Кларк Ґейбл: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Hjvfy (обговорення | внесок)
м Hjvfy перейменував сторінку з Кларк Гейбл на Кларк Ґейбл поверх перенаправлення
Hjvfy (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Актор
{{Актор
| bgcolour =
| bgcolour =
| ім'я = Кларк Гейбл<br />''Clark Gable''
| ім'я = Кларк Ґейбл<br />''Clark Gable''
| зображення = Gable, Clark 01.jpg
| зображення = Gable, Clark 01.jpg
| розмір = 230px
| розмір = 230px
| підпис =
| підпис =
| ім'я_при_народженні = Вільям Кларк Гейбл<br />William Clark Gable
| ім'я_при_народженні = Вільям Кларк Ґейбл<br />William Clark Gable
| дата_народження = 1.2.1901
| дата_народження = 1.2.1901
| місце_народження = [[Кедиз (США)|Кедиз]], [[Огайо]], [[США]]
| місце_народження = [[Кедиз (США)|Кедиз]], [[Огайо]], [[США]]
Рядок 24: Рядок 24:
{{!}}}
{{!}}}
}}
}}
'''Кларк Гейбл''' ({{lang-en|Clark Gable}}, *[[1 лютого]] [[1901]], Кедиз, [[Огайо]]&nbsp;— †[[16 листопада]] [[1960]], [[Лос-Анджелес]])&nbsp;— [[голлівуд]]ський [[актор]], [[секс-символ]] [[1930-ті|30-х]] і [[1940-ві|40-х]] років. Найбільше відомий роллю Рета Батлера у кіноепопеї ''[[Звіяні вітром (фільм)|Звіяні Вітром]]'' ([[1939 у кіно|1939 року]]), за виконання якої він отримав свою третю номінацію на премію [[Оскар]] у категорії [[Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль|Найкраща чоловіча роль]], також отримав номінацію за роль у фільмі ''[[Заколот на Баунті (фільм, 1935)|Заколот на Баунті]]'' (1935), і, перемогу за головну роль у стрічці ''[[Це сталося якось вночі]]'' (1934).
'''Кларк Ґейбл''' ({{lang-en|Clark Gable}}, *[[1 лютого]] [[1901]], Кедиз, [[Огайо]]&nbsp;— †[[16 листопада]] [[1960]], [[Лос-Анджелес]])&nbsp;— [[голлівуд]]ський [[актор]], [[секс-символ]] [[1930-ті|30-х]] і [[1940-ві|40-х]] років. Найбільше відомий роллю Рета Батлера у кіноепопеї ''[[Звіяні вітром (фільм)|Звіяні Вітром]]'' ([[1939 у кіно|1939 року]]), за виконання якої він отримав свою третю номінацію на премію [[Оскар]] у категорії [[Премія «Оскар» за найкращу чоловічу роль|Найкраща чоловіча роль]], також отримав номінацію за роль у фільмі ''[[Заколот на Баунті (фільм, 1935)|Заколот на Баунті]]'' (1935), і, перемогу за головну роль у стрічці ''[[Це сталося якось вночі]]'' (1934).


== Біографія ==
== Біографія ==


Актор народився [[1 лютого]] [[1901]] року в Кедиз, штат [[Огайо]]. Він був єдиною дитиною Вільяма Генрі Гейбла, бурильника на нафтовій свердловині, і його дружини Аделіни (у дівоцтві&nbsp;— Гершельман). Предки його батьків були вихідцями з [[Німеччина|Німеччини]]. Мати Кларка страждала від [[епілепсія|епілепсії]] і померла через десять місяців після його народження, тому хлопчика виростили батько і мачуха, Джені Данлап.
Актор народився [[1 лютого]] [[1901]] року в Кедиз, штат [[Огайо]]. Він був єдиною дитиною Вільяма Генрі Ґейбла, бурильника на нафтовій свердловині, і його дружини Аделіни (у дівоцтві&nbsp;— Гершельман). Предки його батьків були вихідцями з [[Німеччина|Німеччини]]. Мати Кларка страждала від [[епілепсія|епілепсії]] і померла через десять місяців після його народження, тому хлопчика виростили батько і мачуха, Джені Данлап.


У віці 17 років Гейбл зацікавився [[театр]]ом. Але тільки у віці 21 р. він зміг почати працювати у другорозрядних театрах. У [[Портланд]]і, [[Орегон]] Гейбл познайомився з театральним менеджером Джозефіною Диллон, яка дуже посприяла йому в навчанні театральному мистецтву.
У віці 17 років Гейбл зацікавився [[театр]]ом. Але тільки у віці 21 р. він зміг почати працювати у другорозрядних театрах. У [[Портланд]]і, [[Орегон]] Ґейбл познайомився з театральним менеджером Джозефіною Диллон, яка дуже посприяла йому в навчанні театральному мистецтву.


У [[1924]]&nbsp;р. обидва попрямували до [[Голлівуд]]у, де Діллон стала його менеджером та дружиною. У 1925-26 рр Гейбл знявся у кількох фільмах у незначних ролях. У 1927-28 роках Гейбл продовжив кар'єру у театрі у [[Х'юстон]]і, де набрався досвіду та став місцевим кумиром. Далі він переїхав до [[Нью-Йорк]]у, де мав намір працювати в театрі на [[Бродвей|Бродвеї]]. У 1930 році він підписав контракт з компанією [[Metro-Goldwyn-Mayer]] після вражаючої гри у п'єсі «Остання миля».
У [[1924]]&nbsp;р. обидва попрямували до [[Голлівуд]]у, де Діллон стала його менеджером та дружиною. У 1925-26 рр Ґейбл знявся у кількох фільмах у незначних ролях. У 1927-28 рр Кларк Ґейбл продовжив кар'єру у театрі у [[Х'юстон]]і, де набрався досвіду та став місцевим кумиром. Далі він переїхав до [[Нью-Йорк]]у, де мав намір працювати в театрі на [[Бродвей|Бродвеї]]. У 1930 році він підписав контракт з компанією [[Metro-Goldwyn-Mayer]] після вражаючої гри у п'єсі «Остання миля».


У [[1931]] році Кларк Гейбл знявся у його першому звуковому вестерні «Пофарбована пустеля», де грав лиходія. Глядачам фільму особливо сподобався його голос.
У [[1931]] році Кларк Ґейбл знявся у його першому звуковому вестерні «Пофарбована пустеля», де грав лиходія. Глядачам фільму особливо сподобався його голос.


=== Ранній успіх ===
=== Ранній успіх ===
[[1930]] року Гейбл та Джозефіна Діллон розлучилися і через кілька днів Карл одружився на Рії Франклін Прентісс Лукас Ленгхем, яка займала значне становище у суспільстві [[Техас]]у.
[[1930]] року Кларк Ґейбл та Джозефіна Діллон розлучилися і через кілька днів Ґейбл одружився на Рії Франклін Прентісс Лукас Ленгхем, яка займала значне становище у суспільстві [[Техас]]у.
Вибір часу для прибуття до Голлівуду був чудовий, оскільки студія MGM планувала розширити число зірок-акторів і Ґейбл відповідав цій ролі сповна; певний час він виконував другорядні ролі, часто як лиходій. Менеджер зв'язку з пресою MGM Говард Стрікленд розвивав студійний образ Ґейбла, рекламуючи його мужність через ролі «лісору́ба у костюмі». Для підтримки зростаючої популярності Ґейбла MGM часто обирала йому партнерок з числа відомих зірок-акторок. [[Джоан Кроуфорд]] запросила Ґейбла бути її партнером у стрічці [[Танцюйте, дурні, танцюйте]]. Він ростив свою популярність і суспільну значимість через такі важливі фільми як [[Вільна душа]] (1931), в якому він грав бандита, який дав ляпаса [[Норма Ширер|Нормі Ширер]] (це була остання другорядна роль Ґейбла). У 1931 році Ґейбл знімається у стрічці [[Сьюзен Ленокс: Її падіння та піднесення]] з [[Грета Гарбо|Ґретою Ґарбо]]. Ґейбл і Ґарбо не подобались один одному. Вона вважала його актрську гру незграбною, в той час як він її — снобом.

У цьому є році на екрани виходить фільм [[Одержима (фільм)|Одержима]] (1931), в якому він і Джоан Кроуфорд (тоді одружена з Дугласом Фейрбенксом молодшим) давали волю пристрасним почуттям на екрані, які вони поділяли протягом десятиліть і в реальному житті. Адела Роджерс Сент-Джон пізніше назвала їхні стосунки «любовним зв'язком, який майже спалив Голлівуд ущерть». Продюсер [[Луїс Барт Мейєр]] погрожував закінчити їхні контракти, тому на якийсь час вони тримались окремо, Ґейбл переніс увагу на [[Меріон Дейвіс]].
Вибір часу для прибуття до Голлівуду був чудовий, оскільки студія MGM планувала розширити число зірок-акторів і Гейбл відповідав цій ролі сповна; певний час він виконував другорядні ролі, часто як лиходій. Менеджер зв'язку з пресою MGM Говард Стрікленд розвивав студійний образ Гейбла, рекламуючи його мужність через ролі «лісору́ба у костюмі». Для підтримки зростаючої популярності Гейбла MGM часто обирала йому партнерок з числа відомих зірок-акторок. [[Джоан Кроуфорд]] запросила Гейбла бути її партнером у стрічці [[Танцюйте, дурні, танцюйте]]. Він ростив свою популярність і суспільну значимість через такі важливі фільми як [[Вільна душа]] (1931), в якому він грав бандита, який дав ляпаса [[Норма Ширер|Нормі Ширер]] (це була остання другорядна роль Гейбла). У 1931 році Гейбл знімається у стрічці [[Сьюзен Ленокс: Її падіння та піднесення]] з [[Грета Гарбо|Гретою Гарбо]]. Гейбл і Гарбо не подобались один одному. Вона вважала його актрську гру незграбною, в той час як він її — снобом.

У цьому є році на екрани виходить фільм [[Одержима (фільм)|Одержима]] (1931), в якому він і Джоан Кроуфорд (тоді одружена з Дугласом Фейрбенксом молодшим) давали волю пристрасним почуттям на екрані, які вони поділяли протягом десятиліть і в реальному житті. Адела Роджерс Сент-Джон пізніше назвала їхні стосунки «любовним зв'язком, який майже спалив Голлівуд ущерть». Продюсер [[Луїс Барт Меєр]] погрожував закінчити їхні контракти, тому на якийсь час вони тримались окремо, Гейбл переніс увагу на [[Меріон Дейвіс]].


=== Злітаюча зірка ===
=== Злітаюча зірка ===
[[Файл:Claudette Colbert in It Happened One Night.jpg|праворуч|thumb|250px|Кларк Гейбл з [[Клодетт Кольбер]] у «Це сталося якось вночі»]]
[[Файл:Claudette Colbert in It Happened One Night.jpg|праворуч|thumb|250px|Кларк Ґейбл з [[Клодетт Кольбер]] у «Це сталося якось вночі»]]
Гейбл розглядався на роль Тарзана але втратив її завдяки кращої зовнішності та майстерності у плаванні [[Джонні Вейсмюллер]]а. Любовні стосунки неголеного Гейбла з [[Джин Гарлоу]] без бра у стрічці «[[Червоний пил]]» (1932) зробили його найбільшою зіркою MGM. Після хіта [[Бережи свого чоловіка]] (1933), студія MGM розпізнала цінність пари Гейбл-Гарлоу, знявши їх ще у двох фільмах&nbsp;— [[Китайські моря]] (1935) і [[Дружина проти секретарки]] (1936). Надзвичайно популярний кінодует Гейбл і [[Джин Гарлоу|Гарлоу]] знялись разом у шести фільмах, найвідоміші з яких [[Червоний пил]] (1932) і [[Саратоґа (фільм)|Саратоґа]] (1937). ([[Джин Гарлоу]] померла від уремії під час зйомок «[[Саратоґа (фільм)|Саратоґи]]»: дев'яносто відсотків стрічки були завершені, сцени що залишилися, були зняті на відстані або з двійниками. Гейбл згадував, що він відчував ніби був «в обіймах примари»).
Ґейбл розглядався на роль Тарзана але втратив її завдяки кращої зовнішності та майстерності у плаванні [[Джонні Вейсмюллер]]а. Любовні стосунки неголеного Ґейбла з [[Джин Гарлоу]] без бра у стрічці «[[Червоний пил]]» (1932) зробили його найбільшою зіркою MGM. Після хіта [[Бережи свого чоловіка]] (1933), студія MGM розпізнала цінність пари Ґейбл-Гарлоу, знявши їх ще у двох фільмах&nbsp;— [[Китайські моря]] (1935) і [[Дружина проти секретарки]] (1936). Надзвичайно популярний кінодует Ґейбл і [[Джин Гарлоу|Гарлоу]] знялись разом у шести фільмах, найвідоміші з яких [[Червоний пил]] (1932) і [[Саратоґа (фільм)|Саратоґа]] (1937). ([[Джин Гарлоу]] померла від уремії під час зйомок «[[Саратоґа (фільм)|Саратоґи]]»: дев'яносто відсотків стрічки були завершені, сцени що залишилися, були зняті на відстані або з двійниками. Ґейбл згадував, що він відчував ніби був «в обіймах примари»).

За легендою, Кларка Гейбла позичили кіностудії [[Columbia Pictures]] як покарання за відмову грати деякі ролі. Але сучасні біографії спростовують цю легенду. MGM не мала ролей для Гейбла, але повинна була платити йому 2000 доларів у тиждень за те, що він нічого не робив. MGM позичила актора інший студії за 2500 доларів у тиждень, отримуючи 500-доларовий прибуток.
[[Файл:Clark gable mutiny bounty 9.jpg|thumb|ліворуч|250px|Гейбл у фільмі «Заколот на Баунті» ([[1935]])]]
Гейбл не був першим актором, вибраним на провідну роль Пітера Ворна в стрічці «Однієї щасливої ночі». Спочатку роль була запропонована [[Роберт Монтгомері|Роберту Монтгомері]], але на його думку сценарій був поганим. Зйомка почалася в напруженій атмосфері, але як Кларк Гейбл, так і режисер [[Френк Капра]] отримали задоволення над створенням кінофільму.
Гейбл отримав «Оскара» у категорії «найкращий актор» за гру у кінокомедії «[[Однієї щасливої ночі]]» (1934). Він повернувся до MGM ставши ще більшою зіркою, ніж будь-коли.

Також був номінований на «Оскара» за роль [[Флетчер Крістіан|Флетчера Крістіана]] у стрічці 1935 року [[Заколот на Баунті (фільм, 1935)|Заколот на Баунті]]. Якось Кларк Гейбл сказав, що цей фільм є його улюбленим, не зважаючи на те, що він не дуже ладнав з акторами [[Чарльз Лотон|Чарльзом Лотоном]] та [[Франшо Тоун]]ом.


За легендою, Кларка Ґейбла позичили кіностудії [[Columbia Pictures]] як покарання за відмову грати деякі ролі. Але сучасні біографії спростовують цю легенду. MGM не мала ролей для Ґейбла, але повинна була платити йому 2000 доларів у тиждень за те, що він нічого не робив. MGM позичила актора інший студії за 2500 доларів у тиждень, отримуючи 500-доларовий прибуток.
У наступні роки, він грав в низці надзвичайно популярних картин, які принесли йому беззаперечний титул «Короля Голлівуду» в [[1938]]&nbsp;р. Звання «короля» вперше запропонував [[Спенсер Трейсі]], ймовірно як жарт, але скоро [[Шоу Еда Саллівана|Ед Салліван]] запустив опитування читачів у своїй газетній колонці&nbsp;— і понад 20 мільйонів прихильників проголосувало за Гейбла, як Короля і [[Мірна Лой|Мірну Лой]], як Королеву Голлівуду. Хоча почесний титул, без сумніву, допомагав кар'єрі, Гейбл скоро втомився від цього і пізніше заявив: «Це звання «Короля»— чиста нісенітниця… Я лише удачливий нечепура з Огайо: сталося так, що я з'явився в потрібному місці в потрібний час» протягом більшості 1930-х і початку 1940-х.
[[Файл:Clark gable mutiny bounty 9.jpg|thumb|ліворуч|250px|Ґейбл у фільмі «Заколот на Баунті» ([[1935]])]]
Ґейбл не був першим актором, вибраним на провідну роль Пітера Ворна в стрічці «Однієї щасливої ночі». Спочатку роль була запропонована [[Роберт Монтгомері|Роберту Монтгомері]], але на його думку сценарій був поганим. Зйомка почалася в напруженій атмосфері, але як Кларк Ґейбл, так і режисер [[Френк Капра]] отримали задоволення над створенням кінофільму.
Ґейбл отримав «Оскара» у категорії «найкращий актор» за гру у кінокомедії «[[Однієї щасливої ночі]]» (1934). Він повернувся до MGM ставши ще більшою зіркою, ніж будь-коли.
Також був номінований на «Оскара» за роль [[Флетчер Крістіан|Флетчера Крістіана]] у стрічці 1935 року [[Заколот на Баунті (фільм, 1935)|Заколот на Баунті]]. Якось Кларк Ґейбл сказав, що цей фільм є його улюбленим, не зважаючи на те, що він не дуже ладнав з акторами [[Чарльз Лотон|Чарльзом Лотоном]] та [[Франшо Тоун]]ом.
У наступні роки, він грав в низці надзвичайно популярних картин, які принесли йому беззаперечний титул «Короля Голлівуду» в [[1938]]&nbsp;р. Звання «короля» вперше запропонував [[Спенсер Трейсі]], ймовірно як жарт, але скоро [[Шоу Еда Саллівана|Ед Салліван]] запустив опитування читачів у своїй газетній колонці&nbsp;— і понад 20 мільйонів прихильників проголосувало за Ґейбла, як Короля і [[Мірна Лой|Мірну Лой]], як Королеву Голлівуду. Хоча почесний титул, без сумніву, допомагав кар'єрі, Ґейбл скоро втомився від цього і пізніше заявив: «Це звання «Короля»— чиста нісенітниця… Я лише удачливий нечепура з Огайо: сталося так, що я з'явився в потрібному місці в потрібний час» протягом більшості 1930-х і початку 1940-х.


=== «Віднесені вітром» ===
=== «Віднесені вітром» ===


Незважаючи на небажання грати роль Ретта Батлера, Гейбл став найбільше відомим за виконання її у стрічці «[[Віднесені вітром (фільм)|Віднесені вітром]]» (1939), яка заробила йому номінацію на «Оскар» у категорії «найкращий актор». Його дружина, акторка [[Керол Ломбард]], можливо, була першою, хто пророкував, що він гратиме роль Ретта Батлера (а вона&nbsp;— Скарлетт), коли вона купила йому копію [[бестселер]]а,&nbsp;— він відмовився читати.
Незважаючи на небажання грати роль Ретта Батлера, Ґейбл став найбільше відомим за виконання її у стрічці «[[Віднесені вітром (фільм)|Віднесені вітром]]» (1939), яка заробила йому номінацію на «Оскар» у категорії «найкращий актор». Його дружина, акторка [[Керол Ломбард]], можливо, була першою, хто пророкував, що він гратиме роль Ретта Батлера (а вона&nbsp;— Скарлетт), коли вона купила йому копію [[бестселер]]а,&nbsp;— він відмовився читати.
[[Файл:Clark Gable and Vivien Leigh - Wind.jpg|thumb|праворуч|З [[Вів'єн Лі]] у ''[[Звіяні вітром (фільм)|Звіяних вітром]]'' (1939)]]
[[Файл:Clark Gable and Vivien Leigh - Wind.jpg|thumb|праворуч|З [[Вів'єн Лі]] у ''[[Звіяні вітром (фільм)|Звіяних вітром]]'' (1939)]]
Гейбл майже негайно став фаворитом для ролі Ретта Батлера як для публіки, так і для продюсера [[Девід О. Селзнік|Девіда Селзніка]]. Оскільки Селзнік не мав жодного відомого актора на тривалому контракті, йому потрібно було пройти через процес ведення переговорів, щоб позичити актора в іншої студії. [[Гері Купер]] був першим претендентом на роль. Коли Купер відмовився від ролі, він сказав, що «Віднесені вітром» буде найбільшим провалом в історії Голлівуду. Я радий, що Кларк Гейбл зазнає невдачі, а не я». На той час Селзнік зважився отримати Гейбла, і врешті решт знайшов спосіб позичити його в Metro-Goldwyn-Mayer. Гейбл побоювався що не зуміє виправдати сподівання публіки, яка заздалегідь вирішила, що ніхто інший не зможе зіграти цю роль. Він пізніше згадував: «гадаю, що зараз вже знаю, як повинна реагувати муха, заплутавшись у павутинні». Це був його перший кольоровий фільм.
Ґейбл майже негайно став фаворитом для ролі Ретта Батлера як для публіки, так і для продюсера [[Девід О. Селзнік|Девіда Селзніка]]. Оскільки Селзнік не мав жодного відомого актора на тривалому контракті, йому потрібно було пройти через процес ведення переговорів, щоб позичити актора в іншої студії. [[Гері Купер]] був першим претендентом на роль. Коли Купер відмовився від ролі, він сказав, що «Віднесені вітром» буде найбільшим провалом в історії Голлівуду. Я радий, що Кларк Ґейбл зазнає невдачі, а не я». На той час Селзнік зважився отримати Ґейбла, і врешті решт знайшов спосіб позичити його в Metro-Goldwyn-Mayer. Ґейбл побоювався що не зуміє виправдати сподівання публіки, яка заздалегідь вирішила, що ніхто інший не зможе зіграти цю роль. Він пізніше згадував: «гадаю, що зараз вже знаю, як повинна реагувати муха, заплутавшись у павутинні». Це був його перший кольоровий фільм.


Протягом зйомок [[Вів'єн Лі]] скаржилася на неприємний запах з рота Гейбла, очевидно зумовлений штучними зубами актора. Попри це, вони були у добрих відносинах. Його знаменита репліка, «Чесно, люба, мені це до чорта байдуже» ({{lang-en|Frankly, my dear, I don't give a damn}}), викликала галас, через те, що порушувала [[кодекс Гейза]], етичний кодекс виробництва фільмів того часу. Гейбл не хотів проливати сльози у сцені після того як Скарлетт мала викидень. [[Олівія де Гевілленд]] змусила його плакати, пізніше коментуючи:
Протягом зйомок [[Вів'єн Лі]] скаржилася на неприємний запах з рота Ґейбла, очевидно зумовлений штучними зубами актора. Попри це, вони були у добрих відносинах. Його знаменита репліка, «Чесно, люба, мені це до чорта байдуже» ({{lang-en|Frankly, my dear, I don't give a damn}}), викликала галас, через те, що порушувала [[кодекс Гейза]], етичний кодекс виробництва фільмів того часу. Ґейбл не хотів проливати сльози у сцені після того як Скарлетт мала викидень. [[Олівія де Гевілленд]] змусила його плакати, пізніше коментуючи:
<blockquote>«…О, він не бажав це робити. Він не повинен був! Віктор (Флемінг) все перепробував з ним. Він нападав на нього на професійному рівні. Ми кілька разів зняли сцену з ним без сліз, а потім мали останню спробу. Я сказала: «Ти можеш це зробити, я знаю, що ти можеш це зробити і ти зіграєш чудово…». Добре, з божою поміччю, якраз перед тим як запрацювали камери, ви могли бачити, як сльози з'являються в його очах і він грав сцену незабутньо добре. Він вклав всю свою душу в це.»
<blockquote>«…О, він не бажав це робити. Він не повинен був! Віктор (Флемінґ) все перепробував з ним. Він нападав на нього на професійному рівні. Ми кілька разів зняли сцену з ним без сліз, а потім мали останню спробу. Я сказала: «Ти можеш це зробити, я знаю, що ти можеш це зробити і ти зіграєш чудово…». Добре, з божою поміччю, якраз перед тим як запрацювали камери, ви могли бачити, як сльози з'являються в його очах і він грав сцену незабутньо добре. Він вклав всю свою душу в це.»
</blockquote>
</blockquote>
Десятиліттями пізніше, Гейбл сказав, що щоразу, коли його кар'єра починала б сходити нанівець, повторний випуск «Віднесених вітром» миттєво відновив би все, і він продовжував бути кращим актором до кінця життя. Крім того, Гейбл був одним з небагатьох акторів, які зіграли головну роль в трьох фільмах, які отримали «Оскар» у категорії «найкраща картина».
Десятиліттями пізніше, Ґейбл сказав, що щоразу, коли його кар'єра починала б сходити нанівець, повторний випуск «Віднесених вітром» миттєво відновив би все, і він продовжував бути кращим актором до кінця життя. Крім того, Ґейбл був одним з небагатьох акторів, які зіграли головну роль в трьох фільмах, які отримали «Оскар» у категорії «найкраща картина».


«Віднесені вітром» повторно показували на кіноекранах в 1947, 1954, 1961, 1967 (у широкоекранній версії), 1971, 1989, і 1998.
«Віднесені вітром» повторно показували на кіноекранах в 1947, 1954, 1961, 1967 (у широкоекранній версії), 1971, 1989, і 1998.
Рядок 80: Рядок 76:


== Цікаві факти ==
== Цікаві факти ==
* Кларк Гейбл часто представлявся іменем свого батька, поки перша дружина не умовила його позбавитись цієї звички
* Кларк Ґейбл часто представлявся іменем свого батька, поки перша дружина не умовила його позбавитись цієї звички
* Актор колекціював автомобілі, тому Керол Ломбард подарувала йому "Форд", прикрашений сердечками.
* Актор колекціонував автомобілі, тому Керол Ломбард подарувала йому "Форд", прикрашений сердечками.
* Після загибелі Керол Ломбард, Кларк Гейбл, всупереч сильній протидії уряду та армії, став стрілком на [[Boeing B-17 Flying Fortress|літаку В-17]] і брав участь в [[Стратегічні бомбардування під час Другої світової війни|авінальотах на Німеччину]]. Він здійснив п`ять бойових вильотів, включаючи один - на Німеччину. Після пошкодження літака на одному з вильотів керівництво студії [[Metro-Goldwyn-Mayer|«MGM»]], боячись втратити відомого актора, прийняло усі міри, щоб повернути Гейбла з фронту. У листопаді 1943 року він повернувся до США, де продовжив роботу у кіно.
* Після загибелі Керол Ломбард, Кларк Ґейбл, всупереч сильній протидії уряду та армії, став стрілком на [[Boeing B-17 Flying Fortress|літаку В-17]] і брав участь в [[Стратегічні бомбардування під час Другої світової війни|авінальотах на Німеччину]]. Він здійснив п`ять бойових вильотів, включаючи один - на Німеччину. Після пошкодження літака на одному з вильотів керівництво студії [[Metro-Goldwyn-Mayer|«MGM»]], боячись втратити відомого актора, прийняло усі міри, щоб повернути Ґейбла з фронту. У листопаді 1943 року він повернувся до США, де продовжив роботу у кіно.
* Був [[Масонство|масоном]], входив до [[Масонська Ложа|ложі]] No. 528 [[Каліфорнія]].<ref>Royal Arch Mason Magazine, Spring, 1981, p. 271</ref>
* Був [[Масонство|масоном]], входив до [[Масонська Ложа|ложі]] No. 528 [[Каліфорнія]].<ref>Royal Arch Mason Magazine, Spring, 1981, p. 271</ref>
* Найкоротша промова, яку коли-небудь виголошували на церемонії вручення кінопремії «Оскар», складалась усього з двох слів: «Thank You». У 1935 році Кларк Гейбл, оголошений переможцем у номінації «Найкраща чоловіча роль» за кінострічку «[[Однієї щасливої ночі (фільм)|Однієї щасливої ночі]]», вийшов на сцену, взяв статуетку, сказав: «Дякую вам» - і повернувся на своє місце.
* Найкоротша промова, яку коли-небудь виголошували на церемонії вручення кінопремії «Оскар», складалась усього з двох слів: «Thank You». У 1935 році Кларк Ґейбл, оголошений переможцем у номінації «Найкраща чоловіча роль» за кінострічку «[[Однієї щасливої ночі (фільм)|Однієї щасливої ночі]]», вийшов на сцену, взяв статуетку, сказав: «Дякую вам» - і повернувся на своє місце.
==Фільмографія==
==Фільмографія==
{{Детальніше|Фільмографія Кларка Гейбла}}
{{Детальніше|Фільмографія Кларка Ґейбла}}
Гейбл грав ролі статистів в 13 фільмах в період між 1924 і 1930 роками. Потім він зіграв у 67 кінофільмах і в 17 короткометражних у ролі самого себе і оповідача, і з'явився у фільмі-пропаганді під назвою [[Боротьба Америки]], що випускався військово-повітряними силами Сполучених Штатів.
Ґейбл грав ролі статистів в 13 фільмах в період між 1924 і 1930 роками. Потім він зіграв у 67 кінофільмах і в 17 короткометражних у ролі самого себе і оповідача, і з'явився у фільмі-пропаганді під назвою [[Боротьба Америки]], що випускався військово-повітряними силами Сполучених Штатів.


== Нагороди ==
== Нагороди ==
Рядок 125: Рядок 121:
[[Категорія:Лауреати премії «Оскар» за найкращу чоловічу роль]]
[[Категорія:Лауреати премії «Оскар» за найкращу чоловічу роль]]
[[Категорія:Учасники Другої світової війни зі США]]
[[Категорія:Учасники Другої світової війни зі США]]
[[Категорія:Поховані на цвинтарі Форест-Лаун]]

Версія за 23:06, 13 серпня 2015

Кларк Ґейбл
Clark Gable
англ. Clark Gable
Ім'я при народженні Вільям Кларк Ґейбл
William Clark Gable
Народився 1 лютого 1901(1901-02-01)
Кедиз, Огайо, США
Помер 16 листопада 1960(1960-11-16) (59 років)
Лос-Анжелес, Каліфорнія, США
  • інфаркт міокарда
  • Поховання Форест-Лаун
    Громадянство США США
    Діяльність кіноактор
    Вчителі Josephine Dillond
    Роки діяльності 19241960
    У шлюбі з Josephine Dillond, Maria Franklind, Керол Ломбард, Сільвія Ешлі і Кей Вілльямсd
    Діти Bunker Spreckelsd, Judy Lewisd і Джон Кларк Ґейблd[1]
    Батьки William H. Gabled[1]
    Adeline Herschelmand[1]
    IMDb nm0000022
    Автограф
    Нагороди та премії
    Хрест льотних заслуг (США)
    Хрест льотних заслуг (США)
    Медаль ВПС (США)
    Медаль ВПС (США)

    CMNS: Кларк Ґейбл
    Clark Gable
    у Вікісховищі
    Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

    Кларк Ґейбл (англ. Clark Gable, *1 лютого 1901, Кедиз, Огайо — †16 листопада 1960, Лос-Анджелес) — голлівудський актор, секс-символ 30-х і 40-х років. Найбільше відомий роллю Рета Батлера у кіноепопеї Звіяні Вітром (1939 року), за виконання якої він отримав свою третю номінацію на премію Оскар у категорії Найкраща чоловіча роль, також отримав номінацію за роль у фільмі Заколот на Баунті (1935), і, перемогу за головну роль у стрічці Це сталося якось вночі (1934).

    Біографія

    Актор народився 1 лютого 1901 року в Кедиз, штат Огайо. Він був єдиною дитиною Вільяма Генрі Ґейбла, бурильника на нафтовій свердловині, і його дружини Аделіни (у дівоцтві — Гершельман). Предки його батьків були вихідцями з Німеччини. Мати Кларка страждала від епілепсії і померла через десять місяців після його народження, тому хлопчика виростили батько і мачуха, Джені Данлап.

    У віці 17 років Гейбл зацікавився театром. Але тільки у віці 21 р. він зміг почати працювати у другорозрядних театрах. У Портланді, Орегон Ґейбл познайомився з театральним менеджером Джозефіною Диллон, яка дуже посприяла йому в навчанні театральному мистецтву.

    У 1924 р. обидва попрямували до Голлівуду, де Діллон стала його менеджером та дружиною. У 1925-26 рр Ґейбл знявся у кількох фільмах у незначних ролях. У 1927-28 рр Кларк Ґейбл продовжив кар'єру у театрі у Х'юстоні, де набрався досвіду та став місцевим кумиром. Далі він переїхав до Нью-Йорку, де мав намір працювати в театрі на Бродвеї. У 1930 році він підписав контракт з компанією Metro-Goldwyn-Mayer після вражаючої гри у п'єсі «Остання миля».

    У 1931 році Кларк Ґейбл знявся у його першому звуковому вестерні «Пофарбована пустеля», де грав лиходія. Глядачам фільму особливо сподобався його голос.

    Ранній успіх

    1930 року Кларк Ґейбл та Джозефіна Діллон розлучилися і через кілька днів Ґейбл одружився на Рії Франклін Прентісс Лукас Ленгхем, яка займала значне становище у суспільстві Техасу. Вибір часу для прибуття до Голлівуду був чудовий, оскільки студія MGM планувала розширити число зірок-акторів і Ґейбл відповідав цій ролі сповна; певний час він виконував другорядні ролі, часто як лиходій. Менеджер зв'язку з пресою MGM Говард Стрікленд розвивав студійний образ Ґейбла, рекламуючи його мужність через ролі «лісору́ба у костюмі». Для підтримки зростаючої популярності Ґейбла MGM часто обирала йому партнерок з числа відомих зірок-акторок. Джоан Кроуфорд запросила Ґейбла бути її партнером у стрічці Танцюйте, дурні, танцюйте. Він ростив свою популярність і суспільну значимість через такі важливі фільми як Вільна душа (1931), в якому він грав бандита, який дав ляпаса Нормі Ширер (це була остання другорядна роль Ґейбла). У 1931 році Ґейбл знімається у стрічці Сьюзен Ленокс: Її падіння та піднесення з Ґретою Ґарбо. Ґейбл і Ґарбо не подобались один одному. Вона вважала його актрську гру незграбною, в той час як він її — снобом. У цьому є році на екрани виходить фільм Одержима (1931), в якому він і Джоан Кроуфорд (тоді одружена з Дугласом Фейрбенксом молодшим) давали волю пристрасним почуттям на екрані, які вони поділяли протягом десятиліть і в реальному житті. Адела Роджерс Сент-Джон пізніше назвала їхні стосунки «любовним зв'язком, який майже спалив Голлівуд ущерть». Продюсер Луїс Барт Мейєр погрожував закінчити їхні контракти, тому на якийсь час вони тримались окремо, Ґейбл переніс увагу на Меріон Дейвіс.

    Злітаюча зірка

    Кларк Ґейбл з Клодетт Кольбер у «Це сталося якось вночі»

    Ґейбл розглядався на роль Тарзана але втратив її завдяки кращої зовнішності та майстерності у плаванні Джонні Вейсмюллера. Любовні стосунки неголеного Ґейбла з Джин Гарлоу без бра у стрічці «Червоний пил» (1932) зробили його найбільшою зіркою MGM. Після хіта Бережи свого чоловіка (1933), студія MGM розпізнала цінність пари Ґейбл-Гарлоу, знявши їх ще у двох фільмах — Китайські моря (1935) і Дружина проти секретарки (1936). Надзвичайно популярний кінодует Ґейбл і Гарлоу знялись разом у шести фільмах, найвідоміші з яких Червоний пил (1932) і Саратоґа (1937). (Джин Гарлоу померла від уремії під час зйомок «Саратоґи»: дев'яносто відсотків стрічки були завершені, сцени що залишилися, були зняті на відстані або з двійниками. Ґейбл згадував, що він відчував ніби був «в обіймах примари»).

    За легендою, Кларка Ґейбла позичили кіностудії Columbia Pictures як покарання за відмову грати деякі ролі. Але сучасні біографії спростовують цю легенду. MGM не мала ролей для Ґейбла, але повинна була платити йому 2000 доларів у тиждень за те, що він нічого не робив. MGM позичила актора інший студії за 2500 доларів у тиждень, отримуючи 500-доларовий прибуток.

    Ґейбл у фільмі «Заколот на Баунті» (1935)

    Ґейбл не був першим актором, вибраним на провідну роль Пітера Ворна в стрічці «Однієї щасливої ночі». Спочатку роль була запропонована Роберту Монтгомері, але на його думку сценарій був поганим. Зйомка почалася в напруженій атмосфері, але як Кларк Ґейбл, так і режисер Френк Капра отримали задоволення над створенням кінофільму. Ґейбл отримав «Оскара» у категорії «найкращий актор» за гру у кінокомедії «Однієї щасливої ночі» (1934). Він повернувся до MGM ставши ще більшою зіркою, ніж будь-коли. Також був номінований на «Оскара» за роль Флетчера Крістіана у стрічці 1935 року Заколот на Баунті. Якось Кларк Ґейбл сказав, що цей фільм є його улюбленим, не зважаючи на те, що він не дуже ладнав з акторами Чарльзом Лотоном та Франшо Тоуном. У наступні роки, він грав в низці надзвичайно популярних картин, які принесли йому беззаперечний титул «Короля Голлівуду» в 1938 р. Звання «короля» вперше запропонував Спенсер Трейсі, ймовірно як жарт, але скоро Ед Салліван запустив опитування читачів у своїй газетній колонці — і понад 20 мільйонів прихильників проголосувало за Ґейбла, як Короля і Мірну Лой, як Королеву Голлівуду. Хоча почесний титул, без сумніву, допомагав кар'єрі, Ґейбл скоро втомився від цього і пізніше заявив: «Це звання «Короля»— чиста нісенітниця… Я лише удачливий нечепура з Огайо: сталося так, що я з'явився в потрібному місці в потрібний час» протягом більшості 1930-х і початку 1940-х.

    «Віднесені вітром»

    Незважаючи на небажання грати роль Ретта Батлера, Ґейбл став найбільше відомим за виконання її у стрічці «Віднесені вітром» (1939), яка заробила йому номінацію на «Оскар» у категорії «найкращий актор». Його дружина, акторка Керол Ломбард, можливо, була першою, хто пророкував, що він гратиме роль Ретта Батлера (а вона — Скарлетт), коли вона купила йому копію бестселера, — він відмовився читати.

    З Вів'єн Лі у Звіяних вітром (1939)

    Ґейбл майже негайно став фаворитом для ролі Ретта Батлера як для публіки, так і для продюсера Девіда Селзніка. Оскільки Селзнік не мав жодного відомого актора на тривалому контракті, йому потрібно було пройти через процес ведення переговорів, щоб позичити актора в іншої студії. Гері Купер був першим претендентом на роль. Коли Купер відмовився від ролі, він сказав, що «Віднесені вітром» буде найбільшим провалом в історії Голлівуду. Я радий, що Кларк Ґейбл зазнає невдачі, а не я». На той час Селзнік зважився отримати Ґейбла, і врешті решт знайшов спосіб позичити його в Metro-Goldwyn-Mayer. Ґейбл побоювався що не зуміє виправдати сподівання публіки, яка заздалегідь вирішила, що ніхто інший не зможе зіграти цю роль. Він пізніше згадував: «гадаю, що зараз вже знаю, як повинна реагувати муха, заплутавшись у павутинні». Це був його перший кольоровий фільм.

    Протягом зйомок Вів'єн Лі скаржилася на неприємний запах з рота Ґейбла, очевидно зумовлений штучними зубами актора. Попри це, вони були у добрих відносинах. Його знаменита репліка, «Чесно, люба, мені це до чорта байдуже» (англ. Frankly, my dear, I don't give a damn), викликала галас, через те, що порушувала кодекс Гейза, етичний кодекс виробництва фільмів того часу. Ґейбл не хотів проливати сльози у сцені після того як Скарлетт мала викидень. Олівія де Гевілленд змусила його плакати, пізніше коментуючи:

    «…О, він не бажав це робити. Він не повинен був! Віктор (Флемінґ) все перепробував з ним. Він нападав на нього на професійному рівні. Ми кілька разів зняли сцену з ним без сліз, а потім мали останню спробу. Я сказала: «Ти можеш це зробити, я знаю, що ти можеш це зробити і ти зіграєш чудово…». Добре, з божою поміччю, якраз перед тим як запрацювали камери, ви могли бачити, як сльози з'являються в його очах і він грав сцену незабутньо добре. Він вклав всю свою душу в це.»

    Десятиліттями пізніше, Ґейбл сказав, що щоразу, коли його кар'єра починала б сходити нанівець, повторний випуск «Віднесених вітром» миттєво відновив би все, і він продовжував бути кращим актором до кінця життя. Крім того, Ґейбл був одним з небагатьох акторів, які зіграли головну роль в трьох фільмах, які отримали «Оскар» у категорії «найкраща картина».

    «Віднесені вітром» повторно показували на кіноекранах в 1947, 1954, 1961, 1967 (у широкоекранній версії), 1971, 1989, і 1998.

    Особисте життя

    Актор був одружений п'ять разів. Його дружинами були:

    • Джозефіна Діллон, яка була старша за Кларка на 17 років. (1924—1931 рр.)
    • Рія Ленгхем, старша від Гейбла на 17 років (1931—1939 рр.)
    • Керол Ломбард (1939—1942 рр.) — шлюб був перерваний загибеллю Ломбард в авіакатастрофі.
    • Сільвія Ешлі, шлюб тривав 3 тижні.
    • Кей Спрекелс, з нею він залишився до кінця своїх днів.

    Цікаві факти

    • Кларк Ґейбл часто представлявся іменем свого батька, поки перша дружина не умовила його позбавитись цієї звички
    • Актор колекціонував автомобілі, тому Керол Ломбард подарувала йому "Форд", прикрашений сердечками.
    • Після загибелі Керол Ломбард, Кларк Ґейбл, всупереч сильній протидії уряду та армії, став стрілком на літаку В-17 і брав участь в авінальотах на Німеччину. Він здійснив п`ять бойових вильотів, включаючи один - на Німеччину. Після пошкодження літака на одному з вильотів керівництво студії «MGM», боячись втратити відомого актора, прийняло усі міри, щоб повернути Ґейбла з фронту. У листопаді 1943 року він повернувся до США, де продовжив роботу у кіно.
    • Був масоном, входив до ложі No. 528 Каліфорнія.[3]
    • Найкоротша промова, яку коли-небудь виголошували на церемонії вручення кінопремії «Оскар», складалась усього з двох слів: «Thank You». У 1935 році Кларк Ґейбл, оголошений переможцем у номінації «Найкраща чоловіча роль» за кінострічку «Однієї щасливої ночі», вийшов на сцену, взяв статуетку, сказав: «Дякую вам» - і повернувся на своє місце.

    Фільмографія

    Ґейбл грав ролі статистів в 13 фільмах в період між 1924 і 1930 роками. Потім він зіграв у 67 кінофільмах і в 17 короткометражних у ролі самого себе і оповідача, і з'явився у фільмі-пропаганді під назвою Боротьба Америки, що випускався військово-повітряними силами Сполучених Штатів.

    Нагороди

    Також був номінований на отримання таких премій:

    Також як учасник Другої Світової Війни він мав державні військові нагороди: Хрест льотних заслуг і Медаль ВПС.

    Примітки

    1. а б в Lundy D. R. The Peerage
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    3. Royal Arch Mason Magazine, Spring, 1981, p. 271

    Посилання