри (322)
Черговість

Хре́ст Си́мона Петлю́ри або Орден Симона Петлюри — нагорода Армії УНР. 1972 року нагороді було надано статус ордена.

1932 року — Головна Команда Військ УНР затвердила статут нагороди Хрест Симона Петлюри, який надавався всім учасникам визвольних змагань. За своїм зовнішнім виглядом хрест Симона Петлюри нагадував орден Визволення УНР, але з деякими змінами. Так, у центрі хреста розташований меч білого металу під тризубом, що мало символізувати незламну волю і рішучість С. Петлюри у боротьбі за утвердження ідеї незалежної Української держави.

Сесія ради УНР в екзилі в 1972 р. надала відзнаці статус ордена. У 1974 р. Президія Української Національної Ради перейменувала хрест на Орден з правом спадкоємності.

Наказ Головної Команди Війська і Флоту Української Республіки № 1 22 травня 1932 р. На еміграції

§ 2.

Хрест Симона Петлюри з мініатюрою. Музей УНР

На відзнаку «Хрест Симона Петлюри» має право кожен вояк Армії УНР та повстанчих відділів, що брав участь у збройній боротьбі за визволення України під проводом бл. п. Головного Отамана, за винятком тих, що:

  • зрадили ідеї державності України, перейшовши до табору її ворогів
  • заплямували себе негідною українського вояка поведінкою чи переступами.

Виявлення і ствердження права на хреста покладається, в цілях найскорішого переведення удекорування ним, на існуючі нині військові та громадсько-військові організації через створення при них Місцевих Рад Хреста Симона Петлюри. Місцеві Ради Хреста провадять всі справи, з удекорованням хрестом зв'язані. Вищим репрезентативним і керівним органом по справах Хреста Симона Петлюри є Головна Рада Хреста; вона остаточно розв'язує всі справи, зв'язані з удекоруванням хрестом, і має подбати про виготовлення самого хреста для тих, хто має на нього право. Міністрові військових Справ утворити, з докладу мені, Головну Раду «Хреста С. Петлюри» та встановити порядок діяльності Головної і Місцевих Рад.

Підписав: Андрій Лівицький, Головний Отаман.

Контрасигнував: В. Сальський, генерального штабу генерал-хорунжий, міністр військових справ.

Було зроблено три випуски хреста. Перший в Польщі, (на зворотній стороні в нижній частині хреста витиснено латинськими буквами «Й. Квекзілбер — Варшава»), другий випуск — зворотна сторона з блискучого сріблистого металю.

Зворотна сторона третього випуску, зробленого в С. Ш. А. — з матового сріблистого металу. Виміри хреста — 42 мм х 25 мм. Ширина стрічки — 35 мм, на ній три кольори: синій, жовтий та чорний. Мініатюра — 20 мм х 13 мм, зі стрічкою 10 мм завширшки.

Автор проекту хреста — полк. Микола Битинський.

Джерела

  • Наказ Головної команди війська і флоту Української Народної Республіки № 1 від 22 травня 1932 р. На еміґрації ["Про встановлення відзнаки «Хрест Симона Петлюри»"] // Табор: Воєнно-науковий журнал. (Варшава) — 1936. — Ч. 28—29.
  • Кучерук Олександр. «Хрест Симона Петлюри» — відзнака Державного центру УНР в екзилі // Український історичний журнал. — 2009. — № 3. — С.43—48.