Леон Фредерік: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Lorry (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Lorry (обговорення | внесок) вікіфікація |
||
Рядок 52: | Рядок 52: | ||
== Барон Леон Фредерік == |
== Барон Леон Фредерік == |
||
Леон Фредерік вже мав міжнародну відомість, коли прийшло і його визнання у Бельгії. |
|||
24 квітня [[1929]] року король Альберт I надав двом місцевим художникам, Леону Фредерику та Джеймсу Энсору, титул [[барон]]а. |
|||
== Неповний перелік творів == |
== Неповний перелік творів == |
Версія за 15:06, 24 грудня 2015
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Lorry (внесок, журнали) о 15:06 UTC (4376671 хвилину тому). |
Леон Фредерік (нід. Léon Frédéric 26 серпня, 1856, Брюссель — 25 січня, 1940, Шербек ) — уславлений бельгійський художник і графік, представник символізму.
Ранні роки
Він був сином заможного банкіра. Народився у місті Брюссель. У сина виявились художні здібності. Батьки не ставали у перешкоді прагненню сина стати художником і сплатили навчання сина у Королівській академії красних мистецтв. Його вчителем у академії був Жан-Франсуа Порталес (1818—1895), представник класицизма. Навчання тривало з 1871 до 1878 р. По закінченні академії він наймав майстерню, аби штудіювати живу модель, а не гіпсові скульптури, як то практикували у академії. Відомо, що у 1876-1878 роках він готувався до конкурсу на Римську премію, аби мати можливість за кошти держави відвідати Італію та стажуватися там як художнику. Але журі не визнало його твори гідними премії.
Праця в Італії
Син отримав підтримку (психологічну і фінансову) від батька-банкіра і той сплатив синові перебування у Італії і без оримання Римської премії.
Леон Фредерік добре використав перебування у Італії, де відвідав Неаполь, Рим, Флоренцію та Венецію, як і більшість іноземних художників-стажорів. Повагу викликає перелік майстрів, котрих старанно вивчав молодий художник з малим життєвим досвідом. Серед них — Доменіко Гірляндайо та Сандро Боттічеллі, художники вдумливі, працьовиті, релігійні картини і фрески котрих наповнені особливими настроями, інтелектуальними пошуками.
В роки перебування у Італії зміцніла його техніка малювання, в чому вбачають впливи художньої техніки Сандро Боттічеллі, одного з найкращих флорентійських майстрів малюнка. Леон Фредерік теж звертатиметься до створення релігійного живопису, але не релігійний живопис головуватиме в його подальшій творчості.
Зрілі роки
Він звернувся до побутового жанра, в картинах котрого розкрились кращі якості його обдарування - добрий малюнок, свій підхід до начебто знайомих тем і сюжетів, особливий настрів його картин, аналоги котрих відшукували то у Пітера Брейгеля старшого, то у кращих представників символізма.
Леон Фредерік звертався до створення триптихів, де індивідуально розробляв як сюжетні теми, так навіть і натюрморти. Створення триптихів — давня традиція як нідерландських художників при створенні сакральних картин. Леон Фредерік створює триптихи з нібито побутовими темами, але картини доповнюють одна одну, мають насичене психологічне забарвлення і набувають значення символів. Серед творів цього періода — триптих «Подавці крейди». Митець подав три епізоди з похмурого побуту продавців немудрящого товару вранці, в обідню пору і ввечері. Кожна з картин — символ бідності, важкого заробляння на хліб насущний і взаємопідтримки цих майже жебраків-бельгійців.
Про важкий побут пересічних бельгійців красномовно розказують речі у старій коморі — селянський реманент, всі ці діжки і реміснича продукція (триптих «Стара комора»).
Одбарування митця наче уникало відкритих конфліктів, галасливого драматизма. Тим не менше тема співчуття до пригноблених і прихований, тихий відчай був присутній у більшості його самостійних картин.
Зовнішні біографічні події
Барон Леон Фредерік
Леон Фредерік вже мав міжнародну відомість, коли прийшло і його визнання у Бельгії. 24 квітня 1929 року король Альберт I надав двом місцевим художникам, Леону Фредерику та Джеймсу Энсору, титул барона.
Неповний перелік творів
- «Автопортрет», 1900 р.
- «Автопортрет перед кущем троянд»
- «Алегорія ночі»
- «Діти в саду»
- «Продавці крейди ранком», 1882 рік.
- «Бідняцький обід продавців крейди », 1882 рік.
- «Продавці крейди ввечері» (Повернення додому), триптих, 1882 рік.
- «Стара комора», триптих
- «Хлопчики підлітки», цикл «Пори життя »
- «Дівчатка підлітки», цикл «Пори життя »
- «Діди з онуками», цикл «Пори життя »
- «Весна» («Дівчина з квітами»)
- «Стара селянка» (портрет у повний зріст)
- «Майстерня художника», 1882 р.
- «Поминальна молитва», 1886 рік.
- «Дві валлонські сільські дівчинки», 1888 р.
- «Чотири сезони» ( «Пори року»)
- «Джерело життя»
- «Праця в обідню пору», бл. 1900 р. ]]
- «Ранок», 1901 р.
- «Дюни у Хейсті», 1905 рік
- «Екзотичний розквітлий рододендрон», 1907 рік.
Обрані твори
-
«Продавці крейди ранком», 1882 рік.
-
«Продавці крейди ввечері», 1882 рік.
-
«Поминальна молитва», 1886 рік.
-
«Дві валлонські сільські дівчинки», 1888 р.
-
«Аврора», бл. 1900 рік.
-
«Дюни у Хейсті», 1905 рік
-
«Екзотичний розквітлий рододендрон», 1907 рік.
Графіка художника
-
«Сіножать», Ермітаж, кінець 19 ст.
-
«Молода мати», 1904 р.
Див. також
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Леон Фредерік
- ↑ Czech National Authority Database
- ↑ а б в RKDartists
- ↑ https://ihoi.org/app/photopro.sk/ihoi_icono/
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/frederic-leon-1