Боремель: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Skype87 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
TeoBot (обговорення | внесок)
м checkwiki за допомогою AWB
Рядок 1: Рядок 1:
{{Село
{{Село
| назва = Боремель
| назва = Боремель
| область = [[Файл:Flag_of_Rivne_Oblast.svg|20px]] [[Рівненська область]]
| область = [[Файл:Flag of Rivne Oblast.svg|20px]] [[Рівненська область]]
| район = [[Файл:Demydivskyi_rayon_prapor.png|20px]] [[Демидівський район]]
| район = [[Файл:Demydivskyi rayon prapor.png|20px]] [[Демидівський район]]
| рада = [[Боремельська_сільська_рада|Боремельська сільська рада]]
| рада = [[Боремельська сільська рада]]
| код КОАТУУ = 5621480703
| код КОАТУУ = 5621480703
| розташування =
| розташування =
Рядок 40: Рядок 40:
=== Розташування ===
=== Розташування ===
[[Файл:Боремель топокарта.JPG|200px|міні|ліворуч|Топографічна карта]]
[[Файл:Боремель топокарта.JPG|200px|міні|ліворуч|Топографічна карта]]
Знаходиться на лівому високому березі [[Хрінницьке_водосховище|Хрінницького водосховища]], яке є складовою частиною басейну [[Стир|р. Стир]].
Знаходиться на лівому високому березі [[Хрінницьке водосховище|Хрінницького водосховища]], яке є складовою частиною басейну [[Стир|р. Стир]].


Поблизу села знаходиться крайня західна точка Рівненської області з координатами 25°01'.
Поблизу села знаходиться крайня західна точка Рівненської області з координатами 25°01'.


=== Рельєф ===
=== Рельєф ===
Лежить у межах [[Волинська_височина|Волинської височини]]. Середні висоти 200–250 м над рівнем моря. Поверхня сформувалася під дією текучих вод (так званий водно-ерозійний яружно-балковий рельєф).
Лежить у межах [[Волинська височина|Волинської височини]]. Середні висоти 200–250 м над рівнем моря. Поверхня сформувалася під дією текучих вод (так званий водно-ерозійний яружно-балковий рельєф).
=== Ґрунти ===
=== Ґрунти ===
В природному відношенні — це Застирський ландшафтний район Волинської височенної області лісостепу з чорноземними опідзоленими грунтами, дубово-грабовими лісами, сільськогосподарськими угіддями на місці лучних степів.
В природному відношенні — це Застирський ландшафтний район Волинської височенної області лісостепу з чорноземними опідзоленими грунтами, дубово-грабовими лісами, сільськогосподарськими угіддями на місці лучних степів.
=== Водна система ===
=== Водна система ===
=== Екологія ===
=== Екологія ===
Територія села — частина ландшафтного парку «Застир'я» з орнітологічними заказниками та місцем акліматизації та охорони [[Амур_білий|білого амура]] і товстолобика (в акваторії водосховища).
Територія села — частина ландшафтного парку «Застир'я» з орнітологічними заказниками та місцем акліматизації та охорони [[Амур білий|білого амура]] і товстолобика (в акваторії водосховища).


== Історія ==
== Історія ==
=== Археологічні знахідки ===
=== Археологічні знахідки ===
У [[1966]] р. в околицях села було виявлене поселення могилянської групи [[Ранній_залізний_вік|ранньозалізного періоду]]. На березі водосховища, в урочищі Баліцька та на високому лівому березі над р. Стир в урочищі Боремельський Яр розкопані давньоруські поселення, виявлені у 1965 р. В урвищі берега чітко простежуються сліди землянок і зернових ям. На північно-східній околиці села, на лівому березі р. Стир в урочищі Угродок знайдено залишки давньоруського городища, земляні укріплення якого були знищені під час побудови тут пізньофеодального замка. Пам'ятки біля села були обстежені в [[1965]] р. [[Свєшніков_Ігор_Кирилович|І. К. Свєшніковим]], а городище у [[1973]] р. - [[Зварич_Володимир_Васильович|В. В. Зваричем]] і Р. М. Чайкою<ref>“Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р.</ref>.
У [[1966]] р. в околицях села було виявлене поселення могилянської групи [[Ранній залізний вік|ранньозалізного періоду]]. На березі водосховища, в урочищі Баліцька та на високому лівому березі над р. Стир в урочищі Боремельський Яр розкопані давньоруські поселення, виявлені у 1965 р. В урвищі берега чітко простежуються сліди землянок і зернових ям. На північно-східній околиці села, на лівому березі р. Стир в урочищі Угродок знайдено залишки давньоруського городища, земляні укріплення якого були знищені під час побудови тут пізньофеодального замка. Пам'ятки біля села були обстежені в [[1965]] р. [[Свєшніков Ігор Кирилович|І. К. Свєшніковим]], а городище у [[1973]] р. - [[Зварич Володимир Васильович|В. В. Зваричем]] і Р. М. Чайкою<ref>“Археологічні дослідження в Україні в 1994-1996 роках”, К., 2000 р.</ref>.


=== Перша згадка про село ===
=== Перша згадка про село ===
Перша письмова згадка відноситься до [[1100]] року, коли у місті В'ятичеві зібралися руські князі, щоб покарати князя [[Давид_Ігорович|Давида Ігоровича]], який порушив постанови [[Любецький_з%27їзд_1097|Любецького з'їзду]] 1097 року. Покаранням Давиду Ігоровичу було те, що у нього забрали [[Володимиро-Суздальське_князівство|Володимирівське князівство]], а взамін дали міста [[Острог|Остріг]], [[Дубно]], [[Заславль]], [[Старий_Чорторийськ|Чорторийськ]] і Боремель.
Перша письмова згадка відноситься до [[1100]] року, коли у місті В'ятичеві зібралися руські князі, щоб покарати князя [[Давид Ігорович|Давида Ігоровича]], який порушив постанови [[Любецький з'їзд 1097|Любецького з'їзду]] 1097 року. Покаранням Давиду Ігоровичу було те, що у нього забрали [[Володимиро-Суздальське князівство|Володимирівське князівство]], а взамін дали міста [[Острог|Остріг]], [[Дубно]], [[Заславль]], [[Старий Чорторийськ|Чорторийськ]] і Боремель.


Був період, коли Боремель носив назву Боремль (Боремля), структурно рівнозначну з такими найменнями поселень, як Тихомиль, Любомиль, Радомиль. Ці назви містять скорочені давньоруські імена&nbsp;— Тихом, Радом, Любом. Первісно утворення Тихомиль, Радомль, Любомиль виражали значення «належний людині»: Тихомлю (Тихомиру), Любомлю (Любомиру), Радомлю (Радомиру). Без сумніву, колишнє Боремль (Боромль) теж походить від імені особи, зокрема Борем (Бором), що утворене з давнішого Боремир чи Боремер і мало значення « миролюбець, великий, славний борець, воїн». У формі Боремль назва початково розумілась, як «належний Боремирові», тобто людині, яка могла бути засновником поселення.
Був період, коли Боремель носив назву Боремль (Боремля), структурно рівнозначну з такими найменнями поселень, як Тихомиль, Любомиль, Радомиль. Ці назви містять скорочені давньоруські імена&nbsp;— Тихом, Радом, Любом. Первісно утворення Тихомиль, Радомль, Любомиль виражали значення «належний людині»: Тихомлю (Тихомиру), Любомлю (Любомиру), Радомлю (Радомиру). Без сумніву, колишнє Боремль (Боромль) теж походить від імені особи, зокрема Борем (Бором), що утворене з давнішого Боремир чи Боремер і мало значення « миролюбець, великий, славний борець, воїн». У формі Боремль назва початково розумілась, як «належний Боремирові», тобто людині, яка могла бути засновником поселення.
Рядок 64: Рядок 64:


=== Польсько-литовський період ===
=== Польсько-литовський період ===
З переходом під польську юрисдикцію у [[1366]] році Боремель отримує нового власника&nbsp;— [[Олександр_Коріятович|Олександра Коріатовича]], з роду Гедиміновичів, якому король [[Казимир_III_Великий|Казимір ІІІ]] віддав місто у власне користування разом з [[Кременець|Кременцем]]. Але вже в XV&nbsp;ст. містом володів рід [[Курцевичі]]в. У [[1451]] році польський король [[Казимир_IV_Ягеллончик|Казимір Яггелонович]] видає у Вільно володимирівському наміснику князю Михайлу Костянтиновичу Курцевичу грамоту, в якій підтверджує за останнім права на маєтки, у числі яких згадується і Боремель. З цього документу випливає ще одна важлива деталь, а саме, що у XV&nbsp;ст. Боремель входить як територіальна одиниця до складу [[Луцький_повіт_(I_Річ_Посполита)|Луцького повіту]].
З переходом під польську юрисдикцію у [[1366]] році Боремель отримує нового власника&nbsp;— [[Олександр Коріятович|Олександра Коріатовича]], з роду Гедиміновичів, якому король [[Казимир III Великий|Казимір ІІІ]] віддав місто у власне користування разом з [[Кременець|Кременцем]]. Але вже в XV&nbsp;ст. містом володів рід [[Курцевичі]]в. У [[1451]] році польський король [[Казимир IV Ягеллончик|Казимір Яггелонович]] видає у Вільно володимирівському наміснику князю Михайлу Костянтиновичу Курцевичу грамоту, в якій підтверджує за останнім права на маєтки, у числі яких згадується і Боремель. З цього документу випливає ще одна важлива деталь, а саме, що у XV&nbsp;ст. Боремель входить як територіальна одиниця до складу [[Луцький повіт (I Річ Посполита)|Луцького повіту]].


У [[1452]] році князь Михайло Костянтинович помирає і все майно переходить до його сина Федора, який робить Боремель своєю резиденцією. Про це свідчить той факт, що у 1464 році Федір Михайлович отримує прізвище&nbsp;— Буремський. З припиненням роду князів Буремських, саме місто по лінії родинних зв'язків переходить у власність князів Хрінницьких.
У [[1452]] році князь Михайло Костянтинович помирає і все майно переходить до його сина Федора, який робить Боремель своєю резиденцією. Про це свідчить той факт, що у 1464 році Федір Михайлович отримує прізвище&nbsp;— Буремський. З припиненням роду князів Буремських, саме місто по лінії родинних зв'язків переходить у власність князів Хрінницьких.


У XVI–XVII&nbsp;ст. Боремель був значним торгово-ремісничим центром. Про це свідчить той факт, що у [[1547]] році Боремлю було надано [[Магдебурзьке_право|Магдебургське право]].
У XVI–XVII&nbsp;ст. Боремель був значним торгово-ремісничим центром. Про це свідчить той факт, що у [[1547]] році Боремлю було надано [[Магдебурзьке право|Магдебургське право]].


Після смерті Загорського, у [[1694]] році, Войцех Чацький успадкував усі їхні маєтності, в числі яких був і Боремель. Згодом містечко стає особистою власністю Войцехового внука&nbsp;— великого коронного охранника Францішека Чацького.
Після смерті Загорського, у [[1694]] році, Войцех Чацький успадкував усі їхні маєтності, в числі яких був і Боремель. Згодом містечко стає особистою власністю Войцехового внука&nbsp;— великого коронного охранника Францішека Чацького.
Рядок 76: Рядок 76:
[[Файл:POL Boremel COA.gif|200px|міні|праворуч|Герб Боремля]]
[[Файл:POL Boremel COA.gif|200px|міні|праворуч|Герб Боремля]]
В другій половині XVIII&nbsp;ст. Францішек зробив Боремель своєю резиденцією. З часу смерті останнього з князів Буремських, і до переходу у власність Францішека Чацького, Боремель більш як сто років не мав свого безпосереднього господаря, який би особисто жив у місті. Тому Боремель поступово занепадає і з містечка перетворюється на село. Свого другого відродження Боремель зазнає за часів господарювання в ньому родини графів Чацьких. Завдяки їхній будівничій діяльності суттєво оновлюється архітектурний вигляд містечка. У [[1775]] році була збудована на кошти прихожан дерев'яна церква з дзвіницею, яка була названа на честь святого Георгія Побідоносця.
В другій половині XVIII&nbsp;ст. Францішек зробив Боремель своєю резиденцією. З часу смерті останнього з князів Буремських, і до переходу у власність Францішека Чацького, Боремель більш як сто років не мав свого безпосереднього господаря, який би особисто жив у місті. Тому Боремель поступово занепадає і з містечка перетворюється на село. Свого другого відродження Боремель зазнає за часів господарювання в ньому родини графів Чацьких. Завдяки їхній будівничій діяльності суттєво оновлюється архітектурний вигляд містечка. У [[1775]] році була збудована на кошти прихожан дерев'яна церква з дзвіницею, яка була названа на честь святого Георгія Побідоносця.
У [[1782]] році був збудований [[Палац Чацьких (Боремель)|новий палац]] у стилі «рококо» (французьким архітектором Соусто) і костел. В палаці було понад 50 кімнат, багата картинна галерея і одна з найбільших на [[Волинь|Волині]] бібліотек. Замість звичайного даху на верху палацу було збудовано літній сад. Для цього на даху було збудовано чавунну галерею, обведену навколо позолоченими перилами. З південного боку палацу, в напрямку річки [[Стир]], англійським садівником [[Деніс_Макклер|Міклером]] був розбитий розкішний парк. [[Палац Чацьких (Боремель)|Палац Чацьких]] на всю округу славився і своїми підземними ходами. Найбільшим був хід, що з'єднував палац із сусіднім містечком [[Перемиль]] (це приблизно 12 км), по якому пан Чацький іноді їздив візком, запряженим парою коней, по обидва боки якого бігли молоді дівчата з запаленими смолоскипами.
У [[1782]] році був збудований [[Палац Чацьких (Боремель)|новий палац]] у стилі «рококо» (французьким архітектором Соусто) і костел. В палаці було понад 50 кімнат, багата картинна галерея і одна з найбільших на [[Волинь|Волині]] бібліотек. Замість звичайного даху на верху палацу було збудовано літній сад. Для цього на даху було збудовано чавунну галерею, обведену навколо позолоченими перилами. З південного боку палацу, в напрямку річки [[Стир]], англійським садівником [[Деніс Макклер|Міклером]] був розбитий розкішний парк. [[Палац Чацьких (Боремель)|Палац Чацьких]] на всю округу славився і своїми підземними ходами. Найбільшим був хід, що з'єднував палац із сусіднім містечком [[Перемиль]] (це приблизно 12 км), по якому пан Чацький іноді їздив візком, запряженим парою коней, по обидва боки якого бігли молоді дівчата з запаленими смолоскипами.


У [[1786]] році в центрі містечка, також на кошти прихожан, було збудовано кам'яну церкву в честь «Святої і Живоначальної Трійці». Біля церкви були збудовані каплиця і будинок для священика. У [[1783]] році Боремель знову отримує статус містечка. Щорічно тут починають проходити ярмарки&nbsp;— 23 квітня і з 13 серпня по 4 жовтня.
У [[1786]] році в центрі містечка, також на кошти прихожан, було збудовано кам'яну церкву в честь «Святої і Живоначальної Трійці». Біля церкви були збудовані каплиця і будинок для священика. У [[1783]] році Боремель знову отримує статус містечка. Щорічно тут починають проходити ярмарки&nbsp;— 23 квітня і з 13 серпня по 4 жовтня.


У [[1781]] році, проїздом до [[Варшава|Варшави]], Боремель відвідав польський король [[Станіслав_Август_Понятовський|Станіслав Август]]. Граф Чацький з усіма можливими почестями і пишністю прийняв його у своєму палаці. За вірну службу король нагородив Михайла Чацького, старосту Новогрубського, [[Орден_Святого_Станіслава|орденом св. Станіслава]] І ступеня.
У [[1781]] році, проїздом до [[Варшава|Варшави]], Боремель відвідав польський король [[Станіслав Август Понятовський|Станіслав Август]]. Граф Чацький з усіма можливими почестями і пишністю прийняв його у своєму палаці. За вірну службу король нагородив Михайла Чацького, старосту Новогрубського, [[Орден Святого Станіслава|орденом св. Станіслава]] І ступеня.


У [[1795]] році, після [[Поділи_Речі_Посполитої|третього поділу]] Польщі, територія містечка Боремель, разом з іншими західно-українськими землями, потрапляє під російську юрисдикцію. У [[1796]] році Боремель отримує статус волосного містечка, тут організовується волосне управління.
У [[1795]] році, після [[Поділи Речі Посполитої|третього поділу]] Польщі, територія містечка Боремель, разом з іншими західно-українськими землями, потрапляє під російську юрисдикцію. У [[1796]] році Боремель отримує статус волосного містечка, тут організовується волосне управління.


19 квітня [[1831]] року поблизу села польський відділ генерала [[Юзеф_Дверницький|Дверницького]] зустрівся в бою із російським корпусом генерала Рідигера. Обидві сторони вважають цей бій своєю перемогою. Під час бойових дій був сильно пошкоджений і згодом зруйнований [[Палац Чацьких (Боремель)|палац Чацьких]].
19 квітня [[1831]] року поблизу села польський відділ генерала [[Юзеф Дверницький|Дверницького]] зустрівся в бою із російським корпусом генерала Рідигера. Обидві сторони вважають цей бій своєю перемогою. Під час бойових дій був сильно пошкоджений і згодом зруйнований [[Палац Чацьких (Боремель)|палац Чацьких]].
Після [[Польське_повстання_1830—1831_у_Правобережній_Україні|польського повстання 1831 року]] все майно графа Чацького було конфісковано і передано в державну казну. Селяни-кріпаки, у кількості 2600 душ, що належали графові, стали державними кріпаками Російської імперії. Так закінчилося династичне правління Боремлем родиною Чацьких, на зміну якому прийшло державне. Російська мова замінює польську в урядових установах, церкві, школі. До цього додаються нові російські закони, військова служба і все інше, що було притаманне новій владі.
Після [[Польське повстання 1830—1831 у Правобережній Україні|польського повстання 1831 року]] все майно графа Чацького було конфісковано і передано в державну казну. Селяни-кріпаки, у кількості 2600 душ, що належали графові, стали державними кріпаками Російської імперії. Так закінчилося династичне правління Боремлем родиною Чацьких, на зміну якому прийшло державне. Російська мова замінює польську в урядових установах, церкві, школі. До цього додаються нові російські закони, військова служба і все інше, що було притаманне новій владі.


=== Російський період ===
=== Російський період ===
[[Файл:Борем.jpg|400px|міні|праворуч|Малюнок Н.Орда «Боремель. Палац від під'їзду»]]
[[Файл:Борем.jpg|400px|міні|праворуч|Малюнок Н.Орда «Боремель. Палац від під'їзду»]]
У [[1840]] році приміщення костелу в Боремлі також було передано православним. Містечко Боремель стає волостю [[Луцький_повіт_(Російська_імперія)|Луцького повіту]]. До складу волості входили: 1 містечко (Боремель), 5 колоній, 19 сіл і хуторів. За 15&nbsp;км від Боремля проходив російсько-австрійський кордон, тому в Боремлі було сформовано загін прикордонної служби. Лихоліття [[Перша_світова_війна|Першої світової війни]] не обійшли стороною і село Боремель, яке вже в перші її дні стало прифронтовою смугою. В 1915 році майже все населення села було евакуйоване російською владою до [[Катеринославська_губернія|Катеринославської губернії]].
У [[1840]] році приміщення костелу в Боремлі також було передано православним. Містечко Боремель стає волостю [[Луцький повіт (Російська імперія)|Луцького повіту]]. До складу волості входили: 1 містечко (Боремель), 5 колоній, 19 сіл і хуторів. За 15&nbsp;км від Боремля проходив російсько-австрійський кордон, тому в Боремлі було сформовано загін прикордонної служби. Лихоліття [[Перша світова війна|Першої світової війни]] не обійшли стороною і село Боремель, яке вже в перші її дні стало прифронтовою смугою. В 1915 році майже все населення села було евакуйоване російською владою до [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]].


За [[Ризький_мир_1921_року|Ризьким мирним договором 1921 року]] між представниками [[Російська_Радянська_Федеративна_Соціалістична_Республіка|РРФР]] і УРСР, з одного боку, і Польщею&nbsp;— з другого, [[Луцький_повіт_(Російська_імперія)|Луцький]], [[Володимир-Волинський_повіт_(Російська_імперія)|Володимир-Волинський]], [[Дубенський_повіт|Дубенський]], Ковельський, Рівненський, частина Кременецького, [[Овруцький_повіт|Овруцького]], Острозького і Новоград-Волинського повітів відійшли до складу Польщі. Луцьк став центром новоутвореного [[Волинське_воєводство_(1921—1939)|Волинського воєводства]].
За [[Ризький мир 1921 року|Ризьким мирним договором 1921 року]] між представниками [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФР]] і УРСР, з одного боку, і Польщею&nbsp;— з другого, [[Луцький повіт (Російська імперія)|Луцький]], [[Володимир-Волинський повіт (Російська імперія)|Володимир-Волинський]], [[Дубенський повіт|Дубенський]], Ковельський, Рівненський, частина Кременецького, [[Овруцький повіт|Овруцького]], Острозького і Новоград-Волинського повітів відійшли до складу Польщі. Луцьк став центром новоутвореного [[Волинське воєводство (1921—1939)|Волинського воєводства]].


Боремель залишається повітовим селом Дубенського повіту. Першим [[Війт|війтом]] став Казимір Висоцький. Кожне село або хутір, що підпорядковувалося гміні, очолював солтис. Особливо в цей період широкого поширення набула хутірська система господарювання. Навколо Боремля знаходилось понад десяток хуторів: «Колодезький», «Високий», «Дубовий», «Смиків», «Гайки», «Шибин», "Берестова ".
Боремель залишається повітовим селом Дубенського повіту. Першим [[війт]]ом став Казимір Висоцький. Кожне село або хутір, що підпорядковувалося гміні, очолював солтис. Особливо в цей період широкого поширення набула хутірська система господарювання. Навколо Боремля знаходилось понад десяток хуторів: «Колодезький», «Високий», «Дубовий», «Смиків», «Гайки», «Шибин», "Берестова ".


У Боремлі діяло також багато дрібних підприємств: водяний млин, гарбарня (цех по виправці шкір), молочарня, бойня, олійня, ковбасні цехи, круподерня. Функціонувало більше двох десятків крамниць, магазинів, ресторанів, закусочних. У Боремлі також був представлений кооперативний рух. Тут працював кооперативний банк і молочний кооператив. В центрі містечка знаходилось дві єврейські синагоги. Навпроти них було єврейське кладовище. В Боремлі працювало три лікарні: дві приватні і одна державна.
У Боремлі діяло також багато дрібних підприємств: водяний млин, гарбарня (цех по виправці шкір), молочарня, бойня, олійня, ковбасні цехи, круподерня. Функціонувало більше двох десятків крамниць, магазинів, ресторанів, закусочних. У Боремлі також був представлений кооперативний рух. Тут працював кооперативний банк і молочний кооператив. В центрі містечка знаходилось дві єврейські синагоги. Навпроти них було єврейське кладовище. В Боремлі працювало три лікарні: дві приватні і одна державна.
Рядок 102: Рядок 102:
У [[1908]] та [[1914]] роках в селі відбулися селянські заворушення.
У [[1908]] та [[1914]] роках в селі відбулися селянські заворушення.


В 30-х рр. ХХ ст. в селі активно діяло [[Всеукраїнське_товариство_«Просвіта»_імені_Тараса_Шевченка|товариство «Просвіта»]]. Тут найпоширенішою роботою організації було проведення концертів і постанов. Радянська влада в селі Боремель була проголошена у вересні [[1939]] року. 10 лютого 1940 року на території Боремельської сільської ради в селі Новосілки було організовано перший колгосп ім. Партизанської Комуни.
В 30-х рр. ХХ ст. в селі активно діяло [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|товариство «Просвіта»]]. Тут найпоширенішою роботою організації було проведення концертів і постанов. Радянська влада в селі Боремель була проголошена у вересні [[1939]] року. 10 лютого 1940 року на території Боремельської сільської ради в селі Новосілки було організовано перший колгосп ім. Партизанської Комуни.


==== Друга світова війна ====
==== Друга світова війна ====
22 червня [[1941]] року, Німеччина напала на Радянський Союз. Вже 24 червня було окуповано Боремель. Як свідчать очевидці цих подій, німці увійшли до села без бою, так як радянських військових частин поблизу не було. У кінці 1941&nbsp;— на початку 1942 років, німці почали тотальне знищення євреїв у нашому краї. У Демидівці і Боремлі були споруджені спеціальні гетта, місця обгороджені високим парканом і колючим дротом. Сюди зганяли всіх євреїв з навколишніх сіл. У Боремлі гетто знаходилося в центрі села, поблизу школи. За різними даними до Боремельського гетта було зігнано від 1500 до 2000-х тисяч євреїв. В середині [[1942]] року їх усіх розстріляли і закопали в ярах понад Стиром. До 1944 року Боремель не зазнав ніяких руйнацій. Лише коли німці під натиском радянських військ почали відступати, німецька авіація нанесла кілька бомбових ударів по селу. Його центр було повністю зруйновано. Внаслідок військової операції, яку проводив у цьому напрямку [[Перший_Український_фронт|Перший Український фронт]], 30 березня [[1944]] року було звільнено село Боремель.
22 червня [[1941]] року, Німеччина напала на Радянський Союз. Вже 24 червня було окуповано Боремель. Як свідчать очевидці цих подій, німці увійшли до села без бою, так як радянських військових частин поблизу не було. У кінці 1941&nbsp;— на початку 1942 років, німці почали тотальне знищення євреїв у нашому краї. У Демидівці і Боремлі були споруджені спеціальні гетта, місця обгороджені високим парканом і колючим дротом. Сюди зганяли всіх євреїв з навколишніх сіл. У Боремлі гетто знаходилося в центрі села, поблизу школи. За різними даними до Боремельського гетта було зігнано від 1500 до 2000-х тисяч євреїв. В середині [[1942]] року їх усіх розстріляли і закопали в ярах понад Стиром. До 1944 року Боремель не зазнав ніяких руйнацій. Лише коли німці під натиском радянських військ почали відступати, німецька авіація нанесла кілька бомбових ударів по селу. Його центр було повністю зруйновано. Внаслідок військової операції, яку проводив у цьому напрямку [[Перший Український фронт]], 30 березня [[1944]] року було звільнено село Боремель.


=== Повоєнний період ===
=== Повоєнний період ===
Каральна система швидко почала відновлювати «радянізацію» краю. У господарському житті це знайшло свій прояв у прискореній колективізації.
Каральна система швидко почала відновлювати «радянізацію» краю. У господарському житті це знайшло свій прояв у прискореній колективізації.


В навколишніх лісах діяли загони [[Українська_повстанська_армія|УПА]], які тепер боролися за незалежність України вже з новою владою. У липні 1944 року керівники повстанських загонів були скликані на таємну військову нараду до села [[Шибин]], що за два кілометри від Боремля. Цю нараду організували в спецвідділі радянської контррозвідки. На нараду зібралося понад 30 польових командирів. Коли вони розташувалися в одній з хат, несподівано їх оточили переважаючі сили військ НКВС. Більшість командирів було знищено. Лише в 1990-х рр. на місці поховання цих героїв, було встановлено надмогильні хрести.
В навколишніх лісах діяли загони [[Українська повстанська армія|УПА]], які тепер боролися за незалежність України вже з новою владою. У липні 1944 року керівники повстанських загонів були скликані на таємну військову нараду до села [[Шибин]], що за два кілометри від Боремля. Цю нараду організували в спецвідділі радянської контррозвідки. На нараду зібралося понад 30 польових командирів. Коли вони розташувалися в одній з хат, несподівано їх оточили переважаючі сили військ НКВС. Більшість командирів було знищено. Лише в 1990-х рр. на місці поховання цих героїв, було встановлено надмогильні хрести.


У 1948–1949 роках створено колгосп «Перемога» в селі Боремель, колгосп «Дружба» в селі [[Набережне_(Демидівський_район)|Набережне]] і «Піонер» в селі [[Новий_Тік|Новий Тік]]. У [[1949]] році колгосп отримав перший трактор. У 1950–1954 роках під час укрупнень ці господарства увійшли до складу колгоспу «Перемога» з центральною садибою в селі Боремель. З [[1946]] року в Боремлі почав будуватися завод «Харчопром». Поступово це підприємство розширювалося і випускало десятки найменувань продукції. Особливою популярністю серед жителів кількох областей користувався боремельський хліб, зі смаком якого не міг зрівнятися ніякий інший.
У 1948–1949 роках створено колгосп «Перемога» в селі Боремель, колгосп «Дружба» в селі [[Набережне (Демидівський район)|Набережне]] і «Піонер» в селі [[Новий Тік]]. У [[1949]] році колгосп отримав перший трактор. У 1950–1954 роках під час укрупнень ці господарства увійшли до складу колгоспу «Перемога» з центральною садибою в селі Боремель. З [[1946]] року в Боремлі почав будуватися завод «Харчопром». Поступово це підприємство розширювалося і випускало десятки найменувань продукції. Особливою популярністю серед жителів кількох областей користувався боремельський хліб, зі смаком якого не міг зрівнятися ніякий інший.


У [[1965]] році в Боремлі, на базі [[Хрінницьке_водосховище|Хрінницького водосховища]], було відкрито «Демидівський рибцех» (рибгосп). У [[1991]] році, після спуску води з Хрінницького водосховища, рибгосп було розформовано.
У [[1965]] році в Боремлі, на базі [[Хрінницьке водосховище|Хрінницького водосховища]], було відкрито «Демидівський рибцех» (рибгосп). У [[1991]] році, після спуску води з Хрінницького водосховища, рибгосп було розформовано.
У [[1959]] році дороги в Боремелі починають вимощувати новою бруківкою. В цьому ж році, на базі річки Стир, утворено Хрінницьке водосховище. Пущено в дію Хрінницьку ГЕС.
У [[1959]] році дороги в Боремелі починають вимощувати новою бруківкою. В цьому ж році, на базі річки Стир, утворено Хрінницьке водосховище. Пущено в дію Хрінницьку ГЕС.


Наприкінці 1962 року [[Демидівський_район|Демидівський район]], до складу якого входив Боремель, було розформовано і приєднано до [[Млинівський_район|Млинівського району]]. 60-ті роки позначилися подальшим розвитком колгоспного виробництва: збудовано тракторну бригаду, корівники, свинарники, курятник, кілька складів. З 1963 року колгосп очолив Аліпій Степанович Мусійчук, який доклав багато зусиль для розбудови колгоспу і інфраструктури села. Колгосп «Перемога» перейменовано на «Першотравневий».
Наприкінці 1962 року [[Демидівський район]], до складу якого входив Боремель, було розформовано і приєднано до [[Млинівський район|Млинівського району]]. 60-ті роки позначилися подальшим розвитком колгоспного виробництва: збудовано тракторну бригаду, корівники, свинарники, курятник, кілька складів. З 1963 року колгосп очолив Аліпій Степанович Мусійчук, який доклав багато зусиль для розбудови колгоспу і інфраструктури села. Колгосп «Перемога» перейменовано на «Першотравневий».


В [[1965]] році в Боремлі було розібрано Святотроїцьку церкву (костел). У 1965 році місцева влада, за вказівкою з обласного центру, спробувала знищити курган-могилу в центрі села. Тут були поховані жертви татарського нападу на Боремель в ХVI&nbsp;ст. До кургану підігнали потужний бульдозер, який почав його розрівнювати. На поверхні землі з'явилися людські черепи і залишки кісток. Таке кощунство викликало обурення серед місцевих жителів. Вони зібралися біля кургану і призупинили нищення святині, тут встановлені пам'ятні знаки «Свята Текля» і «Святий Йосип» (кам'яні скульптури скорботної жінки і чоловіка з дитиною в руках).
В [[1965]] році в Боремлі було розібрано Святотроїцьку церкву (костел). У 1965 році місцева влада, за вказівкою з обласного центру, спробувала знищити курган-могилу в центрі села. Тут були поховані жертви татарського нападу на Боремель в ХVI&nbsp;ст. До кургану підігнали потужний бульдозер, який почав його розрівнювати. На поверхні землі з'явилися людські черепи і залишки кісток. Таке кощунство викликало обурення серед місцевих жителів. Вони зібралися біля кургану і призупинили нищення святині, тут встановлені пам'ятні знаки «Свята Текля» і «Святий Йосип» (кам'яні скульптури скорботної жінки і чоловіка з дитиною в руках).
Рядок 124: Рядок 124:


=== Незалежна Україна ===
=== Незалежна Україна ===
[[1991]] рік став для Боремля роком екологічної катастрофи. За розпорядженням з [[Москва|Москви]] (столиці СРСР), було спущено воду з [[Хрінницьке_водосховище|Хрінницького водосховища]]. Офіційною причиною було те, що гребля в селі [[Хрінники]] знаходиться в аварійному стані і її слід реставрувати. Лише у [[1997]] році реконструкцію дамби було завершено.
[[1991]] рік став для Боремля роком екологічної катастрофи. За розпорядженням з [[Москва|Москви]] (столиці СРСР), було спущено воду з [[Хрінницьке водосховище|Хрінницького водосховища]]. Офіційною причиною було те, що гребля в селі [[Хрінники]] знаходиться в аварійному стані і її слід реставрувати. Лише у [[1997]] році реконструкцію дамби було завершено.


22 вересня [[1995]] року Постановою Верховної Ради №&nbsp;34495 було знову відновлено Демидівський район. Боремель, як територіальна одиниця, входить до складу району.
22 вересня [[1995]] року Постановою Верховної Ради №&nbsp;34495 було знову відновлено Демидівський район. Боремель, як територіальна одиниця, входить до складу району.


У [[1996]] році в селі Набережне було урочисто закладено перший камінь майбутньої Свято-Троїцької церкви. На урочистостях були присутні: Патріарх Київський і всієї Руси-України [[Філарет_(Патріарх_Київський)|Філарет]], духовенство.
У [[1996]] році в селі Набережне було урочисто закладено перший камінь майбутньої Свято-Троїцької церкви. На урочистостях були присутні: Патріарх Київський і всієї Руси-України [[Філарет (Патріарх Київський)|Філарет]], духовенство.


== Освіта ==
== Освіта ==
Рядок 136: Рядок 136:
=== Свято-Георгіївська церква УПЦ КП ===
=== Свято-Георгіївська церква УПЦ КП ===
[[Файл:Свято-Георгіївська церква Боремель.JPG|400px|міні|праворуч|Свято-Георгіївська церква]]
[[Файл:Свято-Георгіївська церква Боремель.JPG|400px|міні|праворуч|Свято-Георгіївська церква]]
Георгіївська церква&nbsp;— [[Пам%27ятка_архітектури|пам'ятка архітектури]] ХVІІІ століття,&nbsp;— є діючою церквою с. Боремель.
Георгіївська церква&nbsp;— [[пам'ятка архітектури]] ХVІІІ століття,&nbsp;— є діючою церквою с. Боремель.


Її було збудовано в [[1775]]&nbsp;р. на кошти прихожан. Церква була названа на честь [[Святий_Юрій|святого Георгія Побідоносця]]. Це дерев'яна одноверха пам'ятка Боремля розташована на вершині одного із пагорбів побіля Стиру і вже здалеку приваблює око своєю строгою простотою, лаконічністю і виразним об'єктивізмом. Із заходу, в кількох метрах від входу, знаходиться прямокутна [[дзвіниця]]. Прокладені доріжки з асфальтним покриттям. До церкви також належить [[каплиця]], збудована у [[1778]]&nbsp;р.
Її було збудовано в [[1775]]&nbsp;р. на кошти прихожан. Церква була названа на честь [[Святий Юрій|святого Георгія Побідоносця]]. Це дерев'яна одноверха пам'ятка Боремля розташована на вершині одного із пагорбів побіля Стиру і вже здалеку приваблює око своєю строгою простотою, лаконічністю і виразним об'єктивізмом. Із заходу, в кількох метрах від входу, знаходиться прямокутна [[дзвіниця]]. Прокладені доріжки з асфальтним покриттям. До церкви також належить [[каплиця]], збудована у [[1778]]&nbsp;р.


Георгіївська церква&nbsp;— основна архітектурна цінність Боремля, тому сьогодні сільські мешканці приділяють максимум уваги охороні цієї споруди.
Георгіївська церква&nbsp;— основна архітектурна цінність Боремля, тому сьогодні сільські мешканці приділяють максимум уваги охороні цієї споруди.
Рядок 146: Рядок 146:
=== Братська могила татарських полонянок ===
=== Братська могила татарських полонянок ===
На братській могилі – курган висотою 3 м. На вершині кургану встановлено постамент із скульптурою Святої Теклі. Матеріали: бетон, цегла, цемент. Пам’ятник – свідчення героїчної боротьби українського народу з іноземними поневолювачами.
На братській могилі – курган висотою 3 м. На вершині кургану встановлено постамент із скульптурою Святої Теклі. Матеріали: бетон, цегла, цемент. Пам’ятник – свідчення героїчної боротьби українського народу з іноземними поневолювачами.
За народними переказами, які передаються з покоління в покоління, в другій половині ХV ст. Кримська орда здійснила чергову навалу на багатостраждальну Волинь, яка була в цей час під владою литовсько-польських феодалів. Ординці вдерлись в Боремель. Піддаючи все вогню і мечу, ханські розбійники схопили 500 українських дівчат. Коли нещасні полонянки взнали, що їх збираються відправити в печально відому [[Генуезька_фортеця_(Феодосія)|Кафу]], щоб продати в вічне рабство, вони одностайно заявили, що краще смерть ніж неволя. Разом з чоловіками, які прибігли на допомогу з косами, вилами і сокирами, непокірні українки кинулись на ворогів і почали знищувати їх. Кривава сутичка продовжувалась декілька годин. Вирізавши всіх хто був у місті, орда відкотилась в наддніпрянську Україну. Люди, які вернулися з лісу похоронили загиблих і насипали великий курган.
За народними переказами, які передаються з покоління в покоління, в другій половині ХV ст. Кримська орда здійснила чергову навалу на багатостраждальну Волинь, яка була в цей час під владою литовсько-польських феодалів. Ординці вдерлись в Боремель. Піддаючи все вогню і мечу, ханські розбійники схопили 500 українських дівчат. Коли нещасні полонянки взнали, що їх збираються відправити в печально відому [[Генуезька фортеця (Феодосія)|Кафу]], щоб продати в вічне рабство, вони одностайно заявили, що краще смерть ніж неволя. Разом з чоловіками, які прибігли на допомогу з косами, вилами і сокирами, непокірні українки кинулись на ворогів і почали знищувати їх. Кривава сутичка продовжувалась декілька годин. Вирізавши всіх хто був у місті, орда відкотилась в наддніпрянську Україну. Люди, які вернулися з лісу похоронили загиблих і насипали великий курган.
Це не просто легенда, а підтверджений археологічними дослідженнями, історичний факт. У 1963 р. на території Боремля проводилися археологічні дослідження професором I. Свешніковим. Його експедицією було знайдено кілька татарських речей, зокрема татарський меч, прикраси, а також велику модель павука-каракурта, спина якого відкривалася. На ній було зображено півмісяць і зорі, що знаменували собою турецький герб. Велися розкопки і на території кургану в центрі села. Було виявлено кістки жінок і дітей з ознаками насильницької смерті.
Це не просто легенда, а підтверджений археологічними дослідженнями, історичний факт. У 1963 р. на території Боремля проводилися археологічні дослідження професором I. Свешніковим. Його експедицією було знайдено кілька татарських речей, зокрема татарський меч, прикраси, а також велику модель павука-каракурта, спина якого відкривалася. На ній було зображено півмісяць і зорі, що знаменували собою турецький герб. Велися розкопки і на території кургану в центрі села. Було виявлено кістки жінок і дітей з ознаками насильницької смерті.
Перший пам’ятник був споруджений в 1968 році правлінням колгоспу «Першотравневий» № 12, який виготовив місцевий колгоспник Нижній С. І.
Перший пам’ятник був споруджений в 1968 році правлінням колгоспу «Першотравневий» № 12, який виготовив місцевий колгоспник Нижній С. І.
Рядок 160: Рядок 160:


== Відомі люди ==
== Відомі люди ==
* Загоруйко Анатолій Леонтійович (нар. [[1927]] р.) - ветеран [[Німецько-радянська_війна|Великої Вітчизняної війни]]. Був призваний на фронт у [[1944]] році, служив стрілком в 155 запасному полку піхотних військ. Нагороджений медалями: [[Медаль_«За_перемогу_над_Німеччиною_у_Великій_Вітчизняній_війні_1941—1945_рр.»|медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 роки»]], [[Орден_«За_мужність»|орден "За мужність"]].<ref>[http://dem-libr.at.ua/index/doli_obpaleni_vijnoju/0-118 Стаття "Загоруйко А. Л." на сайті Демидівської центральної районної бібліотеки]</ref>
* Загоруйко Анатолій Леонтійович (нар. [[1927]] р.) - ветеран [[Німецько-радянська війна|Великої Вітчизняної війни]]. Був призваний на фронт у [[1944]] році, служив стрілком в 155 запасному полку піхотних військ. Нагороджений медалями: [[Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»|медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941 – 1945 роки»]], [[Орден «За мужність»|орден "За мужність"]].<ref>[http://dem-libr.at.ua/index/doli_obpaleni_vijnoju/0-118 Стаття "Загоруйко А. Л." на сайті Демидівської центральної районної бібліотеки]</ref>


== Галерея ==
== Галерея ==
Рядок 176: Рядок 176:


== Див. також ==
== Див. також ==
[[Боремельська_волость|Боремельська волость]]
[[Боремельська волость]]


[[Боремельська_сільська_рада|Боремельська сільська рада]]
[[Боремельська сільська рада]]


[[Палац Чацьких (Боремель)|Палац Чацьких]]
[[Палац Чацьких (Боремель)|Палац Чацьких]]
Рядок 194: Рядок 194:
* [http://castles.com.ua/boremel.html Боремель]
* [http://castles.com.ua/boremel.html Боремель]
* [https://vk.com/boremel_village Посилання на сторінку Вконтакті]
* [https://vk.com/boremel_village Посилання на сторінку Вконтакті]
* [[https://www.youtube.com/watch?v=a6nMKffjfIQ Відеосюжет про село]]
* [https://www.youtube.com/watch?v=a6nMKffjfIQ Відеосюжет про село]
* [https://www.youtube.com/watch?v=yTZckpBkxy4 Документальний фільм про унікальну церкву в Боремлі]
* [https://www.youtube.com/watch?v=yTZckpBkxy4 Документальний фільм про унікальну церкву в Боремлі]


{{Демидівський район}}
{{Демидівський район}}
{{Волинське воєводство}}
{{Волинське воєводство}}



[[Категорія:Села Рівненської області]]
[[Категорія:Села Рівненської області]]

Версія за 15:07, 7 жовтня 2015

село Боремель
Герб
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Демидівський район
Рада Боремельська сільська рада
Основні дані
Засноване 1366
Населення 866 (01.01.2015)
Площа 36,265 км²
Густота населення 27,27 осіб/км²
Поштовий індекс 35210
Телефонний код +380 3637
Географічні дані
Географічні координати 50°28′34″ пн. ш. 25°10′47″ сх. д. / 50.47611° пн. ш. 25.17972° сх. д. / 50.47611; 25.17972Координати: 50°28′34″ пн. ш. 25°10′47″ сх. д. / 50.47611° пн. ш. 25.17972° сх. д. / 50.47611; 25.17972
Середня висота
над рівнем моря
210 м
Водойми р. Стир
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Сенкевичівка
Відстань до
залізничної станції
18 км
Місцева влада
Адреса ради 35210 с.Боремель, вул. Першотравнева, 64 , тел. 4-82-31
Карта
Боремель. Карта розташування: Україна
Боремель
Боремель
Мапа
Мапа

CMNS: Боремель у Вікісховищі

Бореме́ль — древнє село Демидівського району Рівненської області, розкинулось на крутому березі річки Стир. Має давню історію, в різні часи було містом, містечком.

Географія

Розташування

Файл:Боремель топокарта.JPG
Топографічна карта

Знаходиться на лівому високому березі Хрінницького водосховища, яке є складовою частиною басейну р. Стир.

Поблизу села знаходиться крайня західна точка Рівненської області з координатами 25°01'.

Рельєф

Лежить у межах Волинської височини. Середні висоти 200–250 м над рівнем моря. Поверхня сформувалася під дією текучих вод (так званий водно-ерозійний яружно-балковий рельєф).

Ґрунти

В природному відношенні — це Застирський ландшафтний район Волинської височенної області лісостепу з чорноземними опідзоленими грунтами, дубово-грабовими лісами, сільськогосподарськими угіддями на місці лучних степів.

Водна система

Екологія

Територія села — частина ландшафтного парку «Застир'я» з орнітологічними заказниками та місцем акліматизації та охорони білого амура і товстолобика (в акваторії водосховища).

Історія

Археологічні знахідки

У 1966 р. в околицях села було виявлене поселення могилянської групи ранньозалізного періоду. На березі водосховища, в урочищі Баліцька та на високому лівому березі над р. Стир в урочищі Боремельський Яр розкопані давньоруські поселення, виявлені у 1965 р. В урвищі берега чітко простежуються сліди землянок і зернових ям. На північно-східній околиці села, на лівому березі р. Стир в урочищі Угродок знайдено залишки давньоруського городища, земляні укріплення якого були знищені під час побудови тут пізньофеодального замка. Пам'ятки біля села були обстежені в 1965 р. І. К. Свєшніковим, а городище у 1973 р. - В. В. Зваричем і Р. М. Чайкою[1].

Перша згадка про село

Перша письмова згадка відноситься до 1100 року, коли у місті В'ятичеві зібралися руські князі, щоб покарати князя Давида Ігоровича, який порушив постанови Любецького з'їзду 1097 року. Покаранням Давиду Ігоровичу було те, що у нього забрали Володимирівське князівство, а взамін дали міста Остріг, Дубно, Заславль, Чорторийськ і Боремель.

Був період, коли Боремель носив назву Боремль (Боремля), структурно рівнозначну з такими найменнями поселень, як Тихомиль, Любомиль, Радомиль. Ці назви містять скорочені давньоруські імена — Тихом, Радом, Любом. Первісно утворення Тихомиль, Радомль, Любомиль виражали значення «належний людині»: Тихомлю (Тихомиру), Любомлю (Любомиру), Радомлю (Радомиру). Без сумніву, колишнє Боремль (Боромль) теж походить від імені особи, зокрема Борем (Бором), що утворене з давнішого Боремир чи Боремер і мало значення « миролюбець, великий, славний борець, воїн». У формі Боремль назва початково розумілась, як «належний Боремирові», тобто людині, яка могла бути засновником поселення.

Сучасна назва Боремель встановлюється на місці давньої Боремль (Буремль) десь із ХVI століття. Існує й інше, народне тлумачення назви Боремель, що базується на словах «бор» (сосновий ліс) і млин. Мовляв, біля поселення був колись густий бір, де стояв млин, який працюючи шумів так сильно, як навколишній дрімучий ліс. Тому про цей млин казали: «як бор меле», тобто шумить.

Польсько-литовський період

З переходом під польську юрисдикцію у 1366 році Боремель отримує нового власника — Олександра Коріатовича, з роду Гедиміновичів, якому король Казимір ІІІ віддав місто у власне користування разом з Кременцем. Але вже в XV ст. містом володів рід Курцевичів. У 1451 році польський король Казимір Яггелонович видає у Вільно володимирівському наміснику князю Михайлу Костянтиновичу Курцевичу грамоту, в якій підтверджує за останнім права на маєтки, у числі яких згадується і Боремель. З цього документу випливає ще одна важлива деталь, а саме, що у XV ст. Боремель входить як територіальна одиниця до складу Луцького повіту.

У 1452 році князь Михайло Костянтинович помирає і все майно переходить до його сина Федора, який робить Боремель своєю резиденцією. Про це свідчить той факт, що у 1464 році Федір Михайлович отримує прізвище — Буремський. З припиненням роду князів Буремських, саме місто по лінії родинних зв'язків переходить у власність князів Хрінницьких.

У XVI–XVII ст. Боремель був значним торгово-ремісничим центром. Про це свідчить той факт, що у 1547 році Боремлю було надано Магдебургське право.

Після смерті Загорського, у 1694 році, Войцех Чацький успадкував усі їхні маєтності, в числі яких був і Боремель. Згодом містечко стає особистою власністю Войцехового внука — великого коронного охранника Францішека Чацького.

XVIII ст.

Центральна частина палацу Чацьких. Графічна реконструкція О. Л. Михайлишин
Герб Боремля

В другій половині XVIII ст. Францішек зробив Боремель своєю резиденцією. З часу смерті останнього з князів Буремських, і до переходу у власність Францішека Чацького, Боремель більш як сто років не мав свого безпосереднього господаря, який би особисто жив у місті. Тому Боремель поступово занепадає і з містечка перетворюється на село. Свого другого відродження Боремель зазнає за часів господарювання в ньому родини графів Чацьких. Завдяки їхній будівничій діяльності суттєво оновлюється архітектурний вигляд містечка. У 1775 році була збудована на кошти прихожан дерев'яна церква з дзвіницею, яка була названа на честь святого Георгія Побідоносця. У 1782 році був збудований новий палац у стилі «рококо» (французьким архітектором Соусто) і костел. В палаці було понад 50 кімнат, багата картинна галерея і одна з найбільших на Волині бібліотек. Замість звичайного даху на верху палацу було збудовано літній сад. Для цього на даху було збудовано чавунну галерею, обведену навколо позолоченими перилами. З південного боку палацу, в напрямку річки Стир, англійським садівником Міклером був розбитий розкішний парк. Палац Чацьких на всю округу славився і своїми підземними ходами. Найбільшим був хід, що з'єднував палац із сусіднім містечком Перемиль (це приблизно 12 км), по якому пан Чацький іноді їздив візком, запряженим парою коней, по обидва боки якого бігли молоді дівчата з запаленими смолоскипами.

У 1786 році в центрі містечка, також на кошти прихожан, було збудовано кам'яну церкву в честь «Святої і Живоначальної Трійці». Біля церкви були збудовані каплиця і будинок для священика. У 1783 році Боремель знову отримує статус містечка. Щорічно тут починають проходити ярмарки — 23 квітня і з 13 серпня по 4 жовтня.

У 1781 році, проїздом до Варшави, Боремель відвідав польський король Станіслав Август. Граф Чацький з усіма можливими почестями і пишністю прийняв його у своєму палаці. За вірну службу король нагородив Михайла Чацького, старосту Новогрубського, орденом св. Станіслава І ступеня.

У 1795 році, після третього поділу Польщі, територія містечка Боремель, разом з іншими західно-українськими землями, потрапляє під російську юрисдикцію. У 1796 році Боремель отримує статус волосного містечка, тут організовується волосне управління.

19 квітня 1831 року поблизу села польський відділ генерала Дверницького зустрівся в бою із російським корпусом генерала Рідигера. Обидві сторони вважають цей бій своєю перемогою. Під час бойових дій був сильно пошкоджений і згодом зруйнований палац Чацьких. Після польського повстання 1831 року все майно графа Чацького було конфісковано і передано в державну казну. Селяни-кріпаки, у кількості 2600 душ, що належали графові, стали державними кріпаками Російської імперії. Так закінчилося династичне правління Боремлем родиною Чацьких, на зміну якому прийшло державне. Російська мова замінює польську в урядових установах, церкві, школі. До цього додаються нові російські закони, військова служба і все інше, що було притаманне новій владі.

Російський період

Малюнок Н.Орда «Боремель. Палац від під'їзду»

У 1840 році приміщення костелу в Боремлі також було передано православним. Містечко Боремель стає волостю Луцького повіту. До складу волості входили: 1 містечко (Боремель), 5 колоній, 19 сіл і хуторів. За 15 км від Боремля проходив російсько-австрійський кордон, тому в Боремлі було сформовано загін прикордонної служби. Лихоліття Першої світової війни не обійшли стороною і село Боремель, яке вже в перші її дні стало прифронтовою смугою. В 1915 році майже все населення села було евакуйоване російською владою до Катеринославської губернії.

За Ризьким мирним договором 1921 року між представниками РРФР і УРСР, з одного боку, і Польщею — з другого, Луцький, Володимир-Волинський, Дубенський, Ковельський, Рівненський, частина Кременецького, Овруцького, Острозького і Новоград-Волинського повітів відійшли до складу Польщі. Луцьк став центром новоутвореного Волинського воєводства.

Боремель залишається повітовим селом Дубенського повіту. Першим війтом став Казимір Висоцький. Кожне село або хутір, що підпорядковувалося гміні, очолював солтис. Особливо в цей період широкого поширення набула хутірська система господарювання. Навколо Боремля знаходилось понад десяток хуторів: «Колодезький», «Високий», «Дубовий», «Смиків», «Гайки», «Шибин», "Берестова ".

У Боремлі діяло також багато дрібних підприємств: водяний млин, гарбарня (цех по виправці шкір), молочарня, бойня, олійня, ковбасні цехи, круподерня. Функціонувало більше двох десятків крамниць, магазинів, ресторанів, закусочних. У Боремлі також був представлений кооперативний рух. Тут працював кооперативний банк і молочний кооператив. В центрі містечка знаходилось дві єврейські синагоги. Навпроти них було єврейське кладовище. В Боремлі працювало три лікарні: дві приватні і одна державна. Боремельська школа розпочала своє існування в 70-х роках ХІХ ст. Навчання розпочиналось з семи років. Четвертий клас рахувався випускним і в кінці навчального року учні здавали іспити за курс початкової школи[2].

XX ст.

Село на польській карті 1924 року

У 1908 та 1914 роках в селі відбулися селянські заворушення.

В 30-х рр. ХХ ст. в селі активно діяло товариство «Просвіта». Тут найпоширенішою роботою організації було проведення концертів і постанов. Радянська влада в селі Боремель була проголошена у вересні 1939 року. 10 лютого 1940 року на території Боремельської сільської ради в селі Новосілки було організовано перший колгосп ім. Партизанської Комуни.

Друга світова війна

22 червня 1941 року, Німеччина напала на Радянський Союз. Вже 24 червня було окуповано Боремель. Як свідчать очевидці цих подій, німці увійшли до села без бою, так як радянських військових частин поблизу не було. У кінці 1941 — на початку 1942 років, німці почали тотальне знищення євреїв у нашому краї. У Демидівці і Боремлі були споруджені спеціальні гетта, місця обгороджені високим парканом і колючим дротом. Сюди зганяли всіх євреїв з навколишніх сіл. У Боремлі гетто знаходилося в центрі села, поблизу школи. За різними даними до Боремельського гетта було зігнано від 1500 до 2000-х тисяч євреїв. В середині 1942 року їх усіх розстріляли і закопали в ярах понад Стиром. До 1944 року Боремель не зазнав ніяких руйнацій. Лише коли німці під натиском радянських військ почали відступати, німецька авіація нанесла кілька бомбових ударів по селу. Його центр було повністю зруйновано. Внаслідок військової операції, яку проводив у цьому напрямку Перший Український фронт, 30 березня 1944 року було звільнено село Боремель.

Повоєнний період

Каральна система швидко почала відновлювати «радянізацію» краю. У господарському житті це знайшло свій прояв у прискореній колективізації.

В навколишніх лісах діяли загони УПА, які тепер боролися за незалежність України вже з новою владою. У липні 1944 року керівники повстанських загонів були скликані на таємну військову нараду до села Шибин, що за два кілометри від Боремля. Цю нараду організували в спецвідділі радянської контррозвідки. На нараду зібралося понад 30 польових командирів. Коли вони розташувалися в одній з хат, несподівано їх оточили переважаючі сили військ НКВС. Більшість командирів було знищено. Лише в 1990-х рр. на місці поховання цих героїв, було встановлено надмогильні хрести.

У 1948–1949 роках створено колгосп «Перемога» в селі Боремель, колгосп «Дружба» в селі Набережне і «Піонер» в селі Новий Тік. У 1949 році колгосп отримав перший трактор. У 1950–1954 роках під час укрупнень ці господарства увійшли до складу колгоспу «Перемога» з центральною садибою в селі Боремель. З 1946 року в Боремлі почав будуватися завод «Харчопром». Поступово це підприємство розширювалося і випускало десятки найменувань продукції. Особливою популярністю серед жителів кількох областей користувався боремельський хліб, зі смаком якого не міг зрівнятися ніякий інший.

У 1965 році в Боремлі, на базі Хрінницького водосховища, було відкрито «Демидівський рибцех» (рибгосп). У 1991 році, після спуску води з Хрінницького водосховища, рибгосп було розформовано. У 1959 році дороги в Боремелі починають вимощувати новою бруківкою. В цьому ж році, на базі річки Стир, утворено Хрінницьке водосховище. Пущено в дію Хрінницьку ГЕС.

Наприкінці 1962 року Демидівський район, до складу якого входив Боремель, було розформовано і приєднано до Млинівського району. 60-ті роки позначилися подальшим розвитком колгоспного виробництва: збудовано тракторну бригаду, корівники, свинарники, курятник, кілька складів. З 1963 року колгосп очолив Аліпій Степанович Мусійчук, який доклав багато зусиль для розбудови колгоспу і інфраструктури села. Колгосп «Перемога» перейменовано на «Першотравневий».

В 1965 році в Боремлі було розібрано Святотроїцьку церкву (костел). У 1965 році місцева влада, за вказівкою з обласного центру, спробувала знищити курган-могилу в центрі села. Тут були поховані жертви татарського нападу на Боремель в ХVI ст. До кургану підігнали потужний бульдозер, який почав його розрівнювати. На поверхні землі з'явилися людські черепи і залишки кісток. Таке кощунство викликало обурення серед місцевих жителів. Вони зібралися біля кургану і призупинили нищення святині, тут встановлені пам'ятні знаки «Свята Текля» і «Святий Йосип» (кам'яні скульптури скорботної жінки і чоловіка з дитиною в руках).

Силами колгоспу «Першотравневий» в Боремлі, починаючи з 1965 року, було збудовано кілька водонапірних башт і підведено центральне водопостачання для всіх жителів села. У 1969 році було відкрито нове приміщення школи. У 1985 році відкрито триповерхову школу на 300 учнівських місць. З 1988 року почалася газифікація Боремля.

Незалежна Україна

1991 рік став для Боремля роком екологічної катастрофи. За розпорядженням з Москви (столиці СРСР), було спущено воду з Хрінницького водосховища. Офіційною причиною було те, що гребля в селі Хрінники знаходиться в аварійному стані і її слід реставрувати. Лише у 1997 році реконструкцію дамби було завершено.

22 вересня 1995 року Постановою Верховної Ради № 34495 було знову відновлено Демидівський район. Боремель, як територіальна одиниця, входить до складу району.

У 1996 році в селі Набережне було урочисто закладено перший камінь майбутньої Свято-Троїцької церкви. На урочистостях були присутні: Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, духовенство.

Освіта

Діє дошкільний навчальний заклад "Сонечко"[3].

Релігія

Свято-Георгіївська церква УПЦ КП

Файл:Свято-Георгіївська церква Боремель.JPG
Свято-Георгіївська церква

Георгіївська церква — пам'ятка архітектури ХVІІІ століття, — є діючою церквою с. Боремель.

Її було збудовано в 1775 р. на кошти прихожан. Церква була названа на честь святого Георгія Побідоносця. Це дерев'яна одноверха пам'ятка Боремля розташована на вершині одного із пагорбів побіля Стиру і вже здалеку приваблює око своєю строгою простотою, лаконічністю і виразним об'єктивізмом. Із заходу, в кількох метрах від входу, знаходиться прямокутна дзвіниця. Прокладені доріжки з асфальтним покриттям. До церкви також належить каплиця, збудована у 1778 р.

Георгіївська церква — основна архітектурна цінність Боремля, тому сьогодні сільські мешканці приділяють максимум уваги охороні цієї споруди.

Культура

Курган-могила Святого Йосипа

Братська могила татарських полонянок

На братській могилі – курган висотою 3 м. На вершині кургану встановлено постамент із скульптурою Святої Теклі. Матеріали: бетон, цегла, цемент. Пам’ятник – свідчення героїчної боротьби українського народу з іноземними поневолювачами. За народними переказами, які передаються з покоління в покоління, в другій половині ХV ст. Кримська орда здійснила чергову навалу на багатостраждальну Волинь, яка була в цей час під владою литовсько-польських феодалів. Ординці вдерлись в Боремель. Піддаючи все вогню і мечу, ханські розбійники схопили 500 українських дівчат. Коли нещасні полонянки взнали, що їх збираються відправити в печально відому Кафу, щоб продати в вічне рабство, вони одностайно заявили, що краще смерть ніж неволя. Разом з чоловіками, які прибігли на допомогу з косами, вилами і сокирами, непокірні українки кинулись на ворогів і почали знищувати їх. Кривава сутичка продовжувалась декілька годин. Вирізавши всіх хто був у місті, орда відкотилась в наддніпрянську Україну. Люди, які вернулися з лісу похоронили загиблих і насипали великий курган. Це не просто легенда, а підтверджений археологічними дослідженнями, історичний факт. У 1963 р. на території Боремля проводилися археологічні дослідження професором I. Свешніковим. Його експедицією було знайдено кілька татарських речей, зокрема татарський меч, прикраси, а також велику модель павука-каракурта, спина якого відкривалася. На ній було зображено півмісяць і зорі, що знаменували собою турецький герб. Велися розкопки і на території кургану в центрі села. Було виявлено кістки жінок і дітей з ознаками насильницької смерті. Перший пам’ятник був споруджений в 1968 році правлінням колгоспу «Першотравневий» № 12, який виготовив місцевий колгоспник Нижній С. І.

Пам'ятник Ісусу Христу під хрестом

Скульптура Ісуса Христа з терновим вінком, який несе хрест — пам'ятка історії місцевого значення. З лицьової і тильної сторін таблички з написами на польській та українській мові. Підійшовши до пам'ятника читаємо напис:

«Падаючому під хрестом захисникові і володареві світу після чудотворного образу Ісуса Христа Боремельського колись на тому місці в невеликій дерев'яній Свято-Михайлівській православній церкві с. Боремель на вічний спомин цей величезний пам'ятник заложили і виставили року Божого 1786 р.».

Дивного в ньому нічого немає, подібних споруд на нашій древній землі збереглося чимало, і ще більше знищено в період войовничого атеїзму . Історія цього пам'ятника сумна. Народився він на попелищі. Місцевий пан Чацький знищив стару, переказують, що козацьку дерев'яну православну церкву. Знищив не тому, що вона йому заважала, а вирішив показати свою владу не лише над людьми, а й над їх святинею. Адже немає страшнішого як витравити з душі людини віру, позбавити її духовності. Очевидно, боремельський землевласник хотів скористатися татарським досвідом вирощення яничарів. Проте не врахував однієї особливості: доки жива пам'ять — живий і народ. Люди берегли віру в душі, а бабусі та дідусі, як і в недалекому минулому, хрестилися та виконували православний обряд над попелищем. У нашого народу терпляча вдача. Зате у вельможного пана без причини почали помирати діти. Природа-матінка не терпить наруги ні над віруючими, ні над атеїстами. Нам не відомо, чи виросли діти у боремельского пана, пам'ять людська цього не закарбувала. Та у 1796 р. він на свої кошти збудував на місці спаленої ним же, православної святині ось цей пам'ятник… Важко повірити, що католик збудував пам'ятник святині своїх підлеглих. Аналогів у нашій історії не так вже й багато.

Відомі люди

Галерея

Див. також

Боремельська волость

Боремельська сільська рада

Палац Чацьких

Примітки

Посилання