Соловйов Сергій Михайлович: відмінності між версіями

Сергій Соловйов
Сергей Соловьёв
Народився	17 травня 1820; Москва, Російська імперія
Помер	16 жовтня 1879 (59 років); Москва, Російська імперія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія
Діяльність	історик, професор, поет, письменник
Alma mater	Імператорський Московський університет
Галузь	історія
Заклад	Імператорський Московський університетd; Олександрівське військове училище
Посада	ректор Московського університетуd
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор наук
Вчителі	Грановський Тимофій Миколайович
Відомі учні	Nil Popovd; Ключевський Василь Йосипович
Аспіранти, докторанти	Ключевський Василь Йосипович
Членство	Сербське вчене товариствоd; Російська академія наук; Петербурзька академія наук
Діти	Соловйов Володимир Сергійович; Polyxena Sergeyevna Solovyovad; Mikhail Solovʹevd; Соловйов Всеволод Сергійовичd; Maria Sergeevna Bezobrazovad
Автограф
	Роботи у Вікіджерелах Соловйов Сергій Михайлович у Вікісховищі

Інтерактивний перегляд історії

[неперевірена версія]

← Попереднє редагування Наступне редагування →

Вилучено вміст Додано вміст

ВізуальнийВікірозмітка

Лінійно

Версія за 16:42, 22 травня 2016

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соловйов.

Сергі́й Миха́йлович Соловйо́в (нар. 5(17) травня 1820, Москва, Російська імперія — нар. 4(16) жовтня 1879, Москва, Російська імперія) — російський історик, з 1847 року професор Імператорського Московського університету, з 1872 року академік Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук. Член Московського археологічного товариства.

Батько російського філософа Володимира Соловйова

Життєпис

Сергій Михайлович Соловйов народився 5(17) травня 1820 року у Москві в сім'ї священика. У 1833-38 навчався у гімназії. У 1838 вступив на історико-філологічне відділення філософського факультету Імператорського Московського університету. Після закінчення університету (1842) протягом 1842-44 перебував за кордоном як домашній учитель дітей графа Олександра Строганова. Відвідував лекції Франсуа Гізо, Жуля Мішле у Парижі, Карла Ріттера, Леопольда фон Ранке у Берліні, познайомився з відомими славістами Вацлавом Ганкою, Франтішеком Палацьким, Павелом Шафариком. У 1845 захистив магістерську, а в 1847 — докторську дисертацію. З 1847 — професор Московського університету. У 1864-70 — декан історико-філологічного ф-ту, у 1871-77 — ректор Московського університету. В останні роки життя був головою Московського товариства історії і старожитностей російських, директором Оружейної палати. У студентські роки Соловйов симпатизував російським слов'янофілам, згодом поділяв погляди західників, займаючи помірковану ліберальну позицію. Був придворним учителем російських імператорів. Відстоював автономні права університетів, за що змушений піти у відставку з посади ректора.

Автор капітальної «Истории России с древнейших времен» до 1770-их pp. (29 тт., 1851 — 79; нове видання в 15 тт., 1959 — 66) і низки монографічних праць.

Ставлення до України

У питаннях історії України Соловйов продовжував традиційну великодержавницьку лінію російської історіографії. Його праці, присвячені історії України, торкаються тільки козацької доби: «Очерк истории Малороссии до подчинения ее царю Алексею Михайловичу» (1848 — 49), «Малороссийское казачество до Богдана Хмельницкого» (1859 рік). Чимало документального матеріалу до історії України XVII — XVIII століть подано в його «Истории России», при чому іноді об'єктивізм дослідника бере верх над традиційними концепціями російських істориків.

Родина

Був у шлюбі з Поліксеною Романовою, яка мала українське коріння. Серед своїх предків вона називала філософа Григорія Сковороду. У Володимира Павловича Романова в Лебединському повіті на Харківщині був свій маєток, пов'язані вони і з Херсонською губернією, с. Березівка, Александрійського повіту, де проживав В. Романов до свого арешту за підозрою у контактах з декабристами. Там Соловйов міг ознайомитися з працями одеського історика Аполлона Скальковського, який займався історією запорозького козацтва та колонізації півдня України.

Література та джерела

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Людмила Новікова, Походження, сутність і історія козацтва в працях російського історика С. М. Соловйова.

Це незавершена стаття про історика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

↑ Роднянская И. Б. Соловьёв // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1972. — Т. 7. — С. 53–56.
d:Track:Q649 d:Track:Q4239850 d:Track:Q24259015 d:Track:Q4395984 d:Track:Q41551357
↑ Никольская Т. Л. Соловьёва // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1972. — Т. 7. — С. 59.
d:Track:Q24259015 d:Track:Q649 d:Track:Q4239850 d:Track:Q41551442

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q41551357"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Роднянская,_Ирина_Бенционовна|Роднянская&nbsp;И.&nbsp;Б.]]</i>_[http://feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke7/ke7-0531.htm_Соловьёв]_//_''[[:d:Q24259015|Краткая_литературная_энциклопедия]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1972._—_Т.&nbsp;7._—_С.&nbsp;53–56.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q4239850]][[d:Track:Q24259015]][[d:Track:Q4395984]][[d:Track:Q41551357]]</div>-1] Роднянская И. Б. Соловьёв // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1972. — Т. 7. — С. 53–56.
d:Track:Q649 d:Track:Q4239850 d:Track:Q24259015 d:Track:Q4395984 d:Track:Q41551357

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q13433827"_data-entity-id="Q41551442"><i_class="wef_low_priority_links">Никольская&nbsp;Т.&nbsp;Л.</i>_[http://feb-web.ru/feb/kle/kle-abc/ke7/ke7-0592.htm_Соловьёва]_//_''[[:d:Q24259015|Краткая_литературная_энциклопедия]]''<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1972._—_Т.&nbsp;7._—_С.&nbsp;59.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q24259015]][[d:Track:Q649]][[d:Track:Q4239850]][[d:Track:Q41551442]]</div>-2] Никольская Т. Л. Соловьёва // Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1972. — Т. 7. — С. 59.
d:Track:Q24259015 d:Track:Q649 d:Track:Q4239850 d:Track:Q41551442

[1]

[2]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
-{{othernames|Соловйов}}
 {{Науковець
-| ім'я               = Сергій Михайлович Соловйов
+| ім'я               = Сергій Соловйов
-| ім'я_мовою_оригіналу =
+| ім'я_мовою_оригіналу = Сергей Соловьёв
 | зображення         = Solovjev S. M..jpg
-| зображення_розмір  = 200px
+| зображення_розмір  = 260px
-| зображення_підпис  = Сергій Соловйов
+| зображення_підпис  =
 | дата народження    = 17.05.1820
-| місце народження   = [[Москва]]
+| місце народження   = [[Москва]], [[Російська імперія]]
 | дата смерті        = 16.10.1879
-| місце смерті       = [[Москва]]
+| місце смерті       = [[Москва]], [[Російська імперія]]
 | резиденція         =
 | громадянство       = {{RUSold}}
 | національність     =
 | галузь             =
 | заклад             =
-| Alma Mater         = [[Московський університет]]
+| Alma Mater         = [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Імператорський Московський університет]]
+| відомий завдяки    =
-| посада             = <!--інша суспільно значуща посада-->
-| відомий завдяки    =
 | звання             = [[професор]]
 | ступінь            = [[доктор наук]]
 | керівник           =
 | учні               =
 | батько             =
 | мати               =
@@ Рядок 28: / Рядок 26: @@
 | нагороди           =
 | автограф           =
-| примітки           =
 }}
+{{othernames|Соловйов}}
-'''Сергі́й Миха́йлович Соловйо́в''' (5(17) травня [[1820]], [[Москва]]&nbsp;— 4(16) жовтня [[1879]]) — російський [[історик]], від [[1847]] [[професор]] [[Московський університет|Московського університету]], від [[1872]] [[академік]] [[Російська академія наук|Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук]]. Член [[Московське археологічне товариство|Московського археологічного товариства]].
+'''Сергі́й Миха́йлович Соловйо́в''' ({{н}} 5(17) травня [[1820]], [[Москва]], [[Російська імперія]]&nbsp;— {{н}} 4(16) жовтня [[1879]], [[Москва]], [[Російська імперія]])&nbsp;— російський [[Історія|історик]], з 1847 року [[професор]] [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Імператорського Московського університету]], з 1872 року [[академік]] [[Російська академія наук|Імператорської Санкт-Петербурзької Академії наук]]. Член [[Московське археологічне товариство|Московського археологічного товариства]].
 Батько російського [[філософ]]а [[Соловйов Володимир Сергійович|Володимира Соловйова]]
 == Життєпис ==
-[[Файл:1991 CPA 6379.jpg|thumb|200px|[[Поштова марка]] [[СРСР]] присвячена С.&nbsp;М.&nbsp;Соловйову, [[1991]] (Каталог ЦФА 6379, Скотт 6054)]]
+[[Файл:1991 CPA 6379.jpg|thumb|200px|[[Поштова марка]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] присвячена С.&nbsp;М.&nbsp;Соловйову, 1991 рік]]
-Народився у Москві в сім'ї [[священик]]а. У 1833-38 навчався у [[Гімназія|гімназії]]. У 1838 вступив на історико-філологічне відділення філософського ф-ту [[Московський університет|Московського університету]]. Після закінчення університету (1842) протягом 1842-44 перебував за кордоном як домашній учитель дітей [[Строганов Олександр Григорович|О. Строганова]]. Відвідував лекції [[Франсуа Гізо]], [[Жуль Мішле|Жуля Мішле]] у [[Париж]]і, [[Карл Ріттер|Карла Ріттера]], [[Леопольд фон Ранке|Леопольда фон Ранке]] у [[Берлін]]і, познайомився з відомими славістами [[Вацлав Ганка|Вацлавом Ганкою]], [[Франтішек Палацький|Франтішеком Палацьким]], [[Павел Йозеф Шафарик|Павелом Шафариком]]. У 1845 захистив магістерську, а в 1847&nbsp;— [[доктор наук|докторську]] [[Дисертація|дисертацію]]. З 1847&nbsp;— професор Московського університету. У 1864-70&nbsp;— декан історико-філологічного ф-ту, у 1871-77&nbsp;— ректор Московського університету. В останні роки життя був головою Московського товариства історії і старожитностей російських, директором [[Оружейна палата|Оружейної палати]]. У студентські роки Соловйов симпатизував російським [[слов'янофіл]]ам, згодом поділяв погляди [[Західники|західників]], займаючи помірковану ліберальну позицію. Був придворним учителем російських імператорів. Відстоював автономні права університетів, за що змушений піти у відставку з посади ректора.
+Сергій Михайлович Соловйов народився 5(17) травня 1820 року у Москві в сім'ї [[священик]]а. У 1833-38 навчався у [[Гімназія|гімназії]]. У 1838 вступив на історико-філологічне відділення філософського факультету [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Імператорського Московського університету]]. Після закінчення університету (1842) протягом 1842-44 перебував за кордоном як домашній учитель дітей [[Граф (титул)|графа]] [[Строганов Олександр Григорович (граф)|Олександра Строганова]]. Відвідував лекції [[Франсуа Гізо]], [[Жуль Мішле|Жуля Мішле]] у [[Париж]]і, [[Карл Ріттер|Карла Ріттера]], [[Леопольд фон Ранке|Леопольда фон Ранке]] у [[Берлін]]і, познайомився з відомими славістами [[Вацлав Ганка|Вацлавом Ганкою]], [[Франтішек Палацький|Франтішеком Палацьким]], [[Павел Йозеф Шафарик|Павелом Шафариком]]. У 1845 захистив магістерську, а в 1847&nbsp;— [[доктор наук|докторську]] [[Дисертація|дисертацію]]. З 1847&nbsp;— професор Московського університету. У 1864-70&nbsp;— декан історико-філологічного ф-ту, у 1871-77&nbsp;— ректор Московського університету. В останні роки життя був головою Московського товариства історії і старожитностей російських, директором [[Оружейна палата (Москва)|Оружейної палати]]. У студентські роки Соловйов симпатизував російським [[Слов'янофільство|слов'янофілам]], згодом поділяв погляди [[Західництво|західників]], займаючи помірковану ліберальну позицію. Був придворним учителем російських імператорів. Відстоював автономні права університетів, за що змушений піти у відставку з посади ректора.
 Автор капітальної «Истории России с древнейших времен» до 1770-их pp. (29 тт., 1851&nbsp;— 79; нове видання в 15 тт., 1959&nbsp;— 66) і низки монографічних праць.
 == Ставлення до України ==
-У питаннях історії України Соловйов продовжував традиційну великодержавницьку лінію російської історіографії. Його праці, присвячені історії України, торкаються тільки козацької доби: «Очерк истории Малороссии до подчинения ее царю Алексею Михайловичу» (1848&nbsp;— 49), «Малороссийское казачество до Богдана Хмельницкого» ([[1859]]). Чимало документального матеріалу до історії України 17&nbsp;— [[18 століття|18 ст.]] подано в його «Истории России», при чому іноді об'єктивізм дослідника бере верх над традиційними концепціями російських істориків.
+У питаннях історії України Соловйов продовжував традиційну великодержавницьку лінію російської історіографії. Його праці, присвячені історії України, торкаються тільки козацької доби: «Очерк истории Малороссии до подчинения ее царю Алексею Михайловичу» (1848&nbsp;— 49), «Малороссийское казачество до Богдана Хмельницкого» (1859 рік). Чимало документального матеріалу до історії України XVII&nbsp;— XVIII століть подано в його «Истории России», при чому іноді об'єктивізм дослідника бере верх над традиційними концепціями російських істориків.
 == Родина ==
-Був у шлюбі з Поліксеною Романовою, яка мала українське коріння. Серед своїх предків вона називала філософа Григорія Сковороду. У Володимира Павловича Романова в Лебединському повіті на Харківщині був свій маєток, пов'язані вони і з Херсонською губернією, с. Березівка, Александрійського повіту, де проживав В. Романов до свого арешту за підозрою у контактах з декабристами. Там Соловйов міг ознайомитися з працями одеського історика [[Скальковський Аполлон Олександрович|А.&nbsp;О.&nbsp;Скальковського]], який займався історією запорозького козацтва та колонізації півдня України.
+Був у шлюбі з Поліксеною Романовою, яка мала українське коріння. Серед своїх предків вона називала філософа Григорія Сковороду. У Володимира Павловича Романова в Лебединському повіті на Харківщині був свій маєток, пов'язані вони і з Херсонською губернією, с. Березівка, Александрійського повіту, де проживав В. Романов до свого арешту за підозрою у контактах з декабристами. Там Соловйов міг ознайомитися з працями одеського історика [[Скальковський Аполлон Олександрович|Аполлона Скальковського]], який займався історією запорозького козацтва та колонізації півдня України.
+== Література та джерела ==
-== Джерела ==
 * {{ЕУ}}
 * ''Людмила Новікова'', Походження, сутність і історія козацтва в працях російського історика С.&nbsp;М.&nbsp;Соловйова.
-{{історик-доробити}}
+{{Історик-доробити}}
 {{Бібліоінформація|TYP=p|колір={{колір|Росія}}}}
-[[Категорія:Російські історики]]
+[[Категорія:Уродженці Москви]]
-[[Категорія:Дослідники історії Росії]]
+[[Категорія:Уродженці Московської губернії]]
+[[Категорія:Випускники Першої московської гімназії]]
 [[Категорія:Випускники Московського університету]]
 [[Категорія:Науковці Московського університету]]
-[[Категорія:Народились 17 травня]]
+[[Категорія:Декани Московського університету]]
-[[Категорія:Народились 1820]]
+[[Категорія:Ректори Московського університету]]
-[[Категорія:Померли 16 жовтня]]
-[[Категорія:Померли 1879]]
-[[Категорія:Таємні радники|*]]
 [[Категорія:Викладачі Олександрівського військового училища]]
+[[Категорія:Доктори наук Російської імперії]]
+[[Категорія:Таємні радники]]
+[[Категорія:Дослідники історії Росії]]
+[[Категорія:Історики Російської імперії]]
+[[Категорія:Історики XIX століття]]
+[[Категорія:Педагоги Російської імперії]]
+[[Категорія:Педагоги XIX століття]]
+[[Категорія:Мемуаристи Російської імперії]]
+[[Категорія:Мемуаристи XIX століття]]
 [[Категорія:Члени Московського археологічного товариства]]
-[[Категорія:Доктори наук Російської імперії]]
+[[Категорія:Члени Московського Англійського клубу]]
 [[Категорія:Професори]]
-[[Категорія:Уродженці Москви]]
+[[Категорія:Панславісти]]
+[[Категорія:Західники]]
+[[Категорія:Дійсні члени Санкт-Петербурзької академії наук]]
 [[Категорія:Померли в Москві]]
-[[Категорія:Історики XIX століття]]
+[[Категорія:Померли в Московській губернії]]
-[[Категорія:Дійсні члени Санкт-Петербурзької академії наук]]
-[[Категорія:Мемуаристи Російської імперії]]
 [[Категорія:Поховані в Новодівочому монастирі]]
+[[Категорія:Люди на марках]]

Соловйов Сергій Михайлович: відмінності між версіями

Версія за 16:42, 22 травня 2016

Зміст

Життєпис

Ставлення до України

Родина

Література та джерела

Навігаційне меню

Сергій Соловйов
Сергей Соловьёв

Народився	17 травня 1820(1820-05-17) Москва, Російська імперія
Помер	16 жовтня 1879(1879-10-16) (59 років) Москва, Російська імперія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	Російська імперія
Діяльність	історик, професор, поет, письменник
Alma mater	Імператорський Московський університет
Галузь	історія
Заклад	Імператорський Московський університет^d Олександрівське військове училище
Посада	ректор Московського університету^d
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор наук
Вчителі	Грановський Тимофій Миколайович
Відомі учні	Nil Popov^d Ключевський Василь Йосипович
Аспіранти, докторанти	Ключевський Василь Йосипович
Членство	Сербське вчене товариство^d Російська академія наук Петербурзька академія наук
Діти	Соловйов Володимир Сергійович^[1] Polyxena Sergeyevna Solovyova^d^[2] Mikhail Solovʹev^d Соловйов Всеволод Сергійович^d Maria Sergeevna Bezobrazova^d
Автограф
Роботи у Вікіджерелах Соловйов Сергій Михайлович у Вікісховищі

Соловйов Сергій Михайлович: відмінності між версіями

Версія за 16:42, 22 травня 2016

Життєпис

Ставлення до України

Родина

Література та джерела

Навігаційне меню

Пошук