Макромолекула: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
{{примітки}} |
{{примітки}} |
||
== Література == |
|||
* Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0 |
|||
{{Refimprove}} |
{{Refimprove}} |
||
[[Категорія:Макромолекули|*]] |
[[Категорія:Макромолекули|*]] |
Версія за 19:46, 5 липня 2016
Макромоле́кула — велика молекула з великою молекулярною масою, але звичайно використання терміну обмежується полімерними молекулами, або молекулами, які структурно включають полімери[1].
Загальний опис
Термін «макромолекула» часто використовується у молекулярій біології і біохімії. У цьому випадку, звичайно мова йде про «біомакромолекули» або біополімери — білки, полісахариди і нуклеїнові кислоти (ДНК, РНК). Ліпіди (жири) — не є макромолекулами, оскільки вони не створюють великих ковалентно зв'язаних молекул. Синтетичні приклади макромолекул включають пластмаси. Великі молекулярні структури, такі як кристали і метали, хоча і складені із великого числа атомів, з'єднаних молекулярними силами, звичайно не вважаються «макромолекулами».
Термін «макромолекула» також іноді використовується, для посилання на сукупності з двох або більше макромолекул, що утримуються разом міжмолекулярними силами, а не ковалентними зв'язками. Таке використання звичайне зокрема, коли індивідуальні макромолекули агрегату рідко існують в ізоляції. Така сукупність, все ж, частіше називається макромолекулярним комплексом. У такому контексті, індивідуальні макромолекули часто називають субодиницями (наприклад, «білкові субодиниці»).
Розрізняють: макромолекула атактична, макромолекула багатониткова, макромолекула гребіньчата, макромолекула драбинчата, макромолекула зірчаста, макромолекула ізотактична, макромолекула лінійна, макромолекула нерегулярна, макромолекула однониткова, макромолекула регулярна, макромолекула синдіотактична, спіромакромолекула, макромолекула стереоблочна, макромолекула стереорегулярна, макромолекула тактична.
- Лінійна макромолекула - макромолекула, для структури якої в основному характерне багатократне повторення лінійних послідовностей ланок, що є похідними (уявними чи справжніми) молекул з низькою молекулярною масою.
- Макромономерна молекула (англ. macromonomer molecule) - макромолекула, що має одну кінцеву групу такої будови, що дозволяє їй діяти як мономерній молекулі, вносячи лише одну мономерну ланку до ланцюга утвореної макромолекули.
Властивості
- Гнучкiсть макpомолекул — (англ. flexibility of macromolecules) — характерна для макромолекул здатнiсть до змiни конформацiї внаслiдок внутрiмолекулярних теплових рухiв окремих сегментiв макромолекули чи пiд дiєю зовнiшнiх сил.
Моделі
- Бусинко-пружинкова модель — модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але бусинки зв'язані між собою пружинкою, що не чинить такого опору. Орієнтація пружинок вважається випадковою. Модель описує еластичні та деформаційні властивості ланцюга.
- Бусинко-стрижнева модель — модель, що відтворює гідродинамічні властивості ланцюгів макромолекул. Останні представляються як послідовність бусинок, кожна з яких чинить гідродинамічний опір середовищу, але які зв'язані між собою жорстким стрижнем, що не чинить такого опору.
- Однониткова макромолекула - макромолекула, що складається з структурних ланок, з’єднаних таким чином, що сусідні структурні ланки приєднуються
одна до одної через два атоми, по одному на кожній ланці.
Див. також
Посилання
Література
- Глосарій термінів з хімії // Й.Опейда, О.Швайка. Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л.М.Литвиненка НАН України, Донецький національний університет — Донецьк: «Вебер», 2008. — 758 с. — ISBN 978-966-335-206-0
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |