Рубль: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Gerbeda (обговорення | внесок) |
|||
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/kuznetsov/54315/рубль Большой толковый словарь русского языка. — 1-е изд-е: СПб.: Норинт. С. А. Кузнецов. 1998. {{ref-ru}}] |
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/kuznetsov/54315/рубль Большой толковый словарь русского языка. — 1-е изд-е: СПб.: Норинт. С. А. Кузнецов. 1998. {{ref-ru}}] |
||
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_synonims/194166/целкаш Словарь синонимов ASIS, Тришин В. Н., 2010. {{ref-ru}}] |
* [http://dic.academic.ru/dic.nsf/dic_synonims/194166/целкаш Словарь синонимов ASIS, Тришин В. Н., 2010. {{ref-ru}}] |
||
{{Рубль}} |
|||
[[Категорія:Валюти]] |
[[Категорія:Валюти]] |
||
Версія за 17:54, 10 лютого 2015
Рубль — назва сучасних валют Росії (див. Російський рубль), Білорусі (див. Білоруський рубль), Придністров'я (Придністровський рубль). Російський рубль також використовується в Південній Осетії і Абхазії[1].
У минулому — валюта російських республік і князівств, Великого князівства Московського, Московського Царства, Російської імперії і різних утворень на її території, РРФСР (1917–1923), Радянського Союзу (1923–1991), Латвії (1992–1993), України (1992 −1996), Таджикистану (1995–2000). Ділиться на 100 копійок. Код російського рубля відповідно до стандарту ISO 4217 — RUB (RUR до деномінації 1998 року), числовий код — 643; білоруського — BYR, числовий код — 974; придністровського — PRB (неофіційний, числового немає).
Етимологія
Слово рубль з'явилося в давньоруських пам'ятках з XII століття. Спочатку воно не стосувалося грошової одиниці, а позначало обрубок, кляп, затичка. До XIV століття основною грошовою одиницею на Русі була гривня. Під час монголо-татарської навали (з другої половини XIII століття) срібні гривні стали ділити, рубаючи їх навпіл. Так з'явилися рублі (від слова рубати, тобто обрубок гривні).
В народній мові
В СРСР та Росії має також збірне значення грошей взагалі. «Подивилася — як рублем одарила», «Гнатися за довгим рублем» (в сенсі прагнути великого і легкого заробітку), «Бити рублем» (про фінансові стягнення).
В народній мові здебільшого зустрічаються назви рубель (рупель), рубь (рупь), а також рублік, рублішко, рубльовий, рублевик.
За СРСР використстовували зневажливу назву дерев'яний або рваний (про радянські не конвертовані рублі, на відміну від вільно конвертованої валюти).
Також використовувалися в якості синонімів до рубля слова ре, целкач, целковик, целковий.
Примітки
Див. також
Джерела
- Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс. М. Р. Фасмер. 1964–1973. (рос.)
- Л. В. Адонина, О. С. Фисенко. Когнитивная лингвистика (рос.)
- Большой толковый словарь русского языка. — 1-е изд-е: СПб.: Норинт. С. А. Кузнецов. 1998. (рос.)
- Словарь синонимов ASIS, Тришин В. Н., 2010. (рос.)