Пеплос: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
м Переміщення 17 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих у d:Q1044413 |
уточнення, зображення |
||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Athena Parthenos Altemps Inv8622.jpg|міні|200пкс|[[Афіна]] [[Парфенос]] у пеплосі]] |
[[Файл:Athena Parthenos Altemps Inv8622.jpg|міні|200пкс|[[Афіна]] [[Парфенос]] у пеплосі]] |
||
[[Файл:Doric Chiton.svg|thumb|праворуч|300px|upright=2|Надягання пеплоса]] |
|||
''' |
'''Пе́плос''' ({{lang-el|πέπλος}}) — давньогрецький одяг [[дорійці|дорійського]] походження. Не плутати із [[іонійці|іонійським]] [[хітон]]ом. |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
У [[Гомер]]а слово |
У [[Гомер]]а слово ''πέπλος'' позначає собою довгий, довжиною до землі одяг, який одягають прямо на тіло і залишав один бік відкритим. Руки також залишалися відкритими, звідки звичайний епітет грекинь — {{lang-el|λευκώλενοι}} («білорука»). |
||
| ⚫ | Тканина пеплоса була звичайно кольорова: згадуються шафрановий, яскраво-червоний і змішані кольори. Нерідко пеплос |
||
| ⚫ | Тканина пеплоса була звичайно кольорова: згадуються шафрановий, яскраво-червоний і змішані кольори. Нерідко пеплос прикрашали вишивками. Необхідною приналежністю його був [[пояс]]. Знятий пеплос служив підстилкою на сидіннях і [[колісниця]]х. В [[Іліада|«Іліаді»]] Гомера у пурпуровий пеплос загорнули золоту урну з прахом [[Гектор]]а. |
||
| ⚫ | У післягомерівську епоху пеплос продовжував існувати, але прикрашався зі східною розкішшю, проти якої іноді лунали протести з боку законодавців. Радикальна зміна моди сталася, за [[Геродот]]ом, у середині |
||
| ⚫ | У післягомерівську епоху пеплос продовжував існувати, але прикрашався зі східною розкішшю, проти якої іноді лунали протести з боку законодавців. Радикальна зміна моди сталася, за [[Геродот]]ом, у середині VI століття до н. е., коли увійшли у вжиток [[іонійці|іонійські]] [[фасон]]и. Свідчення Геродота підтверджується даними [[Вазопис Стародавньої Греції|кераміки]]: на вазах з [[Чорнофігурний вазопис|чорними фігурами]] (архаїчний стиль) пеплос — звичайний одяг, на вазах з перехідної епохи (середина VI століття до н. е.) архаїчний одяг зустрічається у поєднанні з іонійським. |
||
| ⚫ | На вазах з [[червонофігурний вазопис|червоними фігурами]] архаїчний пеплос вже не трапляється. У нову епоху (з V століття до н. е.) слово пеплос втратило своє первісне значення і стало вживатися в невизначеному значенні одягу взагалі. Лише в сенсі одягу героїв, богів і співаків на сцені, а також богині [[Афіна|Афіни]] збереглося архаїчне значення слова. Пеплос богині Афіни щорічно в урочистій процесії |
||
| ⚫ | На вазах з [[червонофігурний вазопис|червоними фігурами]] архаїчний пеплос вже не трапляється. У нову епоху (з V століття до н. е.) слово «пеплос» втратило своє первісне значення і стало вживатися в невизначеному значенні одягу взагалі. Лише в сенсі одягу героїв, богів і співаків на сцені, а також богині [[Афіна|Афіни]] збереглося архаїчне значення слова. Пеплос богині Афіни щорічно в урочистій процесії провозили всім містом до храму богині під час [[Панафінеї|Панафіней]]. Подібно вітрилу, пеплос прикріплювали до щогли священного корабля і виставляли напоказ всьому народові. Над його виготовленням працювали під керівництвом жриць богині спеціальні ткалі, впродовж цілого року прикрашаючи одяг візерунковим малюнком, що зображували битву богів з [[гіганти|гігантами]], у якій брала участь сама богиня. |
||
== Інше == |
|||
* Аналогічний одяг у [[Стародавній Рим|Стародавньому Римі]] мав назву ''[[пеплум (значення)|пеплум]]''. |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
* [http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/077/77963.htm Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона] |
* [http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary/077/77963.htm Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона] |
||
Версія за 11:26, 19 березня 2016
Пе́плос (грец. πέπλος) — давньогрецький одяг дорійського походження. Не плутати із іонійським хітоном.
Історія
У Гомера слово πέπλος позначає собою довгий, довжиною до землі одяг, який одягають прямо на тіло і залишав один бік відкритим. Руки також залишалися відкритими, звідки звичайний епітет грекинь — грец. λευκώλενοι («білорука»).
Тканина пеплоса була звичайно кольорова: згадуються шафрановий, яскраво-червоний і змішані кольори. Нерідко пеплос прикрашали вишивками. Необхідною приналежністю його був пояс. Знятий пеплос служив підстилкою на сидіннях і колісницях. В «Іліаді» Гомера у пурпуровий пеплос загорнули золоту урну з прахом Гектора.
У післягомерівську епоху пеплос продовжував існувати, але прикрашався зі східною розкішшю, проти якої іноді лунали протести з боку законодавців. Радикальна зміна моди сталася, за Геродотом, у середині VI століття до н. е., коли увійшли у вжиток іонійські фасони. Свідчення Геродота підтверджується даними кераміки: на вазах з чорними фігурами (архаїчний стиль) пеплос — звичайний одяг, на вазах з перехідної епохи (середина VI століття до н. е.) архаїчний одяг зустрічається у поєднанні з іонійським.
На вазах з червоними фігурами архаїчний пеплос вже не трапляється. У нову епоху (з V століття до н. е.) слово «пеплос» втратило своє первісне значення і стало вживатися в невизначеному значенні одягу взагалі. Лише в сенсі одягу героїв, богів і співаків на сцені, а також богині Афіни збереглося архаїчне значення слова. Пеплос богині Афіни щорічно в урочистій процесії провозили всім містом до храму богині під час Панафіней. Подібно вітрилу, пеплос прикріплювали до щогли священного корабля і виставляли напоказ всьому народові. Над його виготовленням працювали під керівництвом жриць богині спеціальні ткалі, впродовж цілого року прикрашаючи одяг візерунковим малюнком, що зображували битву богів з гігантами, у якій брала участь сама богиня.
Інше
- Аналогічний одяг у Стародавньому Римі мав назву пеплум.