Зміни

Перейти до навігації Перейти до пошуку
нема опису редагування
[[Файл:Ревуцький Л.jpg|right|280px|міні|Лев Ревуцький з дружиною Софією, [[1916]]  р.]]
'''Реву́цький Лев (Левко́) Микола́йович''' ({{н.}} {{ДН|20|2|1889|8}}, [[Іржавець (Ічнянський район)|Іржавець]]  — {{†}} {{ДС|30|3|1977}}, [[Київ]])  — [[Україна|український]] [[композитор]], [[педагог]], [[музика|музичний]] і [[громадський діяч]]. Доктор [[мистецтвознавство|мистецтвознавства]] ([[1941]]), [[академік]] [[АН УРСР]] ([[1957]]), [[заслужений діяч мистецтв УРСР]] ([[1941]]), [[народний артист СРСР]] ([[1944]]), [[Герой Соціалістичної Праці]] ([[1969]]), лауреат [[Державна премія СРСР|Державної премії СРСР]] (1941), [[Шевченківська премія|Державної премії УРСР ім. Т.  Г.  Шевченка]] ([[1966]]).
 
== Життєпис ==
=== Батьки ===
[[Файл:Олександра та Микола Ревуцькі.jpg|260пкс|міні|Олександра Дмитрівна та Микола Гаврилович Ревуцькі, [[1905]] рік, фото Л. Ревуцького]]
Батько  — Микола Гаврилович мав непоганого баса та інколи співав дещо з репертуару для цього голосу та грав на скрипці під акомпанемент дружини; мати  — Олександра Дмитрівна (дівоче прізвище Каневська) ([[1844]],  Київ  — [[1906]])  — до заміжжя шкільний вчитель в селі [[Іржавець (Ічнянський район)|Іржавець]], [[фольклорист]]. Вільно володіла французькою та німецькою мовами, набула музичну освіту в пансіоні для панночок села Римарівців Гадяцького повіту в німецького вчителя Блюмеля. Грала на фортепіано (виконувала твори [[Фредерік Шопен|Шопена]], сонати [[Людвіг ван Бетховен|Бетховена]]), збирала місцевий пісенний [[фольклор]]. У [[1880]] році взяла шлюб із Миколою Гавриловичем Ревуцьким. Листувалася з [[Лев Миколайович Толстой|Л. Толстим]] щодо організації навчання у сільській школі. Ці матеріали в [[1930]] р. передано Дмитром Миколайовичем Ревуцьким до музею «[[Ясна Поляна (Тульська область)|Ясная Поляна]]». Коли Лев Толстой був у [[Бахмач]]і в маєтку художника [[Микола Миколайович Ґе|Миколи Ґе]], відбулося їхнє особисте знайомство.
 
Дід, материн батько, Дмитро Кіндратович Канєвський, військовий, вийшов у відставку в чині штаб-ротмістра Харківського уланського полку, оселився в Іржавці.
За спогадами самого композитора, у чотири роки він вивчив ноти, у нього проявився абсолютний слух, за що його жартома прозвали Камертоном, з п'яти років навчається гри на фортепіано. З 1898 року Ревуцький з своїм старшим братом Дмитром навчається у Прилуцькій гімназії. В ці роки він знайомиться із шедеврами світової та української літератури, зокрема під час концертів Ревуцький виступав із читанням уривків із «Євгенія Онєгіна» Пушкіна.
 
1903 року був зарахований до [[Гімназія Готліба Валькера|київської приватної гімназії Готліба Валькера]] та, одночасно, до музичної школи [[Тутковський Микола Аполлонович|Миколи Тутковського]]. Там він навчається грі на фортепіано у [[Лисенко Микола Віталійович|М. Лисенка]]. Закінчив [[Музично-драматична школа М. Лисенка|Музично-драматичну школу Миколи Лисенка]].<ref>[http://history.org.ua/?termin=Muzychno_dramatychna Музично-драматична школа М. Лисенка]history.org.ua</ref> З 1907 студіював право в [[Київський університет|Київському університеті]]. З того часу походять його перші твори для фортепіано: соната, прелюдії, вальси і концерт для фортепіано з оркестром.
 
У 1913–1916 роках вчився композиції у [[Київська консерваторія|Київській консерваторії]] в класі композиції [[Гліер|Р. Ґліера]] та класі фортепіано у С. Короткевича і [[Ходоровський Григорій Костянтинович|Г. Ходоровського]]. 1916 року Ревуцький паралельно закінчує консерваторію та Київський університет (факультет права).
==== Довоєнні роки ====
 
У 1916-19181916–1918 роках перебував в армії, у 1919—19241919–1924 роках викладав у школі і керував сільськими хорами в Іржавці і Прилуках. В цей період була написана кантата «Хустина». З 1924 року у Києві, викладач Музично-драматичного інституту імені М. Лисенка, з 1934 року &nbsp;— [[Київська консерваторія|Київській консерваторії]], з 1935 року &nbsp;— професор.
 
Гостро критикований за фортепіанний концерт (1934), Ревуцький обмежив свою композиторську творчість, зосередившись майже винятково на професорській діяльності, редагуванні раніше написаних творів та громадській діяльності у [[Спілка композиторів України|Спілці композиторів України]]. Він &nbsp;— член оргбюро СРКУ (1932–1939), оргкомітету СК СРСР (1939–1948), голова правління СКУ (1944–1948).
 
==== Повоєнні роки ====
[[Файл:МД Ревуцький консерваторія.JPG|міні|260пкс|Меморіальна дошка Льву Ревуцькому в приміщенні Київської консерваторії.]]
 
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Ревуцький був керівником кафедри історії й теорії музики Ташкентської консерваторії. По закінченню війни &nbsp;— повернувся до Києва і продовжував викладати до 1960 року.
 
Левка Ревуцького було обрано депутатом [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] ряду скликань. На 1950-ті роки припадає величезна робота з редагування та підготовки до друку творів М. Лисенка, яку було успішно виконано. У лютому 1969 року у зв'язку з 80-річчям від дня народження та за визначні творчі заслуги Лев Миколайович Ревуцький був удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Помер композитор 30 березня 1977 року, похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] в Києві.
 
Лев Миколайович Ревуцький творчо розвинув методи Лисенка й Леонтовича, які полягали у нерозривному злитті музичного фольклору з досягненнями гармонічного мислення кінця XIX століття. Він збагатив українську музику індивідуальними стилістичними знахідками. Композиторський стиль Л. Ревуцького формувався на основі глибокого й всебічного пізнання національного народного мелосу та перетворення традицій сучасної професійної музики. Творам митця притаманна життєствердна настроєність, ліризм, стриманість, широта і багатство емоцій. Розмірена, виразна мелодика поєднується з напруженою
складною гармонікою. Л. Ревуцький розкривав дійсність і в лірико-драматичному, і в лірико-епічному ключах. Його творчість увійшла до золотого фонду української класики (Друга симфонія і фортепіанний концерт &nbsp;— перші значні твори цих жанрів в українській музиці). Значний внесок Л. Ревуцький зробив і в розвиток жанру обробки народних пісень. У його творчій спадщині близько 120 оригінальних обробок.
 
=== Значення творчої діяльності Левка Ревуцького ===
 
== Вшанування ==
[[Файл:Revucky memorial.jpg|260px|thumb|Меморіальна дошка Левка Ревуцького на будинку № &nbsp;16 по Софійській вулиці у [[Київ|Києві]] <small>(1979, арх. С. &nbsp;Н. &nbsp;Миргородський, ск. [[Ковальов Олександр Олександрович|О. &nbsp;О. &nbsp;Ковальов]])</small> ]]
[[Файл:Ревуцький-Левко.JPG|260px|thumb|Надгробок Левка Ревуцького на [[Байкове кладовище|Байковому цвинтарі]] в [[Київ|Києві]]]]
 
Ім'я Ревуцького носять музичні колективи і заклади, зокрема [[Чоловіча хорова капела України ім. Л. М. Ревуцького|Муніципальна академічна чоловіча хорова капела ім. Л. Ревуцького]], музичне училище в [[Чернігів|Чернігові]], загальноосвітня школа в с. Іржавці, дитяча музична школа № &nbsp;5 у м. Києві, пароплав на р. Дніпро. На честь Л. &nbsp;М. &nbsp;Ревуцького названо [[Вулиця Ревуцького (Київ)|одну з вулиць]] Києва, що знаходиться у Дарницькому районі. Щорічно наприкінці лютого проходить вручення Премії ім. Л. &nbsp;М. &nbsp;Ревуцького Міністерства культури України. В с. [[Іржавець (Ічнянський район)|Іржавець]] функціонує музей-садиба Л. &nbsp;М. &nbsp;Ревуцького та Д. &nbsp;М. &nbsp;Ревуцького
 
== Творчий доробок ==
'''для голосу з оркестром'''
* «Монолог Тараса Бульби» (сл. М. Рильського за повістю [[Микола Гоголь|М. Гоголя]], 1956),
* чотири укр. нар. пісні &nbsp;— «Червона ружа», «Їхав козак» (1928), «Та ой крикнули журавлі», «Чуєш, брате мій» (1959) та ін.;
'''для симфонічного оркестру'''
* Симфонія № &nbsp;1, ч.1-а і 3-я (1916-19201916–1920, 2-а ред. 1-ї ч., 1957),
* Симфонія № &nbsp;2 (1927, 2-а ред. 1940),
* Козачок (1936),
* Увертюра до опери «Тарас Бульба» М. Лисенка (1952);
* «Проса покошено» (сл. [[Максим Рильський|М.Рильського]]),
* «Тиша» (сл. власні) та ін.;
* '''для хору без супроводу''' &nbsp;— «На ріках круг Вавілона», «У перетику ходила», «Ой чого ти почорніло» (всі на [[Тарас Шевченко|сл. Т.Шевченка]]) та ін.;
 
'''для хору з фортепіано'''
 
'''обробки народних пісень''' (понад 120), зокрема:
* цикли для голосу і фортепіано &nbsp;— «Козацькі пісні» (1925), «Галицькі пісні» (1926), «Пісні для низькою голосу» (1925–1927), «Пісні для середнього голосу»(1925–1943), «Пісні для високого голосу» (1925–1947);
* для мішаного хору &nbsp;— «На кладочці умивалася», «Дід іде», «Їхав стрілець на війноньку», «Єврейські народні пісні» (1934), «Балкарські нар. пісні» (1934) та ін.;
* збірки обробок українських народних пісень для дітей «Сонечко» (1925); пісні &nbsp;— «Із-за гір та з-за високих» (сл. М. Рильського) та ін.;
 
'''Інше'''
=== Літературні праці ===
[[Файл:KuzykObl.JPG|thumb]]
* Автобіографічні записки // Рад. музика. &nbsp;— 1939. &nbsp;— № &nbsp;1;
* Виховання композиторської молоді // Мистецтво. &nbsp;— 1956. &nbsp;— № &nbsp;1;
* Струни Лисенка живі // Мистецтво. &nbsp;— 1967. &nbsp;— № &nbsp;4 та ін.
 
== Родина ==
|Родовід = 425042
}}
* Син &nbsp;— [[Ревуцький Євген Львович|Євген Ревуцький]], учасник Другої світової війни, був тяжко поранений, знаходився на межі смерті, згодом &nbsp;— доктор медичних наук.
* Брат &nbsp;— [[Ревуцький Дмитро Миколайович|Дмитро Ревуцький]], український музикознавець, фольклорист і музичний діяч.
* Дядько &nbsp;— [[Стороженко Олекса Петрович|Олекса Стороженко]], український письменник, етнограф, драматург.
* Дядько &nbsp;— [[Стороженко Микола Ілліч|Микола Стороженко]], український історик літератури.
* Племінник &nbsp;— [[Ревуцький Валер'ян Дмитрович|Валер'ян Ревуцький]], український театрознавець, педагог і театральний критик.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Посилання ==
 
* [http://gazeta.ua/index.php?id=282816 Композитор Ревуцький привіз дві кози до Києва] // gazeta.ua
* {{youtube|cFATXcrsTII|Документальний фільм "Левко Ревуцький. Симфонія №3"}}
 
== Джерела ==
* Байковий некрополь: історичний фотоілюстрований довідник / [[Жадько Віктор Олексійович|В. Жадько]]. &nbsp;— {{К.}}: СПД Жадько В. О., 2004. &nbsp;— С. 161. &nbsp;— {{s|ISBN 966-8567-00-5.}}
* ''Бялик М.'' Л. Ревуцький. Риси творчості. &nbsp;— {{К.}}, 1963.
* ''Бялик М.'' Л. &nbsp;Н. &nbsp;Ревуцкий. &nbsp;— {{comment|Л|Ленинград}}., 1979. {{ref-ru}}
* ''[[Герасимова-Персидська Ніна Олександрівна|Герасимова-Персидська Н.]]'' Друга симфонія Л. Ревуцького. &nbsp;— {{К.}}, 1963.
* ''[[Горюхіна Надія Олександрівна|Горюхіна Н.]]'' Симфонізм Л. Ревуцького. &nbsp;— {{К.}}, 1965.
* {{ЕУ}}
* ''Кисельов Г.'' Л. &nbsp;М. &nbsp;Ревуцький. &nbsp;— {{К.}}, 1949.
* ''Клин В.'' Л. &nbsp;М. &nbsp;Ревуцький &nbsp;— композитор-піаніст. &nbsp;— {{К.}}, 1972.
* Лев Миколайович Ревуцький / Зб., упор. [[Кузик Валентина Володимирівна|В. Кузик]]. &nbsp;— {{К.}}, 2009.
* Лев Николаевич Ревуцкий. Статьи, воспоминания / Сост. [[Кузик Валентина Володимирівна|В. Кузик]]. &nbsp;— {{comment|К|Киев}}., 1989. {{ref-ru}}
* ''Лісецький С.'' Л. &nbsp;М. &nbsp;Ревуцький. &nbsp;— {{К.}}, 1989.
* {{Муха}}.
* Некрополь на Байковій горі: літературно-публіцистичне видання / [[Жадько Віктор Олексійович|В. Жадько]]. &nbsp;— {{К.}}: Фенікс, 2008. &nbsp;— С. 121–124, 168, 169, 268. &nbsp;— {{s|ISBN 978-966-8567-13-1.}}
* ''Поставна А.'' Становлення творчого методу Л. Ревуцького. &nbsp;— {{К.}}, 1978.
* ''[[Ревуцький Дмитро Миколайович|Ревуцький Д. М.]]'' Микола Лисенко. Повернення першоджерел / вступ. ст., упор. текстів, іл. матеріал, ан. покажч. [[Кузик Валентина Володимирівна|В. &nbsp;В. &nbsp;Кузик]]. &nbsp;— {{К.}}: Муз. Україна, 2003. &nbsp;— С. 13, 15.
* Український некрополь: історичний науковий довідник / [[Жадько Віктор Олексійович|В. Жадько]]. &nbsp;— {{К.}}: СПД Жадько В. О., 2005. &nbsp;— С. 274. &nbsp;— {{s|ISBN 966-8567-01-3.}}
* Черкащина: універсальна енциклопедія / [[Жадько Віктор Олексійович|В. Жадько]]; ред. О. Лук'янчук. &nbsp;— {{К.}}: Експрес-Поліграф, 2010. &nbsp;— С. 742–743. &nbsp;— {{s|ISBN 978-966-8567-14-8.}}
* ''Шеффер Т.'' Л. &nbsp;М. &nbsp;Ревуцький. &nbsp;— {{К.}}, 1958.
 
 
[[Категорія:Члени Спілки композиторів СРСР]]
[[Категорія:Українські композитори]]
[[Категорія:Випускники Музично-драматичної школи Миколи Лисенка]]
[[Категорія:Академіки НАНУ]]
[[Категорія:Лауреати Шевченківської премії 1966 року]]
23 992

редагування

Навігаційне меню