Кристалохімія: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Kukhkat (обговорення | внесок) |
Олег.Н (обговорення | внесок) м декатегоризація |
||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
== |
== Джерела == |
||
* {{МГЕ|nocat=1}} |
* {{МГЕ|nocat=1}} |
||
*Словарь-справочник по физико-химическому анализу / Сост. И.К. Гаркушин, М.А. Истомова. – Самара: Самар. гос. техн. ун-т, 2012. – 237 с. ISBN 978-5-7964-1508-5 |
*Словарь-справочник по физико-химическому анализу / Сост. И.К. Гаркушин, М.А. Истомова. – Самара: Самар. гос. техн. ун-т, 2012. – 237 с. ISBN 978-5-7964-1508-5 |
||
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
[[Категорія:Кристалохімія|*]] |
[[Категорія:Кристалохімія|*]] |
||
[[Категорія:Розділи хімії]] |
Версія за 14:11, 26 вересня 2015
Кристалохі́мія (рос. кристаллохимия, англ. crystallochemistry, нім. Kristallchemie f) — розділ кристалографії, наука про просторове розміщення структурних частинок (молекул, атомів, йонів) у кристалах та залежність фізико-хімічних властивостей кристалічних речовин від їхньої структури.
Кристалохімія тісно пов'язана з хімією, кристалофізикою і мінералогією. Базується на даних експериментального вивчення структури кристалів рентгенівськими (рентгеноструктурний, нейтронографічний, електронографічний та інших), хімічними та фізичними методами.
Досягнення кристалохімії
Досягнення кристалохімії суттєво змінили зміст багатьох уявлень, народжених старою мінералогією. По-перше, спростовано молекулярну будову кристалів. Натомість прийшли уявлення про атомну (кристалічну) структуру мінералів, які докорінно трансформували саме поняття "мінерал" (з нього вилучено аморфні, рідкі та газоподібні сполуки. І в сучасній мінералогії мінерали - це природні кристали.
Кристалохімія внесла якісно нові знання про мінерали і на електронному рівні. Кристалохіміки та фізики, зокрема, обгрунтували дефектну природу структури мінералів, з'ясували закономірності розподілу електронів у міжядерному просторі і дійшли висновку, що більшість мінералів є іонно-ковалентними сполуками [1].
Кристалохімія у своєму розпорядженні має великий обсяг інформації про кристалічні структури сотень тисяч хімічних речовин, включаючи такі складні об'єкти, як білки і віруси.
Див. також
Примітки
- ↑ Павлишин В. І., Довгий С. О. Мінералогія.-К:КНТ, 2008, 49 с. ISBN 978-966-373-345-6
Джерела
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Словарь-справочник по физико-химическому анализу / Сост. И.К. Гаркушин, М.А. Истомова. – Самара: Самар. гос. техн. ун-т, 2012. – 237 с. ISBN 978-5-7964-1508-5
|