Колти: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
SteveR (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Немає опису редагування Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Файл:Kolty Nizovka.jpg|thumb|150px|Колти з урочища Святе Озеро, с. Низівка Чернігівської області]] |
[[Файл:Kolty Nizovka.jpg|thumb|150px|Колти з урочища Святе Озеро, с. Низівка Чернігівської області]] |
||
'''Ко́лти''' (однина: ''ко́лт'') — характерні для [[слов'яни|слов'ян]] [[скроня|скроневі]] [[прикраса|прикраси]], що підвішувалися до головного убору на стрічці, чи [[метал]]евих ланках — [[рясна]]х. Особливо поширені колти були у [[XI століття|XI]] — [[XIII століття]]х серед заможного міського населення [[Київська Русь|стародавньої Русі]]. Мистецтво виготовлення колтів із використанням перегородчатої [[емаль|емалі]], [[чернь|черні]] та [[грануляція|грануляції]], досягло досконалості у [[Київ|Києві]] та [[Галич]]і. Корпус колта виготовлявся технікою [[лиття]]. Зображення на поверхні колтів відтворювали [[язичництво|язичницькі]] мотиви, згодом, лики [[християнство|християнських]] святих. |
'''Ко́лти''' (однина: ''ко́лт'') — характерні для [[слов'яни|слов'ян]] [[скроня|скроневі]] [[прикраса|прикраси]], що підвішувалися до головного убору на стрічці, чи [[метал]]евих ланках — [[рясна]]х. Особливо поширені колти були у [[XI століття|XI]] — [[XIII століття]]х серед заможного міського населення [[Київська Русь|стародавньої Русі]]. Мистецтво виготовлення колтів із використанням перегородчатої [[емаль|емалі]], [[чернь|черні]] та [[грануляція|грануляції]], досягло досконалості у [[Київ|Києві]] та [[Галич]]і. Корпус колта виготовлявся технікою [[лиття]]. Зображення на поверхні колтів відтворювали [[язичництво|язичницькі]] мотиви або птахів, згодом, лики [[християнство|християнських]] святих. |
||
У [[Археологія|археології]] вирізняють колти київського типу, зірчаті колти, сочевице-подібні колти, трибусинні колти (ковтки, колтки). |
У [[Археологія|археології]] вирізняють колти київського типу, зірчаті колти, сочевице-подібні колти, трибусинні колти (ковтки, колтки). |
||
Версія за 18:55, 23 травня 2015
_01.JPG)
Ко́лти (однина: ко́лт) — характерні для слов'ян скроневі прикраси, що підвішувалися до головного убору на стрічці, чи металевих ланках — ряснах. Особливо поширені колти були у XI — XIII століттях серед заможного міського населення стародавньої Русі. Мистецтво виготовлення колтів із використанням перегородчатої емалі, черні та грануляції, досягло досконалості у Києві та Галичі. Корпус колта виготовлявся технікою лиття. Зображення на поверхні колтів відтворювали язичницькі мотиви або птахів, згодом, лики християнських святих.
У археології вирізняють колти київського типу, зірчаті колти, сочевице-подібні колти, трибусинні колти (ковтки, колтки).
Ковток, колток (штучна назва на основі етнографічних досліджень XIX століття, давня назва невідома) — трибусинний колт, що складався із металевої трубки, на яку було нанизано три великі металеві філігранних кульки. Поширення — Київське князівство.
Література
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Колти |
- Винокур І. С., Якубовський В. І., Журко О. І., Мегей В. П. // «Археологія», № 1, 2003.
- (рос.) Рыбаков Б. Декоративно-прикладное искусство Руси X — XIII веков. Иллюстрированный альбом. — Ленинград: Издательство «Аврора», 1971.
- Ляусік Н.А. Ціснёныя колты са збораў ГДГАМ // Краязнаўчыя запіскі, вып. 6. - Гродна, 2003. - С. 3-5.
| |||||||||||
|
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |