Кончаловський Андрій Сергійович: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
LeonNef (обговорення | внесок) |
TeoBot (обговорення | внесок) м checkwiki за допомогою AWB |
||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
| Сайт =[http://konchalovsky.ru/ konchalovsky.ru] |
| Сайт =[http://konchalovsky.ru/ konchalovsky.ru] |
||
}}{{Otherpersons|Кончаловський}} |
}}{{Otherpersons|Кончаловський}} |
||
'''Кончаловський Андрій Сергійович''' (Андрон Міхалков-Кончаловський, 20 серпня 1937, [[Москва]]) — радянський, американський і російський [[режисер]], [[сценарист]]<ref name=Ukr>{{cite web |url=http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/03da752f150123fb/ |title= Андрій Кончаловський|author= |date= |work= |publisher= |accessdate= 3.12.2013}}</ref><ref name=bio>{{cite web |url= http://c-40.biography.on-planet.net/Mihalkov-konchalovskiiy_Andriiy.html|title= Міхалков-кончаловський Андрій|author= |date= |work= |publisher= |accessdate= 3.12.2013}}</ref>. Народний артист Росії (1980)<ref name=kadr>{{cite web |url= http://kadr.if.ua/zirky-vitchyznyanogo-kino/andriy-mihalkov-konchalovskyy.html|title= Андрій Міхалков-Кончаловський|author= |date= |work= |publisher=Кадр з фільму |accessdate= 3.12.2013}}</ref>. Син Наталі Кончаловської і [[Михалков Сергій Володимирович|Сергія Михалкова]]. Його рідним братом є [[Микита Михалков]], також відомий російський кінорежисер<ref name=znaimo>{{cite web |url= http://znaimo.com.ua/%D0%9C%D1%96%D1%85%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2-%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87|title= Міхалков-Кончаловський, Андрій Сергійович|author= |date= |work= |publisher= |accessdate= 3.12.2013}}</ref |
'''Кончаловський Андрій Сергійович''' (Андрон Міхалков-Кончаловський, 20 серпня 1937, [[Москва]]) — радянський, американський і російський [[режисер]], [[сценарист]]<ref name=Ukr>{{cite web |url=http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/03da752f150123fb/ |title= Андрій Кончаловський|author= |date= |work= |publisher= |accessdate= 3.12.2013}}</ref><ref name=bio>{{cite web |url= http://c-40.biography.on-planet.net/Mihalkov-konchalovskiiy_Andriiy.html|title= Міхалков-кончаловський Андрій|author= |date= |work= |publisher= |accessdate= 3.12.2013}}</ref>. Народний артист Росії (1980)<ref name=kadr>{{cite web |url= http://kadr.if.ua/zirky-vitchyznyanogo-kino/andriy-mihalkov-konchalovskyy.html|title= Андрій Міхалков-Кончаловський|author= |date= |work= |publisher=Кадр з фільму |accessdate= 3.12.2013}}</ref>. Син Наталі Кончаловської і [[Михалков Сергій Володимирович|Сергія Михалкова]]. Його рідним братом є [[Микита Михалков]], також відомий російський кінорежисер<ref name=bio/><ref name=znaimo>{{cite web |url= http://znaimo.com.ua/%D0%9C%D1%96%D1%85%D0%B0%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2-%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87|title= Міхалков-Кончаловський, Андрій Сергійович|author= |date= |work= |publisher= |accessdate= 3.12.2013}}</ref>. |
||
== Біографія == |
== Біографія == |
||
Рядок 27: | Рядок 27: | ||
В 1952 закінчив [[Центральна музична школа|Центральну музичну школу]]. В 1957 закінчив Музичне училище при Московській консерваторії<ref name=znaimo/>. |
В 1952 закінчив [[Центральна музична школа|Центральну музичну школу]]. В 1957 закінчив Музичне училище при Московській консерваторії<ref name=znaimo/>. |
||
В 1957–1959 навчався в [[Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського|Московській державній консерваторії]]<ref name= |
В 1957–1959 навчався в [[Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського|Московській державній консерваторії]]<ref name=Ukr/><ref name=bio/><ref name=kadr/> по класу [[фортепіано]]<ref name=znaimo/>. |
||
Після закінчення у 1965 режисерського факультету [[Всеросійський державний інститут кінематографії|Всеросійського державного інституту кінематографії]] (майстерня [[Ромм Михайло Ілліч|М. Ромма]]) почав працювати як режисер на «[[Мосфільм]]і»<ref name=kadr/>. Того ж року дебютував фільмом «Перший вчитель» за одноіменною повістю [[Айтматов Чингіз Торекулович|Чингіза Айтматова]]. В ролі головної героїні Алтинай зняв молоду балерину Наталію Арінбасарову, з якою потім одружився<ref name=znaimo/>. |
Після закінчення у 1965 режисерського факультету [[Всеросійський державний інститут кінематографії|Всеросійського державного інституту кінематографії]] (майстерня [[Ромм Михайло Ілліч|М. Ромма]]) почав працювати як режисер на «[[Мосфільм]]і»<ref name=kadr/>. Того ж року дебютував фільмом «Перший вчитель» за одноіменною повістю [[Айтматов Чингіз Торекулович|Чингіза Айтматова]]. В ролі головної героїні Алтинай зняв молоду балерину Наталію Арінбасарову, з якою потім одружився<ref name=znaimo/>. |
||
Рядок 70: | Рядок 70: | ||
| 1961 || Суд божевільних || |
| 1961 || Суд божевільних || |
||
|- |
|- |
||
| 1962 || [[ |
| 1962 || [[Іванове дитинство]] || солдат |
||
|- |
|- |
||
| 1964 || Мені двадцять років "Застава Ілліча"|| Юрій |
| 1964 || Мені двадцять років "Застава Ілліча"|| Юрій |
||
Рядок 263: | Рядок 263: | ||
* Дочка Дарина (нар. 1980) від актриси Ірини Бразговка. |
* Дочка Дарина (нар. 1980) від актриси Ірини Бразговка. |
||
* Дочки: Наталя (нар. 1991) і Олена (нар. 1993) (від четвертої дружини). |
* Дочки: Наталя (нар. 1991) і Олена (нар. 1993) (від четвертої дружини). |
||
* Дочка Марія (нар. 1999) і син Петро (нар. 2003) (від п'ятої дружини). |
* Дочка Марія (нар. 1999) і син Петро (нар. 2003) (від п'ятої дружини). |
||
=== Онуки === |
=== Онуки === |
||
Рядок 283: | Рядок 283: | ||
{{бібліоінформація}} |
{{бібліоінформація}} |
||
[[Категорія:Кінорежисери СРСР]] |
|||
[[Категорія:Кінорежисери СРСР]][[Категорія:Кінорежисери США]][[Категорія:Французькі кінорежисери]][[Категорія:Російські кінорежисери]][[Категорія:Радянські сценаристи]][[Категорія:Сценаристи США]][[Категорія:Французькі сценаристи]][[Категорія:Російські сценаристи]][[Категорія:Кінопродюсери США]][[Категорія:Французькі продюсери]][[Категорія:Російські продюсери]][[Категорія:Кавалери ордена Почесного легіону]][[Категорія:Лауреати премії «Еммі»]][[Категорія:Радянські актори]][[Категорія:Випускники ВДІК]][[Категорія:Російські мемуаристи]] |
|||
[[Категорія:Кінорежисери США]] |
|||
[[Категорія:Французькі кінорежисери]] |
|||
[[Категорія:Російські кінорежисери]] |
|||
[[Категорія:Радянські сценаристи]] |
|||
[[Категорія:Сценаристи США]] |
|||
[[Категорія:Французькі сценаристи]] |
|||
[[Категорія:Російські сценаристи]] |
|||
[[Категорія:Кінопродюсери США]] |
|||
[[Категорія:Французькі продюсери]] |
|||
[[Категорія:Російські продюсери]] |
|||
[[Категорія:Кавалери ордена Почесного легіону]] |
|||
[[Категорія:Лауреати премії «Еммі»]] |
|||
[[Категорія:Радянські актори]] |
|||
[[Категорія:Випускники ВДІК]] |
|||
[[Категорія:Російські мемуаристи]] |
Версія за 21:40, 7 жовтня 2015
Андрій Сергійович Кончаловський | |
---|---|
рос. Андрей Сергеевич Кончаловский | |
Кончаловський в 2010 | |
Дата народження | 20 серпня 1937 (86 років) |
Місце народження | Москва |
Громадянство |
СРСР→ Франція↔ Росія |
Національність | росіянин |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії (1964), Центральна музична школа (1952), Академічне музичне училище при Московській державній консерваторії імені П. І. Чайковського (1957) і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського (1959) |
Професія | режисер, сценарист |
Кар'єра | 1960 - досі |
Заклад | Вищі курси сценаристів і режисерівd |
Членство | third Civic Chamber of the Russian Federationd |
Нагороди | |
IMDb | ID 0464846 |
konchalovsky.ru | |
Кончаловський Андрій Сергійович у Вікісховищі |
Кончаловський Андрій Сергійович (Андрон Міхалков-Кончаловський, 20 серпня 1937, Москва) — радянський, американський і російський режисер, сценарист[1][2]. Народний артист Росії (1980)[3]. Син Наталі Кончаловської і Сергія Михалкова. Його рідним братом є Микита Михалков, також відомий російський кінорежисер[2][4].
Біографія
Народився в сім'ї письменників С. Михалкова і М. Кончаловської, дочки художника П. Кончаловського (уродженця м. Слов'янськ, тепер Донецької області)[1].
В 1952 закінчив Центральну музичну школу. В 1957 закінчив Музичне училище при Московській консерваторії[4].
В 1957–1959 навчався в Московській державній консерваторії[1][2][3] по класу фортепіано[4].
Після закінчення у 1965 режисерського факультету Всеросійського державного інституту кінематографії (майстерня М. Ромма) почав працювати як режисер на «Мосфільмі»[3]. Того ж року дебютував фільмом «Перший вчитель» за одноіменною повістю Чингіза Айтматова. В ролі головної героїні Алтинай зняв молоду балерину Наталію Арінбасарову, з якою потім одружився[4].
В 1972 отримав звання лауреата Державної премії Казахської РСР після всесоюзного успіху фільму «Кінець отамана» за його сценарієм (про ліквідацію чекістами білого отамана Дутова, 30 млн глядачів за 1972 рік).
В 1980 отримав звання народного артиста РРФСР. У тому ж 1980 виїхав до Америки, в Голлівуд. Зняв там кілька фільмів. За деякі з них отримав нагороди. Наприклад, стрічку «Гомер і Едді» (у головних ролях Вупі Ґолдберґ і Джеймс Белуші) віншували на МКФ у Сан-Себастьяні. Проте згодом режисер розчарувався в американському кіно і на початку 90-тих повернувся на батьківщину.
2002 — академік Національної академії кінематографічних мистецтв і наук.
2005 — офіцер ордену Мистецтв і літератури Франції.
В 2005 заснував «Продюсерський Центр Андрія Кончаловського», який створює програми для провідних каналів російського телебачення — НТВ, РТР, «Культура», «Зірка», продюсує театральні постановки, здійснює книговидавничі проекти.
З 2010 член Громадської палати Російської Федерації.
В 2010 отримав Орден Почесного легіону у Франції[5].
У 2013 році очолив кінопремію «Ніка»[6].
На даний час проживає з сім'єю як в Росії, так і за кордоном, в залежності від того, де працює[4].
Творчість
Перша самостійна повнометражна постановка - "Перший вчитель" (премія за кращу жіночу роль Міжнародного кінофестивалю у Венеції, 1966; премія МКФ в Йері, 1967), що реалістично і разом з тим експресивно відобразила конфлікт нових віянь і патріархальних традицій в киргизькому селі. З того часу Міхалков-Кончаловський плідно працює як сценарист, створюючи сценарії до своїх фільмів, а також до картин інших режисерів (зокрема, до Андрія Рубльова та А.Тарковського).
У 1967 Міхалков-Кончаловський поставив в стилістиці «документального реалізму» сільську драму "Історія Асі Клячиної", героїнею якого стала невдала самотня колгоспниця на прізвисько Ася-хромоножка. Фільм, що не співпадав з шаблонним трактуванням життя радянського села, піддався численним цензурним поправкам і був покладений «на полицю» (його прокат в оригінальному варіанті відбувся більше двадцяти років опісля). Після досвіду, що так розчаровує, з фільмом на сучасну тему режисер звернувся до екранізації російської літературної класики і створив яскраві кінематографічні аналоги творів І.С.Тургенева ("Дворянське гніздо") і А.П.Чехова ("Дядя Ваня", приз МКФ в Сан-себастьяні, 1971).
У 1970-і роки в творчій еволюції режисера відбувається різкий поворот. За сценарієм Е.Грігорьєва він ставить поетичну драму про сучасну молодь "Романс про закоханих" (головний приз МКФ в Карлових Варах, 1974). Непростий в жанрових координатах фільм, заснований на зіставленні «романтичної» і «реалістичної» частин, користується великим глядацьким успіхом. Услід за цим Кончаловський декілька років працює над епопеєю "Сибіріада" (приз журі МКФ в Канні, 1978), події і герої якої - жителі глухого сибірського села Елань - простежуються з дореволюційних часів до 1970-х років. Епічний лад картини знайшов вираз не тільки в долях героїв декількох поколінь, але і у вражаючих звукозорових пасажах (оператор Л.Пааташвілі, композитор Е. Артем'єв). Примітно, що обом фільмам був властивий громадянсько-патріотичний пафос, який сприймався швидше як органічний елемент їх стилістики, ніж наслідок вимушеного компромісу з владою. Режисер був удостоєний звання народного артиста РРФСР. Проте після постановки цих картин Кончаловський проявляє незговірливість у відносинах з керівництвом Держкіно СРСР і незабаром стає першим радянським режисером, що виїхав для роботи до Голлівуду.
У США Міхалков-Кончаловський був вимушений працювати в традиціях голлівудського «мейнстріму», віддаючи пріоритет сюжетній цікавості перед «психологією», соціальним типам - перед характерами, проте в деяких фільмах ("Коханці Марії", "Гомер і Еді" - Гран-прі МКФ в Сан-Себастьяні) він зберіг характерні ознаки європейського стилю. Після конфлікту з продюсерами на зйомках фільму "Танго і Кеш" режисер був вимушений достроково розірвати контракт.
Після повернення до Росії новим героєм фільму Міхалкова-Кончаловського (поставленого в копродукції з США і Італією) став кіномеханік, що обслуговував перегляд Сталіна і його найближчого оточення ("Ближній круг"). Потім режисер знов звернувся до теми і героїв фільму "Асине щастя" (Курочка-ряба), зробивши спробу ввести їх в контекст соціальної ломки 1990-х років. Наприкінці 1990-х років Кончаловський екранізував для американського телебачення старогрецький епос Одіссея, випустив дві книги мемуарів, займався постановкою масштабних театралізованих дій і оперних спектаклів[3].
За своє творче життя Кончаловський написав 23 сценарії, зробив декілька гучних театральних постановок, опублікував декілька книг, отримав безліч премій, нагород, звань[2].
Фільмографія[4]
Акторські роботи
Рік | Назва | Роль |
---|---|---|
1961 | Суд божевільних | |
1962 | Іванове дитинство | солдат |
1964 | Мені двадцять років "Застава Ілліча" | Юрій |
1994 | Курочка Ряба | клієнт в перукарні, в титрах не вказаний |
Інша участь у фільмах
Рік | Тип | Назва | Роль |
---|---|---|---|
1960 | ф | Каток і скрипка | сценарист |
1961 | ф | Хлопчик і голуб | сценарист |
1962 | ф | Іванове дитинство | сценарист |
1963 | ф | Хлопчик і голуб | режисер |
1965 | ф | Перший вчитель | режисер, сценарист |
1967 | ф | Історія Асі Клячин, яка любила, та не вийшла заміж | режисер |
1967 | ф | Ташкент - місто хлібне | сценарист |
1969 | ф | Андрій Рубльов | сценарист |
1969 | ф | Дворянське гніздо | режисер, сценарист |
1970 | ф | Дядя Ваня | режисер, сценарист |
1970 | ф | Кінець Отамана | сценарист |
1972 | ф | Чекаємо тебе, хлопче | сценарист |
1972 | ф | Сьома куля | сценарист |
1973 | ф | Лютий | сценарист |
1973 | ф | Шанувальник | сценарист |
1974 | ф | Романс про закоханих | режисер |
1974 | ф | Пісня про Маншук | сценарист |
1975 | ф | Одного життя мало | сценарист |
1976 | ф | Раба кохання | сценарист |
1977 | ф | Транссибірський експрес | сценарист |
1978 | ф | Кров і піт | сценарист |
1978 | ф | Сибіріада | режисер, сценарист |
1980 | ф | Зламане вишневе деревце | режисер |
1983 | ф | Возлюблені Марії / Maria's Lovers | режисер, сценарист |
1985 | ф | Потяг-утікач | режисер |
1986 | ф | Дует для соліста / Duet for One (за п'єсою Т.Кемпінскі) | режисер, сценарист |
1987 | ф | Сором'язливі люди / Shy People | режисер, сценарист |
1989 | ф | Танго і Кеш | режисер |
1990 | ф | Гомер і Еді | режисер |
1991 | ф | Ближнє коло | режисер, сценарист |
1994 | ф | Курочка Ряба | режисер, сценарист, продюсер |
1995 | ф | Люм'єр і компанія | режисер, сценарист |
1997 | ф | Одіссея | режисер |
2002 | ф | Дім дурнів | режисер, продюсер |
2003 | ф | Лев узимку | режисер |
2003 | док | Сергій Прокоф'єв (цикл "Генії") | режисер |
2003 | док | Сергій Рахманінов (цикл "Генії") | режисер |
2004 | док | Юрій Андропов (цикл "Тягар влади") | режисер |
2004 | док | Гейдар Алієв (цикл "Тягар влади") | режисер |
2005 | док | Культура - це доля | автор ідеї, провідний |
2006 | док | Олександр Скрябін (цикл "Генії") | режисер |
2006 | док | Ігор Стравінський (цикл "Генії") | режисер |
2006 | док | Дмитро Шостакович (цикл "Генії") | режисер |
2006 | док | Володимир Софроницький (цикл "Генії") | режисер |
2007 | ф | Мороз по шкірі | сценарист, продюсер |
2007 | ф | У кожного своє кіно епізод "У темряві" ("Dans le Noir") |
режисер |
2007 | ф | Глянець | режисер |
2008 | ф | Демони Санкт Петербурга | сценарист |
2010 | ф | Остання неділя | виконавчий продюсер |
2010 | ф | Лускунчик і Щурячий Король | режисер, сценарист, продюсер |
2012 | док | Битва за Україну | режисер, сценарист |
Відеокліпи
- "Дорогі мої москвичі" (2007), співак Діма Білан
- "O Sole Mio" (2007), співак Діма Білан
Нагороди
1962 - "Хлопчик і голуб" - курсова робота (спільно з Е.Осташенко). Головний приз (конкурс дебютів) на МКФ для дітей та юнацтва у Венеції-1962 (Італія).
1962 - "Іванове дитинство" - автор сценарію спільно з В.Богомоловим, М.Папава, А. Тарковського." Золотий лев "на МКФ у Венеції-1962 (Італія).
1969 - "Андрій Рубльов" - автор сценарію спільно з А. Тарковським. Приз ФІПРЕССІ на МКФ в Канні-1969 (Франція).
Фільми про Кончаловського
2007 - "Андрій Кончаловський. Сцена" - документальний фільм, режисер Микита Тихонов
2007 - "Андрій Кончаловський. Екран" - документальний фільм, режисер Олексій Колесников[4]
Театральні проекти
- "Євгеній Онєгін" - спектакль, Ла Скала, Італія, 1985 р.
- "Пікова дама" - спектакль, Ла Скала, Італія, 1990 р.
- "Міс Жюлі" - спектакль, Театр на Малій Бронній, Москва, 2005 р., 2007 р.
- "Король Лір" - спектакль, Na Woli, Варшава, 2006 р.
- "Чайка" - спектакль, Одеон, Париж, 1987 р., Театр імені Мосради, Москва, 2004 р., гастролі в Італії, 2007 р.
- "Дядя Ваня" - спектакль, Театр імені Мосради, Москва, 2009 - по даний час р., гастролі в Італії 2009 р., в Прибалтиці 2009 р., в Ізраїлі 2010[4]
Опери
"Наша древня столиця" - музичне дійство на честь святкування 850-річчя Москви, Червона площа, 1997 р.
"Війна і мир "- опера, Маріїнський театр, Санкт-Петербург, 2000 р., Метрополітен-опера, Нью-Йорк 2002 і 2009 рр..
"Бал Маскарад" - опера, Театро Реджіо, Італія, 2001 рік., Маріїнський театр, Санкт-Петербург, 2001 р.
"Святкування 300-річчя Санкт-Петербурга" - видовищне шоу, Санкт-Петербург, 2003 р.
" Борис Годунов "- опера, Театро Реджіо, Італія, Турин 2010[4]
Бібліографія
1977 - Парабола задуму
1991 - Ближнє коло. Погляд зсередини на радянське життя під владою Сталіна
1998 - Низькі істини
1999 - підноситься обман
2001 - Біла бузок
2006 - Низькі істини сім років потому
2007 - На трибуні реакціонера (спільно з В. Б. Пастухова)[4]
Сім'я
Прадід по материнській лінії - російський художник Василь Суріков.
Дід - художник Петро Кончаловський.
Батько - Сергій Міхалков, драматург, поет, відомий дитячий письменник.
Мати - поетеса, перекладачка Наталя Кончаловська
Старша сестра Катерина - дочка від першого шлюбу Наталі Кончаловської. Була одружена з радянським письменником Юліаном Семеновим.
Молодший брат - кінорежисер Микита Міхалков.
Дружини
Андрій Кончаловський одружений п'ять разів, його дружини[7]:
- Ірина Кандат, балерина (з 1955 по 1957 рр..)
- Наталія Арінбасарова, балерина і актриса (з 1965 по 1969 рр..)
- Вівіан Михалкова (Годе), француженка, сходознавець (з 1969 по 1980 рр..)
- Ірина Мартинова, диктор телебачення (з 1990 по 1997 рр..)
- Юлія Висоцька, актриса і телеведуча (з 1998 року по теперішній час)
Діти
- Син Єгор Кончаловський (нар. 1966), кінорежисер (від другої дружини).
- Донька Олександра (нар. 1970) (від третьої дружини).
- Дочка Дарина (нар. 1980) від актриси Ірини Бразговка.
- Дочки: Наталя (нар. 1991) і Олена (нар. 1993) (від четвертої дружини).
- Дочка Марія (нар. 1999) і син Петро (нар. 2003) (від п'ятої дружини).
Онуки
- внучка Марія (2001) - дочка Єгора
- три внучки від дочки Олександри
- три онуки і одна онука від дочки Дарії[4]
Джерела
- ↑ а б в Андрій Кончаловський. Процитовано 3.12.2013.
- ↑ а б в г Міхалков-кончаловський Андрій. Процитовано 3.12.2013.
- ↑ а б в г Андрій Міхалков-Кончаловський. Кадр з фільму. Процитовано 3.12.2013.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Міхалков-Кончаловський, Андрій Сергійович. Процитовано 3.12.2013.
- ↑ Інга Домбровська (23 вересня 2011). Кавалер ордену Почесного легіону Андрій Кончаловський згадує. RFI. Процитовано 3.12.2013. (рос.)
- ↑ Андрій Кончаловський розповів про протистояння з братом Микитою Михалковим. 3 липня 2013. Процитовано 4.12.2013.
- ↑ Михалков-Кончаловский Андрон. Процитовано 4.12.2013. (рос.)
Посилання
- Андрій Кончаловський на сайті IMDb (англ.)
- konchalovsky.ru — офіційний сайт Андріяя Кончаловського
- Продюсерський Центр Андрія Кончаловського
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кончаловський Андрій Сергійович |
|
- Народились 20 серпня
- Народились 1937
- Випускники ВДІК
- Випускники Московської консерваторії
- Кавалери ордена «За заслуги перед Вітчизною» 4 ступеня
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 850-річчя Москви»
- Народні артисти РРФСР
- Заслужені діячі мистецтв РРФСР
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Кавалери ордена «За заслуги перед Італійською Республікою»
- Кавалери ордена «Данакер»
- Лауреати Державної премії РРФСР імені братів Васильєвих
- Лауреати премії «Ніка»
- Лауреати премії «Золотий орел»
- Лауреати премії «Срібний лев» за найкращу режисуру
- Кінорежисери СРСР
- Кінорежисери США
- Французькі кінорежисери
- Російські кінорежисери
- Радянські сценаристи
- Сценаристи США
- Французькі сценаристи
- Російські сценаристи
- Кінопродюсери США
- Французькі продюсери
- Російські продюсери
- Лауреати премії «Еммі»
- Радянські актори
- Російські мемуаристи