Курилло Адам Станіславович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 22: Рядок 22:


== Біографія ==
== Біографія ==
Народився [[20 травня]] [[1889]] року в селі Поточек (тепер [[Люблінське воєводство]]) в родині службовця.<ref>''Данилецький&nbsp;В.'' Адам Курилло (1889—1980) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка».&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;562.&nbsp;— С. 3.</ref> [[1907]] року закінчив ІІ реальну школу у [[Краків|Кракові]].<ref name="Album_22">Dr. inż. Adam Kuryłło // Album inżynierów i techników w Polsce.&nbsp;— Lwów, 1932.&nbsp;— T. I, cz. III.&nbsp;— S. 22.</ref> Протягом [[1907]]—[[1912]] років навчався у [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівській політехніці]]. Від [[1913]]&nbsp;— асистент кафедри будівництва мостів. У [[1914]]-му здобув диплом інженера.<ref name="Буцко 75">{{книга |автор = Буцко&nbsp;М.&nbsp;І. |частина = Курилло Адам Станіславович |заголовок = Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Видавництво Державного університету «Львівська політехніка» |рік = 1994|том = |сторінки = 75|сторінок = |серія = |isbn = 5-7707-5706-X|тираж = }}</ref> Того ж року став членом [[Політехнічне товариство у Львові|Політехнічного товариства у Львові]].<ref>Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza.&nbsp;— Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927.&nbsp;— S. 92.</ref> Паралельно, протягом [[1915]]—[[1918]] років працював у відділі будівництва і регулювання міст у Крайовому управлінні. У цей час виконав геодезичну зйомку [[Щирець|Щирця]] і [[Новий Яричів|Нового Яричева]].<ref name="Буцко 75"/> [[1922]] року захистив докторську дисертацію (габілітація) на тему залізобетонного будівництва. Тоді ж здобув звання доцента. [[1923]] року іменований професором надзвичайним, а [[1929]] року&nbsp;— професором звичайним кафедри будівельної механіки, металевих і залізобетонних конструкцій архітекурного факультету.<ref name="Album_22"/>
Народився [[20 травня]] [[1889]] року в селі Поточек (тепер [[Люблінське воєводство]]) в родині службовця.<ref>''Данилецький&nbsp;В.'' Адам Курилло (1889—1980) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка».&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;562.&nbsp;— С. 3.</ref> [[1907]] року закінчив ІІ реальну школу у [[Краків|Кракові]].<ref name="Album_22">Dr. inż. Adam Kuryłło // Album inżynierów i techników w Polsce.&nbsp;— Lwów, 1932.&nbsp;— T. I, cz. III.&nbsp;— S. 22.</ref> Протягом [[1907]]—[[1912]] років навчався у [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівській політехніці]]. Від [[1913]]&nbsp;— асистент кафедри будівництва мостів. У [[1914]]-му здобув диплом інженера.<ref name="Буцко 75">{{книга |автор = Буцко&nbsp;М.&nbsp;І. |частина = Курилло Адам Станіславович |заголовок = Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка» |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Видавництво Державного університету «Львівська політехніка» |рік = 1994|том = |сторінки = 75|сторінок = |серія = |isbn = 5-7707-5706-X|тираж = }}</ref> Того ж року став членом [[Політехнічне товариство у Львові|Політехнічного товариства у Львові]].<ref>Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza.&nbsp;— Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927.&nbsp;— S. 92.</ref> Паралельно, протягом [[1915]]—[[1918]] років працював у відділі будівництва і регулювання міст у Крайовому управлінні. У цей час виконав геодезичну зйомку [[Щирець|Щирця]] і [[Новий Яричів|Нового Яричева]].<ref name="Буцко 75"/> [[1921]] року виїздив у навчальну подорож до Франції<ref name="Album_22"/>, поглиблював знання у Центральній лабораторії шляхів і мостів у Парижі.<ref name="Буцко 75"/> [[1922]] року захистив докторську дисертацію (габілітація) на тему залізобетонного будівництва. Тоді ж здобув звання доцента. [[1923]] року іменований професором надзвичайним, а [[1929]] року&nbsp;— професором звичайним кафедри будівельної механіки, металевих і залізобетонних конструкцій архітекурного факультету.<ref name="Album_22"/> У [[1923]]—[[1935]] роках був деканом архітектурного факультету, [[1935]] року очолив кафедру будівництва мостів і тоді ж обраний членом-кореспондентом Варшавської академії технічних наук. Від [[1937]] року&nbsp;— декан інженерного факультету.<ref name="Буцко 75"/>


У лютому [[1941]] року [[Вища атестаційна комісія|Вища атестаційна комісія СРСР]] присудила ступінь доктора технічних наук і звання професора кафедри будівництва мостів Львівського політехнічного інституту. [[1946]] року кафедри будівельних конструкцій, статики споруд, теорії та будівництва мостів, залізобетонного будівництва було об'єднано в єдину кафедру будівельних конструкцій. Адам Курилло очолював її до [[1974]] року. За цей час було створено матеріально-технічну та наукову базу кафедри.<ref>''Данилецький&nbsp;В.'' Адам Курилло…&nbsp;— С. 4.</ref> Під його керівництвом кандидатські дисертації захистили працівники і аспіранти кафедри Л.&nbsp;О.&nbsp;Дорошкевич, [[Клименко Федір Єлисейович|Ф.&nbsp;Є.&nbsp;Клименко]], [[Гнідець Богдан Григорович|Б.&nbsp;Г.&nbsp;Гнідець]], Б.&nbsp;М.&nbsp;Ониськів, В.&nbsp;С.&nbsp;Верещали, І.&nbsp;І.&nbsp;Градюк, М.&nbsp;П.&nbsp;Мамонтов, В.&nbsp;С.&nbsp;Рокач, Л.&nbsp;М.&nbsp;Сліпко, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Кочетков, [[Кваша Віктор Григорович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Кваша]], В.&nbsp;В.&nbsp;Левчич, М.&nbsp;І.&nbsp;Костів, В.&nbsp;П.&nbsp;Храмцов, М.&nbsp;С.&nbsp;Тимощук, В.&nbsp;Л.&nbsp;Кунь.<ref>''Буцко&nbsp;М.&nbsp;І.'' Курилло Адам Станіславович // Відомі вчені…&nbsp;— С. 77; ''Данилецький&nbsp;В.'' Адам Курилло…&nbsp;— С. 4.</ref> Автор більше як ста фахових публікацій.
У лютому [[1941]] року [[Вища атестаційна комісія|Вища атестаційна комісія СРСР]] присудила ступінь доктора технічних наук і звання професора кафедри будівництва мостів Львівського політехнічного інституту. [[1946]] року кафедри будівельних конструкцій, статики споруд, теорії та будівництва мостів, залізобетонного будівництва було об'єднано в єдину кафедру будівельних конструкцій. Адам Курилло очолював її до [[1974]] року. За цей час було створено матеріально-технічну та наукову базу кафедри.<ref>''Данилецький&nbsp;В.'' Адам Курилло…&nbsp;— С. 4.</ref> Під його керівництвом кандидатські дисертації захистили працівники і аспіранти кафедри Л.&nbsp;О.&nbsp;Дорошкевич, [[Клименко Федір Єлисейович|Ф.&nbsp;Є.&nbsp;Клименко]], [[Гнідець Богдан Григорович|Б.&nbsp;Г.&nbsp;Гнідець]], Б.&nbsp;М.&nbsp;Ониськів, В.&nbsp;С.&nbsp;Верещали, І.&nbsp;І.&nbsp;Градюк, М.&nbsp;П.&nbsp;Мамонтов, В.&nbsp;С.&nbsp;Рокач, Л.&nbsp;М.&nbsp;Сліпко, Ю.&nbsp;І.&nbsp;Кочетков, [[Кваша Віктор Григорович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Кваша]], В.&nbsp;В.&nbsp;Левчич, М.&nbsp;І.&nbsp;Костів, В.&nbsp;П.&nbsp;Храмцов, М.&nbsp;С.&nbsp;Тимощук, В.&nbsp;Л.&nbsp;Кунь.<ref>''Буцко&nbsp;М.&nbsp;І.'' Курилло Адам Станіславович // Відомі вчені…&nbsp;— С. 77; ''Данилецький&nbsp;В.'' Адам Курилло…&nbsp;— С. 4.</ref> Автор більше як ста фахових публікацій.
Рядок 39: Рядок 39:
* Насосна станція на [[Вулиця Шевченка (Львів)|вулиці Шевченка]] у Львові ([[1932]]—[[1933]], архітектор Вітольд Мінкевич).
* Насосна станція на [[Вулиця Шевченка (Львів)|вулиці Шевченка]] у Львові ([[1932]]—[[1933]], архітектор Вітольд Мінкевич).
* Водонапірні вежі на вулицях [[Вулиця Пасічна (Львів)|Пасічній]] і [[Вулиця Тернопільська (Львів)|Тернопільській]] у Львові ([[1932]]—[[1933]], архітектор Вітольд Мінкевич).
* Водонапірні вежі на вулицях [[Вулиця Пасічна (Львів)|Пасічній]] і [[Вулиця Тернопільська (Львів)|Тернопільській]] у Львові ([[1932]]—[[1933]], архітектор Вітольд Мінкевич).
* Дім нотаріальної контори на нинішній [[Вулиця Саксаганського (Львів)|вулиці Саксаганського]], 6 у Львові ([[1938]], архітектор [[Збігнєв Вардзала]]).<ref>{{книга |автор = Бірюльов&nbsp;Ю.&nbsp;О.|частина = Вардзала Збіґнєв |заголовок = [[Енциклопедія сучасної України]] |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = К|видавництво = Поліграфкнига |рік = 2005|том = 4|сторінки = 79 |сторінок = |серія = |isbn = 966-02-3354-X|тираж = }}</ref>
<!--* Костел святого Вінцента де Поля отців місіонерів на вулиці Стуса ([[1938]]—[[1939]], архітектор Тадеуш Теодорович-Тодоровський).<ref name="ЕЛ 702"/>-->
<!--* Костел святого Вінцента де Поля отців місіонерів на вулиці Стуса ([[1938]]—[[1939]], архітектор Тадеуш Теодорович-Тодоровський).<ref name="ЕЛ 702"/>-->
* Підземний резервуар для води у [[Дрогобич]]і ([[1930-ті]]).<ref name="ЕЛ 702"/>
* Підземний резервуар для води у [[Дрогобич]]і ([[1930-ті]]).<ref name="ЕЛ 702"/>

Версія за 20:42, 19 березня 2016

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Aeou (внесок, журнали) о 20:42 UTC (4259664 хвилини тому).
Курилло Адам Станіславович
пол. Adam Kuryłło
Народився 20 травня 1889(1889-05-20)
Поточек
Помер 7 січня 1980(1980-01-07) (90 років)
Львів
Поховання Личаківський цвинтар
Країна  Республіка Польща
Національність поляк
Діяльність інженер
Відомий завдяки вчений у галузі залізобетонних конструкцій
Alma mater Національний університет «Львівська політехніка»
Знання мов польська
Заклад Національний університет «Львівська політехніка»

Адам Станіславович Курилло (пол. Adam Kuryłło, 20 травня 1889, Поточек — 7 січня 1980, Львів) — польський і український інженер, доктор технічних наук, професор Львівської політехніки. Один із засновників львівської наукової школи залізобетонного будівництва.

Біографія

Народився 20 травня 1889 року в селі Поточек (тепер Люблінське воєводство) в родині службовця.[1] 1907 року закінчив ІІ реальну школу у Кракові.[2] Протягом 1907—1912 років навчався у Львівській політехніці. Від 1913 — асистент кафедри будівництва мостів. У 1914-му здобув диплом інженера.[3] Того ж року став членом Політехнічного товариства у Львові.[4] Паралельно, протягом 1915—1918 років працював у відділі будівництва і регулювання міст у Крайовому управлінні. У цей час виконав геодезичну зйомку Щирця і Нового Яричева.[3] 1921 року виїздив у навчальну подорож до Франції[2], поглиблював знання у Центральній лабораторії шляхів і мостів у Парижі.[3] 1922 року захистив докторську дисертацію (габілітація) на тему залізобетонного будівництва. Тоді ж здобув звання доцента. 1923 року іменований професором надзвичайним, а 1929 року — професором звичайним кафедри будівельної механіки, металевих і залізобетонних конструкцій архітекурного факультету.[2] У 1923—1935 роках був деканом архітектурного факультету, 1935 року очолив кафедру будівництва мостів і тоді ж обраний членом-кореспондентом Варшавської академії технічних наук. Від 1937 року — декан інженерного факультету.[3]

У лютому 1941 року Вища атестаційна комісія СРСР присудила ступінь доктора технічних наук і звання професора кафедри будівництва мостів Львівського політехнічного інституту. 1946 року кафедри будівельних конструкцій, статики споруд, теорії та будівництва мостів, залізобетонного будівництва було об'єднано в єдину кафедру будівельних конструкцій. Адам Курилло очолював її до 1974 року. За цей час було створено матеріально-технічну та наукову базу кафедри.[5] Під його керівництвом кандидатські дисертації захистили працівники і аспіранти кафедри Л. О. Дорошкевич, Ф. Є. Клименко, Б. Г. Гнідець, Б. М. Ониськів, В. С. Верещали, І. І. Градюк, М. П. Мамонтов, В. С. Рокач, Л. М. Сліпко, Ю. І. Кочетков, В. Г. Кваша, В. В. Левчич, М. І. Костів, В. П. Храмцов, М. С. Тимощук, В. Л. Кунь.[6] Автор більше як ста фахових публікацій.

Проживав на вулиці Глінки, 3б.[2] Помер 7 січня 1980 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 1а.[7]

Споруди

Примітки

  1. ↑ Данилецький В. Адам Курилло (1889—1980) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2006. — № 562. — С. 3.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л Dr. inż. Adam Kuryłło // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 22.
  3. ↑ а б в г Буцко М. І. Курилло Адам Станіславович // Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка». — Львів : Видавництво Державного університету «Львівська політехніка», 1994. — С. 75. — ISBN 5-7707-5706-X.
  4. ↑ Księga pamiątkowa, wydana przez komisję, wybraną z łona Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie [1877—1927] / Pod. red. dr. Maksymiljana Matakiewicza. — Lwów: Nakładem Polskiego Towarzystwa Politechnicznego we Lwowie, 1927. — S. 92.
  5. ↑ Данилецький В. Адам Курилло… — С. 4.
  6. ↑ Буцко М. І. Курилло Адам Станіславович // Відомі вчені… — С. 77; Данилецький В. Адам Курилло… — С. 4.
  7. ↑ Лупій Г. В. Львівський історико-культурний музей-заповідник «Личаківський цвинтар»: Путівник. — Львів : Каменяр, 1996. — С. 230. — ISBN 5-7745-0699-1.
  8. ↑ Богданова Ю. Нереалізовані проекти критих ринків у Львові (1920—1930 рр.) // Галицька брама. — 2003. — № 1—3 (97—99). — С. 19.
  9. ↑ а б в г д е ж и к Бірюльов Ю. О. Курилло Адам // Енциклопедія Львова… — С. 702.
  10. ↑ Бірюльов Ю. О. Вардзала Збіґнєв // Енциклопедія сучасної України. — К : Поліграфкнига, 2005. — Т. 4. — С. 79. — ISBN 966-02-3354-X.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курилло Адам Станіславович
  • Бірюльов Ю. О. Курилло Адам // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького. — Львів : Літопис, 2010. — Т. 3. — С. 701—702. — ISBN 978-966-7007-99-7.
  • Буцко М. І. Курилло Адам Станіславович // Відомі вчені Державного університету «Львівська політехніка». — Львів : Видавництво Державного університету «Львівська політехніка», 1994. — С. 74—77. — ISBN 5-7707-5706-X.
  • Данилецький В. Адам Курилло (1889—1980) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — 2006. — № 562. — С. 3—4.
  • Dr. inż. Adam Kuryłło // Album inżynierów i techników w Polsce. — Lwów, 1932. — T. I, cz. III. — S. 22—23.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Курилло_Адам_Станіславович&oldid=17793741