Кончаловський Андрій Сергійович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
TeoBot (обговорення | внесок)
Боти
42 924 редагування
м checkwiki за допомогою AWB
Рядок 20: Рядок 20:
| Сайт =[http://konchalovsky.ru/ konchalovsky.ru]
| Сайт =[http://konchalovsky.ru/ konchalovsky.ru]
}}{{Otherpersons|Кончаловський}}
}}{{Otherpersons|Кончаловський}}
'''Кончаловський Андрій Сергійович''' (Андрон Міхалков-Кончаловський, 20 серпня 1937, [[Москва]]) — радянський, американський і російський [[режисер]], [[сценарист]]<ref name=Ukr>{{cite web |url=http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/03da752f150123fb/ |title= Андрій Кончаловський|author= |date= |work= |publisher= |accessdate= 3.12.2013}}</ref><ref name=bio>{{cite web |url= http://c-40.biography.on-planet.net/Mihalkov-konchalovskiiy_Andriiy.html|title= Міхалков-кончаловський Андрій|author= |date= |work= |publisher= |accessdate= 3.12.2013}}</ref>. Народний артист Росії (1980)<ref name=kadr>{{cite web |url= http://kadr.if.ua/zirky-vitchyznyanogo-kino/andriy-mihalkov-konchalovskyy.html|title= Андрій Міхалков-Кончаловський|author= |date= |work= |publisher=Кадр з фільму |accessdate= 3.12.2013}}</ref>. Син Наталі Кончаловської і [[Михалков Сергій Володимирович|Сергія Михалкова]]. Його рідним братом є [[Микита Михалков]], також відомий російський кінорежисер<ref name=znaimo>{{cite web |url= http://znaimo.com.ua/%D0%9C%D1%96%D1%85%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2-%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87|title= Міхалков-Кончаловський, Андрій Сергійович|author= |date= |work= |publisher= |accessdate= 3.12.2013}}</ref><ref name=bio/>.
'''Кончаловський Андрій Сергійович''' (Андрон Міхалков-Кончаловський, 20 серпня 1937, [[Москва]]) — радянський, американський і російський [[режисер]], [[сценарист]]<ref name=Ukr>{{cite web |url=http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/03da752f150123fb/ |title= Андрій Кончаловський|author= |date= |work= |publisher= |accessdate= 3.12.2013}}</ref><ref name=bio>{{cite web |url= http://c-40.biography.on-planet.net/Mihalkov-konchalovskiiy_Andriiy.html|title= Міхалков-кончаловський Андрій|author= |date= |work= |publisher= |accessdate= 3.12.2013}}</ref>. Народний артист Росії (1980)<ref name=kadr>{{cite web |url= http://kadr.if.ua/zirky-vitchyznyanogo-kino/andriy-mihalkov-konchalovskyy.html|title= Андрій Міхалков-Кончаловський|author= |date= |work= |publisher=Кадр з фільму |accessdate= 3.12.2013}}</ref>. Син Наталі Кончаловської і [[Михалков Сергій Володимирович|Сергія Михалкова]]. Його рідним братом є [[Микита Михалков]], також відомий російський кінорежисер<ref name=bio/><ref name=znaimo>{{cite web |url= http://znaimo.com.ua/%D0%9C%D1%96%D1%85%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2-%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87|title= Міхалков-Кончаловський, Андрій Сергійович|author= |date= |work= |publisher= |accessdate= 3.12.2013}}</ref>.


== Біографія ==
== Біографія ==
Рядок 27: Рядок 27:
В 1952 закінчив [[Центральна музична школа|Центральну музичну школу]]. В 1957 закінчив Музичне училище при Московській консерваторії<ref name=znaimo/>.
В 1952 закінчив [[Центральна музична школа|Центральну музичну школу]]. В 1957 закінчив Музичне училище при Московській консерваторії<ref name=znaimo/>.


В 1957–1959 навчався в [[Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського|Московській державній консерваторії]]<ref name=kadr/><ref name=Ukr/><ref name=bio/> по класу [[фортепіано]]<ref name=znaimo/>.
В 1957–1959 навчався в [[Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського|Московській державній консерваторії]]<ref name=Ukr/><ref name=bio/><ref name=kadr/> по класу [[фортепіано]]<ref name=znaimo/>.


Після закінчення у 1965 режисерського факультету [[Всеросійський державний інститут кінематографії|Всеросійського державного інституту кінематографії]] (майстерня [[Ромм Михайло Ілліч|М. Ромма]]) почав працювати як режисер на «[[Мосфільм]]і»<ref name=kadr/>. Того ж року дебютував фільмом «Перший вчитель» за одноіменною повістю [[Айтматов Чингіз Торекулович|Чингіза Айтматова]]. В ролі головної героїні Алтинай зняв молоду балерину Наталію Арінбасарову, з якою потім одружився<ref name=znaimo/>.
Після закінчення у 1965 режисерського факультету [[Всеросійський державний інститут кінематографії|Всеросійського державного інституту кінематографії]] (майстерня [[Ромм Михайло Ілліч|М. Ромма]]) почав працювати як режисер на «[[Мосфільм]]і»<ref name=kadr/>. Того ж року дебютував фільмом «Перший вчитель» за одноіменною повістю [[Айтматов Чингіз Торекулович|Чингіза Айтматова]]. В ролі головної героїні Алтинай зняв молоду балерину Наталію Арінбасарову, з якою потім одружився<ref name=znaimo/>.
Рядок 70: Рядок 70:
| 1961 || Суд божевільних ||
| 1961 || Суд божевільних ||
|-
|-
| 1962 || [[Іванове дитинство|Іванове дитинство]] || солдат
| 1962 || [[Іванове дитинство]] || солдат
|-
|-
| 1964 || Мені двадцять років "Застава Ілліча"|| Юрій
| 1964 || Мені двадцять років "Застава Ілліча"|| Юрій
Рядок 263: Рядок 263:
* Дочка Дарина (нар. 1980) від актриси Ірини Бразговка.
* Дочка Дарина (нар. 1980) від актриси Ірини Бразговка.
* Дочки: Наталя (нар. 1991) і Олена (нар. 1993) (від четвертої дружини).
* Дочки: Наталя (нар. 1991) і Олена (нар. 1993) (від четвертої дружини).
* Дочка Марія (нар. 1999) і син Петро (нар. 2003) (від п'ятої дружини).
* Дочка Марія (нар. 1999) і син Петро (нар. 2003) (від п'ятої дружини).


=== Онуки ===
=== Онуки ===
Рядок 283: Рядок 283:
{{бібліоінформація}}
{{бібліоінформація}}


[[Категорія:Кінорежисери СРСР]]
[[Категорія:Кінорежисери СРСР]][[Категорія:Кінорежисери США]][[Категорія:Французькі кінорежисери]][[Категорія:Російські кінорежисери]][[Категорія:Радянські сценаристи]][[Категорія:Сценаристи США]][[Категорія:Французькі сценаристи]][[Категорія:Російські сценаристи]][[Категорія:Кінопродюсери США]][[Категорія:Французькі продюсери]][[Категорія:Російські продюсери]][[Категорія:Кавалери ордена Почесного легіону]][[Категорія:Лауреати премії «Еммі»]][[Категорія:Радянські актори]][[Категорія:Випускники ВДІК]][[Категорія:Російські мемуаристи]]
[[Категорія:Кінорежисери США]]
[[Категорія:Французькі кінорежисери]]
[[Категорія:Російські кінорежисери]]
[[Категорія:Радянські сценаристи]]
[[Категорія:Сценаристи США]]
[[Категорія:Французькі сценаристи]]
[[Категорія:Російські сценаристи]]
[[Категорія:Кінопродюсери США]]
[[Категорія:Французькі продюсери]]
[[Категорія:Російські продюсери]]
[[Категорія:Кавалери ордена Почесного легіону]]
[[Категорія:Лауреати премії «Еммі»]]
[[Категорія:Радянські актори]]
[[Категорія:Випускники ВДІК]]
[[Категорія:Російські мемуаристи]]

Версія за 21:40, 7 жовтня 2015

Андрій Сергійович Кончаловський
рос. Андрей Сергеевич Кончаловский
Зображення
Кончаловський в 2010
Кончаловський в 2010
Дата народження 20 серпня 1937(1937-08-20) (86 років)
Місце народження Москва
Громадянство СРСР СРСР→
Франція Франція↔Росія Росія
Національність росіянин
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії (1964), Центральна музична школа (1952), Академічне музичне училище при Московській державній консерваторії імені П. І. Чайковського (1957) і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1959)
Професія режисер, сценарист
Кар'єра 1960 - досі
Заклад Вищі курси сценаристів і режисерівd
Членство third Civic Chamber of the Russian Federationd
Нагороди
IMDb ID 0464846
konchalovsky.ru
CMNS: Кончаловський Андрій Сергійович у Вікісховищі
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Кончаловський.

Кончаловський Андрій Сергійович (Андрон Міхалков-Кончаловський, 20 серпня 1937, Москва) — радянський, американський і російський режисер, сценарист[1][2]. Народний артист Росії (1980)[3]. Син Наталі Кончаловської і Сергія Михалкова. Його рідним братом є Микита Михалков, також відомий російський кінорежисер[2][4].

Біографія

Народився в сім'ї письменників С. Михалкова і М. Кончаловської, дочки художника П. Кончаловського (уродженця м. Слов'янськ, тепер Донецької області)[1].

В 1952 закінчив Центральну музичну школу. В 1957 закінчив Музичне училище при Московській консерваторії[4].

В 1957–1959 навчався в Московській державній консерваторії[1][2][3] по класу фортепіано[4].

Після закінчення у 1965 режисерського факультету Всеросійського державного інституту кінематографії (майстерня М. Ромма) почав працювати як режисер на «Мосфільмі»[3]. Того ж року дебютував фільмом «Перший вчитель» за одноіменною повістю Чингіза Айтматова. В ролі головної героїні Алтинай зняв молоду балерину Наталію Арінбасарову, з якою потім одружився[4].

В 1972 отримав звання лауреата Державної премії Казахської РСР після всесоюзного успіху фільму «Кінець отамана» за його сценарієм (про ліквідацію чекістами білого отамана Дутова, 30 млн глядачів за 1972 рік).

В 1980 отримав звання народного артиста РРФСР. У тому ж 1980 виїхав до Америки, в Голлівуд. Зняв там кілька фільмів. За деякі з них отримав нагороди. Наприклад, стрічку «Гомер і Едді» (у головних ролях Вупі Ґолдберґ і Джеймс Белуші) віншували на МКФ у Сан-Себастьяні. Проте згодом режисер розчарувався в американському кіно і на початку 90-тих повернувся на батьківщину.

2002 — академік Національної академії кінематографічних мистецтв і наук.

2005 — офіцер ордену Мистецтв і літератури Франції.

В 2005 заснував «Продюсерський Центр Андрія Кончаловського», який створює програми для провідних каналів російського телебачення — НТВ, РТР, «Культура», «Зірка», продюсує театральні постановки, здійснює книговидавничі проекти.

З 2010 член Громадської палати Російської Федерації.

В 2010 отримав Орден Почесного легіону у Франції[5].

У 2013 році очолив кінопремію «Ніка»[6].

На даний час проживає з сім'єю як в Росії, так і за кордоном, в залежності від того, де працює[4].

Творчість

Перша самостійна повнометражна постановка - "Перший вчитель" (премія за кращу жіночу роль Міжнародного кінофестивалю у Венеції, 1966; премія МКФ в Йері, 1967), що реалістично і разом з тим експресивно відобразила конфлікт нових віянь і патріархальних традицій в киргизькому селі. З того часу Міхалков-Кончаловський плідно працює як сценарист, створюючи сценарії до своїх фільмів, а також до картин інших режисерів (зокрема, до Андрія Рубльова та А.Тарковського).

У 1967 Міхалков-Кончаловський поставив в стилістиці «документального реалізму» сільську драму "Історія Асі Клячиної", героїнею якого стала невдала самотня колгоспниця на прізвисько Ася-хромоножка. Фільм, що не співпадав з шаблонним трактуванням життя радянського села, піддався численним цензурним поправкам і був покладений «на полицю» (його прокат в оригінальному варіанті відбувся більше двадцяти років опісля). Після досвіду, що так розчаровує, з фільмом на сучасну тему режисер звернувся до екранізації російської літературної класики і створив яскраві кінематографічні аналоги творів І.С.Тургенева ("Дворянське гніздо") і А.П.Чехова ("Дядя Ваня", приз МКФ в Сан-себастьяні, 1971).

У 1970-і роки в творчій еволюції режисера відбувається різкий поворот. За сценарієм Е.Грігорьєва він ставить поетичну драму про сучасну молодь "Романс про закоханих" (головний приз МКФ в Карлових Варах, 1974). Непростий в жанрових координатах фільм, заснований на зіставленні «романтичної» і «реалістичної» частин, користується великим глядацьким успіхом. Услід за цим Кончаловський декілька років працює над епопеєю "Сибіріада" (приз журі МКФ в Канні, 1978), події і герої якої - жителі глухого сибірського села Елань - простежуються з дореволюційних часів до 1970-х років. Епічний лад картини знайшов вираз не тільки в долях героїв декількох поколінь, але і у вражаючих звукозорових пасажах (оператор Л.Пааташвілі, композитор Е. Артем'єв). Примітно, що обом фільмам був властивий громадянсько-патріотичний пафос, який сприймався швидше як органічний елемент їх стилістики, ніж наслідок вимушеного компромісу з владою. Режисер був удостоєний звання народного артиста РРФСР. Проте після постановки цих картин Кончаловський проявляє незговірливість у відносинах з керівництвом Держкіно СРСР і незабаром стає першим радянським режисером, що виїхав для роботи до Голлівуду.

У США Міхалков-Кончаловський був вимушений працювати в традиціях голлівудського «мейнстріму», віддаючи пріоритет сюжетній цікавості перед «психологією», соціальним типам - перед характерами, проте в деяких фільмах ("Коханці Марії", "Гомер і Еді" - Гран-прі МКФ в Сан-Себастьяні) він зберіг характерні ознаки європейського стилю. Після конфлікту з продюсерами на зйомках фільму "Танго і Кеш" режисер був вимушений достроково розірвати контракт.

Після повернення до Росії новим героєм фільму Міхалкова-Кончаловського (поставленого в копродукції з США і Італією) став кіномеханік, що обслуговував перегляд Сталіна і його найближчого оточення ("Ближній круг"). Потім режисер знов звернувся до теми і героїв фільму "Асине щастя" (Курочка-ряба), зробивши спробу ввести їх в контекст соціальної ломки 1990-х років. Наприкінці 1990-х років Кончаловський екранізував для американського телебачення старогрецький епос Одіссея, випустив дві книги мемуарів, займався постановкою масштабних театралізованих дій і оперних спектаклів[3].

За своє творче життя Кончаловський написав 23 сценарії, зробив декілька гучних театральних постановок, опублікував декілька книг, отримав безліч премій, нагород, звань[2].

Фільмографія[4]

Акторські роботи

Рік Назва Роль
1961 Суд божевільних
1962 Іванове дитинство солдат
1964 Мені двадцять років "Застава Ілліча" Юрій
1994 Курочка Ряба клієнт в перукарні, в титрах не вказаний

Інша участь у фільмах

Рік Тип Назва Роль
1960 ф Каток і скрипка сценарист
1961 ф Хлопчик і голуб сценарист
1962 ф Іванове дитинство сценарист
1963 ф Хлопчик і голуб режисер
1965 ф Перший вчитель режисер, сценарист
1967 ф Історія Асі Клячин, яка любила, та не вийшла заміж режисер
1967 ф Ташкент - місто хлібне сценарист
1969 ф Андрій Рубльов сценарист
1969 ф Дворянське гніздо режисер, сценарист
1970 ф Дядя Ваня режисер, сценарист
1970 ф Кінець Отамана сценарист
1972 ф Чекаємо тебе, хлопче сценарист
1972 ф Сьома куля сценарист
1973 ф Лютий сценарист
1973 ф Шанувальник сценарист
1974 ф Романс про закоханих режисер
1974 ф Пісня про Маншук сценарист
1975 ф Одного життя мало сценарист
1976 ф Раба кохання сценарист
1977 ф Транссибірський експрес сценарист
1978 ф Кров і піт сценарист
1978 ф Сибіріада режисер, сценарист
1980 ф Зламане вишневе деревце режисер
1983 ф Возлюблені Марії / Maria's Lovers режисер, сценарист
1985 ф Потяг-утікач режисер
1986 ф Дует для соліста / Duet for One (за п'єсою Т.Кемпінскі) режисер, сценарист
1987 ф Сором'язливі люди / Shy People режисер, сценарист
1989 ф Танго і Кеш режисер
1990 ф Гомер і Еді режисер
1991 ф Ближнє коло режисер, сценарист
1994 ф Курочка Ряба режисер, сценарист, продюсер
1995 ф Люм'єр і компанія режисер, сценарист
1997 ф Одіссея режисер
2002 ф Дім дурнів режисер, продюсер
2003 ф Лев узимку режисер
2003 док Сергій Прокоф'єв (цикл "Генії") режисер
2003 док Сергій Рахманінов (цикл "Генії") режисер
2004 док Юрій Андропов (цикл "Тягар влади") режисер
2004 док Гейдар Алієв (цикл "Тягар влади") режисер
2005 док Культура - це доля автор ідеї, провідний
2006 док Олександр Скрябін (цикл "Генії") режисер
2006 док Ігор Стравінський (цикл "Генії") режисер
2006 док Дмитро Шостакович (цикл "Генії") режисер
2006 док Володимир Софроницький (цикл "Генії") режисер
2007 ф Мороз по шкірі сценарист, продюсер
2007 ф У кожного своє кіно
епізод "У темряві" ("Dans le Noir")		 режисер
2007 ф Глянець режисер
2008 ф Демони Санкт Петербурга сценарист
2010 ф Остання неділя виконавчий продюсер
2010 ф Лускунчик і Щурячий Король режисер, сценарист, продюсер
2012 док Битва за Україну режисер, сценарист

Відеокліпи

  • "Дорогі мої москвичі" (2007), співак Діма Білан
  • "O Sole Mio" (2007), співак Діма Білан

Нагороди

1962 - "Хлопчик і голуб" - курсова робота (спільно з Е.Осташенко). Головний приз (конкурс дебютів) на МКФ для дітей та юнацтва у Венеції-1962 (Італія).

1962 - "Іванове дитинство" - автор сценарію спільно з В.Богомоловим, М.Папава, А. Тарковського." Золотий лев "на МКФ у Венеції-1962 (Італія).

1969 - "Андрій Рубльов" - автор сценарію спільно з А. Тарковським. Приз ФІПРЕССІ на МКФ в Канні-1969 (Франція).

Фільми про Кончаловського

2007 - "Андрій Кончаловський. Сцена" - документальний фільм, режисер Микита Тихонов

2007 - "Андрій Кончаловський. Екран" - документальний фільм, режисер Олексій Колесников[4]

Театральні проекти

  • "Євгеній Онєгін" - спектакль, Ла Скала, Італія, 1985 р.
  • "Пікова дама" - спектакль, Ла Скала, Італія, 1990 р.
  • "Міс Жюлі" - спектакль, Театр на Малій Бронній, Москва, 2005 р., 2007 р.
  • "Король Лір" - спектакль, Na Woli, Варшава, 2006 р.
  • "Чайка" - спектакль, Одеон, Париж, 1987 р., Театр імені Мосради, Москва, 2004 р., гастролі в Італії, 2007 р.
  • "Дядя Ваня" - спектакль, Театр імені Мосради, Москва, 2009 - по даний час р., гастролі в Італії 2009 р., в Прибалтиці 2009 р., в Ізраїлі 2010[4]

Опери

"Наша древня столиця" - музичне дійство на честь святкування 850-річчя Москви, Червона площа, 1997 р.

"Війна і мир "- опера, Маріїнський театр, Санкт-Петербург, 2000 р., Метрополітен-опера, Нью-Йорк 2002 і 2009 рр..

"Бал Маскарад" - опера, Театро Реджіо, Італія, 2001 рік., Маріїнський театр, Санкт-Петербург, 2001 р.

"Святкування 300-річчя Санкт-Петербурга" - видовищне шоу, Санкт-Петербург, 2003 р.

" Борис Годунов "- опера, Театро Реджіо, Італія, Турин 2010[4]

Бібліографія

1977 - Парабола задуму

1991 - Ближнє коло. Погляд зсередини на радянське життя під владою Сталіна

1998 - Низькі істини

1999 - підноситься обман

2001 - Біла бузок

2006 - Низькі істини сім років потому

2007 - На трибуні реакціонера (спільно з В. Б. Пастухова)[4]

Сім'я

Прадід по материнській лінії - російський художник Василь Суріков.

Дід - художник Петро Кончаловський.

Батько - Сергій Міхалков, драматург, поет, відомий дитячий письменник.

Мати - поетеса, перекладачка Наталя Кончаловська

Старша сестра Катерина - дочка від першого шлюбу Наталі Кончаловської. Була одружена з радянським письменником Юліаном Семеновим.

Молодший брат - кінорежисер Микита Міхалков.

Дружини

Андрій Кончаловський одружений п'ять разів, його дружини[7]:

  1. Ірина Кандат, балерина (з 1955 по 1957 рр..)
  2. Наталія Арінбасарова, балерина і актриса (з 1965 по 1969 рр..)
  3. Вівіан Михалкова (Годе), француженка, сходознавець (з 1969 по 1980 рр..)
  4. Ірина Мартинова, диктор телебачення (з 1990 по 1997 рр..)
  5. Юлія Висоцька, актриса і телеведуча (з 1998 року по теперішній час)

Діти

  • Син Єгор Кончаловський (нар. 1966), кінорежисер (від другої дружини).
  • Донька Олександра (нар. 1970) (від третьої дружини).
  • Дочка Дарина (нар. 1980) від актриси Ірини Бразговка.
  • Дочки: Наталя (нар. 1991) і Олена (нар. 1993) (від четвертої дружини).
  • Дочка Марія (нар. 1999) і син Петро (нар. 2003) (від п'ятої дружини).

Онуки

  • внучка Марія (2001) - дочка Єгора
  • три внучки від дочки Олександри
  • три онуки і одна онука від дочки Дарії[4]

Джерела

  1. ↑ а б в Андрій Кончаловський. Процитовано 3.12.2013.
  2. ↑ а б в г Міхалков-кончаловський Андрій. Процитовано 3.12.2013.
  3. ↑ а б в г Андрій Міхалков-Кончаловський. Кадр з фільму. Процитовано 3.12.2013.
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м Міхалков-Кончаловський, Андрій Сергійович. Процитовано 3.12.2013.
  5. ↑ Інга Домбровська (23 вересня 2011). Кавалер ордену Почесного легіону Андрій Кончаловський згадує. RFI. Процитовано 3.12.2013. (рос.)
  6. ↑ Андрій Кончаловський розповів про протистояння з братом Микитою Михалковим. 3 липня 2013. Процитовано 4.12.2013.
  7. ↑ Михалков-Кончаловский Андрон. Процитовано 4.12.2013. (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кончаловський Андрій Сергійович


1990-2000
2001-2010
2011-2020
2021-2030
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кончаловський_Андрій_Сергійович&oldid=16866818