Національний екологічний центр України: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 55: Рядок 55:


НЕЦУ є членом Української річкової мережі<ref>[http://uarivers.net/ Українська річкова мережа]</ref>&nbsp;— добровільного об'єднання громадян, неурядових організацій (НУО) та місцевих громад, метою якого є сприяння поліпшенню екологічного стану річок, а також позитивним змінам в екологічній політиці України у галузі охорони і збереження річок.
НЕЦУ є членом Української річкової мережі<ref>[http://uarivers.net/ Українська річкова мережа]</ref>&nbsp;— добровільного об'єднання громадян, неурядових організацій (НУО) та місцевих громад, метою якого є сприяння поліпшенню екологічного стану річок, а також позитивним змінам в екологічній політиці України у галузі охорони і збереження річок.

==Особистості==
* [[Таращук Сергій Володимирович]] (6.04.1955 — 21.01.2008)
* [[Хімко Роман Васильович]] (19.02.1952 - 4.08.2005)


== Посилання ==
== Посилання ==

Версія за 22:47, 5 червня 2016

Емблема НЕЦУ

Національний екологічний центр України (НЕЦУ) — одна з перших екологічних громадських неприбуткових організацій національного рівня, зареєстрованих у незалежній Україні.

Заснований 30 серпня 1991 р.

Має 24 територіальні відділення по всій Україні.

2003 року було відновлено діяльність Молодіжного відділення НЕЦУ.

Засновники НЕЦУ


НЕЦУ декларує, що його позиція може не збігатися з позицією засновників. Позиція НЕЦУ формується Радою НЕЦУ.

Діяльність НЕЦУ не має відношення до політичної діяльності жодного з засновників. НЕЦУ не підтримує жодну з політичних сил в Україні або за її межами.

Діяльність

Природно-заповідний фонд Київської області. Обкладинка

НЕЦУ ставить собі на меті створення здорового довкілля та поліпшення якості життя людей в Україні, намагається донести позиції фахівців в охороні довкілля до посадовців, які приймають рішення у різних галузях господарства.

Значна частка роботи НЕЦУ пов'язана зі збереженням природи України через створення нових природоохоронних об'єктів та відстоювання недоторканності існуючих.

НЕЦУ також намагається вплинути на енергетичну політику, розуміючи, що саме новітні підходи до розбудови енергетичного сектора створять умови для розвитку країни без негативних наслідків для довкілля.

Нарешті, НЕЦУ відстоює позицію, що кошти платників податків не повинні використовуватися на будівництво об'єктів зі значним негативним впливом на населення та навколишнє середовище, і намагається вплинути на рішення про фінансування проектів міжнародними фінансовими організаціями.

Партнери

З 1996 року НЕЦУ є членською організцією мережі CEE Bankwatch Network[2], що здійснює моніторинг діяльності міжнародних фінансових установ у Центральній та Східній Європі. Особливу увагу наших співробітників привертають проекти банків розвитку у енергетиці. Зараз саме з НЕЦУ йде координація роботи Bankwatch по поліпшенню політик Європейського банку реконструкції та розвитку і проекту підтримки організацій на Кавказі та в Середній Азії. Додаткову інформацію про діяльність мережі ви знайдете на сайті CEE Bankwatch Network.

НЕЦУ є членом Міжнародного союзу охорони природи (IUCN)[3], який допомагає знаходити практичні рішення найбільш насущних проблеми навколишнього середовища та розвитку. МСОП підтримує наукові дослідження, здійснює проекти на місцях по всьому світу і співпрацює з урядами, неурядовими організаціями, установами Організації Об'єднаних Націй, компаніями та місцевими громадами з метою розробки та здійснення політики, законодавства та застосування передової практики.

НЕЦУ є членом Української річкової мережі[4] — добровільного об'єднання громадян, неурядових організацій (НУО) та місцевих громад, метою якого є сприяння поліпшенню екологічного стану річок, а також позитивним змінам в екологічній політиці України у галузі охорони і збереження річок.

Особистості

Посилання

  1. Всі посади засновників вказані станом на 2006 р.
  2. CEE Bankwatch Network
  3. International Union for Conservation of Nature
  4. Українська річкова мережа

Джерела