Битва під Городком: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Shynkar (обговорення | внесок) |
|||
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
Зібравши достатні для наступу сили [[11 липня]] Гетьман Хмельницький пішов походом на польські залоги у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці]] та інших замках. Разом з ними пішли і невеликі частини московського війська під проводом боярина Бутурліна. Що не стільки допомагали, як створювали Гетьману Козацької України певні політичні незручності у його державній діяльності.<ref>М. Грушевський. Ілюстрована історія України. — К., 1992. — С. 297.</ref> У середині [[серпень|серпня]] під стінами Кам'янець-Подільської фортеці було таємно укладено українсько-шведську угоду, що передбачала проведення наступу до межі західних земель України-Руси, включення звільнених земель до складу держави й зобов'язання шведів не переходити на правий берег Вісли. Б.Хмельницький з армією далі рушив на Західну Україну. |
Зібравши достатні для наступу сили [[11 липня]] Гетьман Хмельницький пішов походом на польські залоги у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці]] та інших замках. Разом з ними пішли і невеликі частини московського війська під проводом боярина Бутурліна. Що не стільки допомагали, як створювали Гетьману Козацької України певні політичні незручності у його державній діяльності.<ref>М. Грушевський. Ілюстрована історія України. — К., 1992. — С. 297.</ref> У середині [[серпень|серпня]] під стінами Кам'янець-Подільської фортеці було таємно укладено українсько-шведську угоду, що передбачала проведення наступу до межі західних земель України-Руси, включення звільнених земель до складу держави й зобов'язання шведів не переходити на правий берег Вісли. Б.Хмельницький з армією далі рушив на Західну Україну. |
||
== Битва == |
|||
Польським військом командував Коронний гетьман Речі Посполитої Потоцький. Йому довелося відступити із військом спочатку під Львів, а потім до містечка Городок, де він розташувався табором 22 вересня. |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
Версія за 10:20, 9 червня 2016
Битва під Городком | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Хмельниччина | |||||||
Координати: 49°47′ пн. ш. 23°39′ сх. д. / 49.783° пн. ш. 23.650° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Військо Запорозьке Московське царство |
Річ Посполита | ||||||
Командувачі | |||||||
Станіслав «Ревера» Потоцький | |||||||
Військові сили | |||||||
невідомо | невідомо | ||||||
Втрати | |||||||
невідомо | невідомо |
Битва під Городком (20 вересня — 9 жовтня (?) 1655 року) — бій союзної армії Війська Запорозького і Московського царства під проводом Богдана Хмельницького проти війська Речі Посполитої поблизу міста Городка в околицях Львова. Завершився перемогою союзників, які після цього розпочали облогу Львова.
Передумови
Козацька Українська держава у 1650-х рр. швидко розвивалась. Для її внутрішньої сили особливе значення мали ідеї національно-державного визволення та становлення прогресивних соціальних перетворень у суспільстві. Україна мала потужного лідера — Гетьмана Богдана Хмельницького.
Виходячи із стратегічної оцінки потенціалу молодої Козацької держави та розкладів міжнародних сил зав'язаних довкола України, Б.Хмельницький розумів життєву необхідність мати союзників. Після зради свого першого союзника — Кримського хана у битві під Берестечком 1651 р. що привело до великої поразки українських військ, керівництво схилилось до переорієнтації на якийсь інший союз. Найбільшої допомоги у боротьбі з Річчю Посполитою очікували від православної Московії. У січні 1654 р., після шести років війни, уряд на чолі з Б.Хмельницьким приймає протекторат Московського царя.
Але військова кампанія літа 1654 — зими 1655 р. мала важкі для України наслідки. Це засвідчило неефективність укладеного договору з Московією. Проте результат військових дій наступного 1655 р. був значно кращим і виграшним. Тут свою роль, окрім війни Московії з Річчю Посполитою, відіграли і скоординовані дії Гетьмана Богдана Хмельницького з іншим природним союзником — Швецією, що також вступила у війну з Польщею.
Зібравши достатні для наступу сили 11 липня Гетьман Хмельницький пішов походом на польські залоги у Кам'янці та інших замках. Разом з ними пішли і невеликі частини московського війська під проводом боярина Бутурліна. Що не стільки допомагали, як створювали Гетьману Козацької України певні політичні незручності у його державній діяльності.[1] У середині серпня під стінами Кам'янець-Подільської фортеці було таємно укладено українсько-шведську угоду, що передбачала проведення наступу до межі західних земель України-Руси, включення звільнених земель до складу держави й зобов'язання шведів не переходити на правий берег Вісли. Б.Хмельницький з армією далі рушив на Західну Україну.
Битва
Польським військом командував Коронний гетьман Речі Посполитої Потоцький. Йому довелося відступити із військом спочатку під Львів, а потім до містечка Городок, де він розташувався табором 22 вересня.
Примітки
- ↑ М. Грушевський. Ілюстрована історія України. — К., 1992. — С. 297.
Література
- М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IX. Розділ X. Стор. 9
- В. М. Горобець. Західний похід українського та російського військ 1655 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 291. — 672 с. : іл. — ISBN 966-00-0610-1.
Джерела
Це незавершена стаття про битву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |