Mercedes-Benz: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
доповнення, вікіфікація, правопис
м оформлення
Рядок 156: Рядок 156:
[[2009]] року, через 3 роки після відкриття, за свою архітектуру музей отримав премію Гуго Герінга. Цією премією, що присуджується раз на три роки, нагороджуються зразкові будівлі в [[Баден-Вюртемберзі]].<ref> [http://news.mercedes-benz.ru/archiv/?id=518&PHPSESSID=231529eef805bc5aeae20d44a649e390 Музей Mercedes-Benz отримує премію Гуго Герінга] 2011-08-24 </ref>
[[2009]] року, через 3 роки після відкриття, за свою архітектуру музей отримав премію Гуго Герінга. Цією премією, що присуджується раз на три роки, нагороджуються зразкові будівлі в [[Баден-Вюртемберзі]].<ref> [http://news.mercedes-benz.ru/archiv/?id=518&PHPSESSID=231529eef805bc5aeae20d44a649e390 Музей Mercedes-Benz отримує премію Гуго Герінга] 2011-08-24 </ref>


=== Компанії, які мають назву «Mercedes-Benz», і які виготовляють продукцію під цим брендом ===
== Компанії, які мають назву «Mercedes-Benz», і які виготовляють продукцію під цим брендом ==
* {{GER}} '''[[Mercedes-AMG|Mercedes-AMG GmbH]]''' ''(автоспорт)''. Штаб-квартира та основні виробничі потужності розташовані у м.&nbsp;[[Аффальтербах]], [[Баден-Вюртемберґ|земля Баден-Вюртемберґ]].
* {{GER}} '''[[Mercedes-AMG|Mercedes-AMG GmbH]]''' ''(автоспорт)''. Штаб-квартира та основні виробничі потужності розташовані у м.&nbsp;[[Аффальтербах]], [[Баден-Вюртемберґ|земля Баден-Вюртемберґ]].
* {{USA}} '''Mercedes-Benz Of North America'''. Штаб-квартира та основні виробничі потужності розташовані у м.&nbsp;[[Монтвеіл (Нью-Джерсі)|Монтвеіл]], [[Нью-Джерсі|штат Нью-Джерсі]].
* {{USA}} '''Mercedes-Benz Of North America'''. Штаб-квартира та основні виробничі потужності розташовані у м.&nbsp;[[Монтвеіл (Нью-Джерсі)|Монтвеіл]], [[Нью-Джерсі|штат Нью-Джерсі]].

Версія за 12:07, 27 вересня 2015

У цього терміну існують інші значення, див. Мерседес (значення) Шаблон:Картка:Компанія1 Мерседе́с-Бе́нц, або просто Мерседес (нім. Mercedes-Benz) — німецька марка автомобілів та назва ряду компаній-автовиробників, що належать автобудівному концерну Daimler AG. Штаб-квартира розташована у Штутгарті.

2009 року Mercedes-Benz випустив міський велосипед Foldingbike. Його легко скласти і зручно транспортувати.

Історія

Mercedes-Benz W222

Історія цієї марки складається з історій двох відомих автомобільних марок — Mercedes («Мерседес»), що випускалися німецькою компанією Daimler-Motoren-Gesellschaft («Даймлер-Моторен-Гезелльшафт») і Benz («Бенц»), які будувалися фірмою Benz & Cie.. Обидві компанії цілком успішно розвивалися самостійно, але 1926 року злилися в новий концерн «Даймлер-Бенц».

Benz

1886 року створений триколісний самохідний візок з бензиновим двигуном. Цього ж року її творець Карл Бенц отримав патент на винахід. Перший у світі триколісний автомобіль готовий і запущений у серійне виробництво.

Через сім років, поступившись Даймлеру першістю, Карл Бенц створює свій чотириколісний автомобіль, а наступного року ще досконаліша конструкція під дивною назвою «Велосипед» іде в серію.

1901 року, незабаром після випуску Даймлером нової моделі «Мерседес-35PS» стає зрозумілим, наскільки «Бенц» відстає від прогресу. Щоб надолужити упущене, акціонери запрошують в компанію французького інженера Маріуса Барбару. Через технічні розбіжності Карл Бенц залишає засновану ним же компанію. Незабаром стало видно, — француз не виправдав покладених надій. Слідуючи логіці, що німецькі автомобілі повинні робитися німецькими руками, у фірму, на посаду головного інженера, був запрошений Фріц Ерле. Знову не пощастило. І тільки з приходом в компанію талановитого інженера Ганса Нібеля справи поступово пішли в гору. 1909 року, створивши цілий ряд прекрасних легкових автомобілів фірма побудувала найвідоміший гоночний автомобіль того часу «Блітц Бенц» з мотором потужністю 200 к.с. і карколомним об'ємом 21594 см3.

У післявоєнні роки було створено безліч нових моделей, більшість з яких з успіхом випускалися до середини двадцятих років. Всього з моменту початку виробництва 1886 року і до об'єднання з «Даймлер-Моторен-Гезелльшафт» 1926 року фірма «Бенц» виготовила 47555 автомобілів, включаючи легкові автомобілі, вантажівки і мінібуси.

Daimler

1890 року Готліб Даймлер, в містечку Бад Каннштат недалеко від Штутгарту, заснував компанію свого імені — «Даймлер-Моторен-Гезелльшафт», вирішивши випускати, створений чотирма роками раніше ним самим і Вільгельмом Майбахом, який брав активну участь, чотириколісний автомобіль. Після низки не дуже вдалих спроб, які все ж знайшли своїх захоплених покупців, конструктору В. Майбаху 1901 року вдалося створити успішний зразок. За наполяганням консула Австро-Угорської імперії в Ніцці і, за сумісництвом, голови представництва «Даймлер» у Франції Еміля Еллінека автомобіль був названий на честь Maria de las Mercedes, Діви Марії Милосердної (від латинського «merces», «дари»), так само в честь якої були названі всі його діти, в числі яких була відома дочка консула Мерседес, і майно (яхти, будинки, готель і казино).

Перший «Мерседес-35PS», а саме так він називався, вирізнявся чотирициліндровим мотором робочим об'ємом 5913 см3, класичним розташуванням основних агрегатів і красивою (на ті часи) зовнішністю. Через рік світ побачив більш досконалу конструкцію під назвою «Мерседес-Симплекс». Розширився модельний ряд. Найвідоміші представники цієї серії носили горді імена «Мерседес-40/45PS» і «Мерседес-65PS» і двигуни об'ємом 6785 см3 і, відповідно, 9235 см3, що дозволяли розвивати швидкість до 90 км/год.

До Першої світової війни «Даймлер-Моторен-Гезелльшафт» встигла випустити широкий модельний ряд своїх автомобілів з різними двигунами (від 1568 см3 до 9575 см3), розрахований на різних споживачів, включаючи розкішні, практично безшумні автомобілі, використовуючи двигуни з безклапанним газорозподілом вироблені за патентом американської компанії «Найт».

Відразу після війни Пауль Даймлер починає проводити експерименти з компресором, що дозволяє в півтора рази підвищити потужність двигуна. Прийшовши на посаду головного інженера 1923 року, Фердинанд Порше довів експерименти до логічного завершення, створивши 1924 року один з найвидатніших автомобілів світу — «Мерседес-24/100/140PS» з чудовим шасі і шестициліндровим компресорним мотором об'ємом 6240 см3 і потужністю 100–140 к.с. До 1926 року «Даймлер-Моторен-гезелльшафт» справила на всіх своїх заводах в загальній складності 147 961 автомобіль, причому максимальна продуктивність була досягнута 1918 року. Незважаючи на всі труднощі цього останнього військового року, тоді вдалося виготовити 24 690 автомобілів.

Об'єднання конкурентів

Після злиття 1926 року фірм Daimler і Benz, новий концерн Daimler-Benz зміг ефективно використовувати досвід і знання конструкторів обох компаній, на чолі яких став Фердинанд Порше. Він повністю оновив виробничу програму, взявши за основу останні моделі Daimler, що випускалися тепер під маркою Mercedes-Benz. Першою новою розробкою Порше 1926 року стала «компресорна» серія К, що включала модель 24/110/160 PS з 6-циліндровим мотором об'ємом 6240 см3. За велику потужність і швидкість (до 145 км/год) її прозвали «смертельною пасткою», Вона стала базовою для більш відомої серії S, що складалася з моделей S.

1928 року Порше покинув Daimler-Benz, і його місце зайняв Ганс Нібель (Hans Nibel). Під його керівництвом випустили легкові Mannheim-370 («Маннхайм-370») з 6-циліндровим мотором робочим об'ємом 3,7 л і Nurburg-500 («Нюрбург-500») з 8-циліндровим 4,9-літровим агрегатом, що базувалися на останніх моделях Порше.

1930 року з'явився Großer Mercedes (укр. Великий Мерседес) або Mercedes-Benz 770 з 8-циліндровим 200-сильним мотором об'ємом 7655 см3 з нагнітачем.

1931 року фірма дебютувала в секторі малолітражних автомобілів, де її представляв досить вдалий Mercedes 170 з 6 -циліндровим мотором 1692 см3, з незалежною підвіскою передніх коліс.

1933 року з'явилися легковий Mercedes-Benz 200 і спортивний Mercedes-Benz 380 з 2,0 — і 3,8-літровими моторами. Останній з них був оснащений нагнітачем і розвивав 140 к.с.

На базі спортивної моделі 1934 року створили Mercedes-Benz 500K з 5-літровим двигуном, що став через 2 роки основою для більш відомого великого «компресорного» автомобіля Mercedes-Benz 540K.

У 1934-1936 роках фірма випустила легкий Mercedes-Benz 130 з 4-циліндровим 26-сильним двигуном заднього розташування робочим об'ємом всього 1308 см3, за яким пішли родстер 150 і седан 170H.

Під технічним керівництвом головного конструктора Макса Зайлера (Max Sailer), який змінив Нібеля 1935 року, були створені популярна недорога модель 170V з 4-циліндровим мотором об'ємом 1697 см3, перший в світі серійний легковий автомобіль з дизельним двигуном 260D (1936 рік), а також новий «Великий» Mercedes-Benz 770 (1938 рік) з рамою з балок овального перетину і задньою пружинною підвіскою, що служив нацистським лідерам.

На модифікованому Mercedes-Benz W125 Рудольф Караччіола поставив 28 січня 1938 рекорд швидкості 432,7 км/год для машин об'ємом 5000 см³-8000 см³. З 1936 розроблявся рекордний автомобіль Mercedes-Benz T 80 з прогнозованою швидкістю 600-750 км/год, але через початок війни рекордні заїзди не відбулись.

Mercedes-Benz в період Другої світової війни

Під час війни Daimler-Benz випускала як вантажівки, так і легкові автомобілі різних класів. Однак, двотижневе повітряне бомбардування англо-американськими ВПС у вересні 1944-го року перетворили Daimler-Benz Aktiengesellschaft в купу руїн. Руйнування великого концерну оцінювалися по-різному, головний цех в Штутгарті був зруйнований на 70%, руховий і кузовний цехи в Зіндельфінгені — 85%, цех вантажівок в Гаггенау був повністю знищений. Колишній фабриці Benz und Cie в Маннгеймі пощастило найбільше — всього 20% руйнування, а завод дизельних двигунів Berlin-Marienfeld, куплений Daimler'ом в 1902, повністю порівняний із землею. Коли оцінки руйнування були готові до січня 1945-го року, рада директорів ухвалила, що Daimler-Benz фізично більше не існує.

Післявоєнний період

Серійне виготовлення автомашин відновили 1947 року. У 1950-х роках Mercedes-Benz зайняв колишні провідні позиції у світі. На початку 1960-х років провідне місце в експорті машин компанії зайняли США. З кінця 1980-х посилилась конкуренція зі сторони автовиробників BMW, Audi, але у 2012, 2013 роках компанія побила свої рекорди з продажу автівок.

Статистика продажу

Всього 2009 року продано 975.000 легкових автомобілів Mercedes-Benz з них A-Класу / B-Класу — 215.000 штук, C/ CLK/ SLK-Класу — 323.000 штук, E/ CLS-Класу — 212.000 штук, S /SL / CL-Класу/ SLR / Maybach — 57.000 штук, ML / R / GL/ GLK/ G-Класу — 167.000 штук. Автомобілів Smart — 114.000 штук. Всього Mercedes-Benz Cars продала автомобілів 1.094.000 Mercedes-Benz та Smart.[1]

Модельний ряд автомобілів

Легкові автомобілі

Автобуси

Вантажні автомобілі

Тюнінг автомобілів Mercedes-Benz

Mercedes-Benz E63 AMG
Brabus G V12 Biturbo

Автомобілі Мерседес популярні серед вимогливих покупців, і тому кілька компаній займаються настройкою і доведенням автомобілів цієї марки, додаючи більше потужності і комфорту бренду.

  • AMG це тюнинговий підрозділ Мерседес, що спеціалізується на високопотужних версіях автомобілів Мерседес. Двигуни AMG побудовані вручну, готові двигуни отримують ярлик з підписом інженера, що побудував двигун. AMG повністю належить Мерседесу з 1999 року.
  • Brabus це тюнінгова компанія, що спеціалізується в першу чергу на автомобілях марки Mercedes-Benz, а також інших, що випускаються концерном Daimler AG, автомобілів марки Maybach і Smart.

Brabus пропонує як прості тюнінг-програми для популярних і недорогих моделей Mercedes, низькопрофільні покришки, спойлери, комплекти аеродинамічних обважень, спойлери з карбону, ковані диски власного дизайну, і більш серйозні модернізації, пов'язані з глибоким втручанням в технічну начинку автомобілів. Однак, більшість клієнтів платять саме за повний тюнінг автомобіля і глибоку модернізацію двигуна, завдяки чому Brabus і став відомий. Компанія будує свої двигуни на базі заводських мерседесовских, переробляючи майже всі деталі.

Інші ательє

Mercedes-Benz Center

Музей Mercedes-Benz

Mercedes-Benz Center — великий комплекс установ, найзначущіша з яких — Музей Mercedes-Benz — автомобільний музей, розташований в Штутгарті, Німеччина. У комплекс також входить штаб-квартира Mercedes-Benz. Також до нього можна віднести Мерседес-Бенц Арена — домашній стадіон футбольного клубу Штутгарт. Штутгарт є батьківщиною марки Mercedes-Benz і штаб-квартири Daimler AG. Будівля, яку видно відразу за головними воротами фабрики Daimler в Штутгарті-Унтертюркхайме, було розроблено компанією UNStudio. Спільними обрисами будівля висотою 47,5 м зовні і всередині нагадує переплетені стрічки молекули ДНК: немов говорячи про «фамільні риси» в нових моделях. Музей відкрився 19 травня 2006 року.[2]

Вперше музей Mercedes-Benz був відкритий в 1936 року на честь 50-річного ювілею винаходу автомобіля. Після 25 років музей був розширений і переїхав в нову будівлю на території заводу в Унтертюркхайме. 100-річний ювілей дав поштовх до останнього великого оновлення колекції.[3]

2009 року, через 3 роки після відкриття, за свою архітектуру музей отримав премію Гуго Герінга. Цією премією, що присуджується раз на три роки, нагороджуються зразкові будівлі в Баден-Вюртемберзі.[4]

Компанії, які мають назву «Mercedes-Benz», і які виготовляють продукцію під цим брендом

Для більш детального ознайомлення із компаніями, які виготовляють продукцію марки «Мерседес», див. Daimler AG.

Журнал Mercedes

Mercedes-Benz Magazin

Перший номер журнала російською мовою вийшов в липні 2002 року. Журнал став 19 національним виданням концерну Daimler AG. Журнал знайомить читачів з усіма новітніми моделями і технологіями знаменитої марки.

З 2003 року журнал виходить 6 разів на рік.

У лютому 2004 року під час проведення 5-ї церемонії нагородження преміями «Автомобільний журналіст року» журнал Mercedes став найкращим корпоративним виданням.

Mercedes-Benz Classic

Перший номер вийшов у світ в 2004 року і виходить раз на рік в якості додатку до журналу Mercedes Magazin. На сторінках журналу читач знайомиться з історією марки, автомобілів.

Mercedes-Benz Transport

Журнал присвячений комерційній техніці марки: вантажівкам, малотоннажним автомобілям, спеціальній техніці, післяпродажному обслуговуванню і аксесуарам. Видання знайомить читачів із новою продукцією та з послугами та особливостями експлуатації комерційних автомобілів.

Журнал «Mercedes-Benz Transport» виходить російською мовою 4 рази на рік.

Аксесуари Mercedes-Benz

Компанія Mercedes-Benz займається виробництвом різних аксесуарів зі своїм найменуванням, таких як канцелярські предмети, брелки та інше.

Цікаві факти

  • 9 лютого 1998 року на президента Грузії Едуарда Шеварнадзе було скоєно замах, коли той їхав по Тбілісі на автомобілі «Мерседес S600». Броньований автомобіль врятував життя президентові, попри те, що автомобіль був обстріляний автоматними чергами, а також витримав влучення з гранатомета. Основну силу удару прийняв на себе 12-циліндровий двигун.[5][6]
  • У фільмі Мільйонер із нетрів компанія Mercedes-Benz зажадала, щоб її логотипи були прибрані з сцен, де дія відбувається в нетрях.
  • Трьохпроменева зірка на логотипі Мерседес-Бенц, розроблена 1909 року, символізує успіх марки на суші, у воді і в повітрі. Це пояснюється тим, що власник марки компанія Даймлер виробляла крім автомобілів суднові й авіаційні двигуни. Також трьохпроменева зірка означає триєдність автомобіля «Мерседес» для водія, пасажира і механіка.
  • Був автором ідей для інженерів АвтоВАЗу.

Виноски

  1. Статистика продажу легкових автомобілів Mercedes-Benz за 2009 рік
  2. Огляд нового музею Mercedes-Benz 2011-08-24
  3. Спіраль часу 2011-08-24
  4. Музей Mercedes-Benz отримує премію Гуго Герінга 2011-08-24
  5. Все о бронеавтомобилях в работе, случаи нападений на бронеавтомобили
  6. Нодар Броладзе. (6 ноября 1999 года). Кто охотится на президента. Независимая газета. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 12 серпня 2010. 

Посилання