Колти: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 2: Рядок 2:
[[Файл:Kolty Nizovka.jpg|thumb|150px|Колти з урочища Святе Озеро, с. Низівка Чернігівської області]]
[[Файл:Kolty Nizovka.jpg|thumb|150px|Колти з урочища Святе Озеро, с. Низівка Чернігівської області]]


'''Ко́лти''' (однина: ''ко́лт'') — характерні для [[слов'яни|слов'ян]] [[скроня|скроневі]] [[прикраса|прикраси]], що підвішувалися до головного убору на стрічці, чи [[метал]]евих ланках — [[рясна]]х. Особливо поширені колти були у [[XI століття|XI]] — [[XIII століття]]х серед заможного міського населення [[Київська Русь|стародавньої Русі]]. Мистецтво виготовлення колтів із використанням перегородчатої [[емаль|емалі]], [[чернь|черні]] та [[грануляція|грануляції]], досягло досконалості у [[Київ|Києві]] та [[Галич]]і. Корпус колта виготовлявся технікою [[лиття]]. Зображення на поверхні колтів відтворювали [[язичництво|язичницькі]] мотиви, згодом, лики [[християнство|християнських]] святих.
'''Ко́лти''' (однина: ''ко́лт'') — характерні для [[слов'яни|слов'ян]] [[скроня|скроневі]] [[прикраса|прикраси]], що підвішувалися до головного убору на стрічці, чи [[метал]]евих ланках — [[рясна]]х. Особливо поширені колти були у [[XI століття|XI]] — [[XIII століття]]х серед заможного міського населення [[Київська Русь|стародавньої Русі]]. Мистецтво виготовлення колтів із використанням перегородчатої [[емаль|емалі]], [[чернь|черні]] та [[грануляція|грануляції]], досягло досконалості у [[Київ|Києві]] та [[Галич]]і. Корпус колта виготовлявся технікою [[лиття]]. Зображення на поверхні колтів відтворювали [[язичництво|язичницькі]] мотиви або птахів, згодом, лики [[християнство|християнських]] святих.


У [[Археологія|археології]] вирізняють колти київського типу, зірчаті колти, сочевице-подібні колти, трибусинні колти (ковтки, колтки).
У [[Археологія|археології]] вирізняють колти київського типу, зірчаті колти, сочевице-подібні колти, трибусинні колти (ковтки, колтки).

Версія за 18:55, 23 травня 2015

Колти, перегородчата емаль.
Колти з урочища Святе Озеро, с. Низівка Чернігівської області

Ко́лти (однина: ко́лт) — характерні для слов'ян скроневі прикраси, що підвішувалися до головного убору на стрічці, чи металевих ланках — ряснах. Особливо поширені колти були у XI — XIII століттях серед заможного міського населення стародавньої Русі. Мистецтво виготовлення колтів із використанням перегородчатої емалі, черні та грануляції, досягло досконалості у Києві та Галичі. Корпус колта виготовлявся технікою лиття. Зображення на поверхні колтів відтворювали язичницькі мотиви або птахів, згодом, лики християнських святих.

У археології вирізняють колти київського типу, зірчаті колти, сочевице-подібні колти, трибусинні колти (ковтки, колтки).

Ковток, колток (штучна назва на основі етнографічних досліджень XIX століття, давня назва невідома) — трибусинний колт, що складався із металевої трубки, на яку було нанизано три великі металеві філігранних кульки. Поширення — Київське князівство.

Література