Принстонський університет: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 27: Рядок 27:
Університет є одним з восьми університетів [[Ліга плюща|Ліги плюща]] та одним з дев'яти [[Колоніальні коледжі|колоніальних коледжів]], заснованих до [[Американська революція|Американської революції]]. Принстонський університет видає дипломи [[бакалавр]]а та [[магістр]]а з [[Природничі науки|природничих]], [[Гуманітарні науки|гуманітарних]], [[Суспільні науки|суспільних]] та [[Технічні науки|технічних]] наук<ref name="about">{{cite web|url=http://www.princeton.edu/main/about/|title=Princeton University — About Princeton: Overview|accessdate=2012-11-11|archiveurl=http://www.webcitation.org/6BSj6EX5L|archivedate=2012-10-16}}{{ref-en}}</ref>. Університет не має шкіл медицини, права, бізнесу та теології, однак пропонує професійні ступені в [[Школа суспільних та міжнародних відносин імені Вудро Вільсона|Школі суспільних та міжнародних відносин імені Вудро Вільсона]], в Школі інженерних та прикладних наук, а також у Школі архітектури. Університет має в своєму розпорядженні найбільший [[ендавмент]] у світі з розрахунку на одного учня, загальна сума якого становить більше 22&nbsp;млрд доларів (2015).
Університет є одним з восьми університетів [[Ліга плюща|Ліги плюща]] та одним з дев'яти [[Колоніальні коледжі|колоніальних коледжів]], заснованих до [[Американська революція|Американської революції]]. Принстонський університет видає дипломи [[бакалавр]]а та [[магістр]]а з [[Природничі науки|природничих]], [[Гуманітарні науки|гуманітарних]], [[Суспільні науки|суспільних]] та [[Технічні науки|технічних]] наук<ref name="about">{{cite web|url=http://www.princeton.edu/main/about/|title=Princeton University — About Princeton: Overview|accessdate=2012-11-11|archiveurl=http://www.webcitation.org/6BSj6EX5L|archivedate=2012-10-16}}{{ref-en}}</ref>. Університет не має шкіл медицини, права, бізнесу та теології, однак пропонує професійні ступені в [[Школа суспільних та міжнародних відносин імені Вудро Вільсона|Школі суспільних та міжнародних відносин імені Вудро Вільсона]], в Школі інженерних та прикладних наук, а також у Школі архітектури. Університет має в своєму розпорядженні найбільший [[ендавмент]] у світі з розрахунку на одного учня, загальна сума якого становить більше 22&nbsp;млрд доларів (2015).


В структуру університету входять провідний регіональний театр Маккартера, художній музей та музей природної історії. [[Бібліотека Принстонського університету]] нараховує понад 4,8&nbsp;млн томів.
В структуру університету входять провідний регіональний театр Маккартера, художній музей та музей природної історії. [[Бібліотека Принстонського університету]] нараховує понад 7 &nbsp;млн томів.


В університеті навчається близько 8 тис. студентів, з них&nbsp;— 2,5 тис. аспірантів та докторантів.
В університеті навчається близько 8 тис. студентів, з них&nbsp;— 2,5 тис. аспірантів та докторантів.
Рядок 36: Рядок 36:
Після передчасної смерті перших п'яти президентів Прінстона, 1768 року президентом став [[Джон Візерспун]]. Він залишався на цій посаді до своєї смерті [[1794]] року. Під час свого президентства Візерспун змінив напрям університету й обрав пріоритетом підготовку нового покоління лідерів нової американської нації. Для досягнення цієї мети він посилив академічні стандарти й залучив в університет інвестиції<ref name="Morrison">{{книга|автор=Jeffry H. Morrison|заголовок=John Witherspoon and the Founding of the American Republic|посилання=http://books.google.com/books/about/John_Witherspoon_and_the_founding_of_the.html?id=HmZ2AAAAMAAJ|видавництво=University of Notre Dame Press|рік=2005|сторінок=220|isbn=0268034850, 9780268034856}}{{ref-en}}</ref>. Президентство Візерспуна знаменувало собою тривалий період стабільності у розвитку університету, який був перерваний лише [[Американська революція|американською революцією]] та, зокрема, [[Битва при Принстоні|Битвою при Принстоні]], під час якої британські солдати деякий час утримували Нассау-Хол<ref>Щоб вигнати їх звідти, американські війська на чолі з Джорджем Вашингтоном обстріляли цю будівлю з гармати.</ref>. Принстон відіграв примітну роль у подіях [[Війна за незалежність США|Війни за незалежність США]]: так підпис Джона Візерспуна<ref name="Morrison"/> стоїть під [[Декларація незалежності США|Декларацією незалежності]]; шоста частина учасників [[Філадельфійський конвент|Конституційного конвенту]] були випускниками Принстона.
Після передчасної смерті перших п'яти президентів Прінстона, 1768 року президентом став [[Джон Візерспун]]. Він залишався на цій посаді до своєї смерті [[1794]] року. Під час свого президентства Візерспун змінив напрям університету й обрав пріоритетом підготовку нового покоління лідерів нової американської нації. Для досягнення цієї мети він посилив академічні стандарти й залучив в університет інвестиції<ref name="Morrison">{{книга|автор=Jeffry H. Morrison|заголовок=John Witherspoon and the Founding of the American Republic|посилання=http://books.google.com/books/about/John_Witherspoon_and_the_founding_of_the.html?id=HmZ2AAAAMAAJ|видавництво=University of Notre Dame Press|рік=2005|сторінок=220|isbn=0268034850, 9780268034856}}{{ref-en}}</ref>. Президентство Візерспуна знаменувало собою тривалий період стабільності у розвитку університету, який був перерваний лише [[Американська революція|американською революцією]] та, зокрема, [[Битва при Принстоні|Битвою при Принстоні]], під час якої британські солдати деякий час утримували Нассау-Хол<ref>Щоб вигнати їх звідти, американські війська на чолі з Джорджем Вашингтоном обстріляли цю будівлю з гармати.</ref>. Принстон відіграв примітну роль у подіях [[Війна за незалежність США|Війни за незалежність США]]: так підпис Джона Візерспуна<ref name="Morrison"/> стоїть під [[Декларація незалежності США|Декларацією незалежності]]; шоста частина учасників [[Філадельфійський конвент|Конституційного конвенту]] були випускниками Принстона.


До будівництва Стенхоуп-Холу ({{lang-en|Stanhope Hall}}), розпочатого [[1803]] року, Нассау-Хол був єдиною будівлею, що належала університету. [[Наріжний камінь]] будівлі було закладено [[17 вересня]] [[1754]] року<ref>{{cite web|url=http://books.google.com/books/about/Princeton_University.html?id=zRV_QgAACAAJ|title=Nassau Hall|author=Don Oberdorfer|date=1995|work=Princeton University: The First 250 Years|publisher=Steering Committee for Princeton's 250th Anniversary|accessdate=18 February 2012}}{{ref-en}}</ref>. Влітку [[1783]] року [[Континентальний конгрес]] (Конгрес Конфедерації) зустрівся у Нассау-Хол, проголосивши Принстон столицею країни на період чотирьох місяців. Протягом століть та внаслідок двох етапів реконструкції після великих пожеж (1802 й 1855 років), роль Нассау-Холу змінювалася від будівлі загального призначення (де спочатку розташовувалися як адміністрація, так і класи для занять й спальні для студентів) до виключно навчального приміщення й аж до його нинішнього суто адміністративного центру університету.
До будівництва Стенхоуп-Холу ({{lang-en|Stanhope Hall}}), розпочатого [[1803]] року, Нассау-Хол був єдиною будівлею, що належала університету. [[Наріжний камінь]] будівлі було закладено [[17 вересня]] [[1754]] року<ref>{{cite web|url=http://books.google.com/books/about/Princeton_University.html?id=zRV_QgAACAAJ|title=Nassau Hall|author=Don Oberdorfer|date=1995|work=Princeton University: The First 250 Years|publisher=Steering Committee for Princeton's 250th Anniversary|accessdate=18 February 2012}}{{ref-en}}</ref>. Влітку [[1783]] року [[Континентальний конгрес]] (Конгрес Конфедерації) зустрівся у Нассау-Хол, проголосивши Принстон столицею країни на період чотирьох місяців. Протягом століть та внаслідок двох етапів реконструкції після великих пожеж (1802 й 1855 років), роль Нассау-Холу змінювалася від будівлі загального призначення (де спочатку розташовувалися як адміністрація, так і класи для занять й спальні для студентів) до виключно навчального приміщення й аж до його нинішнього суто адміністративного центру університету.


1868 року, невдовзі після [[Громадянська війна в США|американської громадянської війни]], на посаду президента вступив Джеймс Маккош. За два десятиліття служби він суттєво змінив навчальний план, ініціював розширення освіти в галузі наук, а також опікувався введенням в експлуатацію низки будівель у стилі [[Неоготика|неоготики]]<ref>{{cite web|url=http://etc.princeton.edu/CampusWWW/Companion/mccosh_james.html|title=McCosh, James|publisher=Princeton Companion|date=|accessdate=2012-04-19|archiveurl=http://www.webcitation.org/682zPZ3m9|archivedate=2012-05-30}}{{ref-en}}</ref>. Маккош-Хол названий на його честь.
1868 року, невдовзі після [[Громадянська війна в США|американської громадянської війни]], на посаду президента вступив Джеймс Маккош. За два десятиліття служби він суттєво змінив навчальний план, ініціював розширення освіти в галузі наук, а також опікувався введенням в експлуатацію низки будівель у стилі [[Неоготика|неоготики]]<ref>{{cite web|url=http://etc.princeton.edu/CampusWWW/Companion/mccosh_james.html|title=McCosh, James|publisher=Princeton Companion|date=|accessdate=2012-04-19|archiveurl=http://www.webcitation.org/682zPZ3m9|archivedate=2012-05-30}}{{ref-en}}</ref>. Маккош-Хол названий на його честь.
Рядок 42: Рядок 42:
[[1879]] року була представлена перша дисертація на здобуття ступеня [[PhD]]. Дисертацію підготував Джеймс Ф. Вільямсон, випускник 1877 року.
[[1879]] року була представлена перша дисертація на здобуття ступеня [[PhD]]. Дисертацію підготував Джеймс Ф. Вільямсон, випускник 1877 року.
[[Файл:Princeton University Cleo tiger.jpg|thumb|left|200px|Один з двох тигрів біля входу в Нассау-Хол.]]
[[Файл:Princeton University Cleo tiger.jpg|thumb|left|200px|Один з двох тигрів біля входу в Нассау-Хол.]]
Випускний клас [[1879]] року (в якому навчався майбутній [[президент США]] [[Вудро Вільсон]]) подарував університетові скульптури двох [[лев|львів]], які стояли при вході до Нассау-Хола аж до [[1911]] року, коли вони були замінені на бронзові скульптури [[тигр]]ів (усталений до того часу символ університету), тим самим випускним класом<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/CampusWWW/Companion/nassau_hall.html|title=Nassau Hall|publisher=Princeton Companion|date=|accessdate=2012-04-19|archiveurl=http://www.webcitation.org/682zQ0Jx5|archivedate=2012-05-30}}{{ref-en}}</ref>.
Випускний клас [[1879]] року (в якому навчався майбутній [[президент США]] [[Вудро Вільсон]]) подарував університетові скульптури двох [[лев|львів]], які стояли при вході до Нассау-Хола аж до [[1911]] року, коли вони були замінені на бронзові скульптури [[тигр]]ів (усталений до того часу символ університету), тим самим випускним класом<ref>{{cite web|url=http://etcweb.princeton.edu/CampusWWW/Companion/nassau_hall.html|title=Nassau Hall|publisher=Princeton Companion|date=|accessdate=2012-04-19|archiveurl=http://www.webcitation.org/682zQ0Jx5|archivedate=2012-05-30}}{{ref-en}}</ref>.


[[1896]] року навчальний заклад було перейменовано з Коледжу Нью-Джерсі в Принстонський університет на честь міста, в якому він знаходиться, тож саме цього року Принстон офіційно отримав статус університету. У тому ж році університет був значно розширений. [[1900]] року було засновано [[магістр]]атуру<ref name="autogenerated2">{{cite web|url=http://books.google.com/books/about/Princeton_University.html?id=zRV_QgAACAAJ|title=A Princeton Chronology|author=Don Oberdorfer|date=1995|work=Princeton University: The First 250 Years|publisher=Steering Committee for Princeton university's 250th Anniversary|accessdate=18 February 2012}}{{ref-en}}</ref>.
[[1896]] року навчальний заклад було перейменовано з Коледжу Нью-Джерсі в Принстонський університет на честь міста, в якому він знаходиться, тож саме цього року Принстон офіційно отримав статус університету. У тому ж році університет був значно розширений. [[1900]] року було засновано [[магістр]]атуру<ref name="autogenerated2">{{cite web|url=http://books.google.com/books/about/Princeton_University.html?id=zRV_QgAACAAJ|title=A Princeton Chronology|author=Don Oberdorfer|date=1995|work=Princeton University: The First 250 Years|publisher=Steering Committee for Princeton university's 250th Anniversary|accessdate=18 February 2012}}{{ref-en}}</ref>.
Рядок 54: Рядок 54:


[[1933]] року Альберт Ейнштейн став довічним членом [[Інститут перспективних досліджень|Інституту перспективних досліджень]]<ref>{{cite web|url=http://www.ias.edu/people/einstein|title=Albert Einstein|publisher=Institute for Advanced Study|accessdate=2012-04-19|archiveurl=http://www.webcitation.org/682zSjt4w|archivedate=2012-05-30}}{{ref-en}}</ref> з робочим кабінетом на кампусі Принстонського університету і, згодом, власним будинком на вулиці Мерсер в Принстоні<ref>{{cite web|url=http://www.princetonhistory.org/collections/albert-einstein.cfm|title=Albert Einstein|publisher=Historical Society of Princeton|accessdate=2012-04-19|archiveurl=http://www.webcitation.org/682zUjs94|archivedate=2012-05-30}}{{ref-en}}</ref>.
[[1933]] року Альберт Ейнштейн став довічним членом [[Інститут перспективних досліджень|Інституту перспективних досліджень]]<ref>{{cite web|url=http://www.ias.edu/people/einstein|title=Albert Einstein|publisher=Institute for Advanced Study|accessdate=2012-04-19|archiveurl=http://www.webcitation.org/682zSjt4w|archivedate=2012-05-30}}{{ref-en}}</ref> з робочим кабінетом на кампусі Принстонського університету і, згодом, власним будинком на вулиці Мерсер в Принстоні<ref>{{cite web|url=http://www.princetonhistory.org/collections/albert-einstein.cfm|title=Albert Einstein|publisher=Historical Society of Princeton|accessdate=2012-04-19|archiveurl=http://www.webcitation.org/682zUjs94|archivedate=2012-05-30}}{{ref-en}}</ref>.

== Бібліотеки ==
[[Файл:Firestone Library Princeton front.jpg|thumb|200px|Файрстоунська бібліотека, 2007 рік.]]
Фонди системи бібліотек Принстонського університету становлять більше 11&nbsp;млн одиниць зберігання<ref>{{cite web|url=http://firestone.princeton.edu|title=Firestone Library|publisher=Princeton University|accessdate=2011-05-29|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B7yzpkn|archivedate=2011-08-24}}{{ref-en}}</ref>, включаючи більше 7&nbsp;млн книг<ref>{{cite web|url=http://www.ala.org/ala/professionalresources/libfactsheets/alalibraryfactsheet22.cfm|title=The Nation's Largest Libraries: A Listing By Volumes Held – ALA Library Fact Sheet Number 22|publisher=American Library Association|date=May 2009|accessdate=2011-05-29|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B7zRYnP|archivedate=2011-08-24}}: 6 941 254 volumes reported in 2007-08 fact sheet; 7 075 441 reported by Princeton to the Association of Research Libraries in {{cite web|url=http://www.arl.org/bm~doc/arlstat09.pdf|title=ARL STATISTICS 2008-09|year=2011|publisher=Association of Research Libraries, 21 Dupont Circle, NW, Suite 800, Washington, D. C. 20036, Telephone: (202) 296-2296, FAX: (202) 872-0884, email: pubs@arl.org/format=PDF/archiveurl=http://www.webcitation.org/61B7zxJwX/archivedate=2011-08-24}} (Також: [http://www.arl.org/bm~doc/09tables.xls дані 2008-09 в Excel]){{ref-en}}</ref>.

Головною бібліотекою університету є [[Файрстоунська меморіальна бібліотека|Меморіальна Бібліотека імені]] [[Гарві Самуел Файрстоун|Гарві С. Файрстоун]] ({{lang-en|The Harvey S. Firestone Memorial Library}}). У Файрстоунській бібліотеці та десяти спеціалізованих бібліотеках Принстонського університету на 2016 рік міститься 7,2 мільйона книг, таким чином вона є однією з найбільших університетських бібліотек у світі<ref>[http://www.princeton.edu/profile/scholarship/academic-resources/ Princeton Profile: Academic Resources: The Library]{{ref-en}}</ref>. Окрім Файрстоунської бібліотеки, до університетської бібліотечної системи входить низка окремих спеціальних бібліотек з окремих дисциплін, зокрема таких, як [[архітектура]], [[історія мистецтв]], дослідження [[Близький Схід|Близького Сходу]], дослідження [[Східна Азія|Східної Азії]], [[машинобудування]], [[геологія]], [[міжнародні відносини]], [[державна політика]], та [[психологія]].

У [[лютий|лютому]] [[2007]] року бібліотека Принстонського університету приєдналася до амбітного проекту компанії «[[Google]]» з оцифрування великої кількості наукової та художньої літератури<ref name="NewsMax">«[http://newsmax.com/archives/articles/2007/2/6/90039.shtml Princeton University Joins Google Literature-Scan Project]». [[Reuters]], 6 лютого 2007 року{{ref-en}}.</ref>.


== Відомі викладачі, студенти та випускники Принстона ==
== Відомі викладачі, студенти та випускники Принстона ==
Рядок 102: Рядок 110:
== Література ==
== Література ==
* Axtell, James. ''The Making of Princeton University: From Woodrow Wilson to the Present'' (2006), 710 pp; highly detailed scholarly history.
* Axtell, James. ''The Making of Princeton University: From Woodrow Wilson to the Present'' (2006), 710 pp; highly detailed scholarly history.
* Bradley, Stefan M., "The Southern-Most Ivy: Princeton University from Jim Crow Admissions to Anti-Apartheid Protests, 1794–1969," ''American Studies'' 51 (Fall–Winter 2010), 109–30.
* Bradley, Stefan M., «The Southern-Most Ivy: Princeton University from Jim Crow Admissions to Anti-Apartheid Protests, 1794—1969,» ''American Studies'' 51 (Fall–Winter 2010), 109–30.
* Bragdon, Henry. ''Woodrow Wilson: The Academic Years'' (1967).
* Bragdon, Henry. ''Woodrow Wilson: The Academic Years'' (1967).
* Kemeny, P. C. ''Princeton in the Nation's Service: Religious Ideals and Educational Practice, 1868–1928'' (1998). 353 pp.
* Kemeny, P. C. ''Princeton in the Nation's Service: Religious Ideals and Educational Practice, 1868—1928'' (1998). 353 pp.
* Noll, Mark A. ''Princeton and the Republic, 1768–1822: The Search for a Christian Enlightenment in the Era of Samuel Stanhope Smith'' (1989). 340 pp.
* Noll, Mark A. ''Princeton and the Republic, 1768—1822: The Search for a Christian Enlightenment in the Era of Samuel Stanhope Smith'' (1989). 340 pp.
* Oberdorfer, Don. ''Princeton University'' (1995) 248 pp; heavily illustrated.
* Oberdorfer, Don. ''Princeton University'' (1995) 248 pp; heavily illustrated.
* {{Citation | last = Rhinehart | first = Raymond | title = Princeton University: The Campus Guide | year = 2000 | type = guide to architecture}}, 188 pp.
* {{Citation | last = Rhinehart | first = Raymond | title = Princeton University: The Campus Guide | year = 2000 | type = guide to architecture}}, 188 pp.

Версія за 16:17, 11 березня 2016

Принстонський університет
Princeton University
40°20′43″ пн. ш. 74°39′22″ зх. д. / 40.34527777780577651° пн. ш. 74.65611111113878451° зх. д. / 40.34527777780577651; -74.65611111113878451Координати: 40°20′43″ пн. ш. 74°39′22″ зх. д. / 40.34527777780577651° пн. ш. 74.65611111113878451° зх. д. / 40.34527777780577651; -74.65611111113878451
Тип Приватний
Країна  США[4]
Розташування Принстон (Нью-Джерсі)
Гасло Dei sub numine viget
Under God's Power She Flourishes
Божою силою процвітає[1]
Засновано 1746
Засновник John Witherspoond
Бюджет 22 723 млн (2015)[2]
Ендавмент 35 794 185 665 $[5]
Студентів 8088, з них 5391 майбутніх бакалаврів[3]
та 2697 аспірантів/докторантів
Співробітників 1140 осіб
Професорів 1103
Кольори Помаранчевий та чорний         
Приналежність Trustees of Princeton Universityd
Членство у
  • Ліга плюща, ORCID[d][6][7], Consortium of Social Science Associationsd[8], arXiv.org[9], Northeast University Semiconductor Networkd, The Research Collections And Preservation Consortiumd[10], DataCited[11], Асоціація американських університетів[12][13], Association of American Colleges and Universitiesd[14], Американська рада з питань освітиd[15], National Humanities Allianced[16], Higher Education Leadership Initiative for Open Scholarshipd[17], Коаліція мережевої інформаціїd[18], Центр для наукових бібліотекd[19], SPARC[20] і New Jersey Center for Nonprofitsd[21]
    • Мова викладання англійська
    Випускники Категорія:Випускники Принстонського університету
    Штаб-квартира Принстон
    Адреса 1 Nassau Hall, Princeton, NJ, 08544-0070[22]
    Сайт www.princeton.edu
    Мапа
    CMNS: Princeton University у Вікісховищі

    При́нстонський університет — один із найстаріших та найпрестижніших університетів США[23], розташований у місті Принстон, штат Нью-Джерсі. Входить у Лігу плюща. Університет засновано 1746 року як Коледж Нью-Джерсі (College of New Jersey).

    Університет є одним з восьми університетів Ліги плюща та одним з дев'яти колоніальних коледжів, заснованих до Американської революції. Принстонський університет видає дипломи бакалавра та магістра з природничих, гуманітарних, суспільних та технічних наук[24]. Університет не має шкіл медицини, права, бізнесу та теології, однак пропонує професійні ступені в Школі суспільних та міжнародних відносин імені Вудро Вільсона, в Школі інженерних та прикладних наук, а також у Школі архітектури. Університет має в своєму розпорядженні найбільший ендавмент у світі з розрахунку на одного учня, загальна сума якого становить більше 22 млрд доларів (2015).

    В структуру університету входять провідний регіональний театр Маккартера, художній музей та музей природної історії. Бібліотека Принстонського університету нараховує понад 7  млн томів.

    В університеті навчається близько 8 тис. студентів, з них — 2,5 тис. аспірантів та докторантів.

    Історія

    Заснований 1746 року як Коледж Нью-Джерсі (англ. College of New Jersey)[25]. Став четвертим коледжем британських північноамериканських колоній[26][27]. Перші заняття проходили в будинку засновника університету священика Джонатана Дікінсона в місті Нью-Брансвік. 1756 року навчальний заклад переїхав у місто Принстон, де розташувався на місці Нассау-Холу, названого на честь королівського дому Вільгельма III в Англії.

    Після передчасної смерті перших п'яти президентів Прінстона, 1768 року президентом став Джон Візерспун. Він залишався на цій посаді до своєї смерті 1794 року. Під час свого президентства Візерспун змінив напрям університету й обрав пріоритетом підготовку нового покоління лідерів нової американської нації. Для досягнення цієї мети він посилив академічні стандарти й залучив в університет інвестиції[28]. Президентство Візерспуна знаменувало собою тривалий період стабільності у розвитку університету, який був перерваний лише американською революцією та, зокрема, Битвою при Принстоні, під час якої британські солдати деякий час утримували Нассау-Хол[29]. Принстон відіграв примітну роль у подіях Війни за незалежність США: так підпис Джона Візерспуна[28] стоїть під Декларацією незалежності; шоста частина учасників Конституційного конвенту були випускниками Принстона.

    До будівництва Стенхоуп-Холу (англ. Stanhope Hall), розпочатого 1803 року, Нассау-Хол був єдиною будівлею, що належала університету. Наріжний камінь будівлі було закладено 17 вересня 1754 року[30]. Влітку 1783 року Континентальний конгрес (Конгрес Конфедерації) зустрівся у Нассау-Хол, проголосивши Принстон столицею країни на період чотирьох місяців. Протягом століть та внаслідок двох етапів реконструкції після великих пожеж (1802 й 1855 років), роль Нассау-Холу змінювалася від будівлі загального призначення (де спочатку розташовувалися як адміністрація, так і класи для занять й спальні для студентів) до виключно навчального приміщення й аж до його нинішнього суто адміністративного центру університету.

    1868 року, невдовзі після американської громадянської війни, на посаду президента вступив Джеймс Маккош. За два десятиліття служби він суттєво змінив навчальний план, ініціював розширення освіти в галузі наук, а також опікувався введенням в експлуатацію низки будівель у стилі неоготики[31]. Маккош-Хол названий на його честь.

    1879 року була представлена перша дисертація на здобуття ступеня PhD. Дисертацію підготував Джеймс Ф. Вільямсон, випускник 1877 року.

    Один з двох тигрів біля входу в Нассау-Хол.

    Випускний клас 1879 року (в якому навчався майбутній президент США Вудро Вільсон) подарував університетові скульптури двох львів, які стояли при вході до Нассау-Хола аж до 1911 року, коли вони були замінені на бронзові скульптури тигрів (усталений до того часу символ університету), тим самим випускним класом[32].

    1896 року навчальний заклад було перейменовано з Коледжу Нью-Джерсі в Принстонський університет на честь міста, в якому він знаходиться, тож саме цього року Принстон офіційно отримав статус університету. У тому ж році університет був значно розширений. 1900 року було засновано магістратуру[33].

    Файл:Thomas Mann with Albert Einstein, Princeton 1938.jpg
    Альберт Ейнштейн з Томасом Манном у Принстоні, 1938 рік.

    1902 року президентом університету став Вудро Вільсон, діяльність якого надала університету той престиж, який він має досьогодні[34]. При Вильсоне, в 1905 ріку університет заснував систему «прецепторіїв» (англ. precepts; українською це відповідає колоквіумам чи семінарам), що доповнило стандартні методи навчання, переважно у вигляді лекцій, більш індивідуалізованим підходом, при якому невеликі групи студентів одержали можливість тісніше взаємодіяти з викладачами у своїй сфері інтересів.

    1906 року за фінансової підтримки Ендрю Карнегі на території університету було споруджено водосховище, яке отримало назву Озеро Карнегі[33]. Колекція історичних фотографій, що документують період створення водосховища, зберігається в бібліотеці «Seeley G. Mudd Manuscript Library» на території кампусу[35].

    2 жовтня 1913 року було відкрито Магістерський Коледж (Graduate College) Принстонського університету[33]. А 1914 року завершено будівництво стадіону Палмер[33]. 1919 року було засновано школу архітектури[33].

    1933 року Альберт Ейнштейн став довічним членом Інституту перспективних досліджень[36] з робочим кабінетом на кампусі Принстонського університету і, згодом, власним будинком на вулиці Мерсер в Принстоні[37].

    Бібліотеки

    Файрстоунська бібліотека, 2007 рік.

    Фонди системи бібліотек Принстонського університету становлять більше 11 млн одиниць зберігання[38], включаючи більше 7 млн книг[39].

    Головною бібліотекою університету є Меморіальна Бібліотека імені Гарві С. Файрстоун (англ. The Harvey S. Firestone Memorial Library). У Файрстоунській бібліотеці та десяти спеціалізованих бібліотеках Принстонського університету на 2016 рік міститься 7,2 мільйона книг, таким чином вона є однією з найбільших університетських бібліотек у світі[40]. Окрім Файрстоунської бібліотеки, до університетської бібліотечної системи входить низка окремих спеціальних бібліотек з окремих дисциплін, зокрема таких, як архітектура, історія мистецтв, дослідження Близького Сходу, дослідження Східної Азії, машинобудування, геологія, міжнародні відносини, державна політика, та психологія.

    У лютому 2007 року бібліотека Принстонського університету приєдналася до амбітного проекту компанії «Google» з оцифрування великої кількості наукової та художньої літератури[41].

    Відомі викладачі, студенти та випускники Принстона

    Принстонський університет пов'язаний з 35 лауреатами Нобелівської премії, які тут вчилися або викладали[42]: а також 19 лауреатами Національної наукової медалі США[43].

    Нижче наведено список деяких відомих осіб, тісно пов'язаних з Принстонським університетом:

    Див. також

    Примітки

    1. ↑ Princeton Profile (PDF) (вид. 2015-16). Princeton. Процитовано 12 жовтня 2015.
    2. ↑ Дані на 30 червня 2015 року U.S. and Canadian Institutions Listed by Fiscal Year (FY) 2015 Endowment Market Value and Change in Endowment Market Value from FY 2014 to FY 2015 (PDF). National Association of College and University Business Officers and Commonfund Institute. 2016.
    3. ↑ Common Data Set, Enrollment statistics (PDF), Princeton University, 2014, процитовано 5 квітня 2015
    4. ↑ Global Research Identifier Database — 2015.
    5. ↑ National Association of College and University Business Officers U.S. and Canadian 2022 NTSE Participating Institutions Listed by Fiscal Year 2022 Endowment Market Value, Change in Market Value from FY21 to FY22, and FY22 Endowment Market Values Per Full-time Equivalent Student (Excel) — 2023.
    6. ↑ а б в https://orcid.org/members/001G000001LPM5yIAH — ORCID.
    7. ↑ а б в https://web.archive.org/web/20231020113811/https://orcid.org/members
    8. ↑ https://www.cossa.org/members/
    9. ↑ Our Members / Tier 1
    10. ↑ https://recap.princeton.edu/
    11. ↑ https://web.archive.org/web/20240112184553/https://datacite.org/members/
    12. ↑ https://web.archive.org/web/20240116123311/https://www.aau.edu/sites/default/files/AAU-Files/Who-We-Are/AAU%20Member%20Universities%20listed%20by%20year_updated%202023.pdf
    13. ↑ https://www.aau.edu/who-we-are/our-members
    14. ↑ https://web.archive.org/web/20240120073011/https://secure.aacu.org/iMIS/AACUR/Membership/MemberListAACU.aspx
    15. ↑ https://web.archive.org/web/20240120080233/https://acememberdirectory.azurewebsites.net/
    16. ↑ https://web.archive.org/web/20240126121019/https://nhalliance.org/about/members/
    17. ↑ https://web.archive.org/web/20221215225406/https://www.heliosopen.org/members
    18. ↑ https://web.archive.org/web/20240227092307/https://www.cni.org/about-cni/membership/members
    19. ↑ https://web.archive.org/web/20231016073235/https://www.crl.edu/membership/members
    20. ↑ https://web.archive.org/web/20231015070603/https://sparcopen.org/who-we-are/members/
    21. ↑ https://njnonprofits.org/ourmembers/
    22. ↑ Integrated Postsecondary Education Data System — 1992.
    23. ↑ Best Colleges 2013. U. S. News & World Report. 2013. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 11 листопада 2012.
    24. ↑ Princeton University — About Princeton: Overview. Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 11 листопада 2012.(англ.)
    25. ↑ Сучасна освітня установа, яка носить цю назву, знаходиться в м. Трентон; вона не пов'язана з Принстонським університетом.
    26. ↑ За даними офіційного сайту Принстонського університету, він був «четвертим коледжем, заснованим в британській Північній Америці.»Princeton University, Office of Communications. Princeton in the American Revolution. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 1 червня 2011.
    27. ↑ За даними, що не суперечить одне одному, Принстон був четвертим університетом, що «проводив заняття». Принстонський та Пенсільванський університети обидва вважають себе четвертими за датою заснування; Пенсільванський університет спершу називав 1749 рік як дату свого заснування (й таким чином був п'ятим), проте 1899 року університетом було прийнято резолюцію, яка затвердила 1740 роком заснування (див. «Building Penn's Brand», а також «Princeton vs. Penn: Which is the Older Institution?» з позицією Принстонського університету. З 1726 до 1746 року «Log College» функціонував під наглядом Вільяма та Гільберта Теннетів, протестантських священиків з округу Бакс (Пенсильванія).
    28. ↑ а б Jeffry H. Morrison. John Witherspoon and the Founding of the American Republic. — University of Notre Dame Press, 2005. — 220 с. — ISBN 0268034850, 9780268034856.(англ.)
    29. ↑ Щоб вигнати їх звідти, американські війська на чолі з Джорджем Вашингтоном обстріляли цю будівлю з гармати.
    30. ↑ Don Oberdorfer (1995). Nassau Hall. Princeton University: The First 250 Years. Steering Committee for Princeton's 250th Anniversary. Процитовано 18 February 2012.(англ.)
    31. ↑ McCosh, James. Princeton Companion. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 19 квітня 2012.(англ.)
    32. ↑ Nassau Hall. Princeton Companion. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 19 квітня 2012.(англ.)
    33. ↑ а б в г д Don Oberdorfer (1995). A Princeton Chronology. Princeton University: The First 250 Years. Steering Committee for Princeton university's 250th Anniversary. Процитовано 18 February 2012.(англ.)
    34. ↑ Princeton University: The First 250 Years(англ.)
    35. ↑ Historical Photograph Collection, Lake Carnegie Construction Photographs, circa 1905-1907: Finding Aid. Findingaids.princeton.edu. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 19 квітня 2012.(англ.)
    36. ↑ Albert Einstein. Institute for Advanced Study. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 19 квітня 2012.(англ.)
    37. ↑ Albert Einstein. Historical Society of Princeton. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 19 квітня 2012.(англ.)
    38. ↑ Firestone Library. Princeton University. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 29 травня 2011.(англ.)
    39. ↑ The Nation's Largest Libraries: A Listing By Volumes Held – ALA Library Fact Sheet Number 22. American Library Association. May 2009. Архів оригіналу за 24 серпня 2011. Процитовано 29 травня 2011.: 6 941 254 volumes reported in 2007-08 fact sheet; 7 075 441 reported by Princeton to the Association of Research Libraries in ARL STATISTICS 2008-09 (PDF). Association of Research Libraries, 21 Dupont Circle, NW, Suite 800, Washington, D. C. 20036, Telephone: (202) 296-2296, FAX: (202) 872-0884, email: pubs@arl.org/format=PDF/archiveurl=http://www.webcitation.org/61B7zxJwX/archivedate=2011-08-24. 2011. (Також: дані 2008-09 в Excel)(англ.)
    40. ↑ Princeton Profile: Academic Resources: The Library(англ.)
    41. ↑ «Princeton University Joins Google Literature-Scan Project». Reuters, 6 лютого 2007 року(англ.).
    42. ↑ Princeton University — Nobel Prize Winners. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 10 квітня 2012.(англ.)
    43. ↑ Princeton University — National Medal of Science Winners. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 10 квітня 2012.(англ.)
    44. ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.

    Література

    • Axtell, James. The Making of Princeton University: From Woodrow Wilson to the Present (2006), 710 pp; highly detailed scholarly history.
    • Bradley, Stefan M., «The Southern-Most Ivy: Princeton University from Jim Crow Admissions to Anti-Apartheid Protests, 1794—1969,» American Studies 51 (Fall–Winter 2010), 109–30.
    • Bragdon, Henry. Woodrow Wilson: The Academic Years (1967).
    • Kemeny, P. C. Princeton in the Nation's Service: Religious Ideals and Educational Practice, 1868—1928 (1998). 353 pp.
    • Noll, Mark A. Princeton and the Republic, 1768—1822: The Search for a Christian Enlightenment in the Era of Samuel Stanhope Smith (1989). 340 pp.
    • Oberdorfer, Don. Princeton University (1995) 248 pp; heavily illustrated.
    • Rhinehart, Raymond (2000), Princeton University: The Campus Guide (guide to architecture), 188 pp.
    • Smith, Richard D (2005), Princeton University, 128 pp.
    • Synnott, Marcia Graham (1979), The Half-Opened Door: Discrimination and Admissions at Harvard, Yale, and Princeton, 1900–1970. 310 pp.
    • Wilson, Woodrow (1972–76), Link, Arthur S та ін. (ред.), The Papers of Woodrow Wilson, т. 14—21.
    • McLachlan, James (1976), Princetonians, 1748–1768: A Biographical Dictionary. 706 pp.

    Посилання

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Принстонський університет
    Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
    Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
    Географія та географічні карти
    Література та бібліографія
    Тематичні сайти
    Словники та енциклопедії
    Довідкові видання
    Нормативний контроль
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Принстонський_університет&oldid=17750321