Піроліз: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Sanya3 (обговорення | внесок)
м додана Категорія:Піроліз з допомогою HotCat
м категоризація
Рядок 30: Рядок 30:
== Література ==
== Література ==
* [[Саранчук Віктор Іванович|В.І. Саранчук]], [[Ільяшов Михайло Олександрович|М.О.Ільяшов]], В.В. Ошовський, [[Білецький Володимир Стефанович|В.С.Білецький]]. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2008. – с. 600. ISBN 978-966-317-024-4
* [[Саранчук Віктор Іванович|В.І. Саранчук]], [[Ільяшов Михайло Олександрович|М.О.Ільяшов]], В.В. Ошовський, [[Білецький Володимир Стефанович|В.С.Білецький]]. Хімія і фізика горючих копалин. - Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2008. – с. 600. ISBN 978-966-317-024-4

[[Категорія:Органічна хімія]]
[[Категорія:Виробничі процеси]]
[[Категорія:Піроліз|*]]
[[Категорія:Сланцеві технології]]
[[Категорія:Піроліз]]

Версія за 23:52, 25 вересня 2015

Структурна схема процесу піролізу.

Піроліз, або теплова деградація — від "піро" - вогонь, і "лізис" - розчинення; означає "розчинення вогнем" (так само "гідроліз", "електроліз") — хімічна реакція, під час якої органічні сполуки розпадаються.

Визначення

Характерні реакції при піролізі — розщеплення вуглець-вуглецевих зв'язків. Розщеплення складних органічних сполук відбувається при високій температурі під час відсутності кисню або киснево-дефіцитній атмосфері, щоб уникнути окислення і горіння (операції не виробляють полум'я). Піролізу передує дегідрогенізація — зневоднення органічної сировини. Коли тепло використовується в описаних вище умовах для розриву складних органічних ланцюгів молекули і це відбувається у воді, то це називають "тепловою деполімеризацією", а не піролізом.

Піроліз не варто плутати із піросинтезом — утворення нових сполук під дією тепла. Піроліз не слід плутати з "згорянням" (або спалюванням) — процеси окислення-відновлення досягнуті в присутності кисню; та "газифікацією", яка являє собою процес, який перетворює вуглецеві матеріали або органічні в синтез-газ, що складаються в основному з окису вуглецю (CO) і водню (H2).

З 18 ст. операціями піролізу називали "суху перегонку", карбонізацію, коксування, крекінг, дегазацію, дегідрогенізацію, полімеризацію, ізомеризацію та конденсацію виконані в промисловості для отримання вугілля з деревини, коксу з вугілля, вугілля торфу з торфу, сланців, або штучного газу (в першу чергу вугільного газу (який намагались отримувати), з дерева — деревного газу; вуглеводневий газ з високим вмістом неграничних вуглеводнів, етилен, пропілен, бутилен і бутадієн і ін.), смоли (що містять моно- і поліциклічні арени (бензол, толуол, ксилоли, нафталін, антрацен і ін.)), газойлю і ін. Також вважали, що сировиною для піролізу є газоподібні вуглеводні (етан, пропан, бутан і їх суміші). Вважали, що з тонни тирси можна отримувати шляхом піролізу 700 кг рідкого палива.[1] Ці операції повинні бути більш точно описані. Називати "піроліз" "сухою перегонкою" є дещо невірним, оскільки "перегонка" означає "процес поділу компонентів суміші температура кипіння яких відрізняється". У піролізу матеріал руйнується.

Принцип

Всі складні органічні тіла складаються з ланцюгів молекул (полімерів, наприклад, пластмаси, гума, дерево, папір тощо). Тепло допомагає зруйнувати цей ланцюжок і створюються менші органічні молекули.

Коли тіла тверді, наприклад, дрова, це часто відбувається таким чином:

  • Можливе випаровування вологи (зневоднення).
  • Тепло полум'я зменшує молекули і матеріал стає легшим.
  • Метан типу спалююється з киснем повітря.

Насправді, в цьому прикладі описано поєднання і піролізу і згоряння газу. Піроліз підтримує горіння до зникнення органічного тіла. Велику частину часу займає сам піроліз — розкладання матеріалу теплом полум'я, але не в полум'ї.

Примітки

Див. також

Література