Стафілокок золотистий

Золотистий стафілокок (Staphylococcus aureus) — кулеподібна грам-позитивна бактерія роду стафілокок. Відкрита в 1880 році Александром Огстоном, вперше описана в 1884 році Оттомаром Розенбахом.

Файл:Золотистый стафілокок.jpg

Зафарбована в помилкові кольори електронна мікрофотографія клітин метіцилін-стійкого золотистого стафілокока.

Назву отримала завдяки своєму зовнішньому вигляду під мікроскопом, на відміну від більшості бактерій, які безбарвні, Staphylococcus aureus має золотистий колір, обумовлений пігментами з групи каротіноїдов. Є збудником багатьох інфекцій і захворювань. Очолює список бактерій, якими найчастіше заражаються в медичних установах, у США реєструється більше ста тисяч випадків інфікування цим стафілококом на рік, багато із смертельним результатом.

З моменту відкриття пеніциліну і активного його використання проти стафілококів, бактерія мутувала і в даний час більшість штамів стійкі до цього антибіотика, завдяки наявності у золотистого стафілокока пеніцилінази — ферменту, що розщеплює молекулу пеніциліну. Для боротьби з бактерією широко застосовують метіцилін — хімічно модифікований пеніцилін, який пеніциліназа не руйнує. Але зараз зустрічаються штами стійкі і до метіциліну, у зв'язку з чим штами золотистого стафілокока ділять на метіцилін-чутливих і метіцилін-стійких (MRSA [1]), також виділяються ще стійкіші штами: ванкоміцин-резистентний (VRSA) і глікопептид-резистентний (GISA). Серед пацієнтів, заражених метіцилін-стійкими штамами, смертність складає 31 %. Бактерія має близько 2600 генів і 2,8 мільйона пар основ в своєму геномі, довжина 0,5-1,0 мкм.

Джерела

• http://www.vokrugsveta.ru/telegraph/pulse/279/