Гвельфи і гібеліни: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 8: | Рядок 8: | ||
<gallery> |
<gallery> |
||
Файл:Castello di St.Pierre.jpg|<center>[[Мерлон]]и ґібелінів в формі ''ластівчиного хвоста''. [[Замок Сен-П'єр]], [[Вале д'Аоста]]</center> |
Файл:Castello di St.Pierre.jpg|<center>[[Мерлон]]и ґібелінів в формі ''ластівчиного хвоста''. [[Замок Сен-П'єр]], [[Вале д'Аоста]]</center> |
||
Файл:Genova-Castello Mackenzie-DSCF8928.JPG|<center>[[Мерлон]]и |
Файл:Genova-Castello Mackenzie-DSCF8928.JPG|<center>[[Мерлон]]и ґвельфів прямокутної форми. [[Замок Макензі]], [[Генуя]]</center> |
||
</gallery> |
</gallery> |
||
Версія за 01:54, 8 березня 2016
Ґвельфи (італ. guelfi, нім. Guelfen / Welfen) — політичне угруповання в Італії 12 — 15 столітті, яке боролося проти намагань імператорів «Священної Римської Імперії» утвердитися на Апеннінському півострові. Підтримували Папу римського і прагнули республіканського ладу. Ворогували з ґібелінами.
Ґібеліни (італ. ghibellini, нім. Ghibellinen / Waiblinger) — політичне угруповання, прихильне до німецьких імператорів і аристократичної форми правління. З середини XIII століття ґібеліни боролися з гвельфами.
В архітектурі
Належність аристократичної родини до партії ґвельфів або ґібелінів часто позначалася на архітектурі їх палаців, оборонних веж, мурів та інших фортифікаційних споруд. А саме, на формі мерлонів - зубців (виступів), які завершували ці споруди. Мерлони на будівлях ґібелінів мали форму ластівчиного хвоста (зубці з роздвоєним завершенням і вузькими щілинами бійниць), в той час як ґвельфи надавали їм прямокутної форми.
-
Мерлони ґібелінів в формі ластівчиного хвоста. Замок Сен-П'єр, Вале д'Аоста -
Мерлони ґвельфів прямокутної форми. Замок Макензі, Генуя
Згодом в Італії ґібелінами почали називати й самі мерлони. Саме таку форму мають зведені італійськими зодчими кремлівські споруди Московії.
В літературі
Про боротьбу ґвелфів та ґібелінів писали в своїх літературних творах такі автори:
- Данте, Божественна комедія.
- Мері Шеллі, Вальперга, або Життя Каструччіо, володаря Лукки (італ. Valperga, Vita e avventure di Castruccio, principe di Lucca), 1823. В історичному романі Мері Шеллі "Вальперга, або Життя Каструччіо, володаря Лукки" основою сюжетної лінії є вигаданий військовий похід ґібеліна Каструччіо Кастракані на чолі своєї армії для підкорення його коханої жінки, яка належала до партії ґвельфів.
Посилання
Це незавершена стаття про Середньовіччя. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |