Збіжність (вимірювання): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 12: | Рядок 12: | ||
Замість терміну «збіжність» іноді використовують термін «повторюваність». |
Замість терміну «збіжність» іноді використовують термін «повторюваність». |
||
{{Physics-stub}} |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
Версія за 21:37, 12 березня 2016
Збіжність (англ. repeatability) — прецизійність в умовах збіжності.
Умови збіжності — умови, за яких незалежні результати вимірювань однієї і тієї ж величини одержують за однією і тією ж методикою, в одній і тій же лабораторії, одним і тим же оператором, з використанням одного і того ж обладнання, в межах короткого проміжку часу за одних і тих же значень впливних величин.
Одержані в одних і тих же умовах результати можуть відрізнятися через дію випадкових ефектів, іншими словами, спостережувана мінливість результатів за умов збіжності обумовлена випадковою похибкою вимірювання.
Кількісною характеристикою збіжності виступає стандартне відхилення збіжності — стандартне відхилення результатів вимірювань, одержаних в умовах збіжності.
В практиці вимірювань широко використовується границя збіжності – значення, яке з ймовірністю 0,95 не перевищує абсолютної різниці між крайніми результатами (найбільшим та найменшим), одержаними в умовах збіжності. Границя збіжності виступає критерієм для виявлення промахів — якщо різниця між крайніми результатами перевищує границю збіжності, то найімовірніше один із результатів (або і обидва) є промахами.
Значення можна знайти через стандартне відхилення збіжності за формулою: . Тут — коефіцієнт, значення якого залежить від числа результатів вимірювань . Для =2 =2,77 за умови, що результати розподілені за нормальним законом.
Замість терміну «збіжність» іноді використовують термін «повторюваність».
Джерела
1. ДСТУ ГОСТ ISO 5725-1:2005 Точність (правильність і прецизійність) методів та результатів вимірювання. Частина 1.Основні положення та визначення.