Горбунов Олексій Сергійович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 77: | Рядок 77: | ||
* [[2014 рік у кіно|2014]] — [[Трубач (фільм)|Трубач]] — ''Василь Павлович, керівник ансамблю'' |
* [[2014 рік у кіно|2014]] — [[Трубач (фільм)|Трубач]] — ''Василь Павлович, керівник ансамблю'' |
||
* [[2015 рік у кіно|2015]] — [[Гвардія (телесеріал)|Гвардія]] — ''інструктор Дід'' |
* [[2015 рік у кіно|2015]] — [[Гвардія (телесеріал)|Гвардія]] — ''інструктор Дід'' |
||
* === Клипы === |
|||
== Кліпи == |
|||
*# 2016 |
*# 2016 - Стольний град - Забери мене - Дід |
||
== Громадянська позиція == |
== Громадянська позиція == |
Версія за 15:13, 10 травня 2016
Олексій Горбунов | ||||
---|---|---|---|---|
Олексій Горбунов проводить майстер-клас на Одеському міжнародному кінофестивалі, 17 липня 2012 | ||||
Ім'я при народженні | Олексiй Сергійович Горбунов | |||
Народився |
29 жовтня 1961 (62 роки) Київ, УРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1984) | |||
Роки діяльності | 1984 — тепер. час | |||
IMDb | ID 0329813 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Олексій Горбунов у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Олексíй Сергі́йович Горбуно́в (нар. 29 жовтня 1961, Київ) — радянський і український актор театру та кіно. Народний артист України.
Біографія
Олексій Сергійович Горбунов народився 29 жовтня 1961 року в Києві. Дитинство пройшло на масиві Русанівка. У 1978 році, відразу після закінчення школи не зміг вступити до Київського Театральний інститут імені Карпенка-Карого, оскільки не був комсомольцем. У 1978—1979 роках працював у театрі імені Лесі Українки монтувальником, підсобним робітником у костюмерному цеху. У театрі завдяки Аді Роговцевій познайомився з її чоловіком — актором і педагогом Костянтином Степанковим. У 1984 році році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Костянтина Степанкова). У своєму першому фільмі «Вантаж без маркування» Олексій почав зніматися в день вручення диплома.
З 1984 по 1995 рік — актор театру-студії кіноактора кіностудії імені Олександра Довженка. З весни 1985 року по 20 квітня 1987 року служив у лавах Радянської армії. У 1990-х роках працював приватним таксистом через кризу на кіностудії Довженка. Повернутися до зйомок у кіно допоміг режисер Володимир Попков, запросивши на роль блазня Шико в багатосерійний телефільм «Графиня де Монсоро».
Працював у театрі-студії кіноактора, в приватному Камерному театрі М. Нестантінера та Київському національному театрі російської драми імені Лесі Українки. Вів на українському ТБ програми «Нічний будильник» (1998 рік) і «Чудо-люди» (2008 рік). Олексій є солістом гурту «Грусть пилота». Працював діджеєм на київських радіостанціях «Континент», «Ностальжи». Організатор і ведучий двох дискотек «Джанкой» і «Джуманджі» в Києві. Грав у антрепризних постановках Олега Меньшикова Театральне товариство 814. Зіграв одну з ролей у серіалі «Гвардія»[1].
Особисте життя
Був одружений до цього, у 2009 році одружився з Іриною Ковальовою, має двох дочок[2] від різних шлюбів.
Визнання і нагороди
- Народний артист України (22 січня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю[3]
- Заслужений артист Української РСР (17 червня 1991) — за особистий внесок у соціально-економічний розвиток республіки, відродження національної культури і мистецтва, високу професійну майстерність і активну участь у громадському житті[4]
- Премія «Золотий орел» за найкращу чоловічу роль у фільмі «12» (2008)[5]
- Премія Телетріумф у номінації «Актор телевізійного фільму/серіалу (виконавець чоловічої ролі)» (2011)[6]
Ролі в театрі
- 2000 — «Кухня» — Хаген Карлович
- 2001 — «Гравці» — Швохнєв
- 2002 — «Сирано» — де Гіш
- 2003 — «Паразити»
- 2006 — «Shlem.com»
- 2010 — «Кам'яний гість» — Лепорелло
Фільмографія
Цей розділ потребує доповнення. |
- 1984 — Вантаж без маркування — Женя Стенько
- 1988 — Камінна душа — Юріштан
- 1991 — Голод-33 — чекіст
- 1992 — Кисневий голод — Капітан Голиков
- 1993 — Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди
- 1993 — Злочин з багатьма невідомими — агент поліції Петро Шпанг
- 1997 — Графиня де Монсоро — Шико, придворний блазень
- 1999 — День народження Буржуя — гравець Вася
- 2004 — Червона капела — Карл Гiрiнг
- 2006 — Полювання на піранью — Кузьмич
- 2007 — 12 — присяжний № 9
- 2008 — Стиляги —Лабух
- 2008 — Реальный папа —Сафрон
- 2009 — Віддамся в хороші руки —байкер
- 2010 — Край — Коливанов
- 2011 — Ключ Саламандри — Сергій Анатолійович — генерал ЦПСО
- 2012 — Атомний Іван — батько Івана
- 2012 — Хайтарма — Кротов, майор-особіст
- 2012 — Мами — роль телефонного афериста у новелі «Мамо, поклади гроші»
- 2012 — Істальгія
- 2012 — Шпигун — Селенцов, зв'язковий Вассера
- 2013 — Шулер — Балабан
- 2014 — Трубач — Василь Павлович, керівник ансамблю
- 2015 — Гвардія — інструктор Дід
Кліпи
- 2016 - Стольний град - Забери мене - Дід
Громадянська позиція
3 грудня 2014 року, під час українсько-російської війни, була оприлюднена інформація про відмову Олексія Горбунова від участі в усіх російських фільмах[7]. Проте це не перешкодило йому взяти участь в російському серіалі «Ленінград 46»[8], зйомки якого проходили в 2013—2014 роки.
Примітки
- ↑ Трейлер серіалу на YouTube
- ↑ Эмилия Косничук Когда в семье лад и работа в кайф, нервные нити не рвутся, а сплетаются в тугой жгут, Газета «Факты», Киев. (рос.)
- ↑ Указ Президента України від 22 січня 2016 року № 18/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 1194-XII від 17 червня 1991 року «Про відзначення молоді республіки державними нагородами Української РСР»
- ↑ Алексей Горбунов. Творческий путь Алексея Горбунова(рос.)
- ↑ Найбільше нагород «Телетріумфу — 2011» дісталося СТБ, telekritika.ua
- ↑ Олексій Горбунов відмовився від участі в усіх російських фільмах
- ↑ Детективный сериал «Ленинград 46» | Передачи телекомпании НТВ(рос.)
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Горбунов Олексій Сергійович |
- Неофіційний веб-сайт(рос.)
- Олексій Горбунов на rusactors.ru(рос.)
- Олексій Горбунов на kino-teatr.ru(рос.)
- Народились 29 жовтня
- Народились 1961
- Випускники Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
- Народні артисти України
- Уродженці Києва
- Радянські актори
- Українські актори
- Випускники Київського театрального інституту
- Актори Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки