Жан Мабільон: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
м додана Категорія:Палеографи з допомогою HotCat |
уточнення |
||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
|місце смерті = [[Париж]] |
|місце смерті = [[Париж]] |
||
|Alma_mater = [[Університет Реймса]] |
|Alma_mater = [[Університет Реймса]] |
||
|заклад = |
|заклад = [[Академія надписів та красного письменства]] |
||
|конфесія = [[католицтво]] |
|конфесія = [[католицтво]] |
||
|звання = |
|звання = |
||
| Рядок 26: | Рядок 26: | ||
|нагороди = |
|нагороди = |
||
|автограф = |
|автограф = |
||
|різне = |
|різне = засновник [[дипломатика|дипломатики]] |
||
}} |
}} |
||
'''Жан Мабільон''' ({{lang-fr|Jean Mabillon}}, [[23 листопада]] [[1632]], [[Сен-П'єррмон (Арденни)|Сен-П'єрмон]] — [[27 грудня]] [[1707]], Париж) — французький [[монах]]-[[Бенедиктинці|бенедектинець]], [[науковець]]; вважається засновником [[Палеографія|палеографії]] і [[дипломатика|дипломатики]]. |
'''Жан Мабільон''' ({{lang-fr|Jean Mabillon}}, [[23 листопада]] [[1632]], [[Сен-П'єррмон (Арденни)|Сен-П'єрмон]] — [[27 грудня]] [[1707]], Париж) — французький [[монах]]-[[Бенедиктинці|бенедектинець]], [[науковець]]; вважається засновником [[Палеографія|палеографії]] і [[дипломатика|дипломатики]]; [[Мавристи|маврист]]. |
||
== Життєпис == |
== Життєпис == |
||
Версія за 12:08, 6 червня 2016
| Жан Мабільон | |
|---|---|
| фр. Jean Mabillon | |
 | |
| Основні відомості | |
| Народження |
23 листопада 1632 Сен-П'єрмон |
| Країна: | Королівство Франція |
| Альма-матер: | Університет Реймса |
| Заклад: | Академія надписів та красного письменства |
| Конфесія: | католицтво |
| Смерть: | 27 грудня 1707 (75 років) |
| Париж | |
| Місце поховання: | Сен-Жермен-де-Пре (абатство) |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | історик, дипломатика |
| Основні інтереси: | теологія |
| Титул: | монах |
| Послідовники: | Тьєрі Рюінар |
| Додаткова інформація: | засновник дипломатики |
 Жан Мабільон у Вікісховищі | |
Жан Мабільон (фр. Jean Mabillon, 23 листопада 1632, Сен-П'єрмон — 27 грудня 1707, Париж) — французький монах-бенедектинець, науковець; вважається засновником палеографії і дипломатики; маврист.
Життєпис
Народився в Сен-П'єррмон (фр. Saint-Pierremont, Ardennes).
У 1644 році він вступив до коледжу (фр. Collège des Bons Enfants in Reims) від університету Реймса[fr] (в Реймсі). 1650 року він став семінаристом, 1653 — покинув дієцезіальну семінарію і став ченцем в абатстві Сен-Ремі (фр. Saint-Remi). 1663 року його перевели до абатства Сен-Деніс (фр. Saint-Denis). Наступного року — до Сен-Жерменського абатства (фр. Saint-Germain-des-Prés in Paris), в цей період життя він знайомиться з багатьма відомими науковцями.
1667 року була опублікована праця про св. Бернарда Клерворського, над якою він працював в цьому абатстві. Також в цей час спільно з Люком Ашері він працював над працею «Acta Ordinis S. Benedicti» (опублікована між 1668 та 1701 роками, містить 9 томів).
1701 року він став одним з засновників Академії надписів та красного письменства та її членом.
У 1707 року він помер і був похований в церкві Сен-Жерменського абатства (фр. Saint-Germain-des-Prés, in Paris).
Праці
1681 року була опублікована найголовніша праця вченого «De re diplomatica libri sex», в якій йшла мова про різні види середньовічних манускриптів і рукописів, і яка вважається фундаментом дипломатики і палеографії. Трактат складається з 6 частин-книг:
- перша книга про документи загалом, про характер документів про їх різновиди;
- вчення про стиль документів і грамот, про зовнішні ознаки, хронологія документів;
- про визначення достовірності документа;
- про палаци франкських королів, які вказані в їх дипломах, що допомагало датувати самі дипломи;
- палеографічного характеру;
- збірник документів
Примітки
Джерела
- Мабильон, Жан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XVIII. — С. 281—282. (рос. дореф.)
- Лихачев Н. П., Дипломатика: (из лекций, читанных в С.-Петербургском Археологическом институте): из лекций по сфрагистике. — М.: Государственная публичная историческая библиотека, 2001. — 332 с.(рос.)
