Блюсюк Володимир Іванович: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Aeou (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Aeou (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
| Рядок 47: | Рядок 47: | ||
** Пам'ятник А. Голубіву в селі [[Межиріччя (Сокальський район)|Межиріччя]] Сокальського району ([[1982]], скульптор Василь Одрехівський).<ref>Памятники истории… — С. 339.</ref> |
** Пам'ятник А. Голубіву в селі [[Межиріччя (Сокальський район)|Межиріччя]] Сокальського району ([[1982]], скульптор Василь Одрехівський).<ref>Памятники истории… — С. 339.</ref> |
||
** Тарасу Шевченку в [[Любинці|Любинцях]] ([[1982]]). |
** Тарасу Шевченку в [[Любинці|Любинцях]] ([[1982]]). |
||
** Тарасові Шевченку в [[Жидачів|Жидачеві]] ([[1988]], за іншими даними [[1992]], скульптори [[Лесюк Любомир Іванович|Любомир]] та Юрій Лесюки<ref>{{книга |автор = Наконечний Р. |частина = |заголовок = Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині |оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів |видавництво = |рік = 2013|том = |сторінки = 69 |сторінок = |серія = |isbn = 978-617-7142-00-2|тираж = }}</ref>). |
|||
** Тарасові Шевченку в [[Жидачів|Жидачеві]] ([[1988]]). |
|||
** Князеві Васильку Теребовлянському в [[Теребовля|Теребовлі]] ([[1997]]). |
** Князеві Васильку Теребовлянському в [[Теребовля|Теребовлі]] ([[1997]]). |
||
** Генералу Роману Шухевичу в [[Краківець|Краківці]] ([[1997]], скульптор [[Штаєр Петро Федорович|Петро Штаєр]]). |
** Генералу Роману Шухевичу в [[Краківець|Краківці]] ([[1997]], скульптор [[Штаєр Петро Федорович|Петро Штаєр]]). |
||
Версія за 18:17, 21 червня 2016
| Блюсюк Володимир Іванович | |
|---|---|
| Народження | 25 лютого 1937 (87 років) |
| Смерть | 10 березня 2023 (86 років) |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
Блюсю́к Володи́мир Іва́нович (25 лютого 1937, Святець) — архітектор. 1961 року закінчив будівельний факультет Львівського політехнічного інституту за спеціальністю «архітектура». Того ж року працював у львівському відділенні «Держгірхімпроекту». Від 1962 року працює викладачем кафедри архітектурного проектування Львівської політехніки. Для робіт Блюсюка характерним є застосування мотивів народної, зокрема карпатської архітектури.
- Роботи
- Реконструкція інтер'єру першого поверху Порохової вежі у Львові для потреб кафе. Реалізована на початку 1960-х років за проектом відібраним на конкурсі. Співавтор Володимир Дорошенко.[1]
- 13-поверховий гуртожиток Львівської політехніки на 909 місць на нинішній вулиці Академіка Лазаренка (співавтор Мирослав Трач).[2]
- Комплекс гуртожитків на вулиці Остроградських у Львові (1968).
- Молодіжний центр «Романтик» (1979, співавтор М. Ткач).[3]
- Стадіон «Дружба» у Львові, розрахований на 45 тис. глядачів, нині має назву «Україна» (кінець 1970-х років, співавтори Ярослав Назаркевич, Ярослав Порохнавець, Лариса Скорик).[4]
- Спортивно-відпочинкові бази для працівників і студентів Львівської політехніки у Славському (1980) і в Шацьку (1983).
- Житлові будинки на вулиці Житомирській (1976) і Ніжинській (1985).
- Спорткомплекс товариства «Спартак» (1986, у співавторстві).
- Храмовий комплекс Святої Покрови у смт Теофіполь Хмельницької області (1998–1999).
- Серія проектів садибних будинків на Львівщині та інших регіонах України (1990-ті).
- Архітектурна частина низки пам'ятників.
- Пам'ятник Ярославові Галану в селі Вузлове (1967, скульптор Чайка Яків).[5]
- Пам'ятник на могилі Володимира Гнатюка на Личаківському цвинтарі (1970, скульптор Лука Біганич).[6]
- Лесі Українці на вулиці Караджича у Львові (1971, скульптор Лука Біганич).[7]
- Ярославові Галану у Львові на колишній площі Галана, тепер Петрушевича (1971, скульптори Олександр Пилєв, Аїда Охріменко, Валентин Усов).[8]
- Василю Пересаді на вулиці Пасічній у Львові (1971, скульптор Яків Чайка).[9]
- Радянським солдатам у Бориславі (1974, скульптор Василь Одрехівський).[10]
- Олексі Довбушу у Велесневі (1977).
- Пам'ятний знак депутатові Верховної Ради СРСР А. Г. Гоголь у селі Черче Івано-Франківської області (1979, скульптори Юрій Амбіцький і Мирон Амбіцький).[11]
- Пам'ятник Олександрові Пархоменку на вулиці Шевченка в Кам'янці-Бузькій (1980, скульптор Лука Біганич).[12]
- Іванові Підкові на площі Підкови у Львові (1982, скульптор Петро Кулик).
- Пам'ятник А. Голубіву в селі Межиріччя Сокальського району (1982, скульптор Василь Одрехівський).[13]
- Тарасу Шевченку в Любинцях (1982).
- Тарасові Шевченку в Жидачеві (1988, за іншими даними 1992, скульптори Любомир та Юрій Лесюки[14]).
- Князеві Васильку Теребовлянському в Теребовлі (1997).
- Генералу Роману Шухевичу в Краківці (1997, скульптор Петро Штаєр).
- Іванові Підкові у Черкасах (2001, скульптор Петро Кулик).
- Іванові Підкові у Каневі (2001).
- Пам'ятний знак у селі Трудовач (скульптор Яків Чайка).[15]
- Пам'ятник загиблим у Другій світовій війні у Старокостянтинові (штучний камінь, скульптори Іван Самотос, архітектор Любомир Лесюк).[16]
- Пам'ятний знак радянським льотчикам у Джанкої (скульптор Еммануїл Мисько).[17]
- Нереалізовані проекти пам'ятників
- Байді Вишневецькому у Вишнівці (1992, скульптор Ярослав Лоза).
- Митрополиту Андрею Шептицькому у Львові (1994).
Примітки
- ↑ Шуляр А. М. 45 років Львівському Будинку архітектора // Архітектурний вісник. — 2004. — № 1-2 (21). — С. 47.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — Київ : Будівельник, 1989. — С. 234.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 249.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 243.
- ↑ Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 336.
- ↑ Памятники истории… — С. 314.
- ↑ Памятники истории… — С. 312.
- ↑ Трегубова Т. О., Мих Р. М. Львів… — С. 258.
- ↑ Памятники истории… — С. 313.
- ↑ Памятники истории… — С. 321.
- ↑ Памятники истории… — С. 228.
- ↑ Памятники истории… — С. 329.
- ↑ Памятники истории… — С. 339.
- ↑ Наконечний Р. Світ його привітав. Пам'ятники Тарасу Шевченку на Львівщині. — Львів, 2013. — С. 69. — ISBN 978-617-7142-00-2.
- ↑ Мисько Е. Пам'ять // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 125, 155.
- ↑ Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика. — К. : Реклама, 1980. — С. 26.
- ↑ Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 125, 155; Львівська експериментальна… — С. 38.
Джерела
- Бірюльов Ю. О. Блюсюк Володимир Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 87.
- Проскуряков В. І. Творчий внесок викладачів львівської архітектурної школи у формування архітектури Львова 60-80 рр. XX ст. // Досвід та перспективи розвитку міст України. Збірник наукових праць. — 2006. — № 11. — С. 105—106.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |