Антропогенний вплив на природу: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Basio (обговорення | внесок)
Sanya3 (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
'''Антропогенний вплив на природу''' - в буквальному перекладі "породжений людиною" вплив на біосферу.
'''Антропогенний вплив на природу''' — в буквальному перекладі «породжений людиною» вплив на біосферу.


Антропогенними називають ті фактори, які своїм походженням зобов'язані будь-якій діяльності людини. Цим вони принципово відрізняються від факторів природних, які виникли ще до появи людини, але існують і діють досі. Вплив людини як екологічного фактора надзвичайно сильний та різнобічний. Жодна екосистема на планеті не уникнула цього впливу, а багато екосистем були повністю знищені. Навіть цілі біоми, наприклад степи, майже повністю зникли з лиця землі<ref>1. Підручник: Основи екології - Олійник Я.Б., Шищенко П.Г К. : Знання, 2012.,558 с;</ref>.
Антропогенними називають ті фактори, які своїм походженням зобов'язані будь-якій діяльності людини. Цим вони принципово відрізняються від факторів природних, які виникли ще до появи людини, але існують і діють досі. Вплив людини як екологічного фактора надзвичайно сильний та різнобічний. Жодна екосистема на планеті не уникнула цього впливу, а багато екосистем були повністю знищені. Навіть цілі біоми, наприклад степи, майже повністю зникли з лиця землі<ref>1. Підручник: Основи екології&nbsp;— Олійник Я. Б., Шищенко П.Г К. : Знання, 2012.,558 с;</ref>.
==Наростання впливу==
З появою [[людина | людини]] і [[суспільство | суспільства]] [[природа]] вступила в новий етап свого існування - почала відчувати на собі антропогенний вплив (тобто вплив людини та її діяльності).


== Наростання впливу ==
Спочатку відносини людини і природи являли собою взаємний вплив один на одного - людина самостійно (без застосування складних технічних засобів) одержувала для себе користь з природи (їжа, [[корисні копалини]]), а природа впливала на людину, причому людина була не захищеною від природи (наприклад , різних стихій, [[клімат]]у і т.д.), досить сильно залежала від неї.
З появою [[людина | людини]] і [[суспільство | суспільства]] [[природа]] вступила в новий етап свого існування&nbsp;— почала відчувати на собі антропогенний вплив (тобто вплив людини та її діяльності).

Спочатку відносини людини і природи являли собою взаємний вплив один на одного&nbsp;— людина самостійно (без застосування складних технічних засобів) одержувала для себе користь з природи (їжа, [[корисні копалини]]), а природа впливала на людину, причому людина була не захищеною від природи (наприклад, різних стихій, [[клімат]]у і&nbsp;т.&nbsp;д.), досить сильно залежала від неї.


У міру становлення суспільства, [[держава | держави]], зростання технічної оснащеності людини (складні [[знаряддя праці]], машини) можливість природи впливати на людину зменшилася, а вплив людини на природу (антропогенний вплив) посилився.
У міру становлення суспільства, [[держава | держави]], зростання технічної оснащеності людини (складні [[знаряддя праці]], машини) можливість природи впливати на людину зменшилася, а вплив людини на природу (антропогенний вплив) посилився.


Починаючи з [[XVI]]-[[XIX]] ст., коли було зроблено велику кількість корисних для людини наукових відкриттів, винаходів, значно ускладнилися [[виробничі відносини]], вплив людини на природу став систематичним і повсюдним. Природа стала розглядатися людиною вже не як самостійна [[реальність]], а як сировинне джерело для задоволення потреб людини.
Починаючи з [[XVI]][[XIX]]&nbsp;ст., коли було зроблено велику кількість корисних для людини наукових відкриттів, винаходів, значно ускладнилися [[виробничі відносини]], вплив людини на природу став систематичним і повсюдним. Природа стала розглядатися людиною вже не як самостійна [[реальність]], а як сировинне джерело для задоволення потреб людини.


У ХХ столітті, коли планомірний [[науково-технічний прогрес]] прискорився в декілька разів і переріс у [[науково-технічна революція | науково-технічну революцію]], антропогенний вплив наблизився до катастрофічного рівня.
У ХХ столітті, коли планомірний [[науково-технічний прогрес]] прискорився в декілька разів і переріс у [[науково-технічна революція | науково-технічну революцію]], антропогенний вплив наблизився до катастрофічного рівня.


В даний час світ техніки ([[техносфера]]) практично перетворився на самостійну реальність (суперсучасні технічні відкриття, які зробили можливості людини впливати на природу безмежними, загальна комп'ютеризація і т.д.), а природа майже повністю підпорядкована людині.
В даний час світ техніки ([[техносфера]]) практично перетворився на самостійну реальність (суперсучасні технічні відкриття, які зробили можливості людини впливати на природу безмежними, загальна комп'ютеризація і&nbsp;т.&nbsp;д.), а природа майже повністю підпорядкована людині.


Головна проблема (і небезпека) сучасного антропогенного впливу полягає у невідповідності безмежних потреб людства і майже безмежних науково-технічних можливостей впливу на природу і обмежених можливостей самої природи.
Головна проблема (і небезпека) сучасного антропогенного впливу полягає у невідповідності безмежних потреб людства і майже безмежних науково-технічних можливостей впливу на природу і обмежених можливостей самої природи.


У зв'язку з цим виникає екологічна проблема [[Охорона природи|проблема охорони навколишнього середовища]] від згубного впливу людини.
У зв'язку з цим виникає екологічна проблема&nbsp;— [[Охорона природи|проблема охорони навколишнього середовища]] від згубного впливу людини.

==Напрями згубного впливу людини на природу==
== Напрями згубного впливу людини на природу ==
Найнебезпечнішими напрямками згубного впливу людини на природу (і його наслідками) є:
Найнебезпечнішими напрямками згубного впливу людини на природу (і його наслідками) є:
* виснаження надр - протягом своєї історії, а особливо у ХХ столітті людство нещадно і в необмежених кількостях видобувало корисні копалини, що призвело до виснаження (близького до катастрофічного) внутрішніх резервів Землі (наприклад, запаси енергоносіїв [[нафта | нафти]], [[кам'яне вугілля | кам'яного вугілля]], [[природний газ | природного газу]] можуть бути вичерпані вже через 80-100 років);
* виснаження надр&nbsp;— протягом своєї історії, а особливо у ХХ столітті людство нещадно і в необмежених кількостях видобувало корисні копалини, що призвело до виснаження (близького до катастрофічного) внутрішніх резервів Землі (наприклад, запаси енергоносіїв [[нафта | нафти]], [[кам'яне вугілля | кам'яного вугілля]], [[природний газ | природного газу]] можуть бути вичерпані вже через 80-100 років);
* забруднення Землі, особливо водоймищ, атмосфери [[промислові відходи | промисловими відходами]];
* забруднення Землі, особливо водоймищ, атмосфери [[промислові відходи | промисловими відходами]];
* знищення рослинного і тваринного світу, створення умов, за яких технічний розвиток (дороги, заводи, електростанції і т.д.) порушує звичні спосіб життя рослин і тварин, змінює природний баланс флори і фауни;
* знищення рослинного і тваринного світу, створення умов, за яких технічний розвиток (дороги, заводи, електростанції і&nbsp;т.&nbsp;д.) порушує звичні спосіб життя рослин і тварин, змінює природний баланс флори і фауни;
* застосування атомної енергії як у військових, так і в мирних цілях, наземні і підземні ядерні вибухи.
* застосування атомної енергії як у військових, так і в мирних цілях, наземні і підземні ядерні вибухи.


Рядок 34: Рядок 36:
* [[Ноосфера]]
* [[Ноосфера]]
* [[Соціоекологія]]
* [[Соціоекологія]]

== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist}}


== Література ==
== Література ==
* Дедю И.И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Глав. ред. Молд. сов. энциклопедии, 1989.
* Дедю И.&nbsp;И.&nbsp;Экологический энциклопедический словарь.&nbsp;— Кишинев: Глав. ред. Молд. сов. энциклопедии, 1989.
* Одум Е. Экология. - М.: Мир, 1975. - 708 с.
* Одум Е. Экология.&nbsp;— М.: Мир, 1975.&nbsp;— 708 с.
* Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи сучасної екології : Навч. посіб. 4-те вид., перероб. і допов. К.: МАУП, 2004. 340 с: іл.
* Корсак К. В., Плахотнік О.&nbsp;В.&nbsp;Основи сучасної екології: Навч. посіб.&nbsp;— 4-те вид., перероб. і допов.&nbsp;— К.: МАУП, 2004.&nbsp;— 340 с: іл.
* Кучерявий В.П. Екологія . Львів: Світ, 2001 – 500 с: іл.
* Кучерявий В.&nbsp;П.&nbsp;Екологія .&nbsp;— Львів: Світ, 2001–500 с: іл.
* Мусієнко М.М., Серебряков В.В., Брайон О.В. Екологія: Тлумачний словник. - К.: Либідь, 2004. 376 с.
* Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О.&nbsp;В.&nbsp;Екологія: Тлумачний словник.&nbsp;— К.: Либідь, 2004.&nbsp;— 376 с.


== Ресурси Інтернету ==
== Ресурси Інтернету ==

Версія за 02:46, 21 березня 2015

Антропогенний вплив на природу — в буквальному перекладі «породжений людиною» вплив на біосферу.

Антропогенними називають ті фактори, які своїм походженням зобов'язані будь-якій діяльності людини. Цим вони принципово відрізняються від факторів природних, які виникли ще до появи людини, але існують і діють досі. Вплив людини як екологічного фактора надзвичайно сильний та різнобічний. Жодна екосистема на планеті не уникнула цього впливу, а багато екосистем були повністю знищені. Навіть цілі біоми, наприклад степи, майже повністю зникли з лиця землі[1].

Наростання впливу

З появою людини і суспільства природа вступила в новий етап свого існування — почала відчувати на собі антропогенний вплив (тобто вплив людини та її діяльності).

Спочатку відносини людини і природи являли собою взаємний вплив один на одного — людина самостійно (без застосування складних технічних засобів) одержувала для себе користь з природи (їжа, корисні копалини), а природа впливала на людину, причому людина була не захищеною від природи (наприклад, різних стихій, клімату і т. д.), досить сильно залежала від неї.

У міру становлення суспільства, держави, зростання технічної оснащеності людини (складні знаряддя праці, машини) можливість природи впливати на людину зменшилася, а вплив людини на природу (антропогенний вплив) посилився.

Починаючи з XVIXIX ст., коли було зроблено велику кількість корисних для людини наукових відкриттів, винаходів, значно ускладнилися виробничі відносини, вплив людини на природу став систематичним і повсюдним. Природа стала розглядатися людиною вже не як самостійна реальність, а як сировинне джерело для задоволення потреб людини.

У ХХ столітті, коли планомірний науково-технічний прогрес прискорився в декілька разів і переріс у науково-технічну революцію, антропогенний вплив наблизився до катастрофічного рівня.

В даний час світ техніки (техносфера) практично перетворився на самостійну реальність (суперсучасні технічні відкриття, які зробили можливості людини впливати на природу безмежними, загальна комп'ютеризація і т. д.), а природа майже повністю підпорядкована людині.

Головна проблема (і небезпека) сучасного антропогенного впливу полягає у невідповідності безмежних потреб людства і майже безмежних науково-технічних можливостей впливу на природу і обмежених можливостей самої природи.

У зв'язку з цим виникає екологічна проблема — проблема охорони навколишнього середовища від згубного впливу людини.

Напрями згубного впливу людини на природу

Найнебезпечнішими напрямками згубного впливу людини на природу (і його наслідками) є:

  • виснаження надр — протягом своєї історії, а особливо у ХХ столітті людство нещадно і в необмежених кількостях видобувало корисні копалини, що призвело до виснаження (близького до катастрофічного) внутрішніх резервів Землі (наприклад, запаси енергоносіїв нафти, кам'яного вугілля, природного газу можуть бути вичерпані вже через 80-100 років);
  • забруднення Землі, особливо водоймищ, атмосфери промисловими відходами;
  • знищення рослинного і тваринного світу, створення умов, за яких технічний розвиток (дороги, заводи, електростанції і т. д.) порушує звичні спосіб життя рослин і тварин, змінює природний баланс флори і фауни;
  • застосування атомної енергії як у військових, так і в мирних цілях, наземні і підземні ядерні вибухи.

Для того щоб вижити і не довести планету до техногенної катастрофи, людство зобов'язане всіляко зменшити свій шкідливий вплив на навколишнє середовище, особливо вищевказані найнебезпечніші його види.

Див. також

Примітки

  1. 1. Підручник: Основи екології — Олійник Я. Б., Шищенко П.Г К. : Знання, 2012.,558 с;

Література

  • Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев: Глав. ред. Молд. сов. энциклопедии, 1989.
  • Одум Е. Экология. — М.: Мир, 1975. — 708 с.
  • Корсак К. В., Плахотнік О. В. Основи сучасної екології: Навч. посіб. — 4-те вид., перероб. і допов. — К.: МАУП, 2004. — 340 с: іл.
  • Кучерявий В. П. Екологія . — Львів: Світ, 2001–500 с: іл.
  • Мусієнко М. М., Серебряков В. В., Брайон О. В. Екологія: Тлумачний словник. — К.: Либідь, 2004. — 376 с.

Ресурси Інтернету

Примітки