Лановецький район: відмінності між версіями

Лановецький район
	адміністративно-територіальна одиниця
	Район на карті Тернопільська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Тернопільська область
Код КОАТУУ:	6123800000
Утворений:	1939
Населення:	28833
Площа:	632 км²
Густота:	47.9 осіб/км²
Тел. код:	+380-3549
Поштові індекси:	47400—47462
Населені пункти та ради
Районний центр:	Ланівці
Міські ради:	1
Сільські ради:	26
Міста:	1
Села:	52
	Мапа району
	Мапа району
Районна влада
Голова ради:	Блажейчук Олександр Павлович
Голова РДА:	Сірант Юліан Іванович
Адреса:	47400, Тернопільська обл., м. Ланівці, вул. Незалежності, 19, 2-12-78
Мапа
	Лановецький район у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[перевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 11:51, 24 грудня 2015

Ланове́цький райо́н — адміністративно-територіальний район у північно-східній частині Тернопільської області. Утворений у січні 1940. Площа 632 км². Населення — 32,8 тис. осіб (2003): з них 99 % — українці, 0,8 % — росіяни, 0,1 % — білоруси, 0,1 % — інші національності. Щільність населення — 52,5 осіб на 1 км².

Адміністративний поділ

У районі є місто Ланівці (райцентр, залізнична станція) та 52 села.

Географія

Територія району — в межах Подільської височини (максимальна висота 362 м, побл. с. Шили), а також Лановецького природного району. Поверхня — підвищена платоподібна лесова рівнина з чергуванням плоско- та пологохвилястих ділянок, має нахил на північ і північний схід. Пд. і пд.-зх. частини розташовані у Західно-Українській провінції лісостепової зони.

Найбільша річка — Горинь (притока р. Прип'ять, басейн Дніпра) з притокою Жирак (притоки: Свинорийка, Буглівка, Жердь). Річки району мають пн.-сх. і пн. напрямки. Русла слабовиражені, береги пологі, заплави заболочені.

У районі 37 ставків, загальна площа — 980 га. Найбільші водосховища — Борсуківське (пл. 4,26 км²) і Передмірське (обидва на р. Горинь).

До 1920-х лісовий масив поблизу села Пахиня займав 1200 га, нині залишки пралісу простяглися вздовж залізниці в напрямку Ланівців.

Ґрунти — глибокі малоґумусові чорноземи (67,4 % площі району), опідзолеі, темно-сірі опідзолені (27,1 %), решта — лучні, болотні та ясно-сірі лісові.

У Лановецькому районі є запаси торф'яні болота, придатного для санатор.-курорт. лікування.

Історія

Територія Лановецького району заселена в добу пізнього палеоліту (38 тис. р. до Р. Х.). Наприкінці 10 ст. належала до Київської Русі, згодом — до Галицько-Волинської держави.

25 квітня 1512 побл. с. Лопушне 25-тис. орда кримського хана Менглі-Гірея зазнала поразки в битві з 6-тис. військом гетьмана Великого Князівства Литовського Костянтина Острозького. Населення багато разів терпіло від нападів турецько-татарських орд, зокрема 1601, 1618, 1675, 1697, брало участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького (1648—1657).

Після Андрусівського перемир'я (1667) Лановеччина — під впливом Польщі, від 1793 належало до Російської імперії. Від лютого 1918 — австро-німецька окупація, згодом територія не раз переходила під юрисдикцію польських або радянських властей. Від вересня 1920 до вересня 1939 належало до Польщі, до липня 1941 — УРСР, до березня 1944 — німецько-нацистська окупація, під час якої спалено села Молотків та Осники.

До 1939 року на Лановеччині діяли «Просвіта» (відн. 1990), «Сільський господар», «Рідна школа», «Союз українок» та інші товариства.

Масову насильницьку колективізацію сільського господарства радянська влада «проводила» 1940, 1946—1949.

Сільське господарство

Нині у сільському господарстві спеціалізуються на вирощуванні зернових культур і цукрових буряків.

Основна галузь тваринництва — м'ясо-молочне скотарство. Площа сільсько-господарських угідь — 48,5 тис. га. Сільсько-господарську продукцію виробляють 42 підприємства й 18 фермерських господарств.

Найбільші приватні сільсько-господарські підприємства (ПСП):

„Агрофірма «Білозірська»“ (с. Білозірка),
„Агрофірма «Горинь»“ (с. Борсуки),
ім. Т. Шевченка (с. Буглів).

На Лановеччині у 1988 була створена перша в Тернопільській області ферма «Айова» — сільськогосподарське підприємство на орендованій землі (420 га). Організатор — І. Гусар. 1992 ферму відвідав голова ВР України Іван Плющ. Про неї у США зняли документальний фільм^[2].

Соціальна сфера

У районі — 40 ЗОШ, музична школа, ДЮСШ, ПТУ; 47 медичних закладів, у тому числі 2 лікарні, поліклініка, 38 ФАП, 6 амбулаторій, 8 аптек; 12 Будинків культури, 25 клубів, кінотеатр, музей, 45 бібліотек, 53 православні храми.

Звання «народний» удостоєні 14 колективів самодіяльної творчості, зокрема, хорова капела «Волинь», хори сіл Борсуки та Якимівці, обрядово-фольклорно-етнографічний ансамбль РБК.

У р-ні — філія Терноп. обл. ФСТ «Колос» (с. Білозірка), 22 футбольні команди. Зареєстровано 21 політичну партію, 7 громадських організацій.

Функціонують відділи «Приватбанку», «Ощадбанку», банку «Аваль», банку «Хрещатик».

Пам'ятки

Архітектурні пам'ятники:

церкви св. Юрія (16 ст., с. Бережанка), Казанської Матері Божої (1724, дерев., с. Нападівка), Рідзва Пресвятої Богородиці (1750, дерев., с. Ванжулів), св. Миколая (1759, дерев., с. Печірна), Рідзва Пресвятої Богородиці (1784, дерев., с. Кутиска), св. Юрія (1784, дерев., с. Молотків), Воскресенська (1850, с. Ло-пушне), Троїцька (серед. 18 ст., дерев., реконструйована 1871, с. Татаринці), Різдва Пресв. Богородиці (1843, с. Вишгородок), св. Іоана Богослова (1874, с. Жуківці);
інші культурні споруди — меморіальний комплекс жертвам фашизму (1985, с. Молотків), меморіальний знак (1982, скульп. Р. Бі-лик), на місці поховання розстріляних євреїв — 1942, урочище «Лазьонка» побл. м. Ланівці, пам'ятник із написом «Невідомим борцям за віру, нарід і волю» на козацькій могилі побл. с. Бережанка (1-а пол. 20 ст., реконстр. 1989), пам'ятний знак (1992, с. Печірна) на давній ділянці так званого «Козацького шляху», пам'ятник на могилі командира УПА І. Климишина (1992, с. Верещаки), меморіальна таблиця на приміщенні школи ім. Я. Горошка (1999, с. Борщівка) та ін.

Список усіх дерев'яних церков


Назва села	Патрон церкви	Рік побудови
Борщівка	Різдва Пресвятої Богородиці	1894
Буглів	Святого Михаїла	1892
Ванжулів	Різдва Пресвятої Богородиці	1750
Великі Кусківці	Архангела Михаїла	1818—1933
Верещаки	Казанської ікони Божої Матері	1867
Влащинці	Святого Архістратига Михаїла	1789
Грибова	Святого Архістратига Михаїла	1762
Гриньки	Святого Димитрія	1866
Загірці	Різдва Пресвятої Богородиці	1876
Іванківці	Святої Покрови	1741
Козачки	Святого Димитрія	1876
Люлинці	Святого Михаїла	1892
Мала Білка	Різдва Пресвятої Богородиці	1778
Малі Кусківці	Святої Параскеви	1907
Молотків	Святого Юрія	1784
Нападівка	Казанської ікони Матері Божої	1742
Оришківці	Воздвиження Чесного Хреста	19 століття
Печірна	Святого Миколая	1759, реставрована 1868
Снігурівка	Успіння Пресвятої Богородиці	1927
Татаринці	Пресвятої Трійці	середина 18 століття
Чайчинці	Воздвиження Чесного Хреста	18 століття
Шушківці	Успіння Пресвятої Богородиці	1912
Юськівці	Святого Вознесіння	1620 (1760 перевезена з Кременця)

Археологічні пам'ятки

Археологічні пам'ятки (залишки): 2 поселення доби пізнього палеоліту, курганні поховання доби ранньої бронзи, поселення черняхів. культури (3-5 ст.), селища періоду Київської Русі (12-13 ст.) поблизу сіл Буглів і Печірна, 3-х поселень черняхівської культури (34 ст.) поблизу села Борсуки та 1 посел. побл. с. Загірці, поселення і могильник черняхівської культури (36 ст.) поблизу села Якимівці, давньоруські городища (11-13 ст.) поблизу сіл Борщів й Пахиня та ін.

На околиці с. Нападівка знайдено золоті прикраси часів Київської Русі, в с. Молотків — скарб зі 172 сріб. середньовічних монет (1858).

Відомі люди

Народилися

діячі ОУН і УПА Тимофій Басюк, Іван Климишин (Крук), Ю. Пундик;
письменники К. Куцюк-Кочинський, Б. Мельничук, Т. Сергійчук, В. Фольварочний, Г. Штонь;
художник Іван Марчук;
науковці Іван Климишин, Т. Комаринець, К. Кондратюк, Ю. Мулик-Луцик, М. Приймак, Л. Середницький, Ф. Сопронюк, Петро Стухляк, Р. Баран;
діячі мистецтва і культури О. Гринько, А. Демчук, Т. Дідик, П. Кравчук, М. Маліборський, Є. Пінчук-Серебрякова;
військовики П. Богайчук, Ярослав Горошко, Павло Шандрук;
господарники О. Гасюк, Ф. Данилюк, Л. Кучерук,
майстер спорту з легкої атлетики О. Стефанишин та ін.

Померли

Климишин Іван (Крук) (псевдо: Крук) (* 1918 — † 7 травня 1944, Лопушненський ліс, район с. Лопушне, Кременецький район, (можливо с. Лопушне, Лановецький район), Тернопільська область) — організатор перших збройних відділів УПА, командир куреня.

Перебували

патріарх УАПЦ Мстислав (С. Скрипник),
король Польщі Станіслав Авґуст Понятовський,
вчені Е. Ейхвальд, Г. Оссовський, В. Фрідберг, та ін.

Творчість літераторів та митців Лановеччини, життєписи видатних людей цього краю висвітлено у літературно-мистецькому альманасі «Лан: Ланівеччина творча» (Тернопіль, 2001).

Примітки

↑ Розпорядження Президента України № 496/2015-рп від 28 квітня 2015 року «Про призначення Ю. Головатюка головою Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області».
↑ Б. Волинський. «Айова» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.

Література

Лановецький район у сестринських Вікіпроєктах
	Портал «Тернопільщина»
	Теми у Вікіджерелах^?
	Лановецький район у Вікісховищі^?

Т. Басюк, І. Дем’янова. Лановецький район // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 317–319.

	Шумський район
Збаразький район		Хмельницька область
	Підволочиський район

[1] Розпорядження Президента України № 496/2015-рп від 28 квітня 2015 року «Про призначення Ю. Головатюка головою Лановецької районної державної адміністрації Тернопільської області».

[2] Б. Волинський. «Айова» // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.

[1]

[2]

@@ Рядок 55: / Рядок 55: @@
 [[25 квітня]] [[1512]] побл. с. [[Лопушне (Лановецький район)|Лопушне]] 25-тис. орда кримського хана [[Менґлі I Ґерай|Менглі-Гірея]] зазнала поразки в битві з 6-тис. військом гетьмана [[Велике Князівство Литовське|Великого Князівства Литовського]] [[Острозький Костянтин Іванович|Костянтина Острозького]]. Населення багато разів терпіло від нападів турецько-татарських орд, зокрема [[1601]], [[1618]], [[1675]], [[1697]], брало участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького ([[1648]]—[[1657]]).
-Після [[Андрусівське перемир'я|Андрусівського перемир'я]] ([[1667]]) Лановеччина&nbsp;— під впливом [[Річ Посполита|Польщі]], від [[1793]] належало до [[Російська імперія|Російської імперії]]. Від лютого [[1918]]&nbsp;— австро-німецька окупація, згодом територія не раз переходила під юрисдикцію польських або радянських властей. Від вересня [[1920]] до вересня [[1939]] належало до Польщі, до липня [[1941]]&nbsp;— [[УРСР]], до березня [[1944]]&nbsp;— німецько-нацистська окупація, під час якої спалено села [[Молотків]] та [[Осники]].
+Після [[Андрусівське перемир'я|Андрусівського перемир'я]] ([[1667]]) Лановеччина&nbsp;— під впливом [[Річ Посполита|Польщі]], від [[1793]] належало до [[Російська імперія|Російської імперії]]. Від лютого [[1918]]&nbsp;— австро-німецька окупація, згодом територія не раз переходила під юрисдикцію польських або радянських властей. Від вересня [[1920]] до вересня [[1939]] належало до Польщі, до липня [[1941]]&nbsp;— [[УРСР]], до березня [[1944]]&nbsp;— німецько-нацистська окупація, під час якої спалено села [[Молотків]] та [[Осники (Лановецький район)|Осники]].
 До 1939 року на Лановеччині діяли «[[Просвіта]]» (відн. [[1990]]), «[[Сільський господар]]», «[[Рідна школа]]», «[[Союз українок]]» та інші товариства.