Австралійська лейбористська партія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 2: Рядок 2:
| назва_партії = Австралійська лейбористська партія
| назва_партії = Австралійська лейбористська партія
| рідною_мовою = Australian Labor Party
| рідною_мовою = Australian Labor Party
| логотип_партії =
| логотип_партії = Australian Labor Party Logo 2015.svg
| розмір =
| розмір = 230px
| голова = [[Кевін Радд]]
| голова = [[Кевін Радд]]
| колір = red
| країна = AUS
| дата_заснування= [[1890]]-і
| дата_заснування= [[1890]]-і
| дата_розпуску =
| дата_розпуску =
| інтернаціонал = [[Прогресивний альянс]]
| союзники =
| союзники =
| ідеологія = [[Соціал-демократія]]
| ідеологія = [[Соціал-демократія]]
| кількість_членів =
| кількість_членів = 53 930
| місця1 = 55
| місця2 = 25
| друкований_орган =
| друкований_орган =
| штаб-квартира = [[Канберра]]
| штаб-квартира = [[Канберра]]

Версія за 22:20, 17 листопада 2015

Австралійська лейбористська партія

Australian Labor Party
Країна Австралія Австралія
Голова партії Кевін Радд
Дата заснування 1890
Штаб-квартира Канберра
Ідеологія Соціал-демократія
Молодіжна організація Australian Young Labord
Членство в міжнародних організаціях Прогресивний альянс
Кількість членів  53 930
Місць у Палаті представників
55 / 150
Місць у Сенаті
25 / 76
Офіційний сайт Australian Labor Party

Австралійська лейбористська партія (АЛП) (англ. Australian Labor Party) — найстаріша австралійська політична партія. Її витоки — у австралійському профспілковому русі, з яким вона підтримує тісні зв'язки. Партія є членом Соціалістичного Інтернаціоналу.

В партії існує індивідуальне і колективне членство (аффільовані профспілки, які спільно визначають політику партії, обирають керівні органи і визначають кандидатів на державні пости). Більшість профспілок аффільовані з АЛП, та їхні членські внески складають значну частину фінансів партії. В партії також присутні біля 50 тис. індивідуальних членів.

Лідера партії обирають парламентарі, які входять до лейбористської фракції.

У партії завжди були ліве і праве крила, але з 1970-х вони сформувались у офіційні фракції. Найбільшими з них є:

  • «Labor Unity» (праве) — підтримує принципи вільного ринку і союз із США
  • «National Left» (ліве) — виступає за збільшення державного втручання до економіки і проти союзу із США.

Починаючи з 1980-х років, Лейбористська партія наближається за своїми поглядами з ліберально-національною коаліцією, тому відмінності між ними полягають, практично, у незначних нюансах.

Специфіка підходу Лейбористської партії

  • підтримка державного втручання до економіки і суспільного життя. Держава має забезпечити базові прибутки і «пристойний рівень життя» для усіх членів суспільства, якісне і доступне житло, освіта і охорона здоров'я.
  • підтримка принципів вільного ринку, зниження торговельних перешкод, дерегулювання промисловості. При цьому лейбористи обіцяють пом'якшувати наслідки цих заходів для простих людей и здійснювати їх більш повільними темпами.
  • підтримка більш високих рівнів імміграції, захист прав аборигенів, додаткових прав сексуальних меншин, права на аборт і евтаназію.
  • критика деяких аспектів відносин Австралії із США і Великою Британією. При цьому партія офіційно підтримує збереження тісного альянсу з США. Лейбористи виступили проти вторгнення США до Іраку (2003), але підтримали вторгнення до Афганістану (2001).
  • Підтримка тіснішої інтеграції з країнами Азії.

Лідери Лейбористської партії

Посилання