Мембранофони

Деякі ідіофони

Гвинтова литавра. За допомогою гвинтів регулюють натяжіння мембрани, що визначає висоту звуку

Гра на малому барабані щіточками

Казу

Мембранофони (від лат. membrana - перетинка та грец. φωνη — звук) - група рупа музичних інструментів, джерелом звуку яких слугує коливна мембрана - шкіра тварин або синтетична плівка, натягнута на циліндричний або конічний корпус, який також слугує резонатором інструменту. По мембрані вдаряють паличками, щіточками або долонями, що й призводить до її коливань.

З точки зору звуковисотності вирізняють мембранофони:

• З невизначеною висотою звуку (малий барабан, великий барабан, том-том),
• З визначеною висотою звуку (литаври, рототом).

Визначена висота звуку у мембранофонів досягається акустичним пристосуванням резонаторів i рівномірним натяжінням мембрани за допомогою спеціального механізму.

З точки зору способу, у який збуджуються коливання мембрани, вирізняють:

• ударні - по інструменту вдаряють паличками або долонями (напр.: литаври i барабани). До цього типу належать більшість мембранофонів. Значно рідше зустрічається два інших типи:
• фрикційні - мембрану труть щіточками або долонями. Фактично такі інструменти як бубен чи малий барабан часто використовують і як ударні і як фрикційні мембранофони.
• духові (напр. українська очеретина, або казу).

Джерела

• Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : [рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
• Шаблон:Pl