Відмінності між версіями «Кінетичне мистецтво»

Кінетичне мистецтво знаходить деякепевне практичне застосування в оформленні виставок, рекламі тощо. Використання світлових і кольорових ефектів іноді зближує Кінетичнекінетичне мистецтво з [[кольоромузика|кольоромузикою]].

Кінетичне мистецтво зародилося в 1920-30-х роках XX ст. Його основоположниками вважаються [[Татлін Володимир Євграфович|Володимир Татлін]] і [[Александр Колдер]]. Кінетичне мистецтво багато в чому спирається на естетику [[Баухаус|Баухаусу]], [[модерн|модерну]], російського [[конструктивізм|конструктивізму]]. ПопередникаПопередниками кінетизму вважаються російські конструктивісти, а також деякі з західнонімецьких [[Дадаїзм|дадаїстів]] 20-х років. Теоретиками кінетізму виступили французькі художники [[Ніколя Шоффер]] і [[Франк Поппер]]. Шоффер висував принципи "просторо-світло-хроно-динамізму" як основи кінетичного мистецтва. У їхніх роботах широко використовувалися прозорі матеріали, електромотори, важелі, пульти управління і т.д. У багатьох випадках ілюзія руху створювалася зміною освітлення.

Одним з напрямків кінетізмукінетизму стало ''самознищуване'' або ''самогубне'' мистецтво ([[Жан Тенгелі]] та ін.). В ньому рухомі пристрої, пропрацювавши, загорялися чи інакшим чином руйнувалися за рахунок дії деталей, які входили у їхню конструкцію.