Конрад IV (король Німеччини): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
уточнення
Рядок 29: Рядок 29:


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Походив з династії [[Гогенштауфени|Гогенштауфенів]]. Народився на півдні Італії у 1228 році в родині імператора [[Фрідріх II (імператор Священної Римської імперії)|Фрідріха II]] та королеви [[Іоланта Єрусалимська|Ізабели II]]. Його мати померла кілька днів потому, й Конрад успадкував трон Єрусалимського королівства. В якості співкороля сина став Фрідріх II. За все своє життя Конрад жодного разу не побував у Палестині, за нього правили регенти. У 1235 році він вперше приїхав до Німеччини, де відбулися заручини з Єлизаветою Баварською. У 1237 році після падіння свого зведеного брата Генріха стає новим королем Німеччини. Деякий час країною керував Зігфрід III, архієпископ Майнцький. Але вже у 1240 році Конрад IV почав активно впливати на німецькі справи.
Походив з династії [[Гогенштауфени|Гогенштауфенів]]. Народився на півдні Італії у 1228 році в родині імператора [[Фрідріх II (імператор Священної Римської імперії)|Фрідріха II]] та королеви [[Іоланта Єрусалимська|Ізабели II]]. Його мати померла кілька днів потому, й Конрад успадкував трон Єрусалимського королівства. Співкоролем сина став Фрідріх II. За все своє життя Конрад жодного разу не побував у Палестині, за нього правили регенти. У 1235 році він вперше приїхав до Німеччини, де відбулися заручини з Єлизаветою Баварською. У 1237 році після падіння свого зведеного брата Генріха став новим королем Німеччини. Деякий час країною керував Зігфрід III, [[архієпископ]] Майнцький. Але вже у 1240 році Конрад IV почав активно впливати на німецькі справи.


У 1245 році папа римський [[Інокентій IV]] оголосив Фрідріха II та Конрада IV не дійсними короля й володарями Німеччини й Священної Римської імперії. Прихильники папи у 1246 році обрали свого претендента — [[Генріх Распе|Генріха Распе]], ландграфа Тюринзького. Того ж року Распе завдав поразку Конрадові біля річки Нідда, але незабаром помер від поранень. Новим антикоролем став [[Вільгельм Голландський]]. Деякий час Конрад IV боровся, але у 1251 році зазнав поразки при Оппенгемі. Тоді, заклавши значну частину свого майна для спорядження армії, рушив до Італії, куди прибув у 1252 році. Тут він, з'єднавшись зі зведеним братом [[Манфред (король Сицилії)|Манфредом]], захопив Аквіну, Джерману, Капую, а у 1253 році — Неаполь. Але [[21 травня]] [[1254]] року помер від малярії.
У 1245 році папа римський [[Інокентій IV]] оголосив Фрідріха II та Конрада IV недійсними короля й володарями Німеччини й Священної Римської імперії. Прихильники папи у 1246 році обрали свого претендента — [[Генріх Распе|Генріха Распе]], ландграфа Тюринзького. Того ж року Распе завдав поразку Конрадові біля річки Нідда, але незабаром помер від поранень. Новим антикоролем став [[Вільгельм Голландський]]. Деякий час Конрад IV боровся, але у 1251 році зазнав поразки при Оппенгемі. Тоді, заклавши значну частину свого майна для спорядження армії, рушив до Італії, куди прибув у 1252 році. Тут він, об'єднавшись зі зведеним братом [[Манфред (король Сицилії)|Манфредом]], захопив Аквіну, Джерману, Капую, а у 1253 році — Неаполь. Але [[21 травня]] [[1254]] року помер від [[Малярія|малярії]], на яку заразився під час цього походу.


== Родина ==
== Родина ==
Рядок 40: Рядок 40:


== Джерела ==
== Джерела ==
* O. H. Becker: Kaisertum, deutsche Königswahl und Legitimitätsprinzip in der Auffassung der späteren Staufer und ihres Umkreises, 1975
* O. H. Becker: Kaisertum, deutsche Königswahl und Legitimitätsprinzip in der Auffassung der späteren Staufer und ihres Umkreises, 1975 {{ref-de}}
{{commons|Category:Conrad IV of Germany|Конрад IV (король Німеччини)}}
{{commons|Category:Conrad IV of Germany|Конрад IV (король Німеччини)}}



Версія за 22:36, 15 квітня 2016

Конрад IV
Конрад IV
Конрад IV
Король Німеччини
Початок правління: 1237
Кінець правління: 1254
Інші титули: Король Єрусалиму, король Сицилії

Попередник: Фрідріх II
Наступник: Вільгельм Голландський

Дата народження: 25 квітня 1228(1228-04-25)
Місце народження: Андрія
Дата смерті: 21 травня 1254(1254-05-21) (26 років)
Місце смерті: Лавелло
Поховання Messina Cathedrald
Дружина: Елизавета Баварська
Діти: Конрад
Династія: Гогенштауфени
Батько: Фрідріх II
Мати: Ізабела II

Конрад Гогенштауфен (*25 квітня 1228 —†21 травня 1254) — король Єрусалиму у 12281254 роках (як Конрад II), король Німеччини у 12371254 роках (як Конрад IV), король Сицилії у 12501254 роках (як Конрад I).

Життєпис

Походив з династії Гогенштауфенів. Народився на півдні Італії у 1228 році в родині імператора Фрідріха II та королеви Ізабели II. Його мати померла кілька днів потому, й Конрад успадкував трон Єрусалимського королівства. Співкоролем сина став Фрідріх II. За все своє життя Конрад жодного разу не побував у Палестині, за нього правили регенти. У 1235 році він вперше приїхав до Німеччини, де відбулися заручини з Єлизаветою Баварською. У 1237 році після падіння свого зведеного брата Генріха став новим королем Німеччини. Деякий час країною керував Зігфрід III, архієпископ Майнцький. Але вже у 1240 році Конрад IV почав активно впливати на німецькі справи.

У 1245 році папа римський Інокентій IV оголосив Фрідріха II та Конрада IV недійсними короля й володарями Німеччини й Священної Римської імперії. Прихильники папи у 1246 році обрали свого претендента — Генріха Распе, ландграфа Тюринзького. Того ж року Распе завдав поразку Конрадові біля річки Нідда, але незабаром помер від поранень. Новим антикоролем став Вільгельм Голландський. Деякий час Конрад IV боровся, але у 1251 році зазнав поразки при Оппенгемі. Тоді, заклавши значну частину свого майна для спорядження армії, рушив до Італії, куди прибув у 1252 році. Тут він, об'єднавшись зі зведеним братом Манфредом, захопив Аквіну, Джерману, Капую, а у 1253 році — Неаполь. Але 21 травня 1254 року помер від малярії, на яку заразився під час цього походу.

Родина

Дружина — Єлизавета (1227–1273), донька Оттона II Вітельсбаха, герцога Баварського

Діти:

Джерела

  • O. H. Becker: Kaisertum, deutsche Königswahl und Legitimitätsprinzip in der Auffassung der späteren Staufer und ihres Umkreises, 1975 (нім.)