Лебехівка: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
AHbot (обговорення | внесок)
м стильові правлення
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 55: Рядок 55:
{{Ukraine-geo-stub}}
{{Ukraine-geo-stub}}


[[Категорія:Колишні населені пункти Полтавської області]]
[[Категорія:Колишні населені пункти Глобинського району]]
[[Категорія:Зона затоплення Кременчуцького водосховища]]
[[Категорія:Зона затоплення Кременчуцького водосховища]]
[[Категорія:Кременчуцький повіт]]
[[Категорія:Кременчуцький повіт]]

Версія за 08:50, 18 грудня 2015

село Лебехівка
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район Глобинський район
Основні дані
Населення 778 (1897)
Географічні дані
Географічні координати
Місцева влада

Лебехівка — колишнє село в Україні, у Глобинському районі Полтавської області.

Зараз територія села затоплена водами Кременчуцького водосховища[1].

Історичні відомості

За даними на 1859 рік у власницькому селі Кременчуцького повіту Полтавської губернії, мешкало 471 осіб (237 чоловічої статі та 234 — жіночої), налічувалось 85 дворових господарств, існувала православна церква[2].

Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Мозоліївської волості мешкало 540 осіб, налічувалось 94 дворових господарств, існували православна церква, школа, постоялий будинок і 3 вітряних млини[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 788 осіб (395 чоловічої статі та 393 — жіночої), з яких 775 — православної віри[4].

Під час будівництва Кременчуцького водосховища наприкінці 1950-х років територія села потрапила у зону затоплення. Основну масу мешканців села переселено до села Жуки.[1]

Відомі особи

У селі жили після одруження Михайло Старицький із сестрою Миколи Лисенка — шістнадцятирічною Софією Віталіївною у маєтку родини Старицьких[5][6]

Примітки

  1. а б Україна Молода: Позашлюбний брат
  2. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 2330)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-173. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  5. Михайло Старицький та національно-культурний рух в Наддніпрянській Україні другої половини ХІХ ст., А. О. Радчук
  6. Цибаньова О. Лаври і терни… Життєвий і творчий шлях Михайла Старицького / О. Цибаньова. — К., 1996. — с. 21.