Слов'яносербський район: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Deineka (обговорення | внесок) |
Deineka (обговорення | внесок) |
||
Рядок 38: | Рядок 38: | ||
У [[1882]] році рішенням Кабінету Міністрів Російської імперії центр повіту із Слов'яносербська переведено до [[Луганськ]]а, територія повіту розширюється, та назва його залишається до [[1919]] року. |
У [[1882]] році рішенням Кабінету Міністрів Російської імперії центр повіту із Слов'яносербська переведено до [[Луганськ]]а, територія повіту розширюється, та назва його залишається до [[1919]] року. |
||
Слов'яносербський район було створено в [[1919]] році. В сучасних межах район існує з грудня [[1966]] року згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР. |
|||
З [[1966]] року створено Слов'яносербський район з центром в смт. |
|||
Візитна картка Слов'яносербії - пам'ятник "Комбату", споруджений у 1980 році за проектом Луганського скульптора І.М.Чумака. В основу пам'ятника покладений знімок військового кореспондента Макса Альперта під назвою "Комбат", на якому зображений молодший політрук Олексій Єрьоменко, що загинув в 1942 році на Слов'яносербській землі. |
Візитна картка Слов'яносербії - пам'ятник "Комбату", споруджений у 1980 році за проектом Луганського скульптора І.М.Чумака. В основу пам'ятника покладений знімок військового кореспондента Макса Альперта під назвою "Комбат", на якому зображений молодший політрук Олексій Єрьоменко, що загинув в 1942 році на Слов'яносербській землі. |
Версія за 06:18, 8 червня 2008
Слов’яносербський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Луганська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Луганська область | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Слов'яносербськ | ||||
Міста: | Зимогір’я | ||||
Районна влада | |||||
Мапа | |||||
| |||||
Слов’яносербський район у Вікісховищі |
Слов’яносербський район — район у центрі Луганської області.
Історична довідка
З 1753 до 1764 року Слов'яносербія існувала як автономна одиниця з центром в місті Бахмут і підпорядковувалась Сенату і Російській Військовій Колегії. У зв'язку з реорганізацією сербських військових полків в 1764 році Слов'яносербія увійшла до складу Катеринославської провінції Новоросійської губернії, а з 1802 року - в Катеринославську губернію.
У 1784 році селище Підгірне, переведене до категорії міст і перейменоване в м. Донецьк, стає центром Донецького повіту.
У 1882 році рішенням Кабінету Міністрів Російської імперії центр повіту із Слов'яносербська переведено до Луганська, територія повіту розширюється, та назва його залишається до 1919 року.
Слов'яносербський район було створено в 1919 році. В сучасних межах район існує з грудня 1966 року згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР.
Візитна картка Слов'яносербії - пам'ятник "Комбату", споруджений у 1980 році за проектом Луганського скульптора І.М.Чумака. В основу пам'ятника покладений знімок військового кореспондента Макса Альперта під назвою "Комбат", на якому зображений молодший політрук Олексій Єрьоменко, що загинув в 1942 році на Слов'яносербській землі.
Загальна характеристика району
Район розташований в центральній частині Луганської області на відстані 32 км. від м. Луганськ. Площа - 1113 кв.км.
З 1960 року Слов'яносербськ - селище міського типу, а з 1966 року - центр Слов'яносербського району, який межує на півночі з Новоайдарським, на півночі і північному сході зі Станично-Луганським, на півдні - з Лутугинським, на південному сході - з Перевальським, на заході - з Попаснянським районами області
Природні умови
Слов'яносербський район розташований в степовій зоні України. По території району протікає 5 річок, найбільші Сіверський Дінець, Лугань.
Найвища точка - 223 м.
Ліси в районі займають меншу площу, ніж степова рослинність. Розміщені вони в основному на схилах річкових долин, балок, ярів. Найпоширеніші ліси байрачного типу. У складі рослинних асоціацій переважають злаки і посухостійкі представники різнотрав'я.
Клімат - помірно-континентальний: сухе і жарке літо, холодна малосніжна зима.
На території району широко розповсюджені поклади: кам'яного вугілля, вапняків, крейди, мергелів, пісковиків, глини, пісків. Район відноситься до Луганського геолого-промислового району.
Ґрунти району відрізняються значною різноманітністю. Зональними ґрунтами тут є чорноземи звичайні на льосовидних породах. Ґрунти даної групи займають вершини і схили водорозділів. Це найродючіші ґрунти району.
Заповідники
У Слов'яносербському районі основу заповідного фонду складають два геологічних пам'ятника природи, один ентомологічний та один іхтіологічний заказники. Вони мають для району особливу природоохоронну, наукову, естетичну значимість. У них проводяться необхідні заходи щодо збереження природного різноманіття ландшафтів, тваринного та рослинного світу, підтримки загального екологічного балансу у навколишньому середовищі. Природно - заповідний фонд охороняється як національний здобуток, у відношенні якого встановлений особовий режим охорони, відтворювання та використання і знаходиться під охороною держави.
- Слов'яносербський геологічний пам'ятник на території Лотиківської селищної ради - оголення пісків і гранітних пісковиків Марфінського терасового рівня;
- Заповідне урочище Біляєвське - мальовниче лісне урочище з озерами на території Трьохізбенської сільської ради;
- Кримський державний ентомологічний заповідник - ділянка балки Коксне.
Заповідники місцевого значення - це Причипилівський геологічний пам'ятник на території Кримської сільради та іхтіологічний заповідник «Донецький» на території Веселогірської сільської ради - місце проживання риб, занесених до Червоної Книги.
Населення
За станом на 01.01.2006 р. наявне населення району складає 58,371 тис. осіб, або 2,2% від населення області, у тому числі:
- міського - 10,600 тис. осіб;
- сільського - 20,876 тис. осіб;
- селищного - 26,895 тис. осіб
Економіка
Близькість району до промислових центрів - міст Луганськ, Алчевськ, Стаханов, Кіровськ, Брянка та географічне положення створюють умови для формування економіки району. В її структурі виробництво промислової продукції складає 60%, сільськогосподарська - 40%.
Основна галузь - вугільна промисловість, яка представлена шахтою - "Черкаська", вуглезбагачувальною фабрикою ДП ГЗФ "Слов'яносербська" та ДВАТ "Лотиківський ремонтно-механічний завод".
Підприємства вугільної промисловості мають великі потужності, які використовуються лише на 20-30%, і можуть бути об"єктами для залучення інвестицій та нарощування виробництва продукції. Металообробну галузь представляє завод по виготовленню сталевих труб і металопрокату - ТОВ "Металіон," також він має резерв складських приміщень, залізничних під'їзних шляхів, лінію по виробництву сталевих труб.
В м. Зимогір'є на близькій відстані від родовищ сировини розміщені виробничі потужності з виробництва цегли керамічної - СП "Цегельний завод". Підприємство ДП "Зимогорянка" спеціалізується на випуску швейних текстильних та трикотажних виробів.
Підприємства переробної та харчової промисловості - це ЗАТ "Слов'яносербський молокозавод", який випускає 14 видів молочної продукції.
В районі працює два залізничних вузли - Родакове та Сентянівка, де розміщені станції, локомотивне депо, дистанції по ремонту колій та інші служби з житлом та соціальною інфраструктурою залізничників.
Слов'яносербія - край родючих для Донбасу грунтів. Луганський інститут агропромислового виробництва (с. Металіст) є базовим з проведення досягнень аграрної науки в виробництво, ВАТ "Племзавод імені Литвинова" спеціалізується на вирощуванні племінної продукції свинарства, ЗАТ "Луганська насіннєва станція" - насіння багаторічних трав. Інші сільгосппідприємства виробляють товарну продукцію землеробства і тваринництва.
В районі в обробці 43,4 тис. гектарів ріллі.
Природнокліматичні умови, якість земель, близькість ринків збуту продукції дають перспективи для успішного розвитку сільського господарства в умовах повного реформування власності і залучення інвестицій із зовні.
Соціальна сфера
В районі досить розгалужена мережа соціальних закладів. Медичне обслуговування населення забезпечує Слов'яносербське територіальне об'єднання, до складу якого входить 2 лікарні на 410 ліжок, 7 амбулаторій, 24 фельдшерсько-акушерських пунктів, є районна санітарно-епідеміологічна станція. Медична допомога в поліклініці районної лікарні надається з 24-х основних спеціальностей. Система освіти - це 20 шкіл, 2 - позашкільних заклади, 18 дитячих дошкільних закладів, 2 - ДЮСШ. В школах навчається 5424 учнів, в дитячих закладах перебуває 762 дитини.
В районному центрі з 1972 року функціонує Слов'яносербський сільськогосподарський технікум, вищий навчальний заклад 1 рівня акредитації.
За роки існування випущено 14,200 тис. спеціалістів. Навчальний заклад готує фахівців з таких спеціальностей:
- бухгалтерський облік,
- комерційна діяльність,
- землевпорядкування,
- геодезичні роботи та експлуатація геодезичного обладнання,
- будівництво, обслуговування та ремонт гідромеліоративних споруд,
- прикладна екологія.
Невичерпна сила народної творчості населення сучасної Слов'яносербії. Культурне, духовне зростання, його забезпечують 23 клубні установи, 1 дитяча музична школа з 6 філіалами, 29 бібліотек, Фонд літератури нараховує 794.5 тис. одиниць. Працює 126 колективів художньої самодіяльності, серед яких 6 мають звання "народних", з них 3 "зразково-показових". Близько 10 років функціонує районний історико-краєзнавчий музей, 5 музеїв на громадських засадах.
В населених пунктах району споруджено 100 пам'ятників та пам'ятних знаків історії, культури, архітектури. З них археологічних - 52, історичних - 40, монументального мистецтва - 6 та 1 пам'ятник будівництва та архітектури. К останньому відноситься будинок Родаківського залізничного вокзалу. В с.Трьохізбенка в 1999 році відкритий пам'ятник ватажку повстання Кіндрату Булавіну. В 2003 році відкритий монумент дружби слов'янських народів "Немає уз святіших за братерство" з нагоди 250-річчя Слов'яносербії.
К числу пам'ятників культури та архітектури також віднесені залізничний вокзал в с.Фрунзе, 1910 рік, та садібний будинок в с. Весела Гора, 18 вік, Покровська церков в с.Трьохізбенка, 1907 рік. 7 архітектурних пам'ятників занесені в державний реєстр.
К числу культових об'єктів відносяться: церков Архідіякона Стефанія в с. Слов'яносербськ, 19 вік, Благовещенська церков в с. Весела Гора, 1839 рік, церков Вознесіння с. Хороше, 1870 рік, Троїцька церков в м. Зимогір'я - 19 вік.
Вздовж живописних берегів Сіверського Дінця розташовані дитячі табори та бази відпочинку, збудовані промисловими підприємствами для оздоровлення дітей та своїх працівників.
Населені пункти
- Місто - 1,
- Селищ - 5,
- Сільських населених пунктів - 49
Кількість міськселсільрад - 15:
Зимогір'ївська місцева, Слов'яносербська, Родаківська, Фрунзенська, Лотиківська, Лозівська селищні, Жовтенська, Трьохізбенська, Веселогірська, Весняненська, Степівська, Смілянська, Металістська, Кримська, Хорошенська сільські ради.
Список сіл району
Посилання
|