Литовські Статути: відмінності між версіями

Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зміст: Перший розділ трактував питання про верховну владу та ставлення до неї населення. Другий — про «земську оборону», себто про організацію військової служби. Третій — про шляхетські вольності. Четвертий — про суддів та про суди. Всі інші містили норми права цивільного й карного, а також порядок судового процесу. Статут був, безперечно, підсумком певної боротьби між панами-магнатами та шляхтою й фіксував ту сукупність прав і привілеїв, які здобула собі шляхетська верства. Шляхті було гарантовано: її не можна карати без судового публічного процесу; землю не можна одібрати без вини; відповідальність шляхтича за злочин встановлювалася лише індивідуально. Шляхта також дістала право апеляції на рішення суду воєводи або старости до самого великого князя, мала свободу виїзду за кордон. Шляхетські піддані увільнялися від усяких податків і повинностей.
 
За убивство шляхтича шляхтич платив 100 [https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B0_%D0%B3%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%B9 [Копа_грошей|коп грошей]] «головщини» родині вбитого і стільки ж «вини» — великому князю. За убивство ж шляхтича холоп платив головою.
 
== Редакція 1566 року ==
Анонімний користувач

Навігаційне меню