Гайнц Вільгельм Гудеріан

Гайнц Вільгельм Гудеріан
Heinz Wilhelm Guderian
Ім'я при народженні	ісп. Heinz Wilhelm Guderian
Прізвисько	Schneller Heinz — «швидкий Гайнц» Heinz Brausewetter — «Гайнц-ураган»
Народження	17 червня 1888(1888-06-17) Кульм
Смерть	14 травня 1954(1954-05-14) (65 років) Швангау, Алльгой
Поховання	Гослар
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	сухопутні війська  Сухопутні війська
Рід військ	танкові війська
Роки служби	1907–1945
Звання	Генерал-полковник
Командування	Начальник Генерального штабу Сухопутних військ Вермахту 2-а танкова армія
Війни / битви	Білостоцько-Мінська битва Смоленська битва (1941) Битва за Київ (1941) Битва за Москву
Діти	Гайнц-Гюнтер Гудеріан
Автограф
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Орден Фрідріха (Вюртемберг) Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Гайнц Вільгельм Гудеріан у Вікісховищі

Гайнц Ві́льгельм Гуде́ріан (нім. Heinz Wilhelm Guderian; нар. 17 червня 1888 — пом. 14 травня 1954) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник німецької армії (1940), військовий теоретик.

Разом з Шарлем де Голлем та Дж. Фуллером вважався батьком моторизованих способів ведення війни. Мав прізвиська Schneller Heinz — «швидкий Гайнц», Heinz Brausewetter — «Гайнц-ураган».

Біографія

Військова кар'єра

• 28 лютого 1907 — фенріх
• 27 січня 1908 — лейтенант
• 8 листопада 1914 — обер-лейтенант
• 18 грудня 1915 — гауптман
• 1 лютого 1927 — майор
• 1 лютого 1931 — оберст-лейтенант
• 1 жовтня 1933 — оберст
• 1 серпня 1936 — генерал-майор
• 10 лютого 1938 — генерал-лейтенант
• 23 листопада 1938 — генерал танкових військ
• 19 липня 1940 — генерал-полковник

Дитинство

Народився в містечку Кульм, що поряд з рікою Вісла, на південь від Гданська (Польща). В той час цей район належав Пруссії. Зараз це містечко Хелмно на території Польщі. Батько був першим кадровим офіцером з роду Гудеріанів, що вплинуло на вибір Гайнцом кар'єри військового. В 1890 році у Гудеріана народився брат Фріц, разом з яким, після навчання в школі, 1 квітня 1901 року вони були прийняті в кадетський корпус для молодшого віку. 1 квітня 1903 року Гайнц переведений в кадетський корпус для старшого віку під Берліном. В лютому 1907 здає екзамен на атестат зрілості.

Початок кар'єри

Після навчання в кадетському корпусі почав військову службу у лютому 1907 року фенріхом (кандидат у офіцери) в 10-му єгерському батальйоні, яким командував його батько. В 1907 році пройшов 6-місячний курс у військовому училищі та 27 січня 1908 року отримав звання лейтенанта. В 1912-13 рр. служив в 3-му телеграфному батальйоні. З жовтня 1913 року до початку Першої Світової війни навчався у військовій академії в Берліні.

Між світовими війнами

Після Першої світової війни капітан Гудеріан продовжив службу в рейхсвері, літом 1919 року служив в штабі «Залізної дивізії» в Латвії.

З 1920 року — командир роти в різних піхотних частинах.

З 1922 р. — у військовому міністерстві, у відділі автомобільного транспорту.

З 1924 р. — інструктор в школі унтер-офіцерів 2-ї піхотної дивізії. З лютого 1927 року — майор.

З 1927 р. — у військовому міністерстві, у відділі автотранспорту.

З 1930 року — командир 3-го автотранспортного батальйону. З лютого 1931 року — підполковник.

З 1931 р. — начальник штабу інспекції автотранспортних військ. З жовтня 1933 — полковник.

З липня 1934 р. полковник Гудеріан — начальник штабу моторизованих військ.

З вересня 1935 р. — начальник штабу танкових військ.

З 1935 р. — командир 2-ї танкової дивізії. З серпня 1936 року — генерал-майор.

З 1938 — командувач 16-м армійським корпусом (моторизованим). З лютого 1938 року — генерал-лейтенант, з листопада 1938 року — генерал танкових військ.

З серпня 1939-го — командир 19-го армійського корпуса (моторизованого).

Гудеріан також закінчив Казанську танкову школу

Гудеріан під час спільного німецько-радянського параду з нагоди виводу частин Вермахту з Брест-Литовска та зайняття його Червоною армією. Праворуч — командир 29-ої легкої танкової бригади РСЧА комбриг С. М. Кривошеїн (22 вересня 1939)

Друга Світова війна

В 1941 року командувач 2-ю танковою групою в складі групи армій «Центр».

Після поразки під Москвою був знятий з посади та звільнений у запас.

З березня 1943 року генерал-інспектор танкових військ, з липня 1944 року — начальник Генерального штабу сухопутних військ.

В березні 1945 року за поразку на радянсько-німецькому фронті звільнений у запас.

Взятий у полон американським військам, але невдовзі був звільнений.

Після війни

Гудеріан був взятий в полон американськими військами 10 травня 1945 року в Тіролі. Він був зісланий в Нюрнберг, але виступав на трибуналі лише як свідок. Радянська сторона хотіла пред'явити йому звинувачення у військових злочинах, але союзники з цим не погодились. В 1946 році Гудеріан був ув'язнений у тюрмі в Аллендорфі, а потім в Нейштадті. В червні 1948 року його було звільнено.

Написав книжку «Увага, танки».

Посилання

• Guderian. Heinz. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 27 червня 2013. (нім.)
• Generaloberst Heinz Guderian. на geocities.com. Архів оригіналу за 27 червня 2013. (англ.)
• 24. Eichenlaubträger Heinz Guderian. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 27 червня 2013. (нім.)
• Біографія на сайті strategie.com.pl
• Біографія на сайті spartacus.schoolnet.co.uk
• Біографія на сайті bellum.nu
• Біографія на mindef.gov.sg
• Гейнц Гудеріан. Спогади солдата
• Гайнц Вільгельм Гудеріан Біографічний покажчик
• Біографічна хроніка
• Guderian, Heinz — нагороди генерал-полковника Гудеріана (англ.)
• Generaloberst Heinz Wilhelm Guderian
• Guderian, Heinz Wilhelm
• Generaloberst Heinz Wilhelm Guderian