Магелланові Хмари: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м →Походження назви: правопис |
категорія, дрібне |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Magellanic_Clouds_―_Irregular_Dwarf_Galaxies.jpg|right|thumb]] |
[[Файл:Magellanic_Clouds_―_Irregular_Dwarf_Galaxies.jpg|right|thumb]] |
||
'''Магелланові Хмари''' |
'''Магелланові Хмари''' — галактики-супутники [[Чумацький Шлях|Чумацького Шляху]]. Обидві Хмари — [[Велика Магелланова Хмара]] та [[Мала Магелланова Хмара]] вважалися раніше неправильними галактиками, але згодом виявили особливості структури [[Спіральна галактика з баром|спіральних галактик з перемичкою]]. Вони розташовуються відносно близько один до одного і утворюють гравітаційно-пов'язану (подвійну) систему. Видно неозброєним оком в Південній Півкулі. Обидві Хмари плавають у загальній [[водень|водневій]] оболонці. |
||
Магелланові хмари перебувають на високих галактичних широтах, тому світло від них мало поглинається нашою Галактикою, до того ж площина Великогої Магелланової хмари знаходиться майже перпендикулярно променю зору, так що для видимих поруч об'єктів до нього найчастіше буде правильним стверджування, що вони близькі просторово. Ці особливості Магелланових хмар дозволили вивчати на їх прикладі закономірності розподілу зірок і [[Зоряне скупчення|зоряних скупчень]] |
Магелланові хмари перебувають на високих галактичних широтах, тому світло від них мало поглинається нашою Галактикою, до того ж площина Великогої Магелланової хмари знаходиться майже перпендикулярно променю зору, так що для видимих поруч об'єктів до нього найчастіше буде правильним стверджування, що вони близькі просторово. Ці особливості Магелланових хмар дозволили вивчати на їх прикладі закономірності розподілу зірок і [[Зоряне скупчення|зоряних скупчень]]<ref name="fk"> {{cite book |
||
| author = Головний редактор Сюняєв Р.А. |
| author = Головний редактор Сюняєв Р.А. |
||
| year = 1986 |
| year = 1986 |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
| publisher = [[Радянська енциклопедія]] |
| publisher = [[Радянська енциклопедія]] |
||
| location = [[Москва]] |
| location = [[Москва]] |
||
| isbn = <! |
| isbn = <!-- 0486210790 --> |
||
| page =}}, сторінки |
| page =}}, сторінки 357–360. </ref>. |
||
| ⚫ | Магелланові хмари мають ряд особливостей, що відрізняють їх від Галактики. Наприклад, там виявлено зоряні скупчення з віком 10 <sup> 7 </sup> |
||
| ⚫ | Магелланові хмари мають ряд особливостей, що відрізняють їх від Галактики. Наприклад, там виявлено зоряні скупчення з віком 10 <sup> 7 </sup> −10 <sup> 8 </sup> років, тоді як скупчення Галактики зазвичай старше 10 <sup> 9 </sup> років. Також, по всій видимості, в Магелланових хмарах менший вміст важких елементів<ref name="fk"/>. |
||
== Походження назви == |
== Походження назви == |
||
Магелланові хмари були знайомі мореплавцям південної півкулі і в [[XV століття|XV столітті]] їх називали «Капськими хмарами». [[Фернан Магеллан|Фернандо Магеллан]] використовував їх для [[навігація|навігації]], як альтернативу [[Полярна зірка|Полярної зірки]], під час своєї навколосвітньої подорожі в [[1519]] |
Магелланові хмари були знайомі мореплавцям південної півкулі і в [[XV століття|XV столітті]] їх називали «Капськими хмарами». [[Фернан Магеллан|Фернандо Магеллан]] використовував їх для [[навігація|навігації]], як альтернативу [[Полярна зірка|Полярної зірки]], під час своєї навколосвітньої подорожі в [[1519]]–[[1521]] роках. Коли після загибелі Магеллана його корабель повернувся в Європу, [[Антоніо Пігафетта]] (супутник Магеллана і офіційний літописець подорожі) запропонував назвати Капські Хмари Хмарами Магеллана в якості своєрідного увічнення його пам'яті<ref> {{книга |
||
| автор = П. Ходж |
| автор = П. Ходж |
||
| заголовок = Галактики |
| заголовок = Галактики |
||
| Рядок 31: | Рядок 30: | ||
== Виноски == |
== Виноски == |
||
{{примітки}} |
|||
<references/> |
|||
{{Чумацький Шлях}} |
{{Чумацький Шлях}} |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Магелланові Хмари]] |
||
[[Категорія:Місцева група]] |
[[Категорія:Місцева група]] |
||
Версія за 19:49, 22 квітня 2015
Магелланові Хмари — галактики-супутники Чумацького Шляху. Обидві Хмари — Велика Магелланова Хмара та Мала Магелланова Хмара вважалися раніше неправильними галактиками, але згодом виявили особливості структури спіральних галактик з перемичкою. Вони розташовуються відносно близько один до одного і утворюють гравітаційно-пов'язану (подвійну) систему. Видно неозброєним оком в Південній Півкулі. Обидві Хмари плавають у загальній водневій оболонці.
Магелланові хмари перебувають на високих галактичних широтах, тому світло від них мало поглинається нашою Галактикою, до того ж площина Великогої Магелланової хмари знаходиться майже перпендикулярно променю зору, так що для видимих поруч об'єктів до нього найчастіше буде правильним стверджування, що вони близькі просторово. Ці особливості Магелланових хмар дозволили вивчати на їх прикладі закономірності розподілу зірок і зоряних скупчень[1].
Магелланові хмари мають ряд особливостей, що відрізняють їх від Галактики. Наприклад, там виявлено зоряні скупчення з віком 10 7 −10 8 років, тоді як скупчення Галактики зазвичай старше 10 9 років. Також, по всій видимості, в Магелланових хмарах менший вміст важких елементів[1].
Походження назви
Магелланові хмари були знайомі мореплавцям південної півкулі і в XV столітті їх називали «Капськими хмарами». Фернандо Магеллан використовував їх для навігації, як альтернативу Полярної зірки, під час своєї навколосвітньої подорожі в 1519–1521 роках. Коли після загибелі Магеллана його корабель повернувся в Європу, Антоніо Пігафетта (супутник Магеллана і офіційний літописець подорожі) запропонував назвати Капські Хмари Хмарами Магеллана в якості своєрідного увічнення його пам'яті[2].
Див. також
Виноски
- ↑ а б Головний редактор Сюняєв Р.А. (1986). Фізика космосу. Маленька енциклопедія (вид. друге видання). Москва: Радянська енциклопедія., сторінки 357–360.
- ↑ П. Ходж. Галактики / ред. Ю. Н. Єфремова. — М : Наука, 1992. — 192 с.
| |||||||||||||||||||||||||||||||
