Дитячий садок: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
м правопис |
→Історія[1]: посилання неактивне |
||
Рядок 51: | Рядок 51: | ||
* [http://sadik.ua/pravo/sanitarnye-pravila-detskix-sadov Санитарные правила устройства и содержания детских дошкольных учреждений ] |
* [http://sadik.ua/pravo/sanitarnye-pravila-detskix-sadov Санитарные правила устройства и содержания детских дошкольных учреждений ] |
||
* [http://www.semeiniy.org.ua Сімейний кодекс України] |
* [http://www.semeiniy.org.ua Сімейний кодекс України] |
||
* [http://www.zelensadok.com.ua Приватний дитячий садок у Київській області] |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
Версія за 20:52, 15 січня 2016
Дитя́чий садо́к (de:Kindergarten, захоро́нка) — освітній заклад для дітей дошкільного віку (переважно від 3 до 7 років).
Історія[1]
Перші прототипи захоронок з’явилися вже наприкінці 19 ст. у Європі. По різних парафіях, як католицьких так і протестанських засновувалися виховні заклади, насамперед для бідних дітей, батьки яких тяжко працювали і зовсім не мали часу займатися вихованням своїх дітей. Галицькі захоронки, проваджені Сестрами Служебницями базувалися на виховному методі німецького педагога Фрідріха Фребеля. За його стараннями у 1837 р. був відкритий заклад ігор та занять для бідних дітей дошкільного віку. Саме він вперше ввів назву для цього закладу – «дитячий садок» (нім. Kindergarten). Фребель вважав, що дитина повинна всесторонньо розвиватися через: дидактичні ігри, працю, навчання, красу та релігію. У цих виховних закладах виховательками мали бути тільки жінки з належною освітою. Цей тип дитячих садків запропонованих Фребелем згодом почали називати «фреблівками» чи більш поширеною назвою в Галичині – «захоронки», як також педагогічні курси, які готували майбутніх виховательок називалися – «фреблівки».
Ця педагогічна теорія дошкільного виховання швидко поширилась на території Австро-Угорської імперії та навіть Правобережній Україні. Однією із причин заснування Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії у 1892 році було ведення захоронок. Це читаємо із перших Правил інституції: «…їхнім завданням буде…засновувати захоронки для малих сільських дітей».
В тогочасній Галичині освіта підпорядковувалася світському керівному органу – Шкільній Краєвій Раді, яка вимагала провадження захоронок на засадах Фребеля. Ця ж Рада зобов’язувала всіх монахинь, які займаються педагогічною діяльністю проходити необхідні педагогічні курси, або ж здобувати ґрунтовну державну педагогічну освіту. Для здобуття вищої педагогічної освіти Сестри Служебниці навчалися у Державній Захоронярській Семінарії ім. Станіслава Яховича у Львові, також навчалися в Приватній Захоронярській Семінарії ім. священомученика Йосафата, яку провадили Сестри Василіянки. Сестри Служебниці проходили педагогічні курси по веденню захоронок у Товаристві «Українська захоронка» у Львові, а також навчались у Державній Захоронярській семінарії у Львові, деякі брали участь у Вищому Педагогічному курсі, який відбувався у Варшаві. Захоронки Сестер Служебниць, за словами Митрополита Андрея Шептицького, були«початком і основою морального відродження цілого села та піднесення релігійного життя цілої парохії». Однозначно, що діти в захоронках виховувалися в дусі католицької педагогіки, сестри плекали в дітях релігійний світогляд. Захоронки стали місцем не лише релігійного, але й культурного виховання майбутнього церкви та народу. Захоронки Сестер Служебниць відіграли важливу роль у збереженні національної та обрядової самобутності українців, зокрема, в умовах утисків на мову, історію, культуру. Виховуючи дітей, сестри позитивно впливали і на дорослих.
До програми у захоронках входили такі виховні елементи, як: ритмічна гімнастика, спів, дихальні вправи, малювання, ручна праця, вправи володіння мовою. Сестри-виховательки ознайомлювали дітей з літерами абетки та цифрами. Великою радістю для дітей були прогулянки-екскурсії до лісу, в поле, на річку. Діти мали не лише можливість дихати свіжим повітрям, але також поширювати свій кругозір, пізнавати назви дерев, квітів, птахів, звірів…та пори року. Після екскурсій слідували усні математичні вправи.
У великих містах Галичини в 30-ті роки працювало до 20 постійно діючих закладів — «захоронок».
Завдання
Дошкíльний навчáльний зáклад забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.
Система дитячих садків призначена як для первинної соціалізації дітей, навчання їх навичкам спілкування з ровесниками, так і для масового, загальнодоступного вирішення проблеми зайнятості їхніх батьків (для чого час роботи дитячого садка в більшості випадків збігається з типовим робочим графіком більшості професій: з 8 до 18 годин, 5 днів на тиждень).
У дитячих садках також здійснюється мінімальна підготовка дітей до навчання в школі — на рівні первинних навичок читання, письма та лічби.
Заклад забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.
Нормативна база
В організації навчально-виховного процесу колектив ДНЗ керується Законом України «Про дошкільну освіту», вимогами «Базового компонента дошкільної освіти», програмою навчання та виховання дошкільників «Дитина». Відповідно до «Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» дошкільники забезпечені чотирьох разовим харчуванням, згідно з нормами, затвердженими Наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України 17.04.2006 N 298/227. Санітарні правила утримання дитячих дошкільних закладів діють ще з радянських часів на підставі документу Санитарные правила устройства и содержания детских дошкольных учреждений
Перелік документів для зарахування дитини
- медична картка форма № 026/o;
- копія Свідоцтва про народження дитини;
- заява батьків або осіб, які їх замінюють;
- При наявності пільг — документи, що їх підтверджують.
Див. також
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дитячий садок |
- Дошкільні навчальні заклади — дитячі садочки Києва та України
- Закон України «Про дошкільну освіту»
- Базовий компонент дошкільної освіти
- Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах
- Норми харчування у навчальних та оздоровчих закладах
- Санитарные правила устройства и содержания детских дошкольных учреждений
- Сімейний кодекс України
Джерела
Це незавершена стаття про освіту. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |