Яків Баш: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Andy BASH! (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
м →‎Біографія: стильові правлення за допомогою AWB
Рядок 27: Рядок 27:
Народився в [[8 серпня]] [[1908]] року в селі [[Милове|Миловому]] на [[Херсонщина|Херсонщині]]. Був [[батрак]]ом.
Народився в [[8 серпня]] [[1908]] року в селі [[Милове|Миловому]] на [[Херсонщина|Херсонщині]]. Був [[батрак]]ом.


З 19 років працював на будівництві [[Дніпрогес]]у. Член [[ВКП (б)]] з [[1931]] року. У [[1937]] закінчив [[Київський університет]]. В роки [[Велика Вітчизняна війна|Великої Вітчизняної війни]] був учасником [[партизанський рух|партизанського руху]].
З 19 років працював на будівництві [[Дніпрогес]]у. Член [[ВКП (б)]] з [[1931]] року. У [[1937]] закінчив [[Київський університет]]. В роки [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] був учасником [[партизанський рух|партизанського руху]].


Перше [[оповідання]] «Криця» надруковано в [[журнал]]і «[[Огонек]]» (1931). Збірка [[нарис]]ів і оповідань «Доба горить» (1933), «Дні наступу» (1936), повість «Сила» (1934), [[роман (жанр)|роман]] «На берегах Славутича» (1940), який після переробки має назву «Гарячі почуття» (1947), драма «Дніпрові зорі» (1953) присвячені будівникам Дніпрогесу. Повість Б. «Професор Буйко» (1949) про [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] [[професор]]а [[Буйко Петро Михайлович|П. М. Буйка]].
Перше [[оповідання]] «Криця» надруковано в [[журнал]]і «[[Огонек]]» (1931). Збірка [[нарис]]ів і оповідань «Доба горить» (1933), «Дні наступу» (1936), повість «Сила» (1934), [[роман (жанр)|роман]] «На берегах Славутича» (1940), який після переробки має назву «Гарячі почуття» (1947), драма «Дніпрові зорі» (1953) присвячені будівникам Дніпрогесу. Повість Б. «Професор Буйко» (1949) про [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] [[професор]]а [[Буйко Петро Михайлович|П. М. Буйка]].

Версія за 16:55, 25 грудня 2015

Яків Васильович Башмак
Псевдонім Яків Баш
Народився 8 серпня 1908(1908-08-08)
Милове
Помер 14 березня 1986(1986-03-14) (77 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність письменник, драматург
Alma mater Філологічний факультет Київського університету[d] і ХНУ імені В. Н. Каразіна
Заклад Радянське село і В-во «Український письменник»
Мова творів українська і російська
Роки активності 19311986
Членство Спілка радянських письменників України
Партія ВКП(б)
Премії Республіканська премія імені М. Островського.

Я́ків Баш (літературний псевдонім Башмака Якова Васильовича; 8 серпня 1908, Милове — 14 березня 1986, Київ) — український радянський письменник.

Біографія

Народився в 8 серпня 1908 року в селі Миловому на Херсонщині. Був батраком.

З 19 років працював на будівництві Дніпрогесу. Член ВКП (б) з 1931 року. У 1937 закінчив Київський університет. В роки німецько-радянської війни був учасником партизанського руху.

Перше оповідання «Криця» надруковано в журналі «Огонек» (1931). Збірка нарисів і оповідань «Доба горить» (1933), «Дні наступу» (1936), повість «Сила» (1934), роман «На берегах Славутича» (1940), який після переробки має назву «Гарячі почуття» (1947), драма «Дніпрові зорі» (1953) присвячені будівникам Дніпрогесу. Повість Б. «Професор Буйко» (1949) про Героя Радянського Союзу професора П. М. Буйка.

Нагороди

Повість «Професор Буйко». Романи «Надія» і «На крутій дорозі» в 1970 році удостоєні республіканської премії ім. М. Островського.

Нагороджений двома орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня, медаллю «Партизанові Вітчизняної війни» та іншими нагородами. Почесний громадянин міста Запоріжжя.[1]

Твори

  • Вибране. К., 1948;
  • Гарячі почуття. Професор Буйко. К., 1955;
  • Твори. К., 1959.

Примітки

Література