Забайкалля: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
стильові правлення |
м новий ключ сортування для Категорія:Забайкалля: " " з допомогою HotCat |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
{{russia-geo-stub}} |
{{russia-geo-stub}} |
||
[[Категорія:Забайкалля]] |
[[Категорія:Забайкалля| ]] |
||
[[Категорія:Історичні краї Росії]] |
[[Категорія:Історичні краї Росії]] |
||
[[Категорія:Східний Сибір]] |
[[Категорія:Східний Сибір]] |
Версія за 18:48, 31 березня 2016
Забайка́лля — географічний край у складі Російської Федерації. Край займає південний схід Східного Сибіру.
Воно тягнеться від озера Байкал на заході до кордону з Китаєм і Амурською областю на сході, від Північно-Байкальського, Патомського і Олекмо-Чарського нагір'їв на півночі до державного кордону Росії з Монголією і Китаєм на півдні. Західну частину Забайкалля займає Республіка Бурятія, а східну — Забайкальський край. Природними рубежами між ними є західна околиця Хентей-Даурського нагір'я — хребти Цаган-Хуртей, Яблоновий — долина верхньої і середньої течії Вітіму.
Особливості
- по його території проходить частина Світового вододілу між Північним Льодовитим і Тихим океанами
- крайній південь регіону відноситься до однієї з безстічних областей материка (Торейський безстічний басейн)
- південний захід з річковими системами Хілку та Чикою — частина Байкальського басейну, а озеро Байкал відноситься до Ділянок Світової Спадщини
- північ — Станове нагір'я — входить в Байкальську рифтову зону, де дуже активні неотектонічні рухи, що супроводжуються землетрусами різної сили аж до катастрофічних
- на дану територію проникають повітряні маси атлантичного, тихоокеанського і арктичного походження різного ступеня трансформації і впливу на клімат.
Географія
Гідрографія
Основні річки: Шилка та Аргунь (витоки Амура), Хілок та Чикой (притоки Селенги), Олекма та Вітім (притоки Лени).
Природа
Рослинний світ відрізняється великою різноманітністю. Це пов'язано з складністю геологічної будови, різноманітністю природних умов, тривалою історією розвитку.
Гірський рельєф, що створює різноманітність місць проживань, сприяв збереженню в екологічних нішах реліктів різних геологічних часів. Збереженню їх сприяла відсутність суцільного покривного заледеніння. Корінний зональний рослинний покрив території утворений степовими, лісовими і високогірними рослинними співтовариствами.
При просуванні з південного сходу на північний захід слідують три широтні зони: степова, лісостепова, лісова або тайгова.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Transbaikal |
- Сайт ЗабВО (рос.)
- Восточное Забайкалье (рос.)
- Забайкальская область в книге: Н. А. Гвоздецкий, Н. И. Михайлов. Физическая география СССР. М., 1978. (рос.)
- Энциклопедия Забайкалья (рос.)
- Начальный этап заселения и земледельческого освоения забайкалья (рос.)
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |