Вулиця Алчевських (Харків): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 51: | Рядок 51: | ||
}} |
}} |
||
'''Ву́лиця Алче́вських''' — вулиця у [[Київський район (Харків)|Київському]] районі [[Харків|Харкова]]. Починається від [[Вулиця Гіршмана (Харків)|вул. Гіршмана]] і йде на північний схід до [[Вулиця Весніна (Харків)|вул. Весніна]]. |
'''Ву́лиця Алче́вських''' — вулиця у [[Київський район (Харків)|Київському]] районі [[Харків|Харкова]]. Починається від [[Вулиця Гіршмана (Харків)|вул. Гіршмана]] і йде на північний схід до [[Вулиця Весніна (Харків)|вул. Весніна]]. Вулиця з одностороннім рухом, напрямок — від центру міста. |
||
== Назва == |
== Назва == |
||
Вулиця виникла в середині [[ХІХ століття]] і спочатку називалася Старокладовищенською, а потім просто Кладовищенською. Перейменована [[2 липня]] [[1892]] р. у Єпархіальну, оскільки на території нинішнього студмістечка «Гігант» було відкрите Жіноче єпархіальне училище. [[3 листопада]] [[1922]] р. вулиці було присвоєне ім'я [[Сергєєв Федір Андрійович|Артема]]. [[20 листопада]] [[2015]] р. згідно із законом про декомунізацію вулиця отримала ім'я родини '''Алчевських'''.<ref>[http://gortransport.kharkov.ua/streets/268/ Харьков транспортный. Улица Алчевских]</ref> |
Вулиця виникла в середині [[ХІХ століття]] і спочатку називалася Старокладовищенською, а потім просто Кладовищенською. Перейменована [[2 липня]] [[1892]] р. у Єпархіальну, оскільки на території нинішнього студмістечка «Гігант» було відкрите Жіноче єпархіальне училище. [[3 листопада]] [[1922]] р. вулиці було присвоєне ім'я революційного діяча [[Сергєєв Федір Андрійович|Артема]]. [[20 листопада]] [[2015]] р. згідно із законом про декомунізацію вулиця отримала ім'я родини '''Алчевських'''.<ref>[http://gortransport.kharkov.ua/streets/268/ Харьков транспортный. Улица Алчевских]</ref> |
||
Сім’я Алчевських — родина з представників інтелігенції, просвітників, діячів культури та меценатів. Серед них: [[Алчевський Олексій Кирилович|О. К. Алчевський]], його дружина [[Алчевська Христина Данилівна|Х. Д. Алчевська]], їхні діти Дмитро, [[Алчевський Григорій Олексійович|Григорій]], Ганна, Микола, [[Алчевський Іван Олексійович|Іван]], [[Алчевська Христина Олексіївна|Христина]]. |
Сім’я Алчевських — родина з представників інтелігенції, просвітників, діячів культури та меценатів. Серед них: [[Алчевський Олексій Кирилович|О. К. Алчевський]], його дружина [[Алчевська Христина Данилівна|Х. Д. Алчевська]], їхні діти Дмитро, [[Алчевський Григорій Олексійович|Григорій]], Ганна, Микола, [[Алчевський Іван Олексійович|Іван]], [[Алчевська Христина Олексіївна|Христина]]. |
||
== Будинки == |
== Будинки == |
||
[[Файл:Україна, Харків, вул. Артема, 6 фото 22.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Будинок № 6 («Червоний банківець»)]] |
|||
⚫ | * '''Буд. № 6''' — [[Пам'ятки архітектури Харкова|Пам'ятка архітектури Харкова]], житловий будинок, так званий «Червоний банківець». Побудований у [[1928]] р. за проектом арх. [[Естрович Віктор Абрамович|В. А. Естровича]]. Призначався для співробітників Держбанку.<ref>[http://the-past.in.ua/?p=784 Харьков: «красные» дома]</ref> |
||
[[Файл:Україна, Харків, вул. Артема, 31 фото 2.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Будинок № 31]] |
|||
⚫ | |||
[[Файл:Будинок на вул. Артема, 47.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Будинок № 47. Особняк кінця XX ст.]] |
|||
⚫ | * '''Буд. № 6''' — [[Пам'ятки архітектури Харкова|Пам'ятка архітектури Харкова]], житловий будинок, так званий «Червоний банківець». Побудований у [[1928]] р. за проектом арх. [[Естрович Віктор Абрамович|В. А. Естровича]]. Призначався для співробітників Держбанку.<ref>[http://the-past.in.ua/?p=784 Харьков: «красные» дома]</ref> У цьому будинку з [[1971]] по [[1990]] рр. жив видатний фізик [[Вєркін Борис Ієремійович|Б. І. Вєркін]]. |
||
* '''Буд. № 16''' — Генеральне Консульство Республiки Польща у Харкoвi<ref>[http://www.charkow.msz.gov.pl/uk/p/charkow_ua_k_uk/ Генеральне Консульство Республiки Польща у Харкoвi]</ref> |
* '''Буд. № 16''' — Генеральне Консульство Республiки Польща у Харкoвi<ref>[http://www.charkow.msz.gov.pl/uk/p/charkow_ua_k_uk/ Генеральне Консульство Республiки Польща у Харкoвi]</ref> |
||
* '''Буд. № |
* '''Буд. № 31''' — Приватний особняк, побудований у [[1912]] р. за проектом арх. [[Величко Віктор Валеріанович|В. В. Величка]] і Ф. А. Кондратьєва. В минулому Книжкова палата УРСР ім. Івана Федорова (до [[1990]] р.) Особняк був надбудований. Нині банк. |
||
* '''Буд. № 31''' — Приватний особняк, побудований у [[1912]] р. за проектом арх. [[Величко Віктор Валеріанович|В. В. Величка]] і Ф. А. Кондратьєва. В минулому Книжкова палата УРСР ім. Івана Федорова. |
|||
* '''Буд. № 32''' — Міський психоневрологічний диспансер № 3.<ref>[http://medical.city.kharkov.ua/com_zaklad/komunalnyj-zaklad-ohorony-zdorovya-harkivskyj-miskyj-psyhonevrolohichnyj-dyspanser-3 Харьковский городской психоневрологический диспансер № 3]</ref> Пам. арх. поч. [[XX століття]], арх. невідомий. Колишній житловий будинок. |
* '''Буд. № 32''' — Міський психоневрологічний диспансер № 3.<ref>[http://medical.city.kharkov.ua/com_zaklad/komunalnyj-zaklad-ohorony-zdorovya-harkivskyj-miskyj-psyhonevrolohichnyj-dyspanser-3 Харьковский городской психоневрологический диспансер № 3]</ref> Пам. арх. поч. [[XX століття]], арх. невідомий. Колишній житловий будинок. |
||
⚫ | |||
== Наукові й освітні заклади == |
|||
⚫ | |||
* '''Буд. № 29''' — [[Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди]]. Пам. арх., колишній Селянський поземельний банк, побудований у [[1914]] р. за проектом арх. [[Молокін Олександр Георгійович|О. Г. Молокіна]]. |
|||
* '''Буд. № 43''' — Харківська обласна бібліотека для дітей.<ref>[http://bibl.kharkiv.ua/kontakty Харківська обласна бібліотека для дітей]</ref> |
* '''Буд. № 43''' — Харківська обласна бібліотека для дітей.<ref>[http://bibl.kharkiv.ua/kontakty Харківська обласна бібліотека для дітей]</ref> |
||
* '''Буд. № 44''' — [[Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка]]. Пам. арх., колишній Комерційний інститут, споруджений у [[1914]]—[[1916]] рр. за проектом арх. [[Бекетов Олексій Миколайович|О. М. Бекетова]]. |
* '''Буд. № 44''' — [[Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка]]. Пам. арх., колишній Комерційний інститут, споруджений у [[1914]]—[[1916]] рр. за проектом арх. [[Бекетов Олексій Миколайович|О. М. Бекетова]]. |
||
⚫ | |||
* '''Буд. № 55''' — Середня школа № 36. |
* '''Буд. № 55''' — Середня школа № 36. |
||
== Парки і сквери == |
|||
[[Файл:Autumn. Ukraine. Kharkiv.jpg|міні|праворуч|200пкс|Центральна алея Молодіжного парку]] |
|||
Перед фасадом університету сільського господарства ім. Петра Василенка розташований сквер, в якому раніше стояв пам'ятник Артему. В ніч на 24 вересня [[2014]] р. пам'ятник був зруйнований невідомими особами.<ref>[http://www.unian.net/society/988462-v-harkove-snesli-pamyatnik-artemu-foto.html В Харькове снесли памятник Артему]</ref> Відновлювати його не стали. |
|||
З правого боку вул. Алчевських розташований [[Молодіжний парк (Харків)|Молодіжний парк]]. Він розпланований на теріторії колишнього [[Івано-Усікновенське кладовище|Івано-Усікновенського кладовища]], там і досі стоїть [[Храм усікновення глави Іоана Предтечі (Харків)|Храм усікновення глави Іоана Предтечі]], збереглись могили відомих харків'ян. У парку також розташований спортивний комплекс «Політехнік» ([[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|ХПІ]]). |
|||
В кінці вул. Алчевських, перед [[Вулиця Весніна (Харків)|вул. Весніна]] є невеликий сквер Партизанської слави, у якому встановлено стелу «Підпільникам і партизанам Харківщини». Ск. Д. Г. Сова, Я. І. Жуковська, арх. Е. Ю. Черкасов, А. О. Максименко, 1978 р. |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
Рядок 74: | Рядок 87: | ||
* [http://www.alyoshin.ru/Files/publika/leibfreid/leibfreid_harkov_00.html ''А. Лейбфрейд, В. Реусов, А. Тиц.'' Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель] |
* [http://www.alyoshin.ru/Files/publika/leibfreid/leibfreid_harkov_00.html ''А. Лейбфрейд, В. Реусов, А. Тиц.'' Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель] |
||
* [http://dalizovut.narod.ru/ulizy/ul317.htm ''Н. Т. Дьяченко.'' Улицы и площади Харькова] |
* [http://dalizovut.narod.ru/ulizy/ul317.htm ''Н. Т. Дьяченко.'' Улицы и площади Харькова] |
||
* [http://kharkov.comments.ua/article/2012/09/29/000558.html ''Евгений Боровик.'' Прогулки по Харькову: улица революционера-«профи»] |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 20:29, 10 січня 2016
Ця стаття в процесі редагування певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробила користувачка Nadiya Li (внесок, журнали) о 20:29 UTC (4356724 хвилини тому). |
Вулиця Алчевських Харків | |
---|---|
Місцевість | Нагірний район |
Район | Київський |
Назва на честь | Родини Алчевських |
Колишні назви | |
Старокладовищенська, Кладовищенська, Єпархіальна, Артема | |
Загальні відомості | |
Протяжність | 1570 м |
Координати початку | 50°00′03″ пн. ш. 36°14′20″ сх. д. / 50.00083° пн. ш. 36.23889° сх. д. |
Координати кінця | 50°00′48″ пн. ш. 36°14′55″ сх. д. / 50.01333° пн. ш. 36.24861° сх. д. |
поштові індекси | 61002, 61023 |
Транспорт | |
Найближчі станції метро | Пушкінська (340 м) |
Рух | односторонній |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | від № 1 до № 58 |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Алчевських у Вікісховищі |
Ву́лиця Алче́вських — вулиця у Київському районі Харкова. Починається від вул. Гіршмана і йде на північний схід до вул. Весніна. Вулиця з одностороннім рухом, напрямок — від центру міста.
Назва
Вулиця виникла в середині ХІХ століття і спочатку називалася Старокладовищенською, а потім просто Кладовищенською. Перейменована 2 липня 1892 р. у Єпархіальну, оскільки на території нинішнього студмістечка «Гігант» було відкрите Жіноче єпархіальне училище. 3 листопада 1922 р. вулиці було присвоєне ім'я революційного діяча Артема. 20 листопада 2015 р. згідно із законом про декомунізацію вулиця отримала ім'я родини Алчевських.[1]
Сім’я Алчевських — родина з представників інтелігенції, просвітників, діячів культури та меценатів. Серед них: О. К. Алчевський, його дружина Х. Д. Алчевська, їхні діти Дмитро, Григорій, Ганна, Микола, Іван, Христина.
Будинки
- Буд. № 6 — Пам'ятка архітектури Харкова, житловий будинок, так званий «Червоний банківець». Побудований у 1928 р. за проектом арх. В. А. Естровича. Призначався для співробітників Держбанку.[2] У цьому будинку з 1971 по 1990 рр. жив видатний фізик Б. І. Вєркін.
- Буд. № 16 — Генеральне Консульство Республiки Польща у Харкoвi[3]
- Буд. № 31 — Приватний особняк, побудований у 1912 р. за проектом арх. В. В. Величка і Ф. А. Кондратьєва. В минулому Книжкова палата УРСР ім. Івана Федорова (до 1990 р.) Особняк був надбудований. Нині банк.
- Буд. № 32 — Міський психоневрологічний диспансер № 3.[4] Пам. арх. поч. XX століття, арх. невідомий. Колишній житловий будинок.
- Буд. № 49 — Київський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області.[5]
Наукові й освітні заклади
- Буд. № 10 — Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України. Побудований у 1929 р. за проектом В. А. Естровича.
- Буд. № 29 — Харківський національний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. Пам. арх., колишній Селянський поземельний банк, побудований у 1914 р. за проектом арх. О. Г. Молокіна.
- Буд. № 43 — Харківська обласна бібліотека для дітей.[6]
- Буд. № 44 — Харківський національний технічний університет сільського господарства імені Петра Василенка. Пам. арх., колишній Комерційний інститут, споруджений у 1914—1916 рр. за проектом арх. О. М. Бекетова.
- Буд. № 55 — Середня школа № 36.
Парки і сквери
Перед фасадом університету сільського господарства ім. Петра Василенка розташований сквер, в якому раніше стояв пам'ятник Артему. В ніч на 24 вересня 2014 р. пам'ятник був зруйнований невідомими особами.[7] Відновлювати його не стали.
З правого боку вул. Алчевських розташований Молодіжний парк. Він розпланований на теріторії колишнього Івано-Усікновенського кладовища, там і досі стоїть Храм усікновення глави Іоана Предтечі, збереглись могили відомих харків'ян. У парку також розташований спортивний комплекс «Політехнік» (ХПІ).
В кінці вул. Алчевських, перед вул. Весніна є невеликий сквер Партизанської слави, у якому встановлено стелу «Підпільникам і партизанам Харківщини». Ск. Д. Г. Сова, Я. І. Жуковська, арх. Е. Ю. Черкасов, А. О. Максименко, 1978 р.
Джерела
- Улицы и площади Харькова. Историко-информационный справочник
- А. Лейбфрейд, В. Реусов, А. Тиц. Харьков: Архитектура, памятники, новостройки. Путеводитель
- Н. Т. Дьяченко. Улицы и площади Харькова
- Евгений Боровик. Прогулки по Харькову: улица революционера-«профи»
Примітки
- ↑ Харьков транспортный. Улица Алчевских
- ↑ Харьков: «красные» дома
- ↑ Генеральне Консульство Республiки Польща у Харкoвi
- ↑ Харьковский городской психоневрологический диспансер № 3
- ↑ Київський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області
- ↑ Харківська обласна бібліотека для дітей
- ↑ В Харькове снесли памятник Артему