Кристалохімія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Kukhkat (обговорення | внесок)
м декатегоризація
Рядок 17: Рядок 17:
{{reflist}}
{{reflist}}


== Література ==
== Джерела ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{МГЕ|nocat=1}}
*Словарь-справочник по физико-химическому анализу / Сост. И.К. Гаркушин, М.А. Истомова. – Самара: Самар. гос. техн. ун-т, 2012. – 237 с. ISBN 978-5-7964-1508-5
*Словарь-справочник по физико-химическому анализу / Сост. И.К. Гаркушин, М.А. Истомова. – Самара: Самар. гос. техн. ун-т, 2012. – 237 с. ISBN 978-5-7964-1508-5
Рядок 23: Рядок 23:


[[Категорія:Кристалохімія|*]]
[[Категорія:Кристалохімія|*]]
[[Категорія:Розділи хімії]]

Версія за 14:11, 26 вересня 2015

Кристалохі́мія (рос. кристаллохимия, англ. crystallochemistry, нім. Kristallchemie f) — розділ кристалографії, наука про просторове розміщення структурних частинок (молекул, атомів, йонів) у кристалах та залежність фізико-хімічних властивостей кристалічних речовин від їхньої структури.

Кристалохімія тісно пов'язана з хімією, кристалофізикою і мінералогією. Базується на даних експериментального вивчення структури кристалів рентгенівськими (рентгеноструктурний, нейтронографічний, електронографічний та інших), хімічними та фізичними методами.

Досягнення кристалохімії

Досягнення кристалохімії суттєво змінили зміст багатьох уявлень, народжених старою мінералогією. По-перше, спростовано молекулярну будову кристалів. Натомість прийшли уявлення про атомну (кристалічну) структуру мінералів, які докорінно трансформували саме поняття "мінерал" (з нього вилучено аморфні, рідкі та газоподібні сполуки. І в сучасній мінералогії мінерали - це природні кристали.

Кристалохімія внесла якісно нові знання про мінерали і на електронному рівні. Кристалохіміки та фізики, зокрема, обгрунтували дефектну природу структури мінералів, з'ясували закономірності розподілу електронів у міжядерному просторі і дійшли висновку, що більшість мінералів є іонно-ковалентними сполуками [1].

Кристалохімія у своєму розпорядженні має великий обсяг інформації про кристалічні структури сотень тисяч хімічних речовин, включаючи такі складні об'єкти, як білки і віруси.

Див. також

Примітки

  1. Павлишин В. І., Довгий С. О. Мінералогія.-К:КНТ, 2008, 49 с. ISBN 978-966-373-345-6

Джерела

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Словарь-справочник по физико-химическому анализу / Сост. И.К. Гаркушин, М.А. Истомова. – Самара: Самар. гос. техн. ун-т, 2012. – 237 с. ISBN 978-5-7964-1508-5