Бучацькі: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 18: | Рядок 18: | ||
==== Представники ==== |
==== Представники ==== |
||
* Ганна (Ганка) — дружина [[Петро Гастольд|Петра Ґастольда]] — одного з чільних воєвод [[Ольгерд|Ольґерда]], [[намісник]] у [[Литва|Литві]] — (шлюб — близько 1332/1333)<ref>''Barącz S.'' Pamiątki buczackie… — S. 4.</ref> |
* Ганна (Ганка) — дружина [[Петро Гастольд|Петра Ґастольда]] — одного з чільних воєвод [[Ольгерд|Ольґерда]], [[намісник]] у [[Литва|Литві]] — (шлюб — близько 1332/1333)<ref>''Barącz S.'' Pamiątki buczackie… — S. 4.</ref> |
||
* Микола (Миколай) — [[воєвода]] подільський<ref name="B40"/> 1340 року<ref name="БП9">'' |
* Микола (Миколай) — згідно з Папроцьким, [[воєвода]] подільський,<ref name="B40"/> 1340 року<ref name="БП9">''Paprocki B.''[http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=5620 Herby rycerstwa polskiego…] — S. 609.</ref> однак Несецький не вказав його серед них,<ref>оскільки не була вказана дата урядування → ''Niesiecki K.'' [http://polona.pl/item/167084/254/ Korona polska przy złotej wolności…] — T. 1. — S. 216.</ref> |
||
* Юрій (Єжи), Іван (Ян) — загинули в сутичці з волохами 1361 року<ref name="БП9"/> |
* Юрій (Єжи), Іван (Ян) — загинули в сутичці з волохами 1361 року<ref name="БП9"/> |
||
-------------------- |
-------------------- |
||
* [[Михайло Адванець з Бучача|Міхал Авданець з Бучача]] — вважається засновником роду Бучацьких гербу Абданк |
* [[Михайло Адванець з Бучача|Міхал Авданець з Бучача]] — вважається засновником роду Бучацьких гербу Абданк<ref>Несецький про нього не згадував</ref> |
||
** [[Михайло Бучацький|Міхал (Михайло)]] з [[Підгайці|Підгаєць]] (бл. 1370/1384 — 1438) — [[галич|галицький]] [[каштелян]]; 1430 p. брав участь у захопленні [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця]] і Поділля та приєднанні їх до Польщі; загинув у бою татарами,<ref>''Barącz S.'' Pamiątki jazłowieckie… — S. 29.</ref> вважаєтся засновником підгаєцької гілки роду<ref name="ДА84">''Dörflerówna A.'' Buczacki Michał, h. Abdank (†1392)… — S. 84.</ref> |
** [[Михайло Бучацький|Міхал (Михайло)]] з [[Підгайці|Підгаєць]] (бл. 1370/1384 — 1438) — [[галич|галицький]] [[каштелян]]; 1430 p. брав участь у захопленні [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця]] і Поділля та приєднанні їх до Польщі; загинув у бою татарами,<ref>''Barącz S.'' Pamiątki jazłowieckie… — S. 29.</ref> вважаєтся засновником підгаєцької гілки роду<ref name="ДА84">''Dörflerówna A.'' Buczacki Michał, h. Abdank (†1392)… — S. 84.</ref><ref>Несецький вказав, що Кромер ствердив про 3 рідних братів - Михайла, Теодорика та Мірсила</ref> |
||
*** [[Ян Бучацький (староста)|Ян]] — [[Теребовлянське староство|теребовлянський староста]] |
*** [[Ян Бучацький (староста)|Ян]] — [[Теребовлянське староство|теребовлянський староста]] |
||
**** Ян |
**** Ян |
||
Версія за 10:14, 10 червня 2016
Бу́чацькі — прізвище давніх шляхетських родин гербів «Абданк» («Габданк»), Тарак. Інші гілки роду гербу Абданк — Язловецькі, Монастирські.
Бучацькі гербу Абданк
Прізвище взяли від назви поселення (або вже міста) Бучача, яким володіли від XIII до початку XVI ст.
Походження
Походження роду до цього часу є дискусійним (руське[1], литовське, польське, можливо, вони не пов'язані між собою). В «Енциклопедії Українознавства» вони вказані як польський рід.[2] Дослідник Однороженко Олег вважає їх (поряд з Кмітами, Одровонжами та іншими) нащадками шляхти з Малопольщі.[3] Віталій Михайловський також висловив припущення про їх приналежність до поляків на прикладі Теодорика Бучацького.[4]
Відомості про представників
Першим Бучацьким, який згадується в доступних джерелах, був Ґабріель (Гаврило) Бучацький — староста кам'янецький у книзі Бартоша Папроцького «Gniazdo Cnoty, zkąd herby Herby rycerstwa polskiego swój początek mają» (1578, Краків),[5] на яке посилається ксьондз Садок Баронч у своїй розвідці «Pamiątki buczackie».[6][7]
Після сутичок за спадок Романовичів близько 1366 р. територія між Віслоком, Карпатами, Серетом та Поліссям відійшла Польщі до кінця життя короля Казимежа III (пом. 1370). Східні кордони терену отримали польські Абданки, які назвались Бучацькими гербу Абданк, змогли поширити вплив вглиб Пониззя[8]. Володіючи маєтками на Поділлі в часи його управління великим князем Витовтом, представники роду були лояльними до нього, але по його смерті зразу стали на сторону короля Ягайла.[9]
Бучацькі відіграли помітну роль в історії Поділля, зокрема, його прилученні до Корони,[10] кінця XIV–XV, меншу — Галичини. Близько 1440 року збудували родинну каплицю-усипальницю при Латинському катедральному соборі Львова (пізніше — перебудована, тепер на її місці, за одними даними — каплиця Святих Дарів, третя від входу біля північної нави; за іншими — каплиця святого Казимира[11]). Для відправ служб у каплиці Анна з Бучацьких, дружина белзького каштеляна Дерслава з Угнева, записала фундуш.
Представники
- Ганна (Ганка) — дружина Петра Ґастольда — одного з чільних воєвод Ольґерда, намісник у Литві — (шлюб — близько 1332/1333)[12]
- Микола (Миколай) — згідно з Папроцьким, воєвода подільський,[6] 1340 року[5] однак Несецький не вказав його серед них,[13]
- Юрій (Єжи), Іван (Ян) — загинули в сутичці з волохами 1361 року[5]
- Міхал Авданець з Бучача — вважається засновником роду Бучацьких гербу Абданк[14]
- Міхал (Михайло) з Підгаєць (бл. 1370/1384 — 1438) — галицький каштелян; 1430 p. брав участь у захопленні Кам'янця і Поділля та приєднанні їх до Польщі; загинув у бою татарами,[15] вважаєтся засновником підгаєцької гілки роду[16][17]
- Ян — теребовлянський староста
- Ян
- Анна Бучацька-Литвинівська — донька Яна, дружина белзького каштеляна Дерслава з Угнева, доброчинниця Латинського катедрального собору Львова[18]
- Миколай
- Пйотр з Чешибісів Бучацький — молодший брат Яна
- Анна — дружина львівського каштеляна Яна Каменецького
- Зузанна — дружина сондецького каштеляна Станіслава, матір тлумацького старости Геронім Шафранців
- Якуб (1430—1501) — воєвода руський
- Якуб (молодший) (бл. 1470-1541/1542) — релігійний та освітній діяч, меценат; єпископ РКЦ Кам'янецький (від 1518), згодом — холмський і плоцький (від 1538); останній представник роду власне Бучацьких (гербу Абданк) по чоловічій лінії
- Катажина (бл.1490 — по 1558) — після смерті братів успадкувала значну частку родинної «фортуни», дружина подільського воєводи Яна Творовського
- Ян — теребовлянський староста
- Теодор Бучацький-Язловецький — один з перших власників Язловця (середина XV століття), вважаєтся засновником язловецької та монастириської гілок роду[16]
- Бартоломей (Бартош) Бучацький-Язловецький (бл. 1430-1457/1462) — кам'янецький[19] (подільський) староста
- Міхал «Мужило» Бучацький (рік нар. невід. — 1469[20]/1470) — воєвода подільський, вважаєтся засновником гілки роду Бучацьких-Мужилів[16]
- Міхал
- Ян, дружина — Барбара (1°-v. — Миколай з Княгиничів і Дідилова (†1451), середній син Пйотра Влодковича[21])
- Давид Бучацький (бл. 1440[22] — 1485) — староста генеральний подільський (від 1483 року)
- Міхал
- Станіслав
- Ян Віт († по 1489) — староста коломийський, снятинський
- Катажина — дружина (1503) Петра Олеського (Сененського) з Олеська — сина каштеляна львівського, воєводи руського Яна з Сенна та Олеська
- Беата — дружина Анджея Прокоповича Гоздзького з Гвіздця
- Анна — дружина Яна Сененського (з Сенна і Гологорів) — каштеляна кам'янецького
- Катажина, дружина Анджея Фредра з Плешевичів
- Малгожата, дружина Миколая Кміти з Дубецька, Станіслава з Яричова, львівського міщанина Юрашка Федерічі
- N — дружина віленського та кревського старсоти Андрія Гастольда
- Міхал (Михайло) з Підгаєць (бл. 1370/1384 — 1438) — галицький каштелян; 1430 p. брав участь у захопленні Кам'янця і Поділля та приєднанні їх до Польщі; загинув у бою татарами,[15] вважаєтся засновником підгаєцької гілки роду[16][17]
Власність
У різні часи представники роду володіли містами Бучачем, Язловцем, Підгайцями, Червоногородом, Кацюбіївом, Баришем[23], Монастириськами, Устям[24], Чернелицею[25], багатьма селами.
Бучацькі гербу Тарак
Представниками Бучацьких гербу Тарак були Якуб Мурза Бучацький, син Селім, внук Ян.[26]
Сучасники, їх попередники
- Бучацький Лонгин
- Бучацький Володимир Хрисантович
- Бучацький Леонід Петрович
- Ядвіга з Бучацьких Шлемкевич — матір Миколи Шлемкевича
- Бучацька Олена Анатоліївна — власний кореспондент телеканалу «5 канал».[27]
Примітки
- ↑ раніше так вважав Шайноха, вказуючи, що були православними → Dr. Anoni J… Zameczki podolskie na kresach // Przegla̜d polski. — Том 5. — Випуски 1 – 6. — S. 357.
- ↑ Бучацькі… — С. 200.
- ↑ Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. — К. : Темпора, 2011. — 422 с.; іл. — C. 72. — ISBN 978-617-569-025-3.
- ↑ Віталій Михайловський. Podole po Grunwaldzie (1410—1430): walka Witolda z Jagiełłą. — S. 124. (пол.)
- ↑ а б в Paprocki B.Herby rycerstwa polskiego… — S. 609. Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>; назва «БП9» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ а б Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 40.
- ↑ ці дані наводить також К. Несецький → Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — T. 1. — S. 216.
- ↑ Kowalski S. J. Powiat buczacki i jego zabytki. — Biały Dunajec — Ostróg : Wołanie z Wołynia, 2005. — 248 s. — S. 33. — ISBN 83-88863-16-9. (пол.)
- ↑ Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) (вер.-жовт.). — 240 с. — С. 39. — ISSN 0130-5247.
- ↑ Андрусяк Никола. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 27.
- ↑ Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — 276 s. — S. 81. (пол.)
- ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 4.
- ↑ оскільки не була вказана дата урядування → Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności… — T. 1. — S. 216.
- ↑ Несецький про нього не згадував
- ↑ Barącz S. Pamiątki jazłowieckie… — S. 29.
- ↑ а б в Dörflerówna A. Buczacki Michał, h. Abdank (†1392)… — S. 84.
- ↑ Несецький вказав, що Кромер ствердив про 3 рідних братів - Михайла, Теодорика та Мірсила
- ↑ Rudniki (3) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 939. (пол.) — S. 939. (пол.)
- ↑ Jazlowieccy (01) (пол.)
- ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… — S. 44.
- ↑ Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — . — Cz. 1. — t. 8. — S. 276. (пол.)
- ↑ Короткий родовід Давида Бучацького
- ↑ Quirini-Popławski R. Kościoł parafialny p. w. Św. Trójcy w Baryszu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2010. — Cz. I, tom 18. — 368 s., 508 il. — S. 13. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
- ↑ Betlej A. Kościoł parafialny p. w. Św. Trójcy w Uściu Zielonym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I, tom 18. — 386 s., 509 il. — S. 295. — ISBN 978-83-89273-79-6.
- ↑ Zaucha Т. Kościół parafialny p. w. Św. Antoniego w Czernelicy // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I, tom 18. — 386 s., 509 il. — S. 53. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
- ↑ Kryczyński S. Buczacki Jakub Murza, h. Abdank (um. 1835) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. 3. — 480 s. — S. 83-84. (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0 (пол.)
- ↑ Розпорядження № 613 від 7 листопада 2011 року Вінницької ОДА
Література
- Бучацькі // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 1. — С. 200. * Ostrynia // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 734. (пол.) — S. 734. (пол.)
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Дуда І. Бучацькі / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 211. — ISBN 966-528-197-6.
- Каталог пергаментних док-ів ЦДІА у Львові 1233—1799. — К. : Наукова думка, 1972. — 676 с. — №. 248,
- Михайловський Віталій. Вищі урядники Польського королівства на руських землях у 1434—1506 роках: спроба колективного портрета. — С. 162—177.
- Капраль Мирон (Львів). Подільська шляхта XIV—XVI століть у дослідженні Віталія Михайловського (Михайловський В. Еластична спільнота: Подільська шляхта в другій половині XIV — 70-х роках XVI століття). — С. 693—703.
- Akta grodskie І ziemskie z archiwum t. zw. bernardyńskiego… — Lwów, 1887. — Т. XII. — 552 s. (лат.), (пол.)
- Barącz S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodowego im. Ossolińskich», 1862. — 230 s. (пол.)
- Barącz S. Pamiątki buczackie. — Lwów : Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
- Boniecki Adam. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1900. — Cz. 1. — t. 2. — S. 215—221. (пол.)
- Buczacz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 254. (пол.) — S. 254. (пол.)
- Kamieniec Podolski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 749. (пол.) — S. 749. (пол.)
- Kowalski S. J. Powiat buczacki i jego zabytki. — Biały Dunajec — Ostróg : Wołanie z Wołynia, 2005. — 248 s. — ISBN 83-88863-16-9. (пол.)
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — Т. 1. — 406 s. — S. 216-218. (пол.)
- Okolski S. Orbis Polonus… — Kraków, 1641. — ~1000 s. — S. 9. (лат.)
- Paprocki B.Herby rycerstwa polskiego… zebrane i wydane r. p. 1584. — Kraków, 1578. — 1246 s. — S. 609. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III/1, zeszyt 11. — 480 s. (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0 (пол.)
- Stadnicki Kazim. Wspomnienie o Abdankach-Konopkach, Buczackich i Jazłowieckich // Przewodnik naukowy i literacki. — S. 145—159. (пол.)
Посилання
- Barącz S. Pamiątki buczackie
- Barącz S. Pamiątki jazłowieckie
- Buczaccy (01) (пол.)
- Jazłowieccy (01) (пол.)
- Gastold (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |