Курилло Адам Станіславович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 14: Рядок 14:
| громадянство =
| громадянство =
| підданство =
| підданство =
| національність =
| національність = поляк
| відомий_(відома) = вчений у галузі залізобетонних конструкцій
| військове звання =
| партія =
| рід_діяльності =
| нагороди =
| нагороди =
}}
}}


'''Адам Станіславович Курилло''' ({{lang-pl|Adam Kuryłło}}, [[20 травня]] [[1889]], Поточек — [[7 січня]] [[1980]], [[Львів]]) — інженер, доктор технічних наук, професор Львівської політехніки.
'''Адам Станіславович Курилло''' ({{lang-pl|Adam Kuryłło}}, [[20 травня]] [[1889]], Поточек — [[7 січня]] [[1980]], [[Львів]]) — інженер, доктор технічних наук, професор Львівської політехніки. Один із засновників львівської наукової школи залізобетонного будівництва.


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився в селі Поточек (тепер Люблінське воєводство) в родині службовця.<ref>''Данилецький&nbsp;В.'' Адам Курилло (1889—1980) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка».&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;562.&nbsp;— С. 3.</ref> Середню освіту здобув у ІІ реальній школі у Кракові, яку закінчив [[1907]] року.<ref name="Album_22">Dr. inż. Adam Kuryłło // Album inżynierów i techników w Polsce.&nbsp;— Lwów, 1932.&nbsp;— T. I, cz. III.&nbsp;— S. 22.</ref> Протягом [[1907]]—[[1912]] років навчався у [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівській політехніці]]. [[1914]] року здобув диплом інженера. [[1914]] року став членом [[Політехнічне товариство у Львові|Політехнічного товариства у Львові]].<ref>Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza.&nbsp;— Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927.&nbsp;— S. 92.</ref> 1922 року захистив докторську дисертацію на тему залізобетонного будівництва. Автор більше як ста фахових публікацій. Під його керівництвом захищено 13 кандидатських дисертацій. Помер у Львові. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]], поле № 1а.<ref>{{книга |автор = [[Лупій Григорій Васильович|Лупій&nbsp;Г.&nbsp;В.]]|частина = |заголовок = Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Каменяр (видавництво)|Каменяр]]|рік = 1996|сторінки = 230|сторінок = |серія = |isbn = 5-7745-0699-1|тираж = }}</ref>
Народився в селі Поточек (тепер Люблінське воєводство) в родині службовця.<ref>''Данилецький&nbsp;В.'' Адам Курилло (1889—1980) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка».&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;562.&nbsp;— С. 3.</ref> Середню освіту здобув у ІІ реальній школі у Кракові, яку закінчив [[1907]] року.<ref name="Album_22">Dr. inż. Adam Kuryłło // Album inżynierów i techników w Polsce.&nbsp;— Lwów, 1932.&nbsp;— T. I, cz. III.&nbsp;— S. 22.</ref> Протягом [[1907]]—[[1912]] років навчався у [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівській політехніці]]. [[1914]] року здобув диплом інженера. [[1914]] року став членом [[Політехнічне товариство у Львові|Політехнічного товариства у Львові]].<ref>Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza.&nbsp;— Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927.&nbsp;— S. 92.</ref> 1922 року захистив докторську дисертацію на тему залізобетонного будівництва.
У лютому [[1941]] року ВАК СРСР присудив ступінь доктора технічних наук і звання професора кафедри будівництва мостів ЛПІ.<ref>''Данилецький&nbsp;В.'' Адам Курилло…&nbsp;— С. 4.</ref> Автор більше як ста фахових публікацій. Під його керівництвом захищено 13 кандидатських дисертацій. Помер у Львові. Похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]], поле № 1а.<ref>{{книга |автор = [[Лупій Григорій Васильович|Лупій&nbsp;Г.&nbsp;В.]]|частина = |заголовок = Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = [[Каменяр (видавництво)|Каменяр]]|рік = 1996|сторінки = 230|сторінок = |серія = |isbn = 5-7745-0699-1|тираж = }}</ref>


;Співавторство у спорудах
;Співавторство у спорудах

Версія за 22:12, 18 березня 2016

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Aeou (внесок, журнали) о 22:12 UTC (4251639 хвилин тому).
Курилло Адам Станіславович
пол. Adam Kuryłło
Народився 20 травня 1889(1889-05-20)
Поточек
Помер 7 січня 1980(1980-01-07) (90 років)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Країна  Республіка Польща
Національність поляк
Діяльність інженер
Відомий завдяки вчений у галузі залізобетонних конструкцій
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Знання мов польська
Заклад Національний університет «Львівська політехніка»

Адам Станіславович Курилло (пол. Adam Kuryłło, 20 травня 1889, Поточек — 7 січня 1980, Львів) — інженер, доктор технічних наук, професор Львівської політехніки. Один із засновників львівської наукової школи залізобетонного будівництва.

Біографія

Народився в селі Поточек (тепер Люблінське воєводство) в родині службовця.[1] Середню освіту здобув у ІІ реальній школі у Кракові, яку закінчив 1907 року.[2] Протягом 1907—1912 років навчався у Львівській політехніці. 1914 року здобув диплом інженера. 1914 року став членом Політехнічного товариства у Львові.[3] 1922 року захистив докторську дисертацію на тему залізобетонного будівництва.

У лютому 1941 року ВАК СРСР присудив ступінь доктора технічних наук і звання професора кафедри будівництва мостів ЛПІ.[4] Автор більше як ста фахових публікацій. Під його керівництвом захищено 13 кандидатських дисертацій. Помер у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 1а.[5]

Співавторство у спорудах
  • Нереалізований проект критого ринку на площі Зерновій у Львові (1920-ті, архітектор Збігнєв Жепецький).[6]
  • Залізничні склади у Львові (1923—1923).[7]
  • Машинна зала механіко-лабораторної станції Львівської політехніки на вулиці Устияновича (1925—1927, архітектор Вітольд Мінкевич).[7]
  • Конструкції, застосовані при реставрації Вавельського замку. Засоби для підтримки мурів над каплицею святого Гереона.[2] Склепіння репрезентаційних зал, зокрема Посольської. 1927 рік, архітектор Адольф Шишко-Богуш).[7]
  • Кесонне перекриття актової зали головного корпусу Львівської політехніки, споруджене під час реконструкції близько 1930 року.[7]
  • Фундамент костелу Христа Царя в Катовіцах (1927—1931).[7]
  • Гаражі комунального підприємства очищення Львова (1929—1931).[7]
  • Трамвайне депо на вулиці Городоцькій, 183 (1929—1931).[7]
  • Насосна станція на вулиці Шевченка у Львові (1932—1933, архітектор Вітольд Мінкевич).
  • Водонапірні вежі на вулицях Пасічній і Тернопільській у Львові (1932—1933, архітектор Вітольд Мінкевич).
  • Підземний резервуар для води у Дрогобичі (1930-ті).[7]
  • Плавальний басейн Львівської політехніки в колишньому Палаці мистецтв у Стрийському парку (1950-ті).[7]

Примітки

  1. ↑ Данилецький В. Адам Курилло (1889—1980) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2006. — № 562. — С. 3.
  2. ↑ а б Dr. inż. Adam Kuryłło // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 22.
  3. ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 92.
  4. ↑ Данилецький В. Адам Курилло… — С. 4.
  5. ↑ Лупій Г. В. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів : Каменяр, 1996. — С. 230. — ISBN 5-7745-0699-1.
  6. ↑ Богданова Ю. Нереалізовані проекти критих ринків у Львові (1920—1930 рр.) // Галицька брама. — 2003. — № 1—3 (97—99). — С. 19.
  7. ↑ а б в г д е ж и к Бірюльов Ю. О. Курилло Адам // Енциклопедія Львова… — С. 702.

Джерела

  • Бірюльов Ю. О. Курилло Адам // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 701—702. — ISBN 978-966-7007-99-7.
  • Буцко М. І. Курилло Адам Станіславович // Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка». — Львів : Видавництво Державного університету «Львівська політехніка», 1994. — С. 74—44. — ISBN 5-7707-5706-X.
  • Данилецький В. Адам Курилло (1889—1980) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2006. — № 562. — С. 3—4.
  • Dr. inż. Adam Kuryłło // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 22—23.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курилло_Адам_Станіславович&oldid=17789549